Суд: Самарський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №206/6034/26
Суддя: Гаркуша В. В.
Справа № 206/6034/26
Провадження № 3/206/1274/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року м.Дніпро
Суддя Самарського районного суду міста Дніпра Гаркуша В.В., за участю секретаря судового засідання Дуб В.С., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця Збройних Сил України, старшого лейтенанта, командира 3 десантно-штурмової роти, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за участю представника ОСОБА_1 – адоката Левшакової О.І. (в режимі ВКЗ),
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 727474 від 24.07.2026, 24 липня 2026 року о 00 год. 01 хв. у м. Дніпрі по вул. Німецькій, біля будинку № 56, ОСОБА_1 керував транспортним засобом MITSUBISHI PAJERO WAGON, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці зупинки за згодою ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного засобу Drager, результат огляду — 1,72 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився. Обставини спілкування з водієм, процедура огляду та оформлення адміністративних матеріалів зафіксовані нагрудними відеореєстраторами № 470554 та № 472874. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ІІ. Позиція сторони захисту та пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 — адвокат Левшакова Олеся Ігорівна — просила закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП з мотивів, викладених у письмовому клопотанні. Захисник, зокрема, посилалася на те, що відеозапис не містить безпосередньої фіксації керування транспортним засобом; ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому, на думку сторони захисту, огляд мав проводитися у порядку ст. 266-1 КУпАП уповноваженою посадовою особою Військової служби правопорядку; поліцейським неналежно роз`яснено наслідки відмови від огляду; матеріали не містять належного оформлення відсторонення від керування транспортним засобом.
Судом переглянуто відеозаписи, долучені до матеріалів справи. Відеозапис дійсно розпочинається після фактичної зупинки автомобіля та безпосередньо момент руху транспортного засобу не фіксує. Водночас під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не заперечував обставин керування автомобілем, не повідомляв про іншу особу, яка керувала транспортним засобом, натомість з`ясовував можливі варіанти проходження огляду та наслідки кожного з них.
Поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на місці із застосуванням газоаналізатора Drager, пройти огляд у закладі охорони здоров`я або відмовитися від проходження огляду. ОСОБА_1 добровільно обрав проходження огляду на місці, пройшов його та погодився з результатом 1,72 проміле. Під час спілкування він повідомив, що є військовослужбовцем, однак не заявляв про виконання саме в цей момент службового завдання, не повідомляв про перебування у службовій поїздці та не вимагав залучення представників
ІНФОРМАЦІЯ_2 в судовому засіданні докази
Під час розгляду справи судом досліджено такі докази:
1. протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 727474 від 24.07.2026, відповідно до якого 24.07.2026 о 00 год. 01 хв. у м. Дніпрі по вул. Німецькій, біля будинку № 56, ОСОБА_1 керував транспортним засобом MITSUBISHI PAJERO WAGON, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння;
2. акт огляду водія на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, у якому зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння, результат огляду — 1,72 проміле, а також згоду ОСОБА_1 з результатом огляду;
3. матеріали застосування спеціального технічного засобу Drager, якими підтверджено позитивний результат огляду ОСОБА_1 — 1,72 проміле;
4. відеозаписи з нагрудного відеореєстраторів, на якому зафіксовано спілкування поліцейських із ОСОБА_1 , повідомлення йому про виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, запропоновані варіанти проходження огляду, добровільний вибір огляду на місці, проведення такого огляду, повідомлення результату 1,72 проміле та згоду ОСОБА_1 із результатом;
5. рапорт поліцейського, складений безпосередньо за обставинами виявленого правопорушення, в якому зафіксовано обставини виявлення транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WAGON під керуванням ОСОБА_1 , проведення огляду та оформлення адміністративних матеріалів;
6. службову характеристику ОСОБА_1 , відповідно до якої він проходить військову службу у військовому званні старшого лейтенанта на посаді командира 3 десантно-штурмової роти та характеризується позитивно;
7. письмове клопотання захисника Левшакової О.І. про закриття провадження у справі та додані до нього документи.
ІV. Оцінка суду
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Щодо доводу сторони захисту про відсутність на відеозаписі моменту керування транспортним засобом суд зазначає таке. Відеозапис не містить безпосередньої фіксації руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , і суд прямо враховує цю обставину при оцінці доказів. Разом із тим ст. 251 КУпАП не встановлює, що факт керування транспортним засобом може підтверджуватися виключно відеозаписом. Відомості про керування містяться у протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті поліцейського, складених безпосередньо за обставинами події. Подальша поведінка ОСОБА_1 , зафіксована на відео, цим відомостям не суперечить: він не заявляв, що автомобілем не керував або що ним керувала інша особа, натомість з`ясовував порядок проходження огляду, добровільно обрав огляд на місці та погодився з його результатом. Суд не розцінює відсутність заперечень як самостійне визнання вини, однак оцінює цю обставину у сукупності з іншими доказами.
Таким чином, відсутність відеозапису самого моменту руху автомобіля не спростовує відомостей, зафіксованих у протоколі та рапорті, і сама по собі не утворює розумного сумніву щодо факту керування за умови оцінки всіх доказів у сукупності.
Щодо доводу захисту про недійсність огляду у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, суд виходить із такого.
Частина перша ст. 15 КУпАП встановлює, що військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Стаття 266 КУпАП спеціально регламентує порядок огляду саме водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та передбачає повноваження поліцейського провести огляд на місці з використанням спеціальних технічних засобів, а у визначених законом випадках — направити водія до закладу охорони здоров`я.
Стаття 266-1 КУпАП регламентує порядок огляду військовослужбовців у межах відносин військової служби та при перебуванні у визначених цією нормою місцях. Водночас у випадку, коли військовослужбовець виступає саме як водій транспортного засобу і вирішується питання про наявність складу правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, передбаченого ст. 130 КУпАП, застосуванню підлягає спеціальна щодо водіїв процедура ст. 266 КУпАП.
Такий підхід відповідає, зокрема, правовим висновкам Дніпровського апеляційного суду, викладеним у постанові від 31.05.2024 у справі № 205/12956/23, а саме - огляд військовослужбовця як водія транспортного засобу здійснюється за правилами ст. 266 КУпАП, тоді як ст. 266-1 КУпАП не усуває повноважень Національної поліції щодо документування правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Крім того, службова характеристика підтверджує статус ОСОБА_1 як військовослужбовця та його посаду, однак не містить відомостей про те, що 24.07.2026 о 00 год. 01 хв. він виконував конкретне службове завдання, перебував у службовій поїздці, повертався до місця служби або керував транспортним засобом у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 також не заявляв про такі обставини та не вимагав залучення Військової служби правопорядку. Сам факт проходження військової служби за відсутності даних про виконання в конкретний момент службового завдання не є підставою для визнання огляду, проведеного відповідно до ст. 266 КУпАП, недійсним.
Довід сторони захисту про неналежне роз`яснення ОСОБА_1 наслідків відмови від огляду також не спростовує допустимості результату проведеного огляду. З матеріалів справи та відеозапису вбачається, що поліцейський запропонував огляд на місці, огляд у закладі охорони здоров`я або відмову від огляду, а ОСОБА_1 , поставивши уточнюючі запитання, добровільно обрав огляд на місці. Він від огляду не відмовлявся, тест пройшов, з результатом погодився. У протоколі також міститься підпис особи у графі про роз`яснення прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. За таких обставин суд не встановив порушення, яке б вплинуло на добровільність огляду або ставило під сумнів його результат.
Посилання захисту на відсутність окремого документа про тимчасове затримання транспортного засобу чи інше оформлення відсторонення від керування не впливає на доведеність складу адміністративного правопорушення. Зазначені заходи мають окреме процесуальне призначення і їх неналежне оформлення саме по собі не анулює факту керування транспортним засобом у стані сп`яніння та не робить недійсним проведений відповідно до ст. 266 КУпАП огляд.
Так само посилання захисту на вимоги Інструкції, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, щодо безперервності відеофіксації не дає підстав для автоматичного визнання недопустимими всіх інших доказів у справі. Відсутність на наданому відеозаписі моменту руху автомобіля врахована судом, однак решта відеозапису підтверджує безперервність процедури спілкування, огляду та оформлення матеріалів і узгоджується з письмовими доказами.
З акту огляду та матеріалів застосування спеціального технічного засобу вбачається, що результат огляду ОСОБА_1 становив 1,72 проміле, тобто істотно перевищував допустимий показник. ОСОБА_1 з результатом огляду погодився, проведення повторного огляду у закладі охорони здоров`я не вимагав.
Оцінюючи протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду, результат Drager, рапорт поліцейського та відеозаписи в їх сукупності, суд доходить висновку, що ці докази є взаємопов`язаними, узгодженими та достатніми для висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
За таких обставин підстав для закриття провадження за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП суд не встановив, а клопотання захисника Левшакової О.І. задоволенню не підлягає.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена належними, допустимими та достатніми доказами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Суд враховує надану службову характеристику, відповідно до якої ОСОБА_1 характеризується як дисциплінований, відповідальний та професійно підготовлений офіцер, користується авторитетом серед особового складу. Водночас санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною, а тому наведені позитивні дані про особу не дають правових підстав для призначення іншого виду або розміру адміністративного стягнення.
Обставин, що відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст. 15, 33, 40-1, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 266-1, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника Левшакової Олесі Ігорівни про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП — відмовити.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., у дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Рахунок для оплати штрафу: отримувач коштів — ГУК у Дніпропетровській області, код отримувача за ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача — Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача — UA758999980313020149000004001, код класифікації доходів бюджету — адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
Рахунок для оплати судового збору: отримувач коштів — ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача — Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача — UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету — 22030106.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови — не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу відповідно до ст. 308 КУпАП надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред`явлення постанови до виконання — три місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя В.В. Гаркуша
Оригінал: reyestr.court.gov.ua