Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №154/4580/25 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 154/4580/25

Провадження 2/206/1832/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м.Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

Головуючого судді: Малихіної В.В.

При секретарі: Тимченко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнаня права власності на спадкове майно. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , 1940 р.н., свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Володимир-Волинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимир-Волинському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (мЛьвів) 19 липня 2022 року. Той факт, що ОСОБА_3 була матір`ю позивача підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 та свідоцтвом про реєстрацію шлюбу (зміна дошлюбного прізвища) серії НОМЕР_3 . Після її смерті відкрилася спадщина за законом на належне їй спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарським будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 21 травня 2025 року державним нотаріусом державної нотаріальної контори Волинської області Н.Билень в порядку розгляду звернень було надано роз`яснення, що свідоцтво про спадщину в даному випадку неможливо у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів та рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання. У зв`язку з тим, що сщ.Курдюмівка, Донецької області є фактично окупованим та зруйнованим у позивача відсутня можливість надати нотаріусу правовстановлюючі документи, так як останні були знищені активними бойовими діями зі сторони росії. Належність спадкового майна спадкодавцю доводиться копією технічного паспорта вищевкзаного житлового будинку, копією реєстраційного посвідчення, виданого бюро технічної інвентаризації (на ) та копією свідоцтва про право на спадщину за законом (на ) та копією будинкової книги, оригіналів даних документів в сторони позивача не зберіглося у зв`язку з активними бойовими діями. Просила суд ухвалити рішення, яким визнати, за ОСОБА_1 , 1962 року народження, право власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій ОСОБА_3 .

Ухвалою від 15.04.2026 року провадження по справі відкрито та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 17.06.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримувала позовні вимоги та просила їх задовольнити на підставі викладених обставин.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву, відповідно до якої просив провести розгляд справи за відсутності представника Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області та ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства України.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином, причина неявки суду не відома.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , 1940 р.н., свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Володимир-Волинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимир-Волинському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) 19 липня 2022 року.

Той факт, що ОСОБА_3 була матір`ю позивача підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 та свідоцтвом про реєстрацію шлюбу (зміна дошлюбного прізвища) серії НОМЕР_3 .

Після її смерті відкрилася спадщина за законом на належне їй спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарським будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

21 травня 2025 року державним нотаріусом державної нотаріальної контори Волинської області Н.Билень в порядку розгляду звернень було надано роз`яснення, що свідоцтво про спадщину в даному випадку неможливо у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів та рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання.

Представник позивача посилається на ті обставини, що у зв`язку з тим, що сщ. Курдюмівка, Донецької області є фактично окупованим та зруйнованим і у позивача відсутня можливість надати нотаріусу правовстановлюючі документи, так як останні були знищені активними бойовими діями зі сторони росії.

Належність спадкового майна спадкодавцю доводиться копією технічного паспорта вищевкзаного житлового будинку, копією реєстраційного посвідчення, виданого бюро технічної інвентаризації (на ) та копією свідоцтва про право на спадщину за законом (на ) та копією будинкової книги, оригіналів даних документів в сторони позивача не зберіглося у зв`язку з активними бойовими діями.

Відповідно до положень ст..1216, 1218, 1220, 1221 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складуспадщинивходятьусі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриттяспадщини і не припинилисявнаслідокйогосмерті. Часом відкриттяспадщини є день смерті особи. Місцемвідкриттяспадщини є останнємісцепроживанняспадкодавця.

Ч.1 ст.1268 Цивільного кодексу України, передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 1, 3, 4 ст. 1268 ЦК).

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захистсвогоцивільного права у разійогопорушення, невизнанняабооспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу Україниспособамизахистуцивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

За змістом листа Вищогоспеціалізованого суду України з розглядуцивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розглядуцивільних справ про спадкування" при вирішенніпитаннящодовизнання права власності на житловібудинки, спорудиу порядкуспадкування записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншимидоказами. Визнання права власності на спадковемайнов судовому порядку є винятковим способом захисту, щомаєзастосовуватися, якщоіснуютьперешкоди для оформленняспадкових прав у нотаріальному порядку.

Для подальшогоутримання та збереження майна (або отримання грошової компенсації за знищене майно) Позивачунеобхіднооформити право власності на спадковемайно, протеіншого шляху, окрімвизнання права власності на вказануквартирув судовому порядку, не існує.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації квартиру було зруйновано, а правовстановлюючі документи втрачено, що в свою чергу позбавляє Позивачку можливості реалізувати своє право на отримання спадщини та в подальшому компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» від 23.02.2023 року.

Єдиним можливим варіантом відновлення порушеного права на власність та реалізації права на компенсацію відповідно до законодавства є звернення до суду з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно.

Зі змісту ст. 392 Цивільного кодексу України вбачається, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, відсутність правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно не є підставою для відмови у задоволенні позову (Верховний Суд Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2018 року в справі № 557/1209/16-ц провадження № 61-19875св18). Це обґрунтовується тим, що позов про превентивний захист права власності ((попереджувальний) спосіб захисту права власності, який на відміну від інших способів передбачає захист права власності у випадку, коли порушення права ще не відбулося, але є підстави вважати, що воно має статися) може бути пред`явлений власником, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою (постанова Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №910/5630/17).

Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Рішенням Конституційного Суду №9-зп від 25.12.1997 р. визначено, що ч. 1 ст. 55 Конституції України треба розуміти так, "що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку і суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод".

У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи положення ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року), право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, аналізуючи матеріали справи в їх сукупності, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, у зв`язку з чим приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 315, 392, 1218, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати, за ОСОБА_1 , 1962 року народження, РНОКПП: НОМЕР_4 , право власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області: ЄДРПОУ 44272449, місцезнаходження: Донецька область, м. Торецьк, вул. Стуса Василя, 24А.

Суддя В.В. Малихіна