Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №206/6297/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/6297/26

Провадження № 3/206/1316/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого-судді Плінської А.В., при секретарі Габісонії Л.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2026 року о 22-18 год. в м. Дніпро по вул. Семафорна,28 ОСОБА_1 керував транспортним засобом самокат електричний ХIAOMI модель 00301n в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія в установленому законом порядку. Результат огляду 0,85‰, що зафіксовано на бодікамери №471460, №470256. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні провину не визнав, просив його не притягати до адміністративної відповідальності. Зазначив, що їхав на дитячому електросамокаті, який не є транспортним засобом, тому відповідно не був учасником дорожнього руху та на нього не поширюються вимоги ПДР України. Випивший був, однак підстав зупиняти його не було.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати, зокрема, чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом або чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, давши їм оцінку в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки його вина підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 11.08.2026 року серії ЕПР 1 № 743239, який відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- рапортом;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результатами якого ОСОБА_1 згодний, про що свідчить його підпис;

- роздруківкою тестування № 3143 з підписом ОСОБА_1 ;

- відеозаписом подій.

Отже, досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Суд ставиться критично до доводів правопорушника стосовного того, що електросамокат «Xiaomi» модель 00301n не є транспортним засобом, тому він не був учасником дорожнього руху та на нього не поширюються вимоги ПДР України виходячи із наступного.

Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3220-IX від 30 червня 2023) передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них (ст.2). У статті 1 згаданого Закону, серед інших понять визначено, що: 1) легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину; 2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Отже, цим нормативно-правовим актом визначено, що легкі електричні транспортні засоби є транспортними засобами і вони поділяються на дві категорії:

1) легкий персональний електричний транспортний засіб: має від одного колеса, електродвигун потужністю до 1000 Вт і розвиває максимальну швидкість до 25 км/год. (до цієї категорії підпадають всі прокатні самокати);

2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб: має від двох коліс та може їхати зі швидкістю 10-50 км/год. (пристрої, які їдуть зі швидкістю понад 50 км/год не підпадають в ці категорії й розглядатимуться як мотоцикли).

Аналогічні поняття легких електричних транспортних засобів визначені і у ст.1 ЗУ «Про автомобільний транспорт» (закон в редакції Закону № 3492-ІV від 23.02.2006 зі змінами).

Відтак, з набуттям чинності ЗУ «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023р. № 2956-IX (із змінами внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30.06.2023), керування легким електричним транспортним засобом (елетросамокатом) в стані алкогольного сп`яніння тягне відповідальність, встановлену ст.130 КУпАП.

Поняття «транспортний засіб», яке визначене у п.1.10 Правил дорожнього руху України (затверджені Постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами), не суперечить поняттям, визначеним у Законі України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3220-IX від 30 червня 2023 року).

Правилами дорожнього руху розмежовано поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» (п.1.10 ПДР).

Згідно з ПДР: «транспортний засіб» - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; «механічний транспортний засіб» - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Останній термін поширюється на трактори, самохідні машини та механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

З урахуванням того, що диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування будь-яким «транспортним засобом», а не тільки «механічним транспортним засобом», ОСОБА_1 у даному випадку підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за керування електричним самокатом у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише в разі присвоєння пристрою номерного знаку чи за наявності посвідчення водія в особи, яка ним керує.

Згідно з ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про правотворчу діяльність», закони України (в т.ч. Закон № 2956-IX від 24.02.2023р. із змінами) в ієрархії нормативних актів мають вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти КМУ (в т.ч. ПДР), а тому при визначенні поняття «транспортний засіб» у даному випадку необхідно враховувати вимоги ЗУ «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023р. № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023 року).

У даному випадку не береться до уваги поняття «транспортного засобу», яке визначене у примітці до ст. 121 КУпАП, оскільки у цій нормі чітко визначено перелік правопорушень, яких стосується таке поняття (121-126, 127-1 128-1, частинах першій і другій ст. 129, ст.ст.132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 КУпАП) і серед цих правопорушень відсутня ст.130 КУпАП.

В цьому контексті суд також приймає до уваги висновки, викладені у постанові ККС ВС від 15.03.2023 у справі №127/5920/22 (провадження № 61-10553св22), за якими використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Тобто сучасне законодавство у сфері безпеки дорожнього руху, та супутніх нормативно правових актів динамічно адаптується під технічний розвиток транспортних засобів, та визначає їх роль у безпеці дорожнього руху.

Зокрема, всі сучасні засоби переміщення, які оснащені електричним двигуном, та використовуються у дорожньому русі, та особи які ними керують, є учасниками дорожнього руху та повинні виконувати вимоги ПДР, як особисто, так і відносно інших учасників дорожнього руху відповідно до вимог п.п. 1.3, 1.4 ПДР.

Отже, з урахуванням викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступінь вини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і вважає за необхідне з метою виправлення водія і недопущення в подальшому подібних правопорушень, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, так як вчинене ним правопорушення є одним з найнебезпечніших і найважчих правопорушень з адміністративних правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку, піддати останнього адміністративному стягненню у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Також, відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», враховуючи результат розгляду даної справи, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя А.В. Плінська