Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №204/1096/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/1096/26

Провадження № 2/204/2198/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого – судді Чапали Г.В.,

за участю секретаря судового засідання – Братко А.О.,

позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01 липня 2022 року між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб. Рішенням Чечелівського районного суду м. Дніпра від 03 липня 2025 року у справі №204/3906/25 відповідний шлюб було розірвано. Сторони мають малолітню дитину: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя у сторін не склалося, сімейні стосунки почали погіршуватись, що в результаті призвело до постійних сварок, обопільних образ, недовіри один до одного. Позивач з відповідачем намагались неодноразово відновити стосунки, поки проживали за адресою реєстрації позивача : АДРЕСА_1 разом із дитиною. Однак у сторін виявилися дуже різні погляди на життя та збільшилась кількість сварок, що негативно впливало на стан дитини, з того моменту відповідач почала проживати у себе вдома, тобто за своїм зареєстрованим місцем проживання, у той час як позивач залишився проживати разом із донькою. Факт проживання дитини разом із позивачем підтверджується наданими до цього позову актами про фактичне проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 , що засвідчені сусідами. Крім того, відзначив, що з моменту, коли відповідачка після народження донечки з пологового будинку прийшла додому за адресою АДРЕСА_2 , де на той час вони усі проживали, вона доповіла, що зареєструвала місце проживання нашої дитини. Однак, за даними, які йому вдалось отримати у ЦНАП в усному порядку вже у 2025 році, їхня дитина так зареєстрована за жодною адресою не була. На його пропонування відповідачці зареєструвати доньку за адресою позивача, адже вона фактично проживає там вже тривалий час, відповідачка відповідала відмовою у телефонному режимі. При цьому також не пропонувала йому, як батьку дитини, підтвердити реєстрацію доньки за її місцем реєстрації та проживання. Тож станом на день подання цього позову дитина за жодною адресою так і не була зареєстрована, а без згоди матері позивач сам не може вчинити таких дій.

Після того, як позивач із донькою стали проживати окремо від матері, в них була домовленість про піклування та утримання дитини порівну та дитина перебувала то у відповідача вдома декілька днів, то у позивача. Потім, з погіршенням їх відносин та байдужістю відповідача до їхньої спільної дитини, якій на той час було 2 роки, відповідач взагалі перестала приймати участь у вихованні доньки, цікавитись її здоров`ям та потребами, а про її утримання навіть не йшлося з боку відповідача. За весь час спроби навідувати чи приймати участь у вихованні вона не вчиняла. Жодних спроб на відвідування чи переказ коштів відповідач не вживала.

Відповідно позивач був змушений звернутись до суду із даним позовом, та просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн. щомісячно, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

26 лютого 2026 року ухвалою суду справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року задоволено клопотання позивача та витребувано з Відділу формування та ведення реєстрів Шевченківського та Чечелівського районів ЦНАП м. Дніпра відомості про те, чи було проведено державну реєстрацію місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , та якщо дії зі вчинення реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_3 вчинялись, то за якою адресою таке місце її проживання значиться у відповідних реєстрах ЦНАП.

Присутній в судовому засіданні 06 травня 2026 року позивач підтримав позовні вимоги, зазначивши, що відповідач обізнана про даний позов і справу. Спочатку жили разом, потім він зламав ногу, відповідач пішла працювати в бар, а він доглядав дитину. Відносини почали погіршуватись, відповідачка почала знайомитись з іншими чоловіками, приводити їх додому, відповідно розійшлись. Покинула дитину на позивача, веде аморальний спосіб життя, другий день народження дитини поспіль навіть не привітала її, так само як і на Новий рік. Відповідачка працює нерегулярно, періодично позичає гроші у знайомих. Зазначив, що колишня дружина створює перешкоди позивачу в реєстрації місця проживання дитини разом із ним. Відсутність реєстрації місця проживання дитини створює складнощі у влаштуванні дитини до дитсадочка, оформленні медичної документації тощо. Не виключив, що відповідач реєструвала місце проживання разом із собою, проте не впевнений, у зв`язку із чим підтримав раніше подане клопотання про витребування відомостей про те, чи було проведено державну реєстрацію місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , та за якою адресою. Зважаючи що відповідь на вказану ухвалу не надійшла, просив направити її повторно.

Присутня в судовому засіданні 09 червня 2026 року відповідач пояснила, що дійсно наразі їх спільна з позивачем дитина проживає із батьком і вона готова надавати допомогу дитині, сплачувати аліменти, має таку можливість, проте має бажання бачити дитину. Відповідачка працює неофіційно, раніше працювала адміністратором у пабі ОСОБА_4 , на лівому березі, але бізнес не пішов, на даний час працює помічницею у туристичній агенції, точну назву якої не пригадала, також допомагає власниці бізнесу із відкриттям нового пабу. Коли позивач зламав ногу, вона відповідно пішла працювати, а позивач доглядав за дитиною. Послалась на періодично-конфліктні відносини з позивачем, вказала що вона є ініціатором розставання, перспектив налагодження відносин з позивачем як чоловіка та жінки не вбачає, мала намір виїзду за кордон, але на даний час це неактуально. Має іншу дитину від попередніх відносин, яка проживає із нею, і яку вона виховує. Стосовно місця реєстрації спільної із позивачем дитини зазначила, що не знає точно, здається позивач її зареєстрував за своєю адресою, адже він також особисто реєстрував її народження, й отримував дублікат свідоцтва про народження. У подальші судові засідання не з`явилась, відзиву на позов не надала.

В судове засідання призначене на 01 жовтня 2026 року сторони не з`явились. Позивач раніше подавав заяву про розгляд справи без його участі. Відповідач жодних заяв на адресу суду не направила, була повідомлена про дати судових засідань належним чином.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи факт неявки в судове засідання всіх учасників справи, у відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом з`ясовано, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 01 липня 2022 року перебували у шлюбі, який зареєстровано Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), за актовим записом 589.

Від подружнього життя у сторін народилась спільна дитина – донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 09 травня 2025 року Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 299 від 07 вересня 2022 року (а.с. 11).

Рішенням Чечелівського районного суду м. Дніпра від 03 липня 2025 року у справі №204/3906/25 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Малолітня ОСОБА_3 проживає разом з батьком – позивачем по справі за адресою: АДРЕСА_1 . Факт проживання дитини з батьком не заперечувався в судовому засіданні відповідачем, та окрім того підтверджується Актами про фактичне місце проживання малолітньої ОСОБА_3 складеними 07 травня 2025 року, 21 липня 2025 року, 26 січня 2026 року у присутності співвласників житлового приміщення ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та сусідів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , засвідченим підписом голови ТОВ «УК Перспектива» (а.с. 14-16).

Згідно отриманої на виконання ухвали суду відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 01 липня 2026 року, у Реєстрі територіальної громади міста Дніпра відомості стосовно реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міста Дніпра, станом на 24.06.2026 – відсутні (а.с. 62).

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Причому обов`язком особистим і індивідуальним.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно частини 1-3 зазначеної статті СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов`язаний враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абзацом 2 частини 2 статті 182 СК України.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача на його користь аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 гривень щомісячно, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ч. 1, ч. 5 і ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що малолітня дитина проживає разом із батьком, вказана обставина визнана відповідачем. Відповідач також фактично не висловила заперечень стосовно заявленого розміру аліментів та необхідності своєї участі в утриманні спільної з позивачем дитини.

Отже вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню, враховуючи конкретні обставини справи та зокрема позицію сторін, суд вважає справедливим та обґрунтованим стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позивач звернувся із позовом 06 лютого 2026 року.

Беручи до уваги викладене, та той факт, що кожен з батьків повинен виконувати свій обов`язок з утримання дитини належним чином та у рівній мірі нести витрати на дитину, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000,00 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 06 лютого 2026 року, на користь ОСОБА_1 , до досягнення дитиною повноліття, що на думку суду буде достатнім та справедливим розміром аліментів .

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст. ст. 80, 81, 180, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 2, 4, 80, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 430 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 (дві тисячі) гривень щомісячно починаючи з 06 лютого 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 01 жовтня 2026 року.

Суддя