Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №191/4417/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4417/26

Провадження № 2/191/2170/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 вересня 2026 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Гречка Ю.В.,

за участі секретаря - Глушко О.М.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 21.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №7183090, згідно з умовами якого відповідач отримав 10000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору №7183090 від 21.11.2019 року) відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. У порушення вимог ст.ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач не виконав свого зобов`язання – не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом.

20.02.2020 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги 47-Мл від 20.02.2020 року, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників, включно з правом вимоги і за кредитним договором №7183090 від 21.11.2019 року.

У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 36700 грн., яка складається з : прострочена заборгованість за сумою кредиту – 10000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків – 20500 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту – 1200 грн., заборгованість по штрафах/пені – 5000 грн.

Відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення заборгованості від 01.04.2026 року.

У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №7183090 від 21.11.2019 року в розмірі 36700 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн..

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак до його початку надав клопотання про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, хоча про день та час судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов : відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною 4 ст.223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 21.11.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №7183090, відповідно до п.1.2 якого сума кредиту становить 10000,00 грн..

Кредит надається строком на 22 днів з 21.11.2019 року. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом : 13.12.2019 ( п.1.3, 1.4 Договору).

Комісія за надання кредиту : 1200,00 грн., яка нараховується за ставкою 12.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом : 5500,00 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором – фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. ( п.1.5.1, 1.5.2, 1.6 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник, починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п.1.4 цього Договору, зобов`язаний сплатити на користь Товариства пеню у розмірі 2.00 відсотків від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту, одержаного позичальником за цим Договором.

Згідно довідки ТОВ «Мілоан» від 10.09.2025 року, споживчий кредит №7183090 від 21.11.2019 року ідентифікований ТОВ «Мілоан» та підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором U44089 21.11.2019 року.

Згідно платіжного доручення №3626469 від 21.11.2019 ТОВ «Мілоан» на картку ОСОБА_1 - № НОМЕР_1 було перераховано кредитні кошти згідно договору №7183090 в розмірі 10000,00 грн..

20.02.2020 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги 47-МЛ, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників, включно з правом вимоги і за кредитним договором №7183090 від 21.11.2019 року.

Згідно Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №47 МЛ від 20.02.2020 року, боржник – ОСОБА_1 значиться під №159 згідно кредитного договору №7183090 від 21.11.2019 року на загальну суму 36700 грн.

З виписки з особового рахунку за кредитним договором №7183090 від 21.11.2019 року вбачається, що станом на 14.04.2026 року заборгованість за даним кредитним договором не погашена та складає 36700 грн., яка складається з : прострочена заборгованість за сумою кредиту – 10000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків – 20500 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту – 1200 грн., заборгованість по штрафах/пені – 5000 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» уклали кредитний договір №7183090 від 21.11.2019 року в електронній формі, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростував, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надав.

Отже, суд вважає, що позов у цій частині є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором №7183090 від 21.11.2019 року за тілом кредиту, процентами та комісії.

Щодо заявлених ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5000 грн. суд зазначає таке.

Приписами ч. 1 ст. 549 ЦК визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Отже, на період дії воєнного стану передбачена кредитним договором неустойка в розмірі 5000 грн. з відповідача стягненню не підлягає.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн., які позивач поніс у зв`язку з розглядом цієї справи та які вважає судовими витратами в цій цивільній справі.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога позивачу у справі надавалась адвокатом АО «Апологет» Усенком Михайлом Ігоровичем. Згідно з детальним описом наданих послуг правова допомога складається з 30 хв. усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год. 00 хв., погодження правової позиції клієнта у справі - 30 хв., складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта - 3 год. 30 хв., подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт., усього 6 год. 30 хв. Згідно Акту №Д/22196 від 14.04.2026 року наданих послуг (правової (правничої) допомоги) сума наданих послуг складає 8000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у рішенні від 23.01.2014 у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (§ 268).

У рішенні від 28.11.2002 ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22, провадження № 61-5826св23).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22 зазначив, що положення ст. 137 ЦПК не відхиляють можливість і не знімають із суду обов`язок застосувати принципи пропорційності, розумності та співмірності під час вирішення відповідних питань.

З урахуванням складності справи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру, виходячи з обставин справи та заявленої ціни позову, суд дійшов висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу до 3000 гривень. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, що був сплачений при зверненні до суду у розмірі 2422,40 грн., у відповідності до ст.141 ЦПК України .

На підставі викладеного та керуючись ст. 10-13, 76-80, 141, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ : 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь банк», МФО : 300614) заборгованість за кредитним договором № 7183090 від 21.11.2019 року в розмірі 31700 ( тридцять одна тисяча сімсот ) гривень 00 копійок, яка складається з : прострочена заборгованість за сумою кредиту – 10000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків – 20500 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту – 1200 грн.; судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 ( дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 ( три тисячі) гривень 00 копійок, а всього стягнути 37362 (тридцять сім тисяч триста шістдесят дві) гривні 40 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю. В. Гречко