Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №191/2248/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2248/26

Провадження № 3/191/633/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Форощук О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка є керівником ПП «АГРОЛАНКА», юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Райдужна, буд. 47-А,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

У протоколі про адміністративне правопорушення № 10942/04-36-24-13/2295519281 від 11.03.2026 року зазначено, що за результатами перевірки ПП «АГРОЛАНКА», юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Райдужна, буд. 47-А, проведеної головним державним інспектором Самарського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камерних перевірок управління оподаткування фізичних ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ребровою Світланою Миколаївною встановлено, що керівником ПП «АГРОЛАНКА» ОСОБА_1 порушено подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма №4ДФ) за грудень 2025 року, чим порушено: п. 51.1 ст.51. пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49 та абз. «б» пп. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, пп.2.1 п.2 Порядку заповнення та подання Податкового розрахунку сум доходу,нарахованого(сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за № 4, п.6 ст. 128 Господарського кодексу від 16.01.2023 р. №436-IV (зі змінами та доповненнями). Термін подання встановлений діючим законодавством – 20.01.2026 р., фактично розрахунки надано – 21.01.2026 р.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.163-4 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату та час проведення судового засідання.

Суддя, ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст. 163-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження і в її діях є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-4 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення, при триваючому правопорушенні, може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня його виявлення.

Матеріалами адміністративної справи встановлено, що правопорушення вчинено 21.01.2026, виявлено 05.03.2026 року, про що складено відповідний акт № 10219/04-36-24-12/31371978. Таким чином, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк притягнення її до адміністративної відповідальності з дня виявлення правопорушення на момент розгляду справи минув, у зв`язку із чим, у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП накладення адміністративного стягнення не можливе, а провадження по даній справі підлягає закриттю.

Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.

Виходячи зі змісту статті 38 КУпАП «Строки накладення адміністративного стягнення», таке стягнення накладається лише на винну особу. Відповідно, ця норма (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинна застосовуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення.

Тим більше, за своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою обставиною.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».

З точки зору матеріального (сутнісного) підходу реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв`язку із чим відновлюються її добре ім`я, репутація), а нереабілітуючими – обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.

Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою / нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення.

Крім того, стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати низку обставин, в тому числі чи винна особа в його вчиненні.

Водночас стаття 284 КУпАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи встановити вину особи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 163-4, 221, 247, 283, 284 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Адміністративну справу у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП провадженням закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О. В. Форощук