Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №212/11640/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/11640/25

2/212/790/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Горб В. С., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачів ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду в загальному позовному провадженні в режимі відеоконференції позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив таке.

До суду звернувся представник позивачів із вказаним позовом. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. 07.04.2025 суд закрив підготовче провадження.

В судовому засіданні 10.06.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення у справі, оголосив про його проголошення 22.06.2026 о 16:55 год.

Ухвалою від 22.06.2026 суд повернувся до з`ясування обставин справи, призначивши дату судового засідання 01.07.2026. У судовому засіданні 01.07.2026 суд зобов`язав позивачів надати до суду оригінали технічного паспорту від 28.08.2026 року та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна; визнав явку позивачів у судове засідання – обов`язковою (зокрема, для надання пояснень щодо стану будинку на різні дати та обставин виготовлення висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна та технічного паспорту у серпні 2025 року).

З 06.07.2026 до 19.07.2026 головуюча суддя перебувала у щорічній відпустці; у період з 20.07.2026 до 07.08.2026 – на лікарняному; з10.08.2026 до 12.08.2026 – у відпустці.

01 вересня 2026 суд виправив описку, допущену в Ухвалі суду від 22.07.2026

У судовому засіданні 21.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши дату і час його проголошення: 01 жовтня 2026 року о 16:55 год.

Позиції сторін.

Позивачі просили: виділити їм у натурі в рахунок їх частини у житловому будинку, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 : із загальної площі 70,3 кв. м, загальну площу 32,0 кв. м, із надвірними спорудами: гараж - Б; сарай - В; душ - Г; вбиральня - Д; 1-3 - огорожа, які складають частину домоволодіння, із припиненням на нього прав спільної часткової власності, в окреме майно, з формуванням нової реєстраційної справи з відкриттям відповідного розділу в Державному реєстрі прав; визнати за ОСОБА_1 право власності на частину зазначеного домоволодіння; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину зазначеного домоволодіння.

Позов обґрунтували таким. Вони є власниками 1/2 частини домоволодіння яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування 1/2 частки житлового будинку від 10.12.2021 р. Відповідач по справі є співвласником 1/2 частини цього ж домоволодіння на підставі договору дарування від 01.08.2002 р. Згідно технічних паспортів частина житлового будинку садибного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить позивачам, складається з житлового будинку А-1аа1, загальною площею 32 кв. м., житловою площею 14,6 кв. м, гаражу Б-1, сараю В-1, душу Г, вбиральні Д, огорожі 1-3. Інша 1/2 частина цього будинку А-1а, яка належить відповідачу, має загальну площу 38,3 кв. м., житлову площу 14,1 кв. м. Земельна ділянка, на якій знаходяться вищезазначені споруди, є поділеною між співвласниками на дві окремі земельні ділянки. Позивачам належить земельна ділянка площею 0,0474 га, кадастровий номер 1420910400:00:001:0981, передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за вказаною адресою на підставі договору дарування земельної ділянки від 10.12.2021 р. Відомості щодо права власності на земельну ділянку відповідача у позивачів відсутні. В лютому 2025 року позивачі вирішили подати заяву про відшкодування пошкодженого майна, але отримали відмову через те, що для отримання відшкодування за пошкоджене майно їм потрібно або надати правовстановлюючі документи щодо пошкодженого майна всіх співвласників, або виділити свою частку зі спільного часткового майна в окреме майно. Оскільки відповідач не подавала до суду позовної заяви про поділ спільного часткового майна та визнання за нею права власності на нерухоме майно як на окрему частину, то на теперішній час склалася ситуація, при якій у неї відсутнє судове рішення, яким би визнавалось за ним право власності на нерухоме майно, як на окрему частку. Згідно з Висновком щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна можливий поділ нерухомого майна з новоутворенням об`єктів нерухомого майна: Об`єкт 1: ОСОБА_1 , ОСОБА_1 належить житловий будинок літ. А-1аа1, загальною площею 32.0 кв. м,; гараж — літ. Б, сарай - літера В; душ - літера Г; убиральня - літера Д; огорожа № 1-3. Об`єкт 2 : ОСОБА_3 належить житловий літ. А-1а, загальною площею 38.3 кв. м.

Відповідачка у справі не скористалася своїм правом на участь у розгляді справи; заяв, клопотань, заперечень, відзиву тощо суду не подала.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

Згідно з Договором дарування частки житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом 10.12.2021, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 як обдаровані отримали в дар від дарувальника ОСОБА_4 на праві приватної спільної часткової власності по частці кожному частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок, що відчужується за цим договором, розташований на земельній ділянці площею 0,0474 га, яку передано для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 1420910400:00:001:0981. На вказаній земельній ділянці розташований один шлакоблочний житловий будинок –А-1аа1 загальною площею 32,00 кв. м., в тому числі житловою – 14,60 кв. м., з надвірними побудовами та спорудами: гараж – Б, сарай – В, душ – Г, убиральня – Д, огорожа - № 1-3 (а. с. 23-24).

Згідно з Договором дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом 10.12.2021, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 як обдаровані отримали в дар від дарувальника ОСОБА_4 отримали на праві приватної спільної часткової власності по частці кожному земельну ділянку площею 0,0474 га, передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Кадастровий номер земельної ділянки 1420910400:00:001:0981 (а. с. 25-26).

Згідно з Технічним паспортом від 28.08.2025, виготовленим ПП «Фірма інженер» на замовлення позивачів на продовженні додатка 3 схематично позначено споруди А-1, Б. та В, двір і город за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим нижче під схемою - наведений перелік споруд: житловий будинок – А-1аа, гараж – Б-1, сарай – В-1. Тобто ці споруди - не відображені на схемі (а. с. 28). План поверху містить посилання на об`єкт А-1аа1 (а. с. 29). Зазначено про площу приміщень об`єкта А-1аа1: загальна площе – 32,0 кв. м., житлова - 14, 6 кв. м., допоміжна – 17,4 кв. м. (а. с. 30).

Згідно з Технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленим КП «Бахмутське БТІ» станом на 17.02.2022 на замовлення ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . (а. с. 32-36), у Схемі розташування будівель і споруд наявна Схема з позначеними об`єктом А-1а, двором та городом, Експлікація розташування будівель і споруд. В експлікації приміщень будинку (а. с. 35) зазначено про загальну площу будинку 38,3 кв. м., житлову – 14, 1 кв. м., допоміжну – 24, 2 кв. м.

Згідно з Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.02.2022 зазначено про житловий будинок під реєстраційним номером 2509142414020 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 70,3 кв. м., житловою площею 28,7 кв. м.; опис: частка житлового будинку: загальна площа – 32,00 кв. м., житлова площа – 14,60 кв. м., з побудовами та спорудами: гараж – Б, сарай – В, душ – Г, убиральня – Д, огорожа - №1-3; земельні ділянки місця розташування: кадастровий номер: 1420910400:00:001:0981; номер об`єкта в РПВН: 24568752; зареєстровано право спільної часткової власності 10.12.2021 по за власниками ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (а. с. 37-39).

Згідно з Відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно наявний запис про нерухоме майно - будинок під реєстраційним номером 2509142414020 за адресою: АДРЕСА_2 ; 03.09.2008 зареєстровано право спільної часткової власності у розмірі частки ОСОБА_3 ; 03.09.2008 зареєстровано право спільної часткової власності у розмірі частки ОСОБА_5 ; зазначено про погашення запису про ОСОБА_5 18.12.2021 на підставі перенесено до розділу 2509142414020 (а. с. 39).

ОСОБА_5 , 1937 року народження, померла, про що є актовий запис про смерть від 28.12.2020.

Згідно з Висновком щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 70,3 кв. м., виконаним ПП «Фірма Інженер» (а. с. 40-41) за технічними показниками об`єкт нерухомого майна може бути поділено; склад новоутворених об`єктів нерухомого майна: об`єкт 1: ОСОБА_1 , ОСОБА_1 належить житловий будинок літ. А-1аа1, загальною площею 32,0 кв. м., гараж – літ. Б, сарай – літ. В, душ – літера – Г, убиральня – літ. Д, огорожа - № 1-3; об`єкт 2: ОСОБА_3 належить житловий будинок літ. А-1а загальною площею 38,3 кв. м.

Суд дійшов висновку, що варіант поділу, про який зазначено у Висновку, не містить інформації про поділене майно та нові об`єкти, які мають утворюватися в результаті поділу: схема (креслення), розміщена під Висновком (а. с. 41) містить лише об`єкти А-1, Б та В, вказівку на двір і город. У судовому засіданні 21.09.2026 позивачка підтвердила суду, що сам Висновок (оригінал) – на 3 аркушах та інших аркушів або частин, ніж у тій копії, що міститься в матеріалах справи та надавалася разом з позовом, не містить. Відсутні (не надані суду) також будь-які креслення (схеми, інші документи тощо) щодо місця розташування земельної ділянки з кадастровим номером 1420910400:00:001:0981 та пропонованих в результаті поділу новоутворених об`єктів нерухомого майна.

Згідно з Технічним паспортом (оцінка) на житловий будинок садибного типу, виготовленим ПП «ФІРМА ІНЖЕНЕР» станом на 28.08.2025 на замовлення позивачів за адресою: АДРЕСА_2 . (а. с. 27-31), зазначено про житловий будинок А-1аа та міститься план поверху такого будинку. Разом з тим цей Технічний паспорт також не дає уявлення про розташування та розміщення одного щодо іншого будинків, які можуть бути утворені в результаті поділу будинку А-1, та земельних ділянок (зокрема, земельної ділянки, належної позивачам).

Інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 10.09.2025 та Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інормації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 28.08.2025, долучені позивачами в якості доказів після повернення суду до з`ясування обставин справи, також не дають уявлення про розташування об`єктів нерухомості, що будуть утворені в результаті пропонованого поділу, на земельній ділянці (ділянках), у просторі один щодо іншого (взаємне розташування).

Інших документів на підтвердження обставини можливості поділу будинку між позивачами та відповідачкою позивачі не надали.

У судовому засіданні 21.09.2026 позивачка також пояснила, що будинок станом на дату виготовлення висновку про можливість його поділу був пошкоджений.

Місто Сіверськ Часовоярської міської територіальної громади, де розташована квартира, про яку йдеться, з 24.02.2022 до 21.01.2026 було територією активних бойових дій, а з 22.01.2026 є тимчасово окупованою російською федерацією територією України (Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376, далі – Перелік № 376).

Згідно зі ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Частиною 4 ст. 364 ЦК України передбачена можливість укладення договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна (укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню).

Згідно зі ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Позивачка у судовому засіданні 21.09.2026 пояснила суду, що відповідачка давно проживає в російській федерації та намагалася передати позивачам довіреність для переоформлення будинку, але не встигла, оскільки почалося повномасштабне вторгнення рф.

Що стосується звернення позивачів за отриманням компенсації за пошкоджене майно, на яке їхній представник послався у позовній заяві та послався на те, що вони отримали відмову, то позивачка пояснила, що офіційно (письмово) вони не зверталися, а лише усно, тому доказів такого звернення та відмови вони надати не можуть.

Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» передбачено право власників пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна на отримання компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна.

Як встановив суд, у договорі дарування частки будинку (йшлося про будинок А-1аа1 загальною площею 32,0 кв. м.), по частці кожному. Разом з тим право власності зареєстроване як спільна часткова власність по частці кожному з позивачів на будинок загальною площею 70,3 кв. м. (а. с. 37-38).

Іншим співвласником будинку є відповідачка ОСОБА_3 , якій належить частка у спільній частковій власності на будинок загальною площею 70,3 кв. м. (а. с. 37-39).

У цьому випадку, коли співвласників – троє, і двоє з них бажають виділу, необхідно здійснювати не виділ, а поділ будинку з припиненням права спільної часткової власності кожного зі співвласників на первісний об`єкт (площею 70,3 кв. м) та виникненням права власності на інші об`єкти (тобто за ОСОБА_3 , у разі задоволення вимог позивачів, слід визнавати право приватної власності на цілий об`єкт).

Такий висновок відповідає нормам ст. 364, 367 ЦК України та висновкам, викладеним у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.04.2025 у справі № 357/3145/20 (пункти 6.19.1 – 6.22 вказаної Постанови). У зазначеній Постанові ВП ВС виснувала, зокрема, таке.

«6.19.1. У результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень - також з врахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК, частини першої статті 50 Житлового кодексу України.

6.19.2. Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.

6.19.3. Із цього також можна зробити висновок, що за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об`єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві.

6.19.4. Натомість за наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому, за бажанням, можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку.

6.19.5. Винятком із цього правила є випадки, коли всі співвласники або всі, крім одного, бажають поділу майна. У такому випадку суд має визначити частки всіх співвласників та провести поділ майна із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретних окремих об`єктів нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать кожному з колишніх співвласників. У цьому разі право спільної власності припиняється.

6.20. Поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

6.21. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).»

Разом з тим, у цій справі № 212/11640/25, яка розглядається судом, даних про новий об`єкт, на який можна визнати право власності за відповідачкою, позивачі не надали. Відповідних вимог (про поділ майна) – не заявлено. Суд, в силу диспозитивності цивільного процесу (ст. 13 ЦПК України: суд розглядає справи в межах заявлених особою вимог), у свою чергу, з власної ініціативи не може вийти за межі позовних вимог.

Наданий висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна не містить вичерпної інформації про те, яким чином виконавець дійшов до висновку про можливість поділу; креслень та схематичних зображень обох новоутворених об`єктів нерухомого майна, які можуть виникнути після такого поділу (зокрема, взаємного розташування як новоутворених будинків, так і земельних ділянок, на яких вони знаходяться). Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судово-будівельна експертиза на можливість поділу не проводилася; позивачі не клопотали перед судом про її проведення.

Суд, серед іншого, з наданих документів не переконався у тому, що запропонований позивачами поділ будинку - можливий без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі; та не порушить прав відповідача як іншого співвласника.

Крім того, суд дійшов висновку, що обраний позивачами спосіб захисту їх прав є неналежним. Заявляючи про виділ майна в натурі, вони у позовній заяві послалися на труднощі отримання ними компенсації за пошкоджене майно та те, що для цього їм треба або надати правовстановлюючі документи щодо пошкодженого майна всіх співвласників, або виділити свою частку зі спільного часткового майна в окреме майно. Виділ у натурі частки із спільного нерухомого майна має сенс і допускається, якщо майно існує та воно не втратило свого цільового призначення. Разом з тим, якщо майно знищене або пошкоджене, постає питання про доцільність і правильність (відповідність меті) виділу в натурі/поділу такого майна. У наданому позивачами висновку про можливість поділу не відображено поточний стан майна (на дату складення такого висновку). Не зазначено про стан майна і у самому позові, але для суду очевидно, що, якщо мета звернення позивачів з позовом – отримання компенсації за пошкоджене майно, то майно, про виділ з якого вони заявляють – пошкоджене (це в судовому засіданні підтвердила і сама позивачка).

На підставі зазначеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ухвалив таке.

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Позивач: ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 01 жовтня 2026 року.

Суддя: М. В. Швець