Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №202/1291/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/1291/26

Провадження № 2/202/2869/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Недобитюк Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Іващенко І.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпра перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1906694 про надання споживчого кредиту, за умовами якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконало повністю. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням, не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

30 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» укладено Договір факторингу № 01.02-18/25 від 30 червня 2025 року, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1906694 від 20 листопада 2024 року.

Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору № 1906694 від 20 листопада 2024 року, заборгованість відповідача складає 51 149,98 грн., з яких: 14 999,98 грн. заборгованість за основним боргом; 28 650,00 грн. заборгованість за відсотками; 7 500,00 грн. заборгованість за пенею та штрафами.

Після отримання права вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» не здійснювало жодних нарахувань, однак відповідач не виконує умови Кредитного договору № 1906694 від 20 листопада 2024 року, та має непогашену заборгованість, що зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

Ухвалою судді від 10 квітня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою було установлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечень.

Сторони відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечення суду не подавали, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частин першої та третьої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, причому питання про достатність доказів суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, причому такі обставини зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи та їхніх представників.

Відповідно до частин першої та другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, при цьому жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 20 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1906694 про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 20 листопада 2024 року, який містить анкетні та паспортні дані відповідача.

Згідно з умовами Кредитного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 15 000,00 гривень (пункт 1.2 Кредитного договору). Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (пункт 1.4 Кредитного договору). Тип процентної ставки фіксована (пункт 1.5 Кредитного договору). Стандартна процентна ставка становить 1,0% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в пункті 1.3 цього Договору (пункт 1.5.1 Кредитного договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2 333,95 % річних (пункт 1.9.1 Кредитного договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 69 000,00 грн. (пункт 1.10.1 Кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору, кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 3.1 Кредитного договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Також, ОСОБА_1 електронними підписами з одноразовими ідентифікаторами, 20 листопада 2024 року підписав графік платежів до Кредитного договору та Паспорт споживчого кредиту, що містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, в ході розгляду справи не оспорювався та не спростований відповідачем.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення суми кредиту та нарахованих процентів не виконував та відповідно до Розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Селфі Кредит» станом на 30 червня 2025 року має заборгованість в сумі 51 149,98 грн., з яких: 14 999,98 грн. заборгованість за основним боргом; 28 650,00 грн. заборгованість за відсотками; 7 500,00 грн. заборгованість за пенею та штрафами.

Щодо наявності у ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги до відповідача за Договором № 1906694 про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 20 листопада 2024 року, суд зазначає наступне.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Також, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18 (провадження № 61-13587св20), належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17 (провадження № 61-18551св19), належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Відсутність належних і допустимих доказів переходу прав вимоги по всьому ланцюгу від первісного кредитора є підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони правонаступником.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 5026/886/2012, належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Суд також вказав, що підставою для процесуального правонаступництва є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони.

Оцінюючи наданий позивачем доказ переходу права вимоги, а саме Витяг з Реєстру Боржників (Додаток 1 до Договору факторингу від 30 червня 2025 року № 01.02-18/25), суд зазначає, що вказаний витяг є виключно внутрішнім документом компанії позивача, оскільки підписаний лише однією стороною договору факторингу – Директором ТОВ «СВЕА ФІНАНС» Максимом Кашпуром.

Вказаний документ не містить підпису повноважного представника первісного кредитора ТОВ «Селфі Кредит», не засвідчує двостороннього узгодження передачі прав щодо конкретного боржника, а відтак не є первинним юридичним та допустимим доказом, який би підтверджував факт відступлення права вимоги саме щодо заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1906694.

Суд наголошує, що внутрішня звітність або інформаційні довідки сторін, складені одноособово однією із заінтересованих сторін, не можуть замінювати собою первинні документи у розумінні процесуального законодавства щодо належності та допустимості доказів.

Доказів вважати, що Договір факторингу № 01.02-18/25 від 30 червня 2025 року щодо стягнення заборгованості укладено з передачею права вимоги саме за кредитним договором відповідача, суду не представлено. Належним чином завірена копія витягу Реєстру боржників з нього, підписаного обома сторонами договору факторингу, в матеріалах справи наявна, однак вона не містить підтвердження факту відступлення права вимоги саме щодо заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1906694

Згідно частини шостої статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовних вимог через відсутність документів, що підтверджують належне правонаступництво позивача у спірних матеріальних правовідносинах.

Керуючись статтями 13, 81, 82, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору – залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі «Електронний суд».

Повне судове рішення складене 01 жовтня 2026 року.

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ 37616221, адреса місцезнаходження: 04070, Україна, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н. В. Недобитюк