Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №214/11537/26
Суддя: Сіденко С. І.
Справа № 214/11537/26
3/214/2039/26
П О С Т А Н О В А
Іменем України
30 вересня 2026 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сіденко С.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, який офіційно не працевлаштований, навчається, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
11.09.2026 о 16 год. 50 хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 21124, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі вул. Володимира Великого 30 у Саксаганському районі м. Кривого Рогу, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а ПДР України. ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП свідки під час складання протоколу не залучались, вівся відеозапис на нагрудні відеокамери працівників поліції..
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчинених правопорушеннях визнав, суду пояснив, що взяв машину ВАЗ 21124 у знайомого та сів за кермо не маючи посвідчення водія, оскільки він ще неповнолітній. Коли їхав по вул. Володимира Великого 30 то допустив незначне порушення правил дорожнього руху, через що його зупинили працівники ПП та з`ясували, що в нього відсутнє водійське, посвідчення. У вчиненому кається, обіцяв такого більше не вчиняти.
Окрім визнання вини ОСОБА_1 його вина у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується також письмовими матеріалами справ, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР; рапортом інспектора поліції, поясненнями.
Пунктом 2.1 «а» ПДР України передбачено, що водій транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до довідки інспектора відділення адміністративної практики ОСОБА_1 не отримав посвідчення водія.
Диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні встановлено, що на момент вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 досяг шістнадцятирічного віку, а тому в розумінні ст. 12 КУпАП є суб`єктом адміністративного правопорушення та підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями, зокрема, 121-127 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Виходячи з наведеного, з дотриманням визначених ст.ст. 245, 280 КУпАП вимог, суд всебічно, повно та об`єктивно з`ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Обираючи вид і міру стягнення, керуючись ст. 33 КУпАП суд враховує особу ОСОБА_1 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, від явок до суду не ухилився, вину визнав, з огляду на його явно зневажливе ставлення до встановленого законом порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпеку для громадян вказаними діями і вважає за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП.
На переконання суду, таке стягнення відповідно до вимог ст. 23 КУпАП буде справедливим, достатнім та оправданим метою застосування стягнення, що також узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 33 рішення № 17888/12 у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 27, 33-35, 40-1, 126 ч.2, 122 ч.1, 245, 268, 280, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126, та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Сіденко С.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua