Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №208/5204/26
Суддя: Гречана В. Г.
справа № 208/5204/26
провадження № 2/208/4724/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:
головуючого судді - Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Грищенко О.Л.,
розглянуши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/5204/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулось до Заводського районного суду міста Кам]янського з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 07 травня 2025р. між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9029532.
Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
12.03.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 12032026, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 12.03.2026 до Договору факторингу № 12032026 від 12.03.2026 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21 040,00 грн., з яких:
6000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;
5980,00 грн. – сума заборгованості за відсотками;
9060,00 грн. – сума заборгованості за пенею, штрафами.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання.
Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Кредитним договором № 9029532 в розмірі 21 040,00 грн., з яких: - 6 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 5 980,00 грн. – сума заборгованості за відсотками; - 9 060,00 грн. – сума заборгованості за пенею, штрафами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Як вбачається з відповіді № 2693787 від 05.05.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач - відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 06.05.2026 року відкрито провадження у справі № 208/5204/26 за правилами спрощеного позовного провадженнята призначено справу до судового розгляду.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить розгляд справи провести за відсутності позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просить цивільну справу розглядати за відсутності представника позивача.
Відповідач, в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи неодноразово повідомлявся шляхом направлення повістки через «Укрпошта» на адресу реєстрації відповідача, що в розумінні ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи, причини своєї неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Заяв та клопотань про проведення розгляду справи за його відсутності не подав.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК
Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що 07.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 9029532.
Відповідно до п. 1.1 договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт або мобільний застосунок «CreditPlus». Ідентифікація споживача в ІТС Товариства здійснюється при вході споживача до особистого кабінету (мобільного застосунку «CreditPlus») у порядку, передбаченому договором та Законом України «Про електронну комерцію», у тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний ним при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету (мобільного застосунку «CreditPlus»), та/або шляхом перевірки інших електронних даних, які вводить споживач та які забезпечують його ідентифікацію в ІТС Товариства. При цьому споживач самостійно, за власний рахунок, забезпечує та оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналу доступу і підключення до вебсайту або мобільного застосунку «CreditPlus».
Відповідно до п. 1.2 договору на умовах, встановлених договором, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується отримати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Сума кредиту становить 6000 грн, строк кредитування – 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 15 днів. Тип процентної ставки – фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1,00 % на день та застосовується в межах строку кредитування, визначеного договором; знижена процентна ставка становить 0,01 % на день.
Вказаний кредитний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А6642 07.05.2025 року о 14 год. 34 хв.
Також позивачем долучено додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту– таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту у розділі 6 передбачено сплату штрафу у розмірі 540,00 гривень на 4 (четвертий) день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом та 120,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом
Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором H2938, 07.05.2025 14:34:09.
Згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» 07.05.2025 року за номером замовлення 54087942 грошові кошти у сумі 6000 грн були перераховані на банківську картку № НОМЕР_3 . Номер транзакції – НОМЕР_4 .
Згідно з карткою обліку договору (розрахунком заборгованості позичальника) ОСОБА_1 загальна сума заборгованості становить 21040 грн, з яких 6000 грн – основний борг, 11700 грн – відсотки, 12000 грн – штраф,. Відповідачем здійснено платежів на загальну суму 8660 грн.
12.03.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 12032026.
Відповідно до п. 1.1 договору факторингу Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якими настав або виникне у майбутньому, до третіх осіб (боржників), включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників щодо відповідної заборгованості та набуває відповідних прав вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт приймання-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною договору.
Відповідно до акта приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 12032026 від 12.03.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло реєстр боржників від 12.03.2026 року.
Згідно з платіжною інструкцією № 59 від 17.03.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило ТОВ «Авентус Україна» 5599071,99 грн.
Згідно з реєстром боржників, що є додатком № 1 до договору факторингу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 кредитним договором № 9029532. Сума заборгованості за основним боргом становить 6000 грн, за процентами – 5980 грн, за пенею та штрафними санкціями – 9060 грн, а загальна сума заборгованості становить 21040 коп.
До правовідносин суд застосовує такі норми права.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільнихправ та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205,207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресові на пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 9029532 від 07.05.2025 року та додаток № 1 до нього (таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки) підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А6642, а паспорт споживчого кредиту – електронним підписом одноразовим ідентифікатором H2938.
За таких обставин суд вважає, що сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору, оскільки дані електронні договори містить істотні умови щодо суми кредиту, дати його видачі, строк надання коштів, розмір процентів та умови кредитування, при цьому вказаний договір недійсним або неукладеним не визнавався, доказів цього не надано.
Суд звертає увагу на те, що відповідач жодних доказів на спростування належності як банківської картки № НОМЕР_3 так і номеру мобільного телефону. Доказів втрати чи заволодіння ідентифікаційними даними чи банківськими картками чи фінансовим номером телефону матеріали справи не містять, також не спростовано, що кредитні кошти надходили на банківську карту відповідача зазначену при укладенні договору.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до статей 512, 514, 1077, 1078 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою шляхом відступлення права вимоги (факторингу), при цьому до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.
З матеріалів справи вбачається, що між первісними кредиторами та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу, на підтвердження чого позивачем надано договір факторинг, акт приймання-передачі реєстру боржників, реєстр боржників, у яких містяться відомості про відповідача, а також платіжну інструкцію, що підтверджує оплату за договором факторингу. Вказаний договір у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися, а тому відповідно до статті 204 ЦК України є правомірними.
Суд зазначає, що неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не є підставою для відмови у задоволенні позову. Відповідно до частини другої статті 516 та статті 1082 ЦК України правовим наслідком такого неповідомлення є те, що у разі виконання боржником зобов`язання первісному кредиторові таке виконання вважається належним. Водночас матеріали справи не містять доказів того, що після переходу права вимоги відповідач здійснював будь-які платежі на користь первісного кредитора.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив набуття права вимоги за спірним кредитним договором.
Звертаючись до суду позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 9029532 в розмірі 21040 грн, з яких: - 6000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 5980 грн – сума заборгованості за відсотками; - 9 060 грн – сума заборгованості за за пенею, штрафами.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається нарахування заборгованості по штрафам у період 26.05.2025 року по 25.06.2025 року та з 24.08.2025 року по 24.10.2025 року в розмірі 12000 грн. З вказаного розрахунку вбачається що відповідачем вносились кошти на погашення заборгованості, частина з яких зарахована на погашення заборгованості по штрафам в розмірі 2940 грн.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.
Отже на правовідносини між позивачем та відповідачем щодо стягнення штрафних санкцій за договором № 9029532 поширюються положення п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, тому підстави для стягнення з відповідача штрафу відсутні.
Оскільки позивачем, усупереч положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану здійснювалося нарахування штрафних санкцій, суми, сплачені відповідачем у рахунок погашення такої заборгованості, не можуть зараховуватися в рахунок погашення кредитної заборгованості. Відтак, з метою правильного визначення фактичного розміру заборгованості за кредитом, відповідні платежі підлягають зарахуванню в рахунок погашення основної суми кредиту (тіла кредиту).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «ЄАПБ» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, таким чином, суд вважає, що заявлена позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № 9029532 підлягає частковому задоволенню в розмірі 9040 грн, з яких:
3060 (6000-2940) грн – сума заборгованості за основною сумою боргу;
5980 грн – сума заборгованості за відсотками;
Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Позивачем понесені судові витрати у розмірі 2662,40 гривень.
Враховуючи прийняття рішення про часткове задоволення позовних вимог, згідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам (42,97%) в розмірі 1144,03 грн
Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором № 9029532 в розмірі 9040 (дев`ять тисяч сорок) гривень, з яких: 3060 грн – основна сума боргу; 5980 грн – відсотки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») судовий збір у розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 03 копійки.
В іншій частині вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Сторони по справі:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.
Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Суддя В.Г. Гречана
Оригінал: reyestr.court.gov.ua