Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №176/4959/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/4959/25

провадження №2/176/649/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого – судді Павловської І.А.,

з участю секретаря Ніколенко М.В.,

представника заявника – прокурора Селявкіна Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Жовті Води цивільну справу за позовом першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області Авдана Романа Костянтиновича в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецькоїобласті до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області Авдана Романа Костянтиновича в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецькоїобласті до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.10.2019 державним реєстратором Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Семеновою А.Г. за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:03:001:0393, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району за межами населених пунктів.

Підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку зазначено наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 02.08.2019 № 3733- СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_2 надано безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, у тому числі ріллі площею 2,0000 га (кадастровий номер 1421255100:03:001:0393) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів, та копія якого міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Однак, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 10-5-0.03-866/2-25 від 18.03.2025, наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 02.08.2019 № 3733-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», ОСОБА_3 надано безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1423982200:05:000:1586, що розташована на території Покровської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів.

Крім цього, як зазначено Управлінням, ОСОБА_2 звертався із клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність. Наказом від 06.08.2019 №3782-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» йому надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району. Однак, із клопотанням про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області не звернувся.

У зв`язку з цим, наказ про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та про надання йому земельної ділянки у власність не приймався.

Тобто, зміст наказу від 02.08.2019 № 3733-СГ, не відповідає змісту наказу з тим же номером та датою, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1421255100:03:001:0393, площею 2,0000 га.

Також, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, № 10-5-0.73-3955/2-24 від 29.11.2024, головний спеціаліст сектору контролю управління адміністративно-організаційного забезпечення Кашпор О.О., яка, відповідно до штампу «згідно з оригіналом», 02.08.2019 засвідчувала копію наказу № 3733-СГ від 02.08.2019 «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_2 нібито надано безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:03:001:0393, площею 2,0000 га прийнята на роботу тільки 16.08.2019. Отже, 02.08.2019 ОСОБА_4 не могла засвідчувати зазначений наказ.

Відповідно до відомостей Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 1421255100:03:001:0393, площею 2,0000 га сформована та зареєстрована 16.09.2019, тобто вже після «видання» наказу від 02.08.2019 № 3733-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_2 , нібито, надано у власність земельну ділянку.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 1421255100:03:001:0393, площею 2,0000 га вибула із власності держави поза її волею, за відсутності рішення органу, уповноваженого на той час розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими за межами населених пунктів – Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Таким чином, державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки 1421255100:03:001:0393, площею 2,0000 га, а остання вибула з державної власності поза її волею.

У подальшому, 02 грудня 2019 року ОСОБА_2 уклав нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки з ОСОБА_1 .

На час вибуття земельної ділянки з державної власності розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності було Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Прокурор також зазначає, що у зв`язку з утворенням Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області та наданням їй повноважень відповідного органу місцевого самоврядування, саме ця адміністрація є належним суб`єктом, в інтересах якого підлягає здійсненню захист порушеного права.

Нездійснення захисту компетентним органом полягає у тому, що Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району Донецької області не вжила будь-яких заходів до витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Так, прокуратурою проінформовано Великоновосілківську селищну військову адміністрацію Волноваського району Донецької області про виявлені порушення вимог земельного законодавства та безпідставність отримання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки.

Зазначає, що листом № 01-25/2004 від 16.07.2025 начальник Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області повідомив про те, що органом контролю у сфері земельних правовідносин є Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, селищна рада в даний час не має доказів на підтвердження факту безпідставності реєстрації права ОСОБА_2 на земельну ділянку, тому не спроможна підтвердити або спростувати наведену у листі прокуратури інформацію, у зв`язку з чим не може належним чином відреагувати.

Посилаючись на те, що Великоновосілківська селищна військова адміністрація не вжила належних заходів щодо захисту порушених інтересів держави, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі зазначеної військової адміністрації.

У зв`язку з викладеним прокурор просить витребувати у ОСОБА_1 на користь Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:03:001:0393 площею 2,0000 га.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник заявника – прокурор Селявкін Г.О. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідачка та третя особа – ОСОБА_5 належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися

Від третьої особи — Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області — до суду надійшли письмові пояснення, в яких Управління просило розглянути справу без участі його представника.

У письмових поясненнях Головне управління Держземагентства України повідомляє, що на підставі наказу Держземагентства України від 10.04.2014 №129 «Про деякі питання реєстрації документів в автоматизованій системі електронного діловодства» у Головному управлінні реєстрація всіх документів здійснюється у системі електронного документообігу «ДОК ПРОФ 2.0» (далі - СЕД «ДОК ПРОФ»). На даний час використовується актуальна версія СЕД «ДОК ПРОФ 3.0». Накази з питань розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності реєструвалися та реєструються у картотеці «Накази СГ». Під час їх реєстрації номери наказам присвоюються автоматично (в порядку зростання), що унеможливлює реєстрацію кількох наказів СГ з одним і тим порядковим номером.

Отже, у СЕД «ДОК ПРОФ 3.0» зареєстровані такі накази Головного управління з наступним змістом:

- № 3733-СГ від 02.08.2019 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» згідно з яким наказано «надати громадянину ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі пасовищ площею 2,0000 га, (кадастровий номер 1423982200:03:000:1586) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства на території Покровської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів». (Наказ підписано Начальником - Іваном ЯКИМЕНКО).

Вказаний наказ видано на підставі клопотання гр. ОСОБА_3 від 22.07.2019 року, яке зареєстровано в Головному управлінні за № Ф-4729/0/36-19 від 22.07.2019 року;

- № 3782-СГ від 06.08.2019 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», згідно з яким наказано «надати громадянину ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі на території Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства». (Наказ підписано Начальником - Іваном ЯКИМЕНКО).

Вказаний наказ видано на підставі клопотання гр. ОСОБА_2 від 01.08.2019 року, яке зареєстровано в Головному управлінні за № Т-4962/0/36-19 від 02.08.2019 року.

Однак, із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області не звертався.

Тобто, зміст наказу від 02.08.2019 року № 3733-СГ, не відповідає змісту наказу з тим же номером та датою, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1421255100:03:001:0393, площею 2,0000 га.

Повідомляють, що на підставі наказу Держземагентства України від 10.04.2014 №129 «Про деякі питання реєстрації документів в автоматизованій системі електронного діловодства» у Головному управлінні реєстрація всіх документів здійснюється у системі електронного документообігу «ДОК ПРОФ 2.0» (далі - СЕД «ДОК ПРОФ». На даний час використовується актуальна версія СЕД «ДОК ПРОФ 3.0». Накази з питань розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності реєструвалися та реєструються у картотеці «Накази СГ». Під час їх реєстрації номери наказам присвоюються автоматично (в порядку зростання), що унеможливлює реєстрацію кількох наказів СГ з одним і тим порядковим номером.

Проект наказу погоджується та візується відповідними працівниками Головного управління. Після погодження проект наказу подається на підпис керівнику Головного управління в одному екземплярі. Проект наказу реєструється в системі електронного документообігу на базі «Автоматизованої системи управління документами «ДОК ПРОФ 3», яка запроваджена в Головному управлінні з 2013 року. Оригінал наказу СГ з підписом керівника зберігається безпосередньо в Головному управлінні, а громадянину видається засвідчена в установленому порядку копія наказу без зображення підпису.

Оприлюднення наказів щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення на сайті Держгеокадастру проводилось автоматично електронним документообігом СЕД «ДОК ПРОФ 3» після реєстрації самого наказу. Крім того, після реєстрації наказу та збереження реєстраційно-контрольної картки документа будьякі дії з документом (видалення, зміна) заблоковані.

Тобто підстави вважати, що накази, надані Головним управлінням є недостовірними, відсутні.

У системі «ДОК ПРОФ» є тільки один наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 02.08.2019 року № 3733-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» згідно з яким наказано «надати громадянину ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі пасовищ площею 2,0000 га, (кадастровий номер 1423985500:03:000:1586) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства на території Покровської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів».

Враховуючи вищевикладене, державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки 1421255100:03:001:0393, а остання вибула з державної власності поза її волею.

Таким чином, з 27.05.2021 уповноваженим державою органом на розпорядження земельною ділянкою 1421255100:03:001:0393 є відповідна міська/селищна/сільська рада на території якої перебуває земельна ділянка.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами ЗК України, виходячи з редакції Закону, чинної на час правовідносин сторін.

Порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок регламентовано нормами статей 116, 118, 121 ЗК України, у редакції чинній на час виникнення правовідносин сторін.

Відповідно до пункту «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Визначений статтею 118 ЗК України порядок передачі земельної ділянки у власність застосовується при умові дотримання вимог статей 116, 121 ЗК України.

Частиною 4 ст.122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з п. 1, абз. 13 п. 4, п. 8, п.п. 11 п. 10 Положення «Про Головне управління Держгеокадастру в області», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством. Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Накази підписуються начальником Головного управління.

На час вибуття земельної ділянки з державної власності уповноваженим органом нею розпоряджатись виступало Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Відповідно до Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» пункту 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України з 27.05.2021 року уповноваженим державою органом на розпорядження спірною земельною ділянкою є відповідна сільська рада, на території якої перебуває земельна ділянка.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпоряджатися до припинення воєнного стану утворена Великоновосілківська селищна військова адміністрація, яка в свою чергу, має повноваження розпоряджатися землями Великоновосілківської селищної ради. Таким чином, право вимоги за позовом належить безпосередньо Великоновосілківській селищній військовій адміністрації.

Окрім того, судом встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1421255100:03:001:0393, площею 2,0000 га, відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності та розташована на території Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів.

18.10.2019 державним реєстратором Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області Семеновою А.Г. за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку.

Підставою для проведення державної реєстрації права власності зазначено наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 02.08.2019 № 3733-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», відповідно до якого ОСОБА_2 нібито безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, у тому числі ріллі площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1421255100:03:001:0393.

Разом з тим, судом встановлено, що зазначений наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 02.08.2019 № 3733-СГ про передачу ОСОБА_2 у власність спірної земельної ділянки фактично не приймався.

Так, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 18.03.2025 № 10-5-0.03-866/2-25, наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 02.08.2019 № 3733-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» ОСОБА_3 надано безоплатно у власність іншу земельну ділянку з кадастровим номером 1423982200:05:000:1586, розташовану на території Покровської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів.

Таким чином, наказ від 02.08.2019 № 3733-СГ, який фактично перебуває у розпорядженні Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, стосується іншої особи та іншої земельної ділянки, а не ОСОБА_2 та земельної ділянки з кадастровим номером 1421255100:03:001:0393.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_2 дійсно звертався до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 06.08.2019 № 3782-СГ ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області.

Разом з тим, із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області не звертався.

Отже, станом на 02.08.2019 ОСОБА_2 не мав навіть дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки відповідний дозвіл був наданий йому лише 06.08.2019.

Крім того, відповідно до відомостей Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 1421255100:03:001:0393, площею 2,0000 га, сформована та зареєстрована 16.09.2019, тобто вже після дати наказу від 02.08.2019 № 3733-СГ, який зазначено підставою набуття ОСОБА_2 права власності на цю земельну ділянку.

Таким чином, на момент зазначеної у спірному документі дати його прийняття земельна ділянка з кадастровим номером 1421255100:03:001:0393 ще не була сформована як об`єкт цивільних прав та не мала присвоєного кадастрового номера у встановленому законом порядку.

Суд також бере до уваги інформацію Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 29.11.2024 № 10-5-0.73-3955/2-24, відповідно до якої головний спеціаліст сектору контролю управління адміністративно-організаційного забезпечення ОСОБА_4 , яка, згідно зі штампом «згідно з оригіналом», 02.08.2019 засвідчувала копію наказу № 3733-СГ від 02.08.2019, на той час у Головному управлінні Держгеокадастру у Донецькій області не працювала, оскільки прийнята на роботу лише 16.08.2019.

Отже, наявні у справі документи свідчать про невідповідність копії наказу від 02.08.2019 № 3733-СГ, яка була використана як підстава для державної реєстрації права власності ОСОБА_2 , фактичним документам та відомостям Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Сукупність наведених обставин, а саме наявність у Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області наказу від 02.08.2019 № 3733-СГ щодо іншої особи та іншої земельної ділянки, відсутність у Управлінні наказу від 02.08.2019 № 3733-СГ про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 1421255100:03:001:0393 ОСОБА_2 , отримання останнім дозволу на розроблення проекту землеустрою лише 06.08.2019, відсутність його звернення із клопотанням про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність, а також формування спірної земельної ділянки лише 16.09.2019, підтверджує відсутність належної правової підстави для набуття ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Підстави та порядок набуття громадянами права власності на земельні ділянки із земель державної та комунальної власності визначалися на час виникнення спірних правовідносин положеннями земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Положення статті 118 ЗК України передбачають послідовність дій, необхідних для набуття громадянином земельної ділянки у власність, зокрема звернення із відповідним клопотанням, отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, розроблення проекту землеустрою, його погодження та затвердження, після чого прийняття уповноваженим органом рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Таким чином, саме по собі отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою не створює у особи права власності на земельну ділянку. Необхідною умовою набуття такого права є прийняття уповноваженим органом відповідного рішення після проходження передбаченої законом процедури.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою лише 06.08.2019, тоді як наказ, який зазначено підставою реєстрації його права власності на спірну земельну ділянку, датований 02.08.2019.

При цьому ОСОБА_2 із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області не звертався, а відповідний наказ про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність Головним управлінням не приймався.

Відповідно до частини четвертої статті 122 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Головне управління Держгеокадастру в області було уповноваженим органом щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування.

Отже, лише належним чином прийняте уповноваженим органом рішення про передачу земельної ділянки у власність могло бути правовою підставою для виникнення у громадянина права приватної власності на земельну ділянку державної власності.

Оскільки такого рішення щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1421255100:03:001:0393 Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області не приймалося, державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку не ґрунтувалася на належній правовій підставі.

Судом також встановлено, що 02.12.2019 ОСОБА_2 уклав із ОСОБА_1 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки.

Таким чином, земельна ділянка, яка не була правомірно передана ОСОБА_2 у приватну власність, у подальшому була відчужена ним на користь відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно з чужого незаконного володіння.

За змістом частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, визначених цією нормою, зокрема якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав його у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, можливість витребування майна у добросовісного набувача залежить, зокрема, від встановлення того, чи вибуло майно з володіння власника за його волею.

У цій справі судом встановлено, що держава в особі уповноваженого органу не приймала рішення про передачу спірної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_2 . Відтак земельна ділянка вибула з державної власності поза волею власника.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 373/1810/16-ц, відповідно до якого законодавчо визначений порядок набуття права власності на земельну ділянку із земель державної та комунальної власності передбачає як волевиявлення особи щодо отримання земельної ділянки, так і прийняття відповідного рішення органом державної влади або місцевого самоврядування. Відсутність волевиявлення власника щодо передачі земельної ділянки означає, що вона вибула з його володіння поза його волею та може бути витребувана навіть у добросовісного набувача.

Аналогічний підхід викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17, відповідно до якого власник за наявності передбачених статтею 388 ЦК України підстав може витребувати майно від його останнього набувача незалежно від кількості відчужень, які передували набуттю майна останнім володільцем.

З огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку, що право держави на спірну земельну ділянку не припинилося внаслідок її незаконної передачі у приватну власність, а тому держава має право вимагати її повернення від останнього набувача.

При вирішенні питання про можливість витребування спірної земельної ділянки суд також оцінює добросовісність поведінки відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18, при вирішенні питання про можливість витребування майна необхідно оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна. При цьому не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності у складі земельного масиву, щодо якого мала місце сукупність обставин, які свідчать про порушення встановленого законом порядку безоплатної приватизації земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Зокрема, спірна земельна ділянка та інші земельні ділянки відповідного масиву були сформовані та зареєстровані у Державному земельному кадастрі вже після дат наказів, які нібито стали підставою для їх передачі у власність громадян.

Суд також бере до уваги, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність розроблявся щодо значної кількості громадян одним розробником, а договір на його розроблення був укладений 15.08.2019, тобто після дат наказів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, якими нібито відповідним особам уже були передані земельні ділянки у власність.

Крім того, право власності на земельні ділянки в межах відповідного земельного масиву реєструвалося одним і тим самим державним реєстратором 18.10.2019.

Суд враховує також встановлені у інших судових справах обставини щодо земельних ділянок, які перебували у складі того самого земельного масиву, та щодо яких судами приймалися рішення про їх витребування з незаконного володіння.

При цьому встановлено, що частина земельних ділянок відповідного масиву перебувала в оренді Фермерського господарства «Деметра Нова», єдиним засновником та директором якого є ОСОБА_1 , а окремі земельні ділянки з цього ж масиву були набуті безпосередньо ОСОБА_1 у власність.

Вказані обставини самі по собі не є безумовним доказом участі відповідача у первинному незаконному вибутті саме спірної земельної ділянки, однак у сукупності з іншими встановленими у справі обставинами підлягають оцінці судом при визначенні добросовісності набуття відповідачем права власності на спірне нерухоме майно.

Суд також враховує, що на момент укладення договору купівлі-продажу 02.12.2019 земельна ділянка була сформована лише 16.09.2019, а право власності ОСОБА_2 зареєстровано 18.10.2019 на підставі наказу, який фактично Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області не приймався.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 не може вважатися добросовісним набувачем спірної земельної ділянки.

Водночас навіть за умови оцінки відповідача як добросовісного набувача встановлена судом обставина вибуття земельної ділянки з державної власності поза волею власника відповідно до частини першої статті 388 ЦК України є самостійною підставою для її витребування від останнього набувача.

Суд також бере до уваги, що повернення спірної земельної ділянки спрямоване на відновлення порушеного права держави та забезпечення законності у сфері розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Застосування такого способу захисту переслідує легітимну мету та відповідає суспільному інтересу, оскільки спрямоване на повернення земельної ділянки, яка вибула з державної власності без належного рішення компетентного органу.

Суд не встановив обставин, за яких повернення земельної ділянки покладало б на відповідача індивідуальний та надмірний тягар, який був би неспівмірним із необхідністю відновлення порушеного права власника.

При цьому відповідач не позбавлений можливості захистити свої майнові інтереси шляхом звернення з відповідними вимогами до особи, від якої він придбав спірну земельну ділянку, у разі наявності для цього передбачених законом підстав.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність правових підстав для витребування спірної земельної ділянки у відповідача ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про належність обраного прокурором способу захисту, суд виходить із того, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 та від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру його порушення та забезпечувати реальне відновлення порушеного права.

Застосування судом способу захисту має призводити до відновлення порушеного права без необхідності повторного звернення до суду. Такий підхід викладений також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 та від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, суд вважає, що витребування земельної ділянки є належним та ефективним способом захисту порушеного права власника у спірних правовідносинах.

Щодо власника, на користь якого підлягає витребуванню земельна ділянка, суд зазначає наступне.

На час вибуття спірної земельної ділянки з державної власності повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, розташованими за межами населених пунктів, належали Головному управлінню Держгеокадастру у Донецькій області.

Разом із тим Законом України від 28 квітня 2021 року № 1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого землями комунальної власності територіальних громад вважаються, зокрема, всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, визначених цим пунктом.

Судом не встановлено, що спірна земельна ділянка належить до земель, які відповідно до пункту 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України залишаються у державній власності.

Отже, з 27.05.2021 спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить розпорядження землями територіальних громад.

Водночас у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та утворенням Великоновосілківської селищної військової адміністрації повноваження Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області у визначеній законом частині здійснюються начальником відповідної військової адміністрації.

Указом Президента України від 04 липня 2022 року № 469/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області» утворено Великоновосілківську селищну військову адміністрацію Волноваського району Донецької області.

Розпорядженням Президента України від 04 липня 2022 року № 119/2022-рп начальником Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області призначено Ященка С.Д.

Постановою Верховної Ради України від 30 серпня 2022 року № 2542 «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування» начальнику Великоновосілківської селищної військової адміністрації надано повноваження відповідної селищної ради, її виконавчого комітету та селищного голови.

Отже, на час розгляду справи повноваження Великоновосілківської селищної ради щодо розпорядження землями відповідної територіальної громади здійснює Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району Донецької області.

За таких обставин спірна земельна ділянка підлягає витребуванню на користь Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області як органу, який на час розгляду справи здійснює повноваження відповідної територіальної громади.

Щодо представництва прокурором інтересів держави суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Судом встановлено, що прокуратура повідомила Великоновосілківську селищну військову адміністрацію про виявлені порушення вимог земельного законодавства та необхідність вжиття заходів щодо повернення спірної земельної ділянки.

Водночас листом № 01-25/2004 від 16.07.2025 начальник Великоновосілківської селищної військової адміністрації повідомив про відсутність у військової адміністрації доказів, які б підтверджували факт безпідставності реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, та про неможливість належним чином відреагувати на наведені прокуратурою обставини.

Таким чином, уповноважений орган, будучи обізнаним про можливе порушення інтересів територіальної громади у сфері земельних відносин, самостійних заходів щодо захисту відповідного права не вжив.

За таких обставин звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації є обґрунтованим та відповідає положенням статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Щодо позовної давності суд зазначає, що відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною восьмою статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності за вимогами щодо витребування або визнання права щодо нерухомого майна, переданого з державної або комунальної власності у приватну власність, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, починається від дня державної реєстрації права власності першого набувача.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:03:001:0393 зареєстровано 18.10.2019.

Разом з тим суд враховує положення пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо зупинення перебігу позовної давності на період дії воєнного стану, а також дату звернення прокурора до суду.

Крім того, суд бере до уваги, що фактичні обставини щодо відсутності наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 02.08.2019 № 3733-СГ про передачу спірної земельної ділянки ОСОБА_2 були встановлені на підставі інформації та документів, отриманих прокуратурою від Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що позов подано в межах установленого законом строку позовної давності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 1421255100:03:001:0393, площею 2,0000 га, вибула з державної власності без належного рішення уповноваженого органу, право власності на неї за ОСОБА_2 було зареєстровано на підставі документа, який фактично Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області не приймався, а в подальшому зазначена земельна ділянка була відчужена на користь ОСОБА_1 .

За встановлених обставин право держави, а в подальшому територіальної громади, на спірну земельну ділянку порушене, а її витребування у останнього набувача є належним та ефективним способом захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області, заявлені в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області, до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача — Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області та на стороні відповідача — ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, понесені прокурором судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь Донецької обласної прокуратури у розмірі 3633,60 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області Авдана Романа Костянтиновича в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецькоїобласті до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області (пр.Миру, б. 23 с. Багатир Волноваського району Донецької області, 85530, код ЄДРПОУ: 44790913) земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:03:001:0393 площею 2,0000 га.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Донецької обласної прокуратури (р/р №UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м. Київ, МФО – 820172, код ЄДРПОУ – 25707002, отримувач – Донецька обласна прокуратура) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА