Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №206/6288/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/6288/26

Провадження № 3/206/1310/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м.Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Гаркуші В.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 —

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747110 від 16 серпня 2026 року, 16 серпня 2026 року о 14 годині 10 хвилин у місті Дніпрі по вул. Сержанта Литвиненка, біля будинку № 172, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Citroen C4 Picasso, державний номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді з прилеглої території на вул. Сержанта Литвиненка не надав дорогу автомобілю Mercedes-Benz Vito, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався проїзною частиною дороги, унаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим, відповідно до протоколу, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.2 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.

Пояснив, що перед виїздом з прилеглої території зупинив автомобіль та надав перевагу у русі іншому транспортному засобу. Після цього, з метою отримання можливості оглянути дорожню обстановку, частково висунув автомобіль на проїзну частину вул. Сержанта Литвиненка, виїхавши на неї, за його словами, лише одним колесом.

ОСОБА_1 зазначив, що у цей момент автомобіль Mercedes-Benz Vito, який рухався проїзною частиною, не впорався з керуванням та зачепив його автомобіль, хоча, на його переконання, водій Mercedes-Benz мав достатньо місця для безпечного об`їзду та можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому ОСОБА_1 підтвердив, що перед зіткненням передня частина керованого ним автомобіля частково знаходилася на проїзній частині дороги.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився.

З наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 16.08.2026 він керував автомобілем Mercedes-Benz Vito, д.н.з. НОМЕР_2 , та рухався вул. Сержанта Литвиненка, де відбулося зіткнення з автомобілем Citroen C4 Picasso, який виїжджав з прилеглої території.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази

протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747110 від 16.08.2026;

схема місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.08.2026, на якій зафіксовано місце зіткнення, положення автомобілів Citroen C4 Picasso та Mercedes-Benz Vito після ДТП, а також розташування виїзду з прилеглої території відносно проїзної частини вул. Сержанта Литвиненка;

відомості про механічні пошкодження транспортних засобів, відповідно до яких автомобіль Citroen C4 Picasso отримав пошкодження передньої частини, а автомобіль Mercedes-Benz Vito — пошкодження правої бокової частини;

письмові пояснення ОСОБА_1 ;

письмові пояснення ОСОБА_2 .

ІV. Оцінка суду

Оцінюючи зазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя враховує таке.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі Великої палати зазначив, що особи, які володіють чи керують автомобілями, підпадають під дію спеціальних правил і несуть додаткові обов`язки, пов`язані з безпечним використанням транспортних засобів.

Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність конкретної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п. 10.2 Правил дорожнього руху України, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній.

Відповідно до визначення, наведеного у п. 1.10 Правил дорожнього руху України, «дати дорогу» означає вимогу до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух і не здійснювати будь-яких маневрів, якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суддя доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, а його вина підтверджується належними та взаємно узгодженими доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , здійснюючи виїзд з прилеглої території на вул. Сержанта Литвиненка, був зобов`язаний до виїзду на проїзну частину надати дорогу транспортним засобам, які нею рухалися.

Натомість автомобіль Citroen C4 Picasso під керуванням ОСОБА_1 частково виїхав на проїзну частину дороги у момент, коли нею рухався автомобіль Mercedes-Benz Vito під керуванням ОСОБА_2 , після чого між транспортними засобами відбулося зіткнення.

При цьому факт часткового виїзду автомобіля Citroen на проїзну частину фактично не заперечувався й самим ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 про те, що він висунув на проїзну частину лише одне колесо автомобіля виключно для огляду дорожньої обстановки.

Обсяг виїзду транспортного засобу на проїзну частину сам по собі не є визначальним для вирішення питання про дотримання вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху України. Вирішальним є те, чи забезпечив водій, який виїжджав з прилеглої території, безперешкодний рух транспортному засобу, який уже рухався дорогою та мав перевагу.

Вимога п. 10.2 Правил дорожнього руху покладає відповідний обов`язок саме на водія, який виїжджає з прилеглої території, та зобов`язує його надати дорогу до виїзду на проїзну частину.

Тому посилання ОСОБА_1 на те, що водій Mercedes-Benz нібито мав технічну можливість об`їхати його автомобіль та уникнути зіткнення, не спростовує факту порушення ним вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху України.

Водій транспортного засобу, який користується перевагою у русі, не зобов`язаний здійснювати маневр об`їзду транспортного засобу, який виїжджає з прилеглої території, оскільки саме останній зобов`язаний організувати свій маневр таким чином, щоб не примушувати учасника руху, який має перевагу, змінювати напрямок руху або швидкість.

Схема дорожньо-транспортної пригоди узгоджується з викладеними у протоколі обставинами та підтверджує, що місце зіткнення знаходилося на проїзній частині дороги поблизу виїзду з прилеглої території, з якої здійснював рух автомобіль Citroen C4 Picasso.

Характер механічних пошкоджень — передньої частини автомобіля Citroen C4 Picasso та правої бокової частини автомобіля Mercedes-Benz Vito — також узгоджується з установленим механізмом ДТП та підтверджує контакт передньої частини автомобіля, який виїжджав з прилеглої території, з автомобілем, що рухався проїзною частиною та мав перевагу в русі.

Сам по собі той факт, що пошкодження автомобіля Mercedes-Benz розташовані на його боковій частині, а не на передній, не виключає вини ОСОБА_1 , оскільки для виконання вимог п. 10.2 ПДР останній повинен був утриматися від виїзду на проїзну частину до моменту, коли такий маневр міг бути здійснений без створення перешкод транспортним засобам, які рухалися дорогою.

Таким чином, саме ненадання ОСОБА_1 переваги у русі автомобілю Mercedes-Benz Vito при виїзді з прилеглої території призвело до контакту транспортних засобів та їх механічного пошкодження.

Отже, між порушенням ОСОБА_1 вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху України та наслідками у вигляді механічного пошкодження транспортних засобів існує прямий причинний зв`язок.

Сукупність досліджених доказів є достатньою для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суддя вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 124, 251, 252, 268, 280, 283-285, 287, 289, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя —

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп.

Рахунок для оплати штрафу: отримувач коштів — ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) — 37988155; банк отримувача — Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача — UA758999980313020149000004001; код класифікації доходів бюджету — 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Реквізити для сплати судового збору, стягнутого на користь держави: отримувач коштів — ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) — 37993783; банк отримувача — Казначейство України (ЕАП); МФО — 899998; рахунок отримувача — UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету — 22030106.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 1700 грн 00 коп., а також витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання — три місяці.

Суддя В.В. Гаркуша