Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №202/4826/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №202/4826/25

Суддя: Маринін О. В.

Справа № 202/4826/25

Провадження № 2/202/562/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді – Мариніна О.В.

за участі секретаря судового засідання – Пєшкічевої А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на 2/3 частки квартири,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Мажари Н.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, у якому просить визнати за ним право власності на 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,2 кв.м, житловою площею 43,7 кв.м. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що квартира належала на праві спільної приватної власності в рівних частках ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на підставі договору міни квартири від 08.10.1998. Після смерті ОСОБА_3 позивач успадкував 1/3 частку квартири, проте внаслідок тимчасової окупації території, де зберігалися архівні справи БТІ, він не має можливості підтвердити та зареєструвати свої права у встановленому порядку, що підтверджується відмовою державного реєстратора у проведенні реєстраційних дій.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву чи заперечень на позов не подала, у судове засідання не з`явилася.

Представник відповідача Авдіївська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області надав заяву про розгляд справи без його участі в якій проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі, подав заяву про розгляд справи в режимі відео конференції, яка не відбулась з технічних причин.

Враховуючи викладене суд вважає за можливе розглянути справу без учасників справи, за наявними матеріалами.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що згідно з договором міни квартири від 08.10.1998, посвідченим державним нотаріусом Авдіївської державної нотаріальної контори Лук`янець Л.В. за реєстровим № 3250, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної приватної власності в рівних частках належить квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 61,2 кв.м, житловою площею 43,7 кв.м.

Згідно з реєстраційним посвідченням право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» 15.10.1998 за реєстровим № 4980.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 07.05.2001.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 30.12.2001 державним нотаріусом Авдіївської державної нотаріальної контори Лук`янець Л.В. за реєстровим № 563, ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_3 1/3 частку зазначеної квартири.

Отже, на підставі правочину міни та спадкування позивачу належить 2/3 частки квартири. Решта 1/3 частка належить ОСОБА_2 і предметом спору не є.

Згідно з інформаційною довідкою № 427186758 від 16.05.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про зареєстровані права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 відсутні.

За листом Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області № 2261/01-26 від 06.12.2023 до 01.01.2013 державну реєстрацію прав власності на нерухомість у м. Авдіївка здійснювали КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» та КП «Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради»; до квітня 2014 року архівні справи на паперових носіях зберігалися в БТІ в м. Ясинувата.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р у м. Ясинувата органи державної влади тимчасово не здійснюють повноважень; населений пункт перебуває на тимчасово окупованій території.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Сербіної А.В. № 77973687 від 24.03.2025 відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою № 64859678 у зв`язку з неподанням довідки про реєстрацію права власності до 2013 року та неотриманням відповіді на запит реєстратора від Авдіївської міської військової адміністрації.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, м. Авдіївка та м. Ясинувата віднесені до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216, ст. 1218 ЦК України спадкоємець набуває у власність майно, що входило до складу спадщини; відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець має право одержати свідоцтво про право на спадщину.

За ст. 356, 357 ЦК України майно, що перебуває у власності двох чи більше осіб, є спільною частковою власністю; частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників або законом.

Стаття 16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України гарантують кожній особі право на звернення до суду за захистом порушеного, невизнаного або оспорюваного права. За ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У практиці Верховного Суду сформовано підхід, за яким позов про визнання права власності може бути задоволений і за відсутності спору з відповідачем, якщо особа позбавлена можливості захистити своє право в позасудовому порядку, зокрема через неможливість отримати правовстановлюючі документи чи відомості про реєстрацію прав унаслідок обставин, що не залежать від її волі.

Суд враховує, що відомості про реєстрацію права власності позивача (як співвласника за договором міни та спадкоємця) до 01.01.2013 перебували в архівах БТІ, до яких через тимчасову окупацію доступу немає, а державний реєстратор відмовив у проведенні реєстраційних дій саме через відсутність підтвердження такої реєстрації. Отже, позивач об`єктивно позбавлений можливості в іншому, ніж судовий, порядку підтвердити своє право власності та реалізувати його, що свідчить про наявність підстав для судового захисту.

Поданими доказами підтверджується набуття позивачем права на 1/3 частку квартири за договором міни від 08.10.1998 та права на ще 1/3 частку в порядку спадкування за свідоцтвом про право на спадщину від 30.12.2001, але не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з відсутністю відомостей про право власності у державному реєстрі речових на нерухоме майно та об`єктивною неможливістю внести вказані відомості до реєстру з зазначених вище причин.

Ці документи ніким не оспорені та недійсними не визнані. Доказів, які б спростовували наведені обставини, суду не надано.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Позивач є учасником бойових дій і на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від його сплати у справах, пов`язаних з порушенням його прав.

Інших судових витрат, які підлягають розподілу, позивач не поніс, правову допомогу надано безоплатно.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76–81, 141, 258, 259, 263–265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. 16, 321, 328, 356, 357, 392, 1216, 1218, 1296 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на 2/3 (дві третіх) частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,2 кв.м, житловою площею 43,7 кв.м.

Судові витрати покласти на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закінчення апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 30 вересня 2026 року.

Суддя О. В. Маринін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua