Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №213/3120/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3120/26

Номер провадження 2/213/2191/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

Представник позивача звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 17.12.2025-100001561 від 19.12.2025 у розмірі 57 865,00 грн та судові витрати (судовий збір у розмірі 2 662,40 грн і витрати на надсилання позову у розмірі 130,98 грн).

Позов обґрунтовано обставинами:

19.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір № 17.12.2025-100001561 в електронній формі. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора E598, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 .

Кредитодавець виконав зобов`язання, перерахувавши 19.12.2025 грошові кошти у сумі 17 000,00 грн на картковий рахунок відповідача, що підтверджується квитанцією ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 19.12.2025.

12.01.2026 між сторонами укладено Додатковий договір, яким збільшено суму кредиту до 20 000,00 грн шляхом надання 2-го траншу у розмірі 3 000,00 грн.

Відповідач всупереч умовам договору не здійснював належних платежів, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 57 865,00 грн, з яких:

20 000,00 грн – тіло кредиту;

25 110,00 грн – проценти за користування кредитом;

210,00 грн – комісія, пов`язана з наданням кредиту;

2 800,00 грн – комісія за обслуговування кредитної заборгованості;

9 745,00 грн – проценти річні, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідач у встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк не подав ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі

23.07.2026 до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вказана позовна заява.

24.07.2026 судом отримано відповідь про зареєстроване місце знаходження (перебування) відповідача.

27.07.2026 постановлено ухвалу про залишення без руху.

31.07.2026 надійшла заява про усунення недоліків.

03.08.2026 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзив на позов не подав. Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

Зміст позовних вимог полягає у стягненні з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов`язання за кредитним договором перед позивачем.

19.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 17.12.2025-100001561. Договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора E598, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 .

12.01.2026 між сторонами укладено Додатковий договір, яким збільшено суму кредиту до 20 000,00 грн шляхом надання 2-го траншу у розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до умов Договору:

п. 2. Сума кредиту: 17 000,00 грн (згодом збільшена до 20 000,00 грн);

п. 3. Строк кредитування: 189 днів з дати його надання;

п. 4. Дата повернення (виплати) кредиту: 25.06.2026;

п. 6. Процентна ставка «Стандарт»: 1% за один день користування Кредитом (протягом перших 5 чергових періодів);

п. 7. Процентна ставка «Економ»: 0,5% за один день користування Кредитом (наступні чергові періоди);

п. 8. Комісія, пов`язана з наданням кредиту: 1190,00 грн;

п. 9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості: 1190,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим;

п. 17. Проценти річних: 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення (відповідно до ст. 625 ЦК України).

Кредитодавцем 19.12.2025 та 12.01.2026 виконано зобов`язання, кредитні кошти в сумі 17 000,00 грн та 3 000,00 грн перераховано на картковий рахунок відповідача, що підтверджується квитанціями ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

Відповідач здійснив часткову оплату, що свідчить про визнання ним боргу. У подальшому платежі не проводились.

Згідно з Розрахунком заборгованості за кредитним договором № 17.12.2025-100001561, станом на дату подання позову заборгованість відповідача становить 57 865,00 грн, яка складається із:

заборгованості за кредитом (тіло кредиту) – 20 000,00 грн;

заборгованості за нарахованими процентами – 25 110,00 грн;

заборгованості по комісії, пов`язаній з наданням кредиту – 210,00 грн;

заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості – 2 800,00 грн;

заборгованості за процентами річними (ст. 625 ЦК України) – 9 745,00 грн.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Щодо форми правочину та його змісту.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається за загальним правилом – шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень 12 Закону України «Про електронну комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Щодо виконання зобов`язання.

За загальним правилом, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Приписами ч. 2 ст. 615 ЦК України визначено: одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо комісії за надання кредиту

Відповідно до п. 8 Договору, комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 210,00 грн (7% від суми 2-го траншу) та сплачується за перерахування кредитодавцем коштів на рахунок позичальника. Суд вважає, що ця комісія є платою за фактично надану послугу з перерахування коштів (еквайринг), що підтверджується матеріалами справи (договір з платіжною установою, квитанції). За таких обставин, вимога про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 210,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо комісії за обслуговування кредиту

Відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право на отримання інформації про стан кредитної заборгованості безоплатно один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності такої інформації є нікчемною.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 дійшов висновку, що в кредитному договорі має бути зазначено перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які встановлено комісію. До таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно.

Кредитний договір № 17.12.2025-100001561 укладено 19.12.2025, тобто після 10 червня 2017 року. Згідно з п. 9 Договору, комісія за обслуговування кредитної заборгованості нараховується за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги.

Позивачем не надано доказів того, що комісія у розмірі 2 800,00 грн є платою за послугу, яка не є безоплатною за законом (зокрема, за надання інформації про стан кредиту частіше одного разу на місяць, або за інші додаткові послуги, погоджені зі споживачем).

Положення кредитного договору в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту є нікчемними на підставі частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому позовна вимога про стягнення комісії за обслуговування кредиту в розмірі 2 800,00 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом та процентів річних (ст. 625 ЦК України)

Суд зазначає, що свобода договору не є абсолютною. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, зокрема, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Згідно з ч. 5 ст. 18 цього Закону, якщо положення договору визнано несправедливим, суд може визнати його недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлена позивачем до стягнення сума процентів за користування кредитом у розмірі 25 110,00 грн (що становить 125,55% від суми кредиту за 189 днів) та процентів річних за ст. 625 ЦК України у розмірі 9 745,00 грн, нарахованих за ставкою 170 000% річних, мають ознаки явної несправедливості та надмірного обтяження споживача. Такий розмір плати за кредит (реальна річна процентна ставка 4135.87%) є вочевидь завищеним, не відповідає принципам розумності, добросовісності та справедливості, а отже, є несправедливою умовою договору в розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд, застосовуючи принцип пропорційності та враховуючи, що позивач не надав доказів на підтвердження обґрунтованості такого надмірного розміру процентів, вважає за необхідне зменшити розмір процентів за користування кредитом до 10 000,00 грн, а розмір процентів річних за ст. 625 ЦК України – до 2 000,00 грн, що в сукупності буде співмірним із сумою наданого кредиту та тривалістю прострочення.

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Частинами 1, 3 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з копії кредитного договору № 17.12.2025-100001561 (оферти, заявки, акцепту), останній містить істотні умови кредитного договору: спосіб надання кредиту, суму кредиту, строк повернення, розмір процентної ставки, розмір комісій, розмір процентів річних та інші істотні умови.

Відповідач погодився з умовами кредитного договору, про що свідчить наявність електронного підпису – одноразового ідентифікатора E598, який було надіслано на його номер телефону НОМЕР_1 .

Крім того, під час укладення кредитного договору відповідач пройшов ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку, що підтверджується наявними у справі доказами (Дані BankID НБУ), якими встановлено його ПІБ, РНОКПП ( НОМЕР_2 ), дату народження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), номер телефону та адресу реєстрації ( АДРЕСА_1 ).

Також встановлено, що кредитодавцем виконані умови договору – кредитні кошти в сумі 17 000,00 грн та 3 000,00 грн перераховані відповідачу, що підтверджується квитанціями ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 19.12.2025 та 12.01.2026. Відповідач не виконав зобов`язання за договором належним чином, вчасно отримані в кредит кошти не повернув, відсотки за користування коштами не сплатив.

Суд задовольняє вимогу про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 210,00 грн, оскільки вона є платою за фактично надану послугу з перерахування коштів.

Суд відмовляє у стягненні комісії за обслуговування кредиту в розмірі 2 800,00 грн, оскільки умова кредитного договору щодо її сплати є нікчемною згідно з частинами першою та другою статті 11, частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, суд, керуючись принципом справедливості, добросовісності та розумності, а також враховуючи, що визначений договором розмір процентів за користування кредитом та процентів річних (ст. 625 ЦК України) є вочевидь несправедливим та надмірним, самостійно зменшує розмір процентів за користування кредитом до 10 000,00 грн та процентів річних до 2 000,00 грн.

Таким чином, позивачем підтверджено факт укладення кредитного договору з відповідачем та порушення ним взятих на себе зобов`язань.

Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування того, що він в електронному режимі підписував договір про споживчий кредит, отримував кредитні кошти та користувався ними, а також щодо суми заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі – не надав. Контррозрахунок заборгованості не подав.

З урахуванням порушення позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного і повного погашення заборгованості, ненадання відповідачем доказів про погашення заборгованості за кредитним договором № 17.12.2025-100001561, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі:

20 000,00 грн (заборгованість по тілу кредиту);

10 000,00 грн (заборгованість за процентами, зменшена судом);

210,00 грн (комісія, пов`язана з наданням кредиту),

а всього 30 210,00 грн – обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог (щодо стягнення комісії за обслуговування в розмірі 2 800,00 грн, надмірно нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 15 110,00 грн та процентів річних за ст. 625 ЦК України в розмірі 9 745,00 грн) слід відмовити.

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача у разі задоволення позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов заявлено на суму 57 865,00 грн, задоволено на суму 30 210,00 грн, що становить 52,21 % (30 210,00 х 100% / 57 865,00 = 52,21%). Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (платіжний документ від 16.07.2026). Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам: 2 662,40 грн х 52,21% = 1 389,94 грн.

Витрати позивача на надсилання позовної заяви відповідачу у розмірі 130,98 грн (квитанція ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» № 2158290 від 16.07.2026 з описом вкладення) також підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам: 130,98 грн х 52,21% = 68,38 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 178 ч. 8, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ч. 5, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 17.12.2025-100001561 від 19.12.2025 у розмірі 30 210 (тридцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок, з яких:

20 000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту;

10 000,00 грн – заборгованість за процентами;

210,00 грн – комісія, пов`язана з наданням кредиту.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 458 (одна тисяча чотириста п`ятдесят вісім) гривень 32 копійки, з яких:

1 389,94 грн – судовий збір;

68,38 грн – витрати на надсилання позовної заяви.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя О.М. Нестеренко