Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №215/1065/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1065/26

2/215/2047/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:головуючого судді Камбул М.О.,

при секретарі судового засідання – Савельєвої Л.А.,

за участю: позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Лященко А.М.,

відповідача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – Кафтасьєвої Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду №3 м. Кривого Рогу за правилами загального позовного провадження за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визначення місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

06.02.2026 представник позивача, адвокат Лященко А.М., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, якою просить визначити місце проживання малолітньої дитини, а саме доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з позивачем.

03.03.2026 на адресу суду надійшла змінена позовна заява в якій представник вказує, що позивач з відповідачем, перебували у шлюбі з вересня 2006 року по грудень 2020 року. Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.12.2020 року даний шлюб було розірвано. Від шлюбу із відповідачем позивач має малолітню доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи те, що відповідач неправильно ставиться до процесу виховання доньки, а на зауваження позивача він належним чином не реагував, ОСОБА_1 була вимушена звертатися до органу опіки та піклування, Тернівської районної у місті ради виконавчого комітету, наслідком чого було прийнято рішення Тернівської районної у місті ради виконавчого комітету про доцільність проживання малолітньої ОСОБА_4 , з позивачем.

Представник вказує, що наразі відповідач забирає доньку та не дає позивачу з нею спілкуватися, чинить тиск на дитину, морально пригнічує доньку. Зазначає, що позивач неодноразово приїздила до відповідача для зустрічей з донькою з метою прийняття активної участі у її вихованні та утриманні, однак відповідач не надає такої можливості. Позивач навіть викликала поліцію, зі скаргами , що колишній чоловік не дає змоги побачитися з дитиною. Також зі слів класного керівника доньки, відповідач намагався взяти довідку в школі, що мати не займається вихованням дитини, що не відповідає дійсності. Позивач запропонувала відповідачу передати їй доньку для утримання та виховання, однак він відмовляється, тому вимушена звернутися до суду.

Стислий виклад позиції відповідача.

25.03.2026 на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов в якому він вказав, що заявлені позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову. Вказує, що сторонни перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому у сторін народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 грудня 2020 року шлюб розірваний, за текстом рішення суду, вказано, що після сварки позивача ( ОСОБА_6 ) пішла з дому 24 вересня 2020 року. На підставі судового наказу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 квітня 2021 року по справі № 215/1655\21 з ОСОБА_6 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1\3 частини заробітку ( доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 16 березня 2021 року.

Відповідач зазначає, що восени 2020 року, позивач пішла з квартири, в якій проживала родина до іншого чоловіка, а доньки залишилися проживати разом із ним та з 24 вересня 2020 року, всі обов?язки щодо виховання дітей виконував виключно батько, в даному випадку, мова йде як про звичайні, щоденні рутинні обов?язки, в тому числі, приготування їжі, прибирання, піклування так і участь у навчальному процесі, лікуванні доньок. На даний час старша донька - ОСОБА_5 , 2007 року вже є повнолітньою. В побуті йому постійно допомагала його мама, яка є бабусею доньок, з боку матері допомоги жодної не було, всі обов?язки виконував виключно батько, натомість, позивач одразу звернулась до суду із позовом про поділ майна подружжя, та після того, як батько дітей звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, звернулась до органу опіки та піклування задля отримання рішення щодо проживання молодшої доньки, але дитина весь час проживала разом із батьком та сестрою за адресою: АДРЕСА_1 .

В 2020 році, молодша донька відвідувала дошкільний навчальний заклад КЗ ДНЗ ( ясла - садок) № 145 КМР, згідно характеристики, за підписом завідувача та вихователів, скріпленої печаткою закладу, саме батько спілкується з педагогами, бере активну участь у вихованні доньки, при цьому, мати - ОСОБА_6 , контакт із дитячим закладом не підтримує, з вихователями не спілкується. Вказує, що він відвів доньку в перший клас 01 вересня 2021, в загальноосвітню школу І-І ступенів № 61, за період навчання доньки в начальній школі, відповідач приділяв доньці достатньо уваги, завжди цікавився навчанням та розвитком доньки, батьківської громади, натомість, мати доньки у вихованні доньки участі не приймала, не спілкувалась із педагогами та адміністрацією школи. Донька успішно закінчила навчальну школу та отримала диплом випускниці початкової школи Криворізької гімназії № 61, який зберігається у відповідача, окрім того, відповідачу була видана подяка за підтримку та співпрацю в організації процесу навчальним закладом - першою вчителькою доньки. Після завершення начальної школи, донька продовжила навчання у Криворізькій гімназії № 42, згідно до довідки № 11 від 21.01.2026 року, за час навчання доньки мати жодного разу не з?являлась на батьківські збори, не мала індивідуального спілкування з класним керівником та не брала участі в організації заходів класу та закладу. Вказує, що він сплачує класні фонди, забезпечує належне профілактичне лікування та обстеження доньки.

Весь час, після того, як позивач пішла з квартири, в якій проживала родина, він разом із дітьми, проживає за цією адресою, при чому, позивач за цією адресою не проживає, участі у житті дітей не приймає. Таким чином звертає увагу, що він відповідально ставиться до обов?язків батька, зауважень до нього ані з боку школи, лікаря за весь час, коли донька проживає разом із ним, а саме, із 24 вересня 2020 року немає. В свою чергу звертає увагу, що позивач вводить суд в оману, вказуючи, що відповідач забирає доньку та не дає з нею спілкуватися, оскільки зараз донька проживає разом із мамою, майже 23 неділі, відповідач жодних перешкод у спілкуванні не чинить. Натомість позовна заява не містить доказів наявності спору, не містить відомостей про те, що батько чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з донькою, не долучені докази щодо участі матері у житті доньки протягом 5 останніх п?яти років, навпаки, долучені відповідачем докази свідчать про відсутність матері у житті доньки останні роки, тому, зі вказаних підстав, вважає, що позовні вимоги не доведені та не підтверджені належними доказами та просить в задоволенні позову відмовити.

Заяви, клопотання учасників справи.

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача, адвокат Лященко А.М. на задоволенні позову наполягали, вказували про наявність спору про місце проживання дитини, оскільки відповідач забороняв бачитися доньці ОСОБА_7 з позивачем , не пускав доньку до матері. Донька мешкає з нею з лютого 2026 року, після того як відповідач вдарив доньку, вона забрала її до себе.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача, адвокат Кафтасьєва Г.В. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечують, вказують на те, що донька мешкає разом із матір`ю, відповідач не забороняє їй бачитися та жити разом із матір`ю, тому вважають, що між стронами спір відсутній.

Представник органу опіки та піклування Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Шелест О. в судове засідання не з`явилася, 02.06.2026 через канцелярію суду подала висновок по справі та заяву в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Процесуальні дії у справі.

23.02.2026 постановлено ухвалу суду про залишення позову, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 10-00 год. 15.04.2026, за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.06.2026 у справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11-30 год. 06.07.2026.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24.09.2014, у відомостях про батьків вказано: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_6 ( а.с. 30).

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.12.2020 по справі №215/5756/20 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с. 6) та 04.03.2023 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , змінивши прізвище на « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 20.06.2023 (а.с. 7).

До матеріалів справи позивачем додано довідку №27 від 26.01.2026, згідно якої ОСОБА_1 з 11.07.2023 працює у ПрАТ «Центральний ГЗК», отримує дохід та з її заробітної плати утримуються аліменти (а.с. 11) та згідно доданої характеристики за час роботи, вона показала себе як спеціаліст та професіонал своєї справи (а.с. 8).

З рішення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради №160 від 22.03.2021 вбачається, що місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначено разом з матір`ю, ОСОБА_6 (а.с. 5).

Також, згідно листа №617 начальника служби у справах дітей виконкому районної у місті ради Головатої А. від 10.06.2021, ОСОБА_6 повідомлено, що 27.05.2021 з батьком дитини ОСОБА_2 в телефонній розмові проведено профілактично-роз`яснювальну бесіду стосовно необхідності виконання рішення виконкому Тернівської районної у місті ради від 22.03.2021, відповідно до якого визначено місце проживання ОСОБА_4 з матір`ю (а.с. 9).

Судом встановлено, що на підставі судового наказу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 квітня 2021 року по справі № 215/1655/21 з ОСОБА_6 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1\3 частини заробітку ( доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 16 березня 2021 року (а.с. 62).

Згідно довідки від 10.09.2023 та характеристики КЗШ І-ІІІ ступенів №61, ОСОБА_4 навчається в школі з 01.09.2021, за час навчання зарекомендувала себе як здібна, старанна дитина… Сім`я дівчинки не повна. ОСОБА_10 проживає і виховується батьком. Тато приділяє дитині достатньо уваги, в повній мірі цікавиться її начанням та розвитком, є активним учасником в батьківській громаді. Мати, ОСОБА_11 , з сім`єю не проживає, у вихованні дитини участь не бере, на батьківські збори не з`являється, з класним керівником на зв`язок не виходить, (а.с.51, 52, 53).

Згідно до довідки № 11 від 21.01.2026 року, ОСОБА_12 , 12.09.2014 року дійсно навчається в 5-А класі КГ №42 КМР, за час навчання дочки, мати жодного разу не з?являлась на батьківські збори та на індивідуальні бесіди з класним керівником, а також не брала участі в організації заходів класу та закладу (а.с. 54).

До матеріалів справи додано диплом випускниці початкової школи КГ №61 ОСОБА_13 , та додано подяку ОСОБА_2 за підтримку та співпрацю в організації освітнього процессу, протягом років навчання дитини в початковій школі (а.с. 55, 56).

З доданих відповідачем до матеріалів справи актів від 30.04.2021, 26.08.2021, 14.07.2023, 18.03.2025 та від 16.03.2026, підписаних мешканцями будинку АДРЕСА_2 та посвідчених підписом майстра дільниці, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_2 разом з дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати дітей участі у вихованні дітей не приймає (а.с. 57-61).

Також відповідачем додано картку хворого на ім`я ОСОБА_13 , консультаційний висновок спеціаліста від 21.02.2024, довідки від 18.03.2025 та від 02.01.2026, які видані лікарем - педіатром ОСОБА_14 , згідно до яких, ОСОБА_12 , 12.09.2014 року спостерігається з 22.12.2023 року, щеплена за віком, укладена декларація із лікарем, відвідуванням лікаря займається батько, приходить на прийом з дитиною до лікаря (а.с. 68, 69, 70, 71).

Згідно довідки про доходи, ОСОБА_2 працює в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та отримав за період з лютого 2025 по січень 2026 дохід в розмірі 402108,46 грн. (а.с. 100) , за час роботи проявив себе висококваліфікованим спеціалістом, який якісно виконує свої обов`язки, постійно підвищує свій професійний рівень, що підтверджується характеристикою, виданною в.о. начальника автоколони №1 ГТЦ ГД Власенко Є. (а.с. 101).

Відповідно до відповіді наданої головою районної у місті ради, в період з 01.01.2026 по 04.05.2026 обстеження житлових умов ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 не здійснювалося. За наявною інформацією звернень ОСОБА_1 стосовно створення перешкод ОСОБА_15 щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до служби у справах дітей не надходило. Також не надходили звернення ОСОБА_1 щодо невиконання ОСОБА_2 рішення виконкому районної у місті ради від 22.03.2021 №160 (а.с. 118).

Згідно висновку виконкому Тернівської районної у місті ради про визначення місця проживання дитини від 02.06.2026, органом опіки і піклування розглянуто документи щодо визначення місця проживаня малолітньої дитини ОСОБА_4 . На даний час малолітня дитина ОСОБА_16 мешкає з матір?ю ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_3 . 25.05.2026 спеціалістами служби у справах дітей виконкому районної у місті ради було проведено обстеження умов проживання родини за вказаною адресою, в ході якого встановлено, що за даною адресою проживають: ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_8 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Квартира складається з двох кімнат, коридора, кухні, ванни, санвузла. Житлове приміщення відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Наявне газо, водо-, електропостачання, встановлено бойлер. Для дитини облаштована окрема кімната, де є дитяче ліжко, шафа для одягу, стіл для навчання. Дитина забезпечена усім необхідним. Під час бесіди з малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання повідомила що має бажання проживати разом із матір?ю, у зв?язку з тим, що не знаходить спільної мови з батьком, про що написала відповідну заяву від 25.05.2026.

26.05.2026 спеціалістами служби у справах дітей виконкому районної у місті ради було здійснено вихід за адресою місця проживання батька дитини ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обстеження було встановлено, що за вказаною адресою проживає ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_18 , донька від першого шлюбу дружини ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та донька від першого шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час обстеження ані ОСОБА_20 , ані неповнолітніх ОСОБА_21 та ОСОБА_22 вдома не було. Санітарно-гігієнічний стан помешкання у задовільному стані. Квартира складається з двох кімнат, кухні, коридору та санвузла. Для дівчат відокремлена окрема кімната, де є двоповерхове ліжко, стіл для навчання. Діти забезпечені усім необхідним. Під час бесіди з батьком дитини ОСОБА_2 було з?ясовано, що останній має бажання, щоб його донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом з ним.

30.05.2026 фахівцем соціальної роботи Криворізького міського центру соціальних служб було відвідано сім?ю ОСОБА_1 та сім?ю ОСОБА_2 та складено відповідні акти оцінки потреб. Встановлено, що сім?я ОСОБА_1 та сім?я ОСОБА_2 ознак складних життєвих обставин не мають.

Таким чином, виконком районної у місті ради прийняття рішення по даній справі залишає на розсуд суду з урахуванням найкращих інтересів малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 121-122, 123, 124, 125).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого сторонами.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Вислухавши учасників справи, заслухавши думку дитини, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до ст.51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов`язок виховувати та розвивати дитину - найважливіший обов`язок матері і батька.

Згідно з ч. 2, 8, 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Стаття 11 Закону України Про охорону дитинства наголошує, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частини першої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як встановлено судом, позивач звернулася до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, хоча рішенням виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради №160 від 22.03.2021 визначено місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю, ОСОБА_6 (а.с. 5).

Судом в судовму засіданні було встановлено наступні обставини.

Згідно висновку виконкому Тернівської районної у місті ради про визначення місця проживання дитини від 02.06.2026, вбачається, що на даний час малолітня дитина ОСОБА_16 мешкає з матір?ю ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_3 та під час бесіди з малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання повідомила що має бажання проживати разом із матір?ю, у зв?язку з тим, що не знаходить спільної мови з батьком, про що написала відповідну заяву від 25.05.2026 (а.с. 122-123).

Факт проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на час розгляду справи з матір`ю , тобто позивачем по справі, тиакож підтверджується як поясненнями самої ОСОБА_1 , так і поясненнями дитини та відповідача, але згідно обставин , встановлених під час розгляду справи, суд важає, що між сторонами існує спір про визначення місця проживання дитини, тому пояснення відповідача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_23 з приводу відсутності предмета спору не засуговують на увагу та спростовуються поясненнями дитини.

Згідно ч.1,2 ст.171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Так, в судовому засіданні 13.08.2026 року, в присутності практичного психолога ОСОБА_24 було з`ясовано думку дитини, яка пояснила, що батько підіймає на неї руку, б`є її та кричить на неї. В січні 2026 тато вдарив її по шиї кулаком, вона пішла до школи, а зі школи подзвонила мамі і попросила забрати її, після цього мати забрала її жити до себе. Вказує, що були випадки коли батько не випускав її з квартири, забороняв спілкуватися з матір`ю , що вона і виконувала, оскільки боїться , що батько буде лаяти її чи бити, бажає мешкати разом із мамою.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (стаття 9 Конвенції про права дитини).

Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2021 року у справі № 223/306/20 (провадження № 61-9005св21) зазначено, що «міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах».

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, проаналізувавши вищевикладені норми права, враховуючи надані докази, вислухавши учасників справи та враховуючи думку дитини, яка досягла дванадцятирічного віку та може висловити свою думку, суд приходить до висновку, що проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком, буде суперечити найкращим інтересам дитини, оскільки малолітня ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 категорично заперечує проти проживання разом з батьком, фактично мешкає разом із матір`ю та її чоловіком, мати дитини не позбавлена батьківських прав, має житло та дохід, дитина під час проживання разом із матір`ю забезпечена всім необхідним, мати піклується про здоров`я дитини, тому на думку суду існують правові підстави для задоволення позову та визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 .

При цьому слід зауважити, що визначення місця проживання дитини разом з матір`ю не позбавляє права відповідача спілкуватися з дитиною та не обмежує його у здійсненні своїх батьківських прав та обов`язків, оскільки батько дитини у разі визначення місця проживання останньої з матір`ю, не обмежений у своєму праві на спілкування з донькою, прояву турботи відносно неї та участі у її вихованні, й може реалізувати свої права шляхом домовленості з матір`ю дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки і піклування, або за рішенням суду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.

На підставі ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1064,96 грн., а.с. 3, який сплачений позивачем при зверненні до суду.

На підставі ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 155, 157, 160, 161, 180, 182 СК України, ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визначення місця проживання дитини – задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1064,96 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 01 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_6 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради, код ЄДРПОУ 04052554, місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, вул. Антона Ігнатченка, 1А.

Суддя: