Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №179/779/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/779/26

2/179/883/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючої судді Чорної А.О.,

секретаря судового засідання Пантєлєєвої Д.А.,

за участю прокурора Ковальової Є.В.,

представника третьої особи Попової Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Магдалинівської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа: Відділ «Служба у справах дітей» Магдалинівської селищної ради про відібрання малолітньої дитини від матері без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування Магдалинівської селищної ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 від матері без позбавлення її батьківських прав та про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.

Позов обґрунтовує тим, що на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах Відділу «Служба у справах дітей» Магдалинівської селищної ради перебуває малолітня дитина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Матір`ю дитини є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька дитини внесені за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

У період, починаючи з липня 2025 року по 13.01.2026 (на момент виявлення дитини) малолітня ОСОБА_2 проживала окремо від матері разом з особою, яка не є її родичем – ОСОБА_3 . З пояснення останньої стало відомо, що дитина проживає разом з нею за проханням біологічного батька ОСОБА_4 , який на той час перебував на військовій службі. До моменту його призову на військову службу він самостійно виховував та утримував дитину. Мати дитини – ОСОБА_1 участі у житті дитини не приймала. Протягом періоду окремого проживання дитини від матері, остання не вживала заходів щодо спілкування з дитиною, не відвідувала її, не цікавилася станом здоров`я, умовами проживання та виховання, а також не брала участі у її утриманні.

13.01.2026 працівниками Відділу «Служба у справах дітей» Магдалинівської селищної ради здійснено виїзд за адресою проживання відповідача ОСОБА_1 , з метою з`ясування причин проживання дитини окремо від матері, а також проведення обстеження житлово-побутових умов її проживання. В результаті бесіди з відповідачем, остання не виявила жодного бажання повернути дитину додому та піклуватися про неї.

Відповідачу було запропоновано тимчасово влаштувати дитину до сім`ї патронатного вихователя на період подолання нею складних життєвих обставин, на що вона надала письмову згоду.

Рішенням виконавчого комітету Магдалинівської селищної ради від 15.01.2026 № 2204, малолітню дитину влаштовано до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_5 з укладенням 19.01.2026 договору про патронат над дитиною, яким визначено права та обов`язки сторін, а також умови перебування дитини у сім`ї патронатного вихователя.

Відповідно до інформації Новопетрівського ліцею від 14.01.2026 № 65, ОСОБА_2 була зарахована до ліцею 16.09.2025. На момент зарахування дитину привела ОСОБА_3 , яка фактично здійснювала догляд за дитиною. У літній період канікул ОСОБА_6 проживала у сім`ї вказаної громадянки, яка організувала проходження необхідного медичного обстеження дитини, забезпечувала її необхідним одягом, харчуванням, належними умовами для навчання, підтримувала постійний контакт із класним керівником, контролювала навчальні досягнення дитини, брала активну участь у виховному процесі, а також забезпечувала додаткові потреби дитини. Мати дитини — ОСОБА_1 участі у житті дитини не приймала, її потреб не забезпечувала, зв`язок із дитиною не підтримувала, фінансової допомоги на утримання дитини не надавала. Протягом усього періоду навчання ОСОБА_6 у закладі освіти мати жодного разу не виявила зацікавленості у житті дитини, її навчанні та стані здоров`я.

Відповідно до інформації КНП «Магдалинівський ЦПМСД» від 15.01.2026 № 34, ОСОБА_2 має підписану декларацію з сімейним лікарем. Останнє звернення було у 2024 році. Мати дитини – ОСОБА_1 здоров`ям, розвитком та лікуванням дитини не займалася.

Відповідно до інформації КУ «Центр надання соціальних послуг» Магдалинівської селищної ради від 08.04.2026 № 210, за результатами візиту 07.04.2026 до відповідача, останньою не надано жодних обґрунтованих пояснень щодо подальшого проживання її дитини та забезпечення належних умов для її утримання і виховання. Також у ході проведеної роботи встановлено, що у будинку, де проживає ОСОБА_1 , відсутні належні умови для проживання, виховання та розвитку малолітньої дитини. При цьому, електропостачання в будинку взагалі відсутнє у зв`язку із заборгованістю, яка становить понад 20 000 грн. Крім того, відповідач тривалий час (близько одного року) офіційно не працевлаштована, не вживає заходів щодо працевлаштування та фактично утримується за рахунок пенсії своєї матері, що свідчить про її неспроможність самостійно забезпечити належні умови для життя та розвитку дитини.

Також позивач зазначає, що ОСОБА_1 поінформована про місце перебування її доньки, проте заходів щодо повернення на виховання у її родину не вживала. За період перебування дитини у сім`ї патронатного вихователя (починаючи з 19.01.2026) відповідач жодного разу не зверталася а ні до Відділу «Служба у справах дітей» Магдалинівської селищної ради, а ні до органу опіки та піклування Магдалинівської селищної ради з питань організації побачень чи спілкування з дитиною, не цікавилася її життям, станом здоров`я, умовами проживання та виховання. При цьому, жодних перешкод у спілкуванні матері з дитиною посадовці не створювали.

Відповідно до письмового пояснення патронатного вихователя ОСОБА_5 від 06.04.2026, за період проживання ОСОБА_6 у неї (починаючи з 19.01.2026), відповідач жодного разу не поцікавилася життям та здоров`ям своєї доньки, її успіхами та досягненнями, не купувала їй одяг та іграшки, продукти харчування та гостинці, не пропонувала фінансову підтримку у вихованні та утриманні дитини.

Відповідно до інформації КНП «Магдалинівський ЦПМСД» від 09.04.2026 № 252, відповідач до медичного закладу та його структурних підрозділів з 19.01.2026 не зверталася ні за консультацією, ні за медичною допомогою, як для себе, так і для дитини.

Відповідно до довідки-характеристики Шевченківського старостинського округу від 01.04.2026 № 42, ОСОБА_1 ніде не працює, має малолітню дитину, яка в даний час з нею не проживає, інколи зловживає спиртними напоями, вирізняється постійною зміною настрою та поведінки.

Під час спілкування працівників служби у справах дітей з дитиною встановлено, що вона ідентифікує як близьку особу лише ОСОБА_7 , який фактично здійснював догляд за дитиною до моменту призову його на військову службу. Про матір дитина не згадує взагалі, уникає її називати та використовує щодо неї відсторонені формулювання «вона», що свідчить про відсутність між ними емоційного зв`язку. Дитина категорично відмовляється спілкуватися та проживати разом з матір`ю.

Відповідно до інформації Магдалинівського ліцею від 07.04.2026, де навчається ОСОБА_6 , її мати – ОСОБА_1 контактів з педагогами не підтримувала. Ліцей та батьківські збори не відвідувала, не цікавилася рівнем успішності та шкільними досягненнями дитини, не брала участі у вирішенні питань, пов`язаних з організацією освітнього процесу та шкільного життя дитини, не проявляла зацікавленості у результатах навчальної діяльності дитини та її участі у шкільних заходах.

Відповідно до інформації Відділення поліції № 1 відділу поліції Самарівського РВП ГУ НП в Дніпропетровській області від 18.03.2026 № 120357-2026, відповідач неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності.

Крім іншого, ОСОБА_1 не виконала умови договору про патронат над дитиною, укладеного 19.01.2026 між нею та Магдалинівською селищною радою, яким передбачалося вжиття всіх можливих заходів для подолання або мінімізації складних життєвих обставин, а також створення безпечних і належних умов для проживання та розвитку її дитини. Жодних дій, спрямованих на покращення житлово-побутових умов та повернення дитини до сім`ї, відповідачем вчинено не було. ОСОБА_1 не бере участі у матеріальному забезпеченні дитини, не надає фінансової допомоги, не забезпечує її одягом, взуттям та іншими необхідними речами, не створює належних умов для проживання та розвитку, не забезпечує безпечного та стабільного середовища. Будь-яких дій, спрямованих на відновлення контакту з дитиною або належне виконання батьківських обов`язків, ОСОБА_1 не вчиняє. Така поведінка носить тривалий та системний характер.

Рішенням виконавчого комітету Магдалинівської селищної ради від 16.04.2026 № 2329 затверджено висновок органу опіки та піклування Магдалинівської селищної ради про доцільність відібрання малолітньої дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері – ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав та вирішено звернутися з відповідним позовом до суду.

На підставі викладеного, та діючи в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою убезпечення дитини від нещасних випадків, від загрози її життю і здоров`ю, та захисту її прав та законних інтересів, є необхідність у відібранні малолітньої дитини від матері, ОСОБА_1 , без позбавлення її батьківських прав зі стягненням аліментів на утримання дитини.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить відібрати малолітню дитину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері, ОСОБА_1 , без позбавлення її батьківських прав зі стягнення аліментів на утримання дитини.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 01.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справів порядку загального провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01.07.2026 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника органу опіки та піклування Магдалинівської селищної ради, позовні вимоги підтримує.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги Органу опіки та піклування Магдалинівської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа: Відділ «Служба у справах дітей» Магдалинівської селищної ради про відібрання малолітньої дитини від матері без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 не бере участі у матеріальному забезпеченні дитини, не надає фінансової допомоги, не забезпечує її одягом, взуттям та іншими необхідними речами, не створює належних умов для проживання та розвитку, не забезпечує безпечного та стабільного середовища.

Представник третьої особи - відділу «Служба у справах дітей» Магдалинівської селищної ради у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до вимог процесуального закону. Заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у її відсутність суду не надала. Відзив на позовну заяву не надала.

Суд, вислухавши доводи прокурора, представника третьої особи, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька дитини внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Зазначене підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 16.01.2026 та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 16.01.2026 № 00055935920 (а.с.12,13).

Відповідно до інформації КУ «Центр надання соціальних послуг» від 12.01.2026 № 22, в родині ОСОБА_3 виявлено дитину, ОСОБА_2 , 2016 року народження, яка не є рідною дитиною даної родини. Зі слів ОСОБА_3 , дитину їй залишив кум - ОСОБА_7 , який на той час проходив військову службу у лавах Збройних Сил України. Мати дитини – ОСОБА_1 проживає окремо від дитини в іншому населеному пункті та ухиляється від виконання батьківських обов`язків (а.с.17).

Відповідно до наказу начальника Відділу «Служба у справах дітей» Магдалинівської селищної ради від 15.01.2026 № 9-од-26, починаючи з 15.01.2026 ОСОБА_2 знаходиться на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах Відділу «Служба у справах дітей» Магдалинівської селищної ради у зв`язку з тим, що мати дитини ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання дитини (а.с.23).

Відповідно до інформації про перебування дитини у закладі освіти від 14.01.2026 № 65, ОСОБА_2 була зарахована до Новопетрівського ліцею 16.09.2025 року. На момент зарахування дитину привела її хрещена мати — ОСОБА_3 , яка фактично здійснювала догляд за дитиною, забезпечувала її проживання та виховання. У літній період канікул ОСОБА_6 певний час проживала у сім`ї ОСОБА_3 , яка виховує чотирьох синів. Хрещена мати також організувала проходження необхідного медичного обстеження дитини. Дитина була забезпечена необхідним одягом, харчуванням та належними умовами для навчання. Протягом усього періоду навчання ОСОБА_6 у Новопетрівському ліцеї лише ОСОБА_3 підтримувала постійний контакт із класним керівником, контролювала навчальні досягнення дитини, брала активну участь у виховному процесі, а також забезпечувала додаткові потреби дитини, зокрема придбання необхідних речей та подарунків. Мати дитини, ОСОБА_1 , участі у житті дитини не приймала, її потреб не забезпечувала, зв`язок із дитиною не підтримувала, фінансової допомоги на утримання дитини не надавала. Протягом усього періоду навчання ОСОБА_6 у закладі освіти мати жодного разу не виявила зацікавленості у житті дитини, її навчанні та стані здоров`я (а.с.21).

Рішенням виконавчого комітету Магдалинівської селищної ради від 15.01.2026 № 2204, за заявою матері від 13.01.2026, ОСОБА_2 тимчасово влаштовано до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_5 , терміном на три місяці, починаючи з 19.01.2026 по 18.04.2026 та укладено договір № 2 про патронат над дитиною від 19.01.2026. Зазначеним договором визначено права та обов`язки сторін, а також умови перебування дитини у сім`ї патронатного вихователя (а.с.19, 24, 26-31).

Наказом начальника Відділу «Служба у справах дітей» Магдалинівської селищної ради від 19.01.2026 № 12-од-26, 19.01.2026 Каріну передано до вищевказаної сім`ї патронатного вихователя (а.с.25).

Проте, обов`язки передбачені договором про патронат над дитиною, ОСОБА_1 не виконала, про що свідчать матеріали справи. Відповідач не забезпечила створення належних умов для виховання, навчання та розвитку дитини, що є грубим порушенням умов договору та вимог ст. 252 Сімейного кодексу України. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань є систематичним та має тривалий характер.

23.01.2026 Відділом «Служба у справах дітей» Магдалинівської селищної ради, з метою недопущення вилучення дитини з сімейного середовища, було надіслано листа до КУ «Центр надання соціальних послуг» Магдалинівської селищної ради щодо проведення оцінки потреб сім`ї ОСОБА_1 , у відповідь на який, комунальна установа повідомила, що відповідач не має постійного місця проживання та роботи, влаштовуватись на роботу не планує, проживає виключно на пенсію своєї матері. Умови проживання для дитини відсутні. Електропостачання в будинку відсутнє, борг перевищує 20 000 грн. Щодо подальшого місця проживання її дитини, ОСОБА_1 , пояснень не надала (а.с.32, 39).

Відповідно до інформації Відділення поліції № 1 відділу поліції Самарівського РВП ГУ НП в Дніпропетровській області від 18.03.2026 № 120357-2026, відповідач у період з 01.01.2021 по 19.01.2026 притягувалася до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП (протокол серії ВАБ № 724612 від 11.10.2021) та за ч.1 ст.178 КУпАП (постанова про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1566777 від 26.09.2024) (а.с.33).

Відповідно до довідок Шевченківського старостинського округу від 01.04.2026 № 11/12 та № 42, ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір`ю та братом. Офіційно ніде не працює. Має малолітню доньку, яка в даний час з нею не проживає. Інколи зловживає спиртними напоями. Вирізняється постійною зміною настрою та поведінкою. Скарг на її незадовільну поведінку у побуті та громадськості до старостинського округу № 12 Магдалинівської селищної ради не надходило (а.с.34,35).

Відповідно до характеристики від 07.04.2026, ОСОБА_2 навчається в Магдалинівському ліцеї з 1 вересня 2023 року. До вступу в ліцей виховувалася вдома. Мати дитини – ОСОБА_1 контактів з педагогами не підтримувала, ліцей та батьківські збори не відвідувала, не цікавилася рівнем успішності та шкільними досягненнями дитини, не брала участі у вирішенні питань, пов`язаних з організацією освітнього процесу та шкільного життя дитини, не проявляла зацікавленості у результатах навчальної діяльності дитини та її участі у шкільних заходах. Опікою займався батько – ОСОБА_7 . Він піклувався про дитину, контактував з класним керівником, асистентом, педагогами ліцею та спеціалістами інклюзивно-ресурсного центру (а.с.38).

Відповідно до інформації КНП «Магдалинівський ЦПМСД» від 09.04.2026 № 252, до медичного закладу та його структурних підрозділів починаючи з 19.01.2026 ОСОБА_1 не зверталася ні за консультацією, ні за медичною допомогою, як для себе, так і для дитини (а.с.40).

Відповідно до інформації КНП «Магдалинівський ЦПМСД» від 15.01.2026 № 34, ОСОБА_2 має підписану декларацію з сімейним лікарем. Згідно з інформацією в медичній інформаційній системі останнє звернення було у 2024 році. Мати дитини – ОСОБА_1 здоров`ям, розвитком та лікуванням дитини станом на 15.01.2026 не займалася (а.с.22).

У зв`язку з неможливістю повернення дитини на виховання матері, ОСОБА_1 , рішенням виконавчого комітету Магдалинівської селищної ради від 16.04.2026 № 2330 термін перебування малолітньої ОСОБА_2 в сім`ї патронатного вихователя продовжено до 18.07.2026. (а.с.49).

Рішенням виконавчого комітету Магдалинівської селищної ради від 05.05.2026 № 2370 вирішено вивести дитину із сім`ї патронатного вихователя та наказом начальника Відділу «Служба у справах дітей» Магдалинівської селищної ради від 30.04.2026 № 32-тв-26 малолітню ОСОБА_2 тимчасово влаштовано до прийомної сім`ї ОСОБА_8 терміном на три місяці, починаючи з 06.05.2026 по 05.08.2026. Та в подальшому термін влаштування дитини до прийомної сім`ї продовжено до 05.11.2026 (а.с.67, 68, 112).

Рішенням виконавчого комітету Магдалинівської селищної ради від 16.04.2026 № 2329 затверджено висновок органу опіки та піклування Магдалинівської селищної ради про доцільність відібрання малолітньої дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері – ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав.

Із зазначеного висновку вбачається, що ОСОБА_1 за власною ініціативою, свідомого та умисно протягом тривалого часу нехтувала своїми батьківськими обов`язками щодо малолітньої доньки – ОСОБА_2 , була байдужа до подальшої долі та життя своєї дитини, не приймала будь-якої участі у її вихованні, не створила належні умови для проживання дитини, не вживала належних заходів щодо повернення дитини на виховання в родину. Зазначені обставини органом опіки було кваліфіковано як свідомо обрана відповідачем поведінка у формі бездіяльності і вирішено, що повернення та перебування дитини у сім`ї матері створюватиме реальну загрозу життю, здоров`ю та повноцінному розвитку дитини. Тому орган опіки та піклування Магдалинівської селищної ради вирішив за доцільневідібрати малолітню дитину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері, ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав. (а.с. 41-48).

Відповідно до частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Згідно з пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від суді в ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у як найкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Позивач, звертаючись до суду з позовними вимогами про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав, посилається на пункт 2 частини першої статті 164 та статтю 170 СК України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 за власною ініціативою, свідомого та умисно протягом тривалого часу нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо малолітньої доньки – ОСОБА_2 , байдужа до подальшої долі та життя своєї дитини, не приймає будь-якої участі у вихованні дитини, не створила належні умови для проживання, не вживає належних заходів щодо повернення дитини на виховання в родину, що можна кваліфікувати як свідомо обрану нею поведінку у формі бездіяльності. Повернення та перебування дитини у сім`ї матері на даний час створюватиме реальну загрозу її життю, здоров`ю та повноцінному розвитку.

На даний час дитина тимчасово перебуває у прийомній сім`ї ОСОБА_8 .

За весь час проживання дитини окремо від матері (починаючи з липня 2025 року), ОСОБА_1 жодного разу не відвідала дитину, не поцікавилася її здоров`ям, не купувала їй одяг, іграшки, дитяче харчування, засоби гігієни, що свідчить про відсутність справжнього та належного інтересу відповідача до власної дитини.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, не спростувала ту обставину, що не піклувалася про дитину з моменту її окремого проживання по теперішній час і не виявляла будь-якої уваги до неї. Не надала суду доказів щодо звернення, а ні до органу опіки та піклування, ні до інших органів щодо можливості спілкуватися з дитиною, а також щодо можливого повернення дитини у її родину.

Будь-які докази щодо намагання самої відповідачки піклуватися про дитину з часу її окремого проживання, подання відповідних заяв чи клопотань про її повернення в матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , починаючи з липня 2025 року фактично самоусунулася (ухилилася) від виховання своєї дитини.

З наявних у справі письмових доказів, суд вважає доведеним той факт, що відповідачка належним чином не виконує батьківських обов`язків щодо належного виховання та розвиту дитини, незабезпечення матір`ю належних умов щодо розвитку та навчання дитини.

Як зазначалося вище, відібрання ОСОБА_2 від матері без позбавлення батьківських прав є втручанням у сімейне життя. Однак таке втручання в даному випадку буде виправданим і пропорційним, оскільки цього нагально потребують інтереси дитини, яка протягом тривалого часу перебувала без материнської турботи, а її матір, ОСОБА_1 не турбувалася про дитину, фактично відмовився від дитини та не бажає її виховувати і не виявляла про неї материнського піклування, що саме по собі поставило під загрозу здоров?я малолітньої дитини. Така поведінка матері відносно своєї дитини дає підстави для обґрунтованих сумнівів у її спроможності та волевиявленні виконувати свої природні батьківські обов?язки і свідчить про ризик неналежного виховання дитини.

Вирішуючи спір про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав, судом приймається до уваги те, що відповідачкою не вчиняється будь-яких дій щодо виховання та утримання своєї малолітньої доньки. Вона залишила дитину на сторонню особу, не цікавилася умовами її проживання, не піклувалася про її фізичний і духовний розвиток, і взагалі не цікавилася її життям.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 протягом тривалого часу свідомо та умисно, без поважних причин, не брала належної участі у вихованні своєї малолітньої доньки, не забезпечувала створення належних умов для її проживання, розвитку та виховання, а також не вживала належних заходів для відновлення спілкування з дитиною, щодо належного виконання батьківських обов`язків та повернення дитини до сімейного середовища, що з огляду на приписи статті 170 СК України є підставою для відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав.

Більш того, суд вважає, що у даному випадку, відібрання дитини у відповідачки без позбавлення батьківських прав сприятиме захисту інтересів дитини з метою унеможливлення в подальшому залишення її без догляду, оскільки враховуючи вік дитини, це є неприпустимим.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Таким чином, суд, оцінивши відповідно до вимог частини першої статті 81 ЦПК України надані докази, вивчивши матеріали справи, вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 не виявляла відносно своєї дитини материнського піклування, що саме по собі поставило під загрозу здоров?я малолітньої дитини, протягом тривалого часу не виявляла щодо дитини батьківського піклування, а тому є підстави для відібрання дитини у матері без позбавлення батьківських прав. Таке прийняте рішення буде відповідати інтересам дитини, ОСОБА_2 .

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

При цьому суд зауважує, що відібрання дитини у батьків це санкція за невиконання батьківських обов`язків. Ця санкція є більш м`якою, порівняно з іншими, зокрема із позбавленням батьківських прав. Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Отже, відповідач не позбавлена можливості змінити своє відношення та ставлення до виконання батьківських обов`язків та звернутись в суд із позовом про повернення їй дитини.

Оскільки під час розгляду справи встановлено, що дитина фактично позбавлена батьківського піклування суд, виходячи з положень ч. 5 ст. 167 СК України, вважає необхідним передати дитину органу опіки та піклування Магдалинівської селищної ради для її подальшого влаштування відповідно до вимог чинного законодавства.

Стосовно позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини, суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Згідно ч. 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Обов`язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів , інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Нормами ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 СК України).

При цьому, підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

При визначенні величини аліментного платежу суд враховує матеріальне становище платника аліментів, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 79 СК України передбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 3 000 грн щомісячно.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», встановлені наступні розміри прожиткового мінімуму на дитину: для дітей віком до 6 років — 2 817 грн на місяць; для дітей віком від 6 до 18 років — 3 512 грн на місяць.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.

Так, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини внесені за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Починаючи з липня 2025 року дитина проживає окремо від матері, при цьому, остання не надає жодної матеріальної підтримки на утримання дитини, що підтверджено матеріалами справи.

Разом з цим, батьківський обов`язок щодо утримання дитини закріплений у статті 180 Сімейного кодексу України, яка чітко визначає, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов`язок є безумовним і не залежить від того, чи проживають батьки разом із дитиною, чи перебувають вони у шлюбі, а також від їхнього фінансового стану чи працездатності. Право дитини на належне матеріальне забезпечення також гарантується статтею 27 Конвенції ООН про права дитини та статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якими кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, а батьки несуть першочергову відповідальність за забезпечення цих умов.

Так, ОСОБА_1 перебуває у працездатному віці. Доказів того, що відповідач має обмеження у праці не надано. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази стосовно того, що відповідач має на утриманні інших утриманців, крім малолітньої доньки.

Суду не надано доказів щодо стягнень по іншим аліментним зобов`язанням з відповідача. Також в матеріалах справи відсутні відомості про доходи відповідача або відомості про її працевлаштування.

При визначенні розміру коштів на утримання дитини, суд враховує факт проживання дитини в прийомній сім`ї, вік дитини, розмір прожиткового мінімуму для дитини, вартість життя, відсутність на утриманні у відповідача інших дітей.

Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2019 року у справі 755/14148/18 дійшов висновку, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання, не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку на утримання дитини.

Приймаючи до уваги матеріальне положення дитини, яка потребує матеріальної допомоги, та обставини, що мають істотне значення, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідача на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн щомісячно на дитину.

Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону та, в першу чергу, інтересам дитини, та не порушить прав відповідача.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Суд вважає, що визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі щомісячно на дитину є достатнім та не буде порушувати майнові права дитини. Крім того, при прийнятті рішення про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн, судом прийнято до уваги, що даний розмір не є меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З матеріалів справи вбачається, що з позовом про стягнення аліментів до суду позивач звернувся 24.04.2026, тому відповідно до вимог ст. 191 СК України стягнення аліментів повинно розпочатись з 24.04.2026.

Разом з тим, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. ч. 1-3 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, нормою ст. 184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зазначена вимога покладається на суд лише в порядку наказного провадження (ч. 3 ст. 184 СК України).

Отже, аналізуючи положення статті 182 та 184 СК України слід дійти висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов`язаний враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України. Разом з тим, нормою ст. 184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини підлягають задоволенню частково.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Обговорюючи питання про судові витрати, приймаючи до уваги ті обставини, що позивач при пред`явлені позову був звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», враховуючи норми ст. 141 ЦПК України та враховуючи розгляд судом двох позовних вимог, судові витрати з відповідачки слід стягнути в користь держави в розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 10, 11-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 272, 273, 280-283, 354-355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Органу опіки та піклування Магдалинівської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа: Відділ «Служба у справах дітей Магдалинівської селищної ради, про відібрання малолітньої дитини від матері без позбавлення її батьківських прав – задовольнити частково.

Відібрати малолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від її матері – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав.

Передати малолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування Магдалинівської селищної ради для прийняття рішення про її подальше влаштування відповідно до вимог чинного законодавства України.

Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 3000 грн щомісячно, починаючи з 24.04.2026 і до досягнення дитиною повноліття на користь Органу опіки та піклування Магдалинівської селищної ради, опікуна, прийомних батьків, батьків-вихователів або дитячого навчально-виховного чи спеціального закладу, залежно від форми влаштування дитини.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.)

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Орган опіки та піклування Магдалинівської селищної ради, ЄДРПОУ 04338405, адреса місцезнаходження: вул. Центральна, 46, с-ще Магдалинівка, Самарівський район, Дніпропетровська область, 51100.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Відділ «Служба у справах дітей» Магдалинівської селищної ради, ЄДРПОУ 45785878, адреса місцезнаходження: вул. Центральна, 46, с-ще Магдалинівка, Самарівський район, Дніпропетровська область, 51100.

Суддя А.О. Чорна