Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №185/16561/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/16561/26

Провадження № 3/185/4512/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головін В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді адміністративну справу, що надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , в/ч НОМЕР_2 , мешкає: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-17 КУпАП

В С Т А Н О В И В

23.09.2026 до посадових осіб тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла інформація від посадових осіб військової частини НОМЕР_2 про те, що під час виконання бойового завдання 22.09.2026 відповідно до бойового розпорядження командира 1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 від 30 серпня 2026 року №208, матрос ОСОБА_2 , нікому не повідомивши, в порушення бойового розпорядження та в порушення правил несення бойового чергування самовільно залишив бойову позицію « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в районі півд.-зах. АДРЕСА_2 , та припинив виконання завдання на визначеній йому позиції, прийнявши дане рішення без погодження з вищим командуванням. Вказаними діями матрос ОСОБА_2 порушив встановлені правила несення бойової служби, передбаченого ч. 2 ст. 17217 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В ході проведення перевірки, встановлено, що 22.09.2026 відповідно до бойового розпорядження командира 1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 №208, матрос ОСОБА_2 , перебував на вогневій позиції «Колумбія» для несення бойової служби зі зброєю та виконував бойове завдання, яке полягало в не допущенні просування противника в бойові порядки, а у разі виявлення противника здійснити доповідь, перешкодити просочування противника, завдати вогневого ураження та знищити, а за сприятливих умов захопити в полон.

Перед заступанням на бойову службу на вогневу позицію матросу ОСОБА_3 були доведені встановлені правила та порядок несення бойової служби, зокрема обов`язок безперервно перебувати на визначеній позиції, виконувати поставлене бойове завдання та не залишати визначене місце несення служби без дозволу відповідного командира (начальника).

Однак, 22.09.2026 матрос ОСОБА_2 , перебуваючи на вищезазначеній позиції та виконуючи бойове завдання без дозволу командира (начальника) та без доповіді про намір залишити позицію, самостійно прийняв рішення змінити визначене останньому місце несення бойової служби та припинив виконання покладеного на нього бойового завдання, чим самим порушив правила несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України.

Про факт зміни визначеної позиції та припинення виконання бойового завдання безпосередньому командиру (начальнику) до моменту залишення позиції або безпосередньо після її залишення матрос ОСОБА_2 , не доповів.

Таким чином, матрос ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, який ніс бойову службу, порушив правила несення бойового чергування, що виразилося у самовільній заміні визначеного місця несення бойової служби без дозволу відповідного командира (начальника), без доповіді та у припиненні виконання поставленого бойового завдання.

Вчинене правопорушення мало місце в умовах особливого періоду.

Внаслідок вищезазначених дій, командування військової частини НОМЕР_2 прийняло рішення щодо залучення на бойову позицію « ІНФОРМАЦІЯ_4 » іншого військовослужбовця.

Зазначеними діями матрос ОСОБА_2 , вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), вчинене в умовах особливого періоду.

Зазначене правопорушення виразилось у самовільному прийнятті рішення щодо зміни бойової позиції під час виконання службових обов`язків, що є грубим порушенням військової дисципліни, суперечить вимогам:

Стаття 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України:

Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця:

-додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;

-виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;

-поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних

вчинків;

Відповідно до ст. 49 статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України” № 548-XIV від 24.03.1999 військовослужбовець зобов`язаний:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів У країни, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;

бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою

виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов`язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості;

бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.

Факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Правопорушник звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, вину визнав.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об`єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, у відповідності до ст.252 КУпАП, приходжу до висновку, що в діях вказаної особи є склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-17 КУпАП.

Частина 2 ст. 172-17 КУпАП передбачає відповідальність за Порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду - тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Виходячи з наведеного, враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, характер вчиненого нею правопорушення, ступінь вини, вважаю, що до правопорушника слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у межах санкції статті, за якою він притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ст.284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-17 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді 17000.00 гривень штрафу на користь держави.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі скарги в 10-денний строк.

Суддя В.О. Головін