Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №199/7070/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №199/7070/26

Суддя: Михальченко А. О.

Справа № 199/7070/26

Провадження № 2/202/5266/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Пономаренко О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

цивільну справу №199/7070/26 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 17.07.2025-100000195 від 17.07.2025 у розмірі 14 310,00 грн, а також судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.07.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 17.07.2025-100000195, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 4 500,00 грн строком на 189 днів (дата повернення кредиту – 21.01.2026) зі сплатою процентів за користування кредитом за процентною ставкою «Стандарт» (1 % за день протягом перших 5 чергових періодів) та за процентною ставкою «Економ» (0,5 % за день у наступних чергових періодах). Також умовами договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 315,00 грн, комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 315,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим, та неустойку в розмірі 67,50 грн за кожен день невиконання (неналежного виконання) кожного окремого зобов`язання.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідачки. Відповідачка свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати належних платежів належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 14 310,00 грн, яка складається з: 4 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 6 615,00 грн – заборгованість за процентами; 315,00 грн – комісія за надання кредиту; 630,00 грн – комісія за обслуговування кредитної заборгованості; 2 250,00 грн – неустойка.

Щодо неустойки позивач зазначив, що пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» виключено Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, а тому за договорами, укладеними після 24.01.2024, кредитодавець має право нараховувати неустойку; на думку позивача, Закон України «Про споживче кредитування» як спеціальний має перевагу над загальними нормами Цивільного кодексу України.

Позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 14 310,00 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачці позовної заяви, у розмірі 120,18 грн. Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу (орієнтовно 6 000,00 грн) позивач зазначив подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Ухвалою суду від 02.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

14.07.2026 від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просила звільнити її від сплати неустойки (списати неустойку), зменшити розмір процентів за користування кредитом, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, а судовий збір розподілити пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Кредитний договір (оферти) № 17.07.2025-100000195. Договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим у смс-повідомленні на її фінансовий номер телефону ( НОМЕР_1 ), з попереднім проходженням ідентифікації через Систему BankID Національного банку України.

Згідно з умовами Кредитного договору та Заявки, яка є його невід`ємною частиною, позичальниці надано кредит у сумі 4 500,00 грн строком на 189 днів зі строком повернення до 21.01.2026, зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою «Стандарт» (1 % за день протягом перших 5 чергових періодів) та «Економ» (0,5 % за день у наступних чергових періодах), комісії за надання кредиту (315,00 грн) та комісії за обслуговування кредитної заборгованості (315,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим). Денна процентна ставка за договором становить 0,89 %, загальні витрати за споживчим кредитом – 7 560,00 грн.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором, перерахувавши кошти в сумі 4 500,00 грн на платіжну картку відповідачки № 5355-28XX-XXXX-9172, що підтверджується долученою до матеріалів справи квитанцією про переказ коштів від 17.07.2025 та не заперечується відповідачем.

Договір, укладений в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі (ст.ст. 205, 207, 639 ЦК України, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачка ОСОБА_1 зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим допустила виникнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 500,00 грн, за процентами в розмірі 6 615,00 грн, за комісією за надання кредиту в розмірі 315,00 грн та за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 630,00 грн. Факту отримання кредиту, укладення договору та наявності заборгованості відповідачка у відзиві не заперечувала, доказів погашення боргу суду не надала.

Щодо вимоги відповідачки про зменшення розміру процентів суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Проценти за користування кредитом є платою за користування грошовими коштами, а не мірою відповідальності за порушення зобов`язання, тому положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, які надають суду право зменшити розмір неустойки, до них не застосовуються. Закон не наділяє суд повноваженнями зменшувати розмір процентів, погоджений сторонами в договорі, за відсутності визнання відповідних умов договору недійсними.

Розмір процентної ставки погоджено сторонами при укладенні договору, умови договору щодо процентів відповідачкою не оспорені та недійсними не визнані. Денна процентна ставка за договором (0,89 %) не перевищує максимального розміру, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (1 %).

Крім того, проценти в сумі 6 615,00 грн нараховано в межах погодженого сторонами строку кредитування (189 днів, до 21.01.2026), а їх розмір відповідає загальним витратам за споживчим кредитом, визначеним договором.

За таких обставин підстав для зменшення розміру процентів суд не вбачає, а вимога про стягнення процентів у розмірі 6 615,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення неустойки в розмірі 2 250,00 грн суд зазначає таке.

Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який триває дотепер. Прострочення відповідачкою виконання грошового зобов`язання за кредитним договором мало місце в період дії воєнного стану.

Доводи позивача про те, що після виключення Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець вправі нараховувати неустойку за договорами, укладеними після 24.01.2024, суд відхиляє. Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України цим Законом не змінено і не виключено; він є чинним і поширюється на всі договори, за якими позичальнику надано кредит (позику) кредитодавцем, незалежно від дати їх укладення. Виключення аналогічної за змістом норми зі спеціального закону не скасовує дії норми Цивільного кодексу України, яка продовжує регулювати ці відносини. Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦК України закон, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, застосовується лише після внесення відповідних змін до Кодексу.

За таких обставин відповідачка звільняється від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання, а вимога про стягнення неустойки в розмірі 2 250,00 грн задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню на загальну суму 12 060,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 4 500,00 грн, за процентами – 6 615,00 грн, комісія за надання кредиту – 315,00 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 630,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено частково на 84,28 % (12 060,00 грн із заявлених 14 310,00 грн), тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 243,78 грн (2 662,40 грн ? 84,28 %).

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову ці витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на поштове пересилання позовної заяви у розмірі 101,28 грн (120,18 грн ? 84,28 %).

Питання розподілу заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу вирішується судом у порядку ч. 8 ст. 141 та ч. 3 ст. 246 ЦПК України за наслідками подання позивачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення доказів понесення таких витрат. Доводи відповідачки щодо зменшення розміру цих витрат будуть оцінені судом під час вирішення зазначеного питання.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 246, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 4, 526, 530, 549, 551, 610, 612, 629, 1048, 1054 ЦК України, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» ( ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А) заборгованість за Кредитним договором № 17.07.2025-100000195 від 17.07.2025 у загальному розмірі 12 060 (дванадцять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 4 500,00 грн; заборгованість за процентами – 6 615,00 грн; комісія за надання кредиту – 315,00 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 630,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А) судовий збір у розмірі 2 243,78 грн та витрати на поштове пересилання у розмірі 101,28 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суддя склала 01.10.2026 року.

Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua