Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №184/1693/26 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Суд: Покровський міський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №184/1693/26

Суддя: Коваленко В. О.

Справа № 184/1693/26

Номер провадження 2-а/184/16/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Коваленко В.О.,

за участю секретаря судового засідання – Руденко М.М.,

розглянувши в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з врахуванням вимог спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Покровського міського суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 17.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 відносно нього було винесено постанову №4/314/П по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУАП та накладено на нього штраф в сумі 17000,00 грн. Як зазначено в оскаржуваній постанові: «…на підставі розпорядження №22 від 23.01.2025, надісланого ІНФОРМАЦІЯ_2 до АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », здійснювалось оповіщення, шляхом вручення повістки N.ПГ0З02-1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 03.02.2025 з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби ОСОБА_1 …. ОСОБА_1 від отримання повістки №ПГ0302-1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби відмовився, про що було складено акт відмови від отримання повістки від 27.01.2025. Текст повістки про виклик було доведено ОСОБА_1 03.02.2025. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився у найкоротший строк, але не пізніше, ніж трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК, не повідомив про причини неявки, шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП… Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги абз.1 ч.1 та абз.7 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позивач зазначає, що про отримання копії постанови №4/314/П запис у спеціальному полі постанови відсутній. Також відсутній запис про направлення на його адресу постанови №4/314/П засобами поштового зв`язку.

ІНФОРМАЦІЯ_4 долучив до зазначеної постанови, яка подана до ДВС разом із заявою про відкриття виконавчого провадження, копію конверта з ШКІ5330300032158 з Довідкою Укрпошти про повернення поштового відправлення ІНФОРМАЦІЯ_2 за закінченням терміну зберігання з датою на штемпелі 01.08.2025.

Також, в матеріалах виконавчого провадження ВП №79252971 наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 5330300032158 з датою повернення 04.08.2025, яке прийняте поштою 21.07.2025.

Це свідчить про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 направив позивачу постанову від 17.04.2025 №4/314/П через три місяці після винесення постанови.

Позивач не відмовлявся від отримання повістки, а лише зауважив про відсутність печатки на повістці.

В порушення приписів Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженої постановою КМУ 16.05.2024 №560, будь – яких відеозаписів процесу вручення позивачу повістки чи ознайомлення з її змістом не проводилось, як і не проводилось відеозапису доведення акту про відмову від її отримання.

Отже, повістка про виклик позивача до ТЦК та СП вручена не була, відсутність його обізнаності про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Позивач зазначив, що відповідач розглянув справу заочно, таємно від нього, не повідомивши про час та місце розгляду, чим позбавив його право на захист, надання пояснень та правову допомогу.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину своєї неявки та її поважність суду не повідомив, відзив не надав.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши усі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 17.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було винесено постанову №4/314/П по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього штраф в сумі 17 000,00 грн.

Згідно постанови державного виконавця Нікопольського відділу ДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Саліоновою Т.О. 03.10.2025 відкрито виконавче провадження №79252971 з виконання постанови №4/314/П від 17.04.2025.

Не погодившись із постановою №4/314/П по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 звернувся до суду.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, зокрема, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно п. 21, пп. 1 п. 27 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок №560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів, зокрема, для: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби

Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію під час особливого періоду тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, згідно абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Аналогічне визначення та строки дій особливого періоду зазначені й в абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Таким чином, відмова військовозобов`язаного від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби без наявності для цього поважних причин в особливий період має своїм наслідком відповідальність, передбачену ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Крім того, процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою КМУ від 16.05.2024 №560.

Згідно з п.п.40, 41 Порядку під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

Проте, в порушення вищезазначених приписів будь – яких відеозаписів процесу вручення повістки позивачу чи ознайомлення з її змістом відповідачем не надано, як і не надано відеозапису доведення акту про відмову від її отримання.

За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України і усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, саме на суб`єкта владних повноважень у спорах про оскарження його рішень покладається обов`язок довести правомірність оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності. При цьому це не звільняє позивача від обов`язку навести й підтвердити ті обставини, на які він посилається, але орган публічної влади має надати суду належні й допустимі докази законності своїх дій. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 прямо зазначила, що суд не може перекладати тягар доказування законності рішення органу влади на позивача.

У даній справі відповідач цього обов`язку не виконав.

Розглянувши позовну заву, дослідивши додані до неї докази, суд дійшов наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності розглядаються місцевими загальними судами як адміністративними судами.

Частина 3 ст. 286 КАС України надає суду, за результатами розгляду такої справи, зокрема, право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і направити справу на новий розгляд до компетентного органу; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, змінити захід стягнення, не посилюючи його.

Отже, суд уповноважений як перевірити законність та обґрунтованість постанови №4/314/П від 17.04.2025, так і, у разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення, скасувати її з одночасним закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Стаття 268 КУпАП гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; користуватися правничою допомогою адвоката; щоб справа про адміністративне правопорушення розглядалася за її участю, за винятком випадків, коли є належні докази своєчасного повідомлення такої особи про місце та час розгляду справи і відсутнє її клопотання про відкладення.

Із матеріалів справи вбачається, що ТЦК та СП виніс постанову №4/314/П від 17.04.2025 за відсутності позивача. При цьому у тексті постанови відсутні відомості про роз`яснення прав, про надання можливості надати пояснення або подати клопотання; відсутні дані про відмову позивача від участі чи про його клопотання про розгляд без нього.

Відтак, відповідач не довів дотримання імперативних вимог ст. 268 КУпАП щодо забезпечення права Позивача на участь у розгляді та реалізацію права на захист. Порушення ст. 268 КУпАП є істотним процедурним порушенням і саме по собі є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У постанові №4/314/П вказано, що позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП у найкоротший строк, але не пізніше, ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати та часу прибуття, хоча АТ «Покровським ГЗК» здійснювалось оповіщення шляхом вручення повістки №ПГ0302-1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 03.02.2025 на підставі розпорядження №22 від 23.01.2025. Однак, у матеріалах справи відсутня копія самої повістки, відсутній доказ її вручення позивачу (підпис про отримання, рекомендоване повідомлення про вручення, акт про відмову від отримання, інша належна фіксація), відсутній будь-який документ, що підтверджує, що позивач був обізнаний про необхідність явки саме в зазначені день і час та про наслідки неявки.

Належне повідомлення особи про виклик до ТЦК та СП є ключовою передумовою для притягнення її до відповідальності за ст. 210-1 КУпАП. Якщо повістка не вручена належним чином, відсутній обов`язок особи з`явитися у визначений у ній час.

Суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що саме суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність свого рішення. У даному випадку Відповідач такого обов`язку не виконав, оскільки до суду не подав жодного доказу, який би підтверджував факт вчинення Позивачем інкримінованого правопорушення, законність процедури притягнення та дотримання вимог процесуального закону.

За таких обставин суд доходить висновку, що подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у діях позивача не доведені належними та допустимими доказами. Це означає наявність підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, постанова №4/314/П від17.04.2025 є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача закриттю. Це відповідає п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, яка прямо дозволяє суду скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати (судовий збір та інші витрати, пов`язані з розглядом справи) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем.

Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі сплаченого судового збору.

На підстави викладеного, керуючись ст. 247, 286 КУпАП, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №4/314/П від 17.04.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 17 000 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмір 1331,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 30.09.2026.

Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua