Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №201/13419/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/13419/26

Провадження № 2-а/201/121/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Демидова С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

До Соборного районного суду міста Дніпра 01 вересня 2026 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

У поданому позові ОСОБА_1 просить визнати дії головного спеціаліста – інспектора з паркування, відділу тимчасового затримання транспортних засобів інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Астапенко М.І. щодо складання Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 2653 18.08.2026 протиправними. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відкриту на підставі повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ІД №01697974 від 18.08.2026 закрити.

В обґрунтування доводів позову позивач вказує на те, що 18 серпня 2026 року головним спеціалістом – інспектором з паркування, відділу тимчасового затримання транспортних засобів інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Астапенко Миколою Івановичем, відповідно до положень ст.14-2 КУпАП було здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки за допомогою технічного засобу Sigma mobile TAB A1025 X-TREME 2, шляхом створення зображень транспортного засобу «Zeekr», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в момент вчинення правопорушення, на яких було зафіксовано: дату порушення 18 серпня 2026 року; місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об`єкта: м. Дніпро, Європейський бульвар, 2; географічні координати: 48.46516940 35.04708540; час вчинення порушення: 11:24:29.

Суть правопорушення: порушено вимоги пп. «д» п. 15.10 розділу 15 Правил дорожнього руху, а саме: здійснено стоянку у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, створить перешкоду для руху пішоходів.

Враховуючи, що було проведено фотофіксацію обставин порушення в режимі фотозйомки та через відсутність технічних можливостей встановити особу, зазначену у ч. 1 ст. ст. 14-2 КУпАП на місці вчинення правопорушення, інспектором з паркування у відповідності до ст. 279-1 КУпАП було розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ІД №01697974 на лобовому склі транспортного засобу позивача. Позивачу постанова про притягнення до адміністративної відповідальності вручена не була.

18.08.2026 о 11:22 головним спеціалістом – інспектором з паркування, відділу тимчасового затримання транспортних засобів інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Астапенко М.І. складено Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 2653 згідно якого, здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу «Zeekr», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Транспортний засіб доставлено Комунальним підприємством «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради на спеціальний майданчик.

Під час складання акту № 2653 від 18.08.2026 поняті були відсутні, а тимчасове затримання транспортного засобу фіксувалося в режимі відеозапису за допомогою нагрудного відеореєстратора Х5В.

Вважає вказані дії головного спеціаліста – інспектора з паркування, відділу тимчасового затримання транспортних засобів інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Астапенка М.І. протиправними.

Так Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 2653 складено 18.08.2026 о 11:22.

Відповідно до п. 5 Порядку №990 інспектор з паркування складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу лише тільки після прибуття евакуатора.

Однак, згідно з розміщеними на веб-сайті ipkp.dniprorada.gov.ua фотоматеріалів, які були зроблені 18.08.2026 у період часу з 11:13:18 години по 11:26:40 години жодного евакуатора не зафіксовано.

Крім того, порушено процедуру тимчасового затримання автомобіля Позивача, оскільки з Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 2653 від 18.08.2026 видно, що Відповідач не вносив до нього дані про залучення понятих, що підтверджується незаповненими графами з персональними даними понятих, оскільки місце зупинки (стоянки) Відповідач зафіксував у режимі відеозапису за допомогою нагрудного відеореєстратора Х5В

Зміст положення ст. 265-4 КУпАП та Порядку № 990 передбачає, що складення Акту без залучення понятих можливе виключно в одному випадку якщо обставини тимчасового затримання фіксувалися у режимі фотозйомки (відеозапису). У спірному випадку Відповідач не фіксував обставини (процедуру, подію) тимчасового затримання автомобіля Позивача, а зафіксував лише місце його зупинки (стоянки), що є фіксуванням різних подій (обставин).

Отже, відповідач склав Акт без залучення понятих до фіксування обставин (самої процедури) тимчасового затримання автомобіля позивача, чим порушив зазначені приписи нормативних актів.

Подальше доставлення автомобіля на спеціальний майданчик було протиправним та не мало жодного правового підґрунтя, оскільки відповідач первісно порушив порядок оформлення тимчасового затримання належного Позивачу автомобіля (а.с.1-8).

25 вересня 2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому просили суд відмовити в його задоволенні з наступних підстав.

Так 18 серпня 2026 року інспектором з паркування було виявлено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП , а саме стоянка транспортного засобу «Zeekr», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що створює перешкоди для руху пішоходів , за адресою місто Дніпро, Європейський бульвар, 2 чи порушено вимоги п.п. «д» пункту 15.110 розділу 15 Правил дорожнього руху України. Інспектором було здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, на яких було зафіксовано:

Дата порушення: 18 серпня 2026 року

Місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об`єкта: м. Дніпро, Європейський бульвар, 2

Географічні координати: 48.4651694,35.0470854

Час вчинення правопорушення : 11:24

У зв`язку з відсутністю можливості встановлення особи правопорушника повідомлення про притягнення до відповідальності відповідно до вимоги ст. 279 1 КУпАП було розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови Серія ІД № 01697974 на лобовому склі транспортного засобу. Окрім того інспектором з паркування було здійснено тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик за адресою місто Дніпро, вул. Курсантська, буд. 22.

Після встановлення відповідальної особи інспектором було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серія ДІ № 806306 від 14 вересня 2026 року без участі особи яка притягується.

Щодо тверджень позивача про розміщення транспортного засобу таким чином , що не заважає проходу пішоходів зазначили наступне.

Відповідно до пункту 15.10 Правил визначено, що стоянка забороняється: підпункт «д» у місцях де транспортний засіб, що стоїть , зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Транспортний засіб було розміщено на пішохідній зоні, а не на проїзній частині, окрім того зазначили що місце вчинення адміністративного правопорушення не має ознак майданчика для паркування та належить територіальній громаді міста Дніпра.

Відповідно до п. 26.3 Правил, у пішохідну зону в`їзд дозволяється лише транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні чи автомобілі (мотоколяски), позначеним розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять пасажирів з інвалідністю. Якщо до об`єктів, розташованих на цій території, є інші під`їзди, водії повинні користуватися лише ними.

Окрім того дана ділянка має дорожній знак 3.1 «Рух заборонено», яким заборонено рух усіх транспортних засобів у разі коли початок пішохідної зони позначено знаком 5.36 «Пішохідна зона». З наданих матеріалів фотофіксації чітко видно, що транспортний засіб позивача здійснив стоянку на Європейському бульварі 2 у місті Дніпрі, чим порушив вимоги п.п. «д» пункту 15.10 розділу 15 Правил.

Отже доводи позивача про те що транспортний засіб нібито не створював перешкод для руху пішоходів не спростовують факту порушення руху в зазначеній зоні.

Стосовно тверджень позивача щодо правомірності фотофіксації та притягнення до адміністративної відповідальності вказали на наступне.

Відповідно до вимог ст. 14 2 КУпАП інспектором було здійснено за допомогою технічного засобу фотофіксацію правопорушення, яким зафіксовано дату, час, місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та / або географічних координат.

Щодо відсутності понятих при тимчасовому затриманні транспортного засобу

Згідно ст. 265 4 КУпАП та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 14 листопада 2018 року №990 у разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки таке затримання здійснюється без присутності понятих. Оскільки проводилася відеофіксація необхідність у залученні понятих відсутня.

Стосовно відсутності евакуатора на фотофіксації

Позивач стверджує, що акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 2653 нібито складено об 11:22, а тому робить висновок, що на момент складення акта евакуатор ще не прибув, проте дані твердження спростовуються наданими доказами а саме актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 2653 який було складено 18 серпня 2026 року об 11:28 , а не об 11:22 як стверджує позивач.

Щодо підстав для тимчасового затримання транспортного засобу

Оскільки транспортний засіб позивача перебував в зоні дії дорожніх знаків, зокрема у пішохідній зоні, інспектором на виконання вимог закону, а саме ст.ст. 265 4 , 152 1 КУпАП та п. 1 Порядку було складено акт огляду та тимчасове затримання транспортного засобу.

30 жовтня 2026 року позивачем подано відповідь на відзив в якому наполягала на задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не довів наявності суттєвої перешкоди руху пішоходів.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 вересня 2026 року справа за указаним позовом була передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с. 27).

Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 08 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення (а.с. 30-31).

Фактичні обставини встановленні судом

18 серпня 2026 року головним спеціалістом – інспектором з паркування, відділу тимчасового затримання транспортних засобів інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Астапенко Миколою Івановичем, відповідно до положень ст.14-2 КУпАП було здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки за допомогою технічного засобу Sigma mobile TAB A1025 X-TREME 2, шляхом створення зображень транспортного засобу «Zeekr», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в момент вчинення правопорушення, на яких було зафіксовано: дату порушення 18 серпня 2026 року; місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об`єкта: м. Дніпро, Європейський бульвар, 2; географічні координати: 48.46516940 35.04708540; час вчинення порушення: 11:24:29.

Суть правопорушення: порушено вимоги пп. «д» п. 15.10 розділу 15 Правил дорожнього руху, а саме: здійснено стоянку у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, створить перешкоду для руху пішоходів.

Враховуючи, що було проведено фотофіксацію обставин порушення в режимі фотозйомки та через відсутність технічних можливостей встановити особу, зазначену у ч. 1 ст. ст. 14-2 КУпАП на місці вчинення правопорушення, інспектором з паркування у відповідності до ст. 279-1 КУпАП було розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ІД №01697974 на лобовому склі транспортного засобу позивача.

18.08.2026 о 11:28 головним спеціалістом – інспектором з паркування, відділу тимчасового затримання транспортних засобів інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Астапенко М.І. складено Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 2653 згідно якого, здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу «Zeekr», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Транспортний засіб доставлено Комунальним підприємством «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради на спеціальний майданчик.

Постановою про накладення адміністративного стягнення серія ІД № 01697974 від 14 вересня 2026 року визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді в розмір 680 грн.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Правомірність та обґрунтованість указаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає обсяг прав та обов`язків водія, є також Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).

Згідно з п. 1.1 Правила дорожнього руху, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 ПДР.

Разом з тим, п. 1.9 ПДР зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 15.1 ПДР визначено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху) (пункт 15.2 ПДР).

Місця, де стоянку заборонено, визначено пунктом 15.10 ПДР.

Зокрема, стоянка забороняється: д) у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі «КУпАП») ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення врегульовано Главою 22 КУпАП.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 280 КУпАП).

Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу. У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.

18 серпня 2026 року інспектором з паркування було виявлено адміністративне правопорушення, яке передбачено ч. 3 ст. 122 КУпАП , здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки, було розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності на лобовому склі, здійснено тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик та після встановлення відповідальної особи інспектором було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності від 14 вересня 2026 року.

Вищевказані дії інспектора позивач вважає протиправними, та такими що вчиненні в порушення норм діючого законодавства, а провадження про притягнення її до адміністративної відповідальності таким що підлягає закриттю.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень, є принцип обґрунтованості, закріплений в пункті 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути мотивованим.

Так, Суд звертає увагу на те, що, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суб`єкт владних повноважень інспектор Відповідача, повинен системно застосовувати положення законодавства та конкретних обставин кожної справи. Факт вчинення особою адміністративного правопорушення повинен бути предметом окремої та самостійної перевірки Відповідачем, і такий факт повинен підтверджуватися належними та допустимими доказами.

Як зазначено в Постанові про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 серії ДІ № 806306 до повідомлення серія ІД № 01697974 від 14 вересня 2026 року 18 серпня 2026 року 11 год. 24 хв. транспортним засобом «Zeekr 7Х», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , p здійснено стоянку в районі будинку, що знаходиться за адресою місто Дніпро, Європейський бульвар, 2 чим вчинено порушення правил стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, а саме: порушено вимоги п.п. «д» пункту 15.110 розділу 15 Правил дорожнього руху України, здійснено стоянку у місцях де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів, чим скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП

Як того вимагають приписи статті 283 КУпАП, спірна постанова містить посилання на технічний засіб, яким здійснено фіксацію правопорушення (ПАК Інспектор).

З фотознімків, зроблених інспектором в порядку ст. 14-2 КУпАП, які додано до відзиву на позов, встановлено, що транспортний засіб позивача зафіксовано інспектором з паркування з різних ракурсів у відповідності до вимог ст. 142 КУпАП.

Крім того, на доданих до відзиву на позов фотознімків вбачається, що транспортний засіб позивача стоїть у місці, не передбаченому для стоянки транспортних засобів, та перешкоджає руху пішоходів.

Посилання позивача що транспортний засіб не перешкоджає руху пішоходів судом, відхиляються, оскільки, в даному місці зупинка транспортного засобу взагалі не дозволяється.

При цьому, Суд наголошує, що згідно чинних правил дорожнього руху загальним є правило, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі (пункт 15.1 ПДР).

І тільки за умови відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху) (пункт 15.2 ПДР).

За адресою Європейський бульвар, 2 мається дорожній знак 3.1 «Рух заборонено», який забороняє рух усіх транспортних засобів, дане підтверджується фото наданими відповідачем до відзиву.

Транспортний засіб було розміщено на пішохідній зоні, а не на проїзній частині, окрім того місце вчинення адміністративного правопорушення не має ознак майданчика для паркування та є пішохідною зоною.

Відповідно до п. 26.3 Правил, у пішохідну зону в`їзд дозволяється лише транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства , які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні чи автомобілі (мотоколяски), позначеним розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять пасажирів з інвалідністю. Якщо до об`єктів, розташованих на цій території, є інші під`їзди, водії повинні користуватися лише ними.

Отже доводи позивача про те що транспортний засіб нібито не створював перешкод для руху пішоходів не спростовують факту порушення руху в зазначеній зоні.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем виконано обов`язок доведення правомірності оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч.3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн., є обґрунтованою та мотивованою, а підстави для її скасування відсутні.

Суд також відхиляє твердження позивача правомірності фотофіксації, оскільки інспектором відповідно до вимог ст. 14 2 КУпАП було здійснено за допомогою технічного засобу фотофіксацію правопорушення, яким зафіксовано дату, час, місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та / або географічних координат.

Щодо відсутності понятих при тимчасовому затриманні транспортного засобу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 265 4 КУпАП Тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.

Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу.

Отже оскільки фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу проводилася в режимі фотозйомки , докази якого надано відповідачем до відзиву, таке затримання здійснюється без присутності понятих. Твердження позивача про незаконність тимчасового затримання транспортного засобу спростовується вищенаведеним, оскільки у разі вчинення порушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП здійснюється тимчасове затримання транспортного засобу.

Позивач стверджує, що акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 2653 нібито складено об 11:22, а тому робить висновок, що на момент складення акта евакуатор ще не прибув, проте дані твердження спростовуються наданими доказами а саме актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 2653 який було складено 18 серпня 2026 року об 11:28 , а не об 11:22 як стверджує позивач.

Щодо підстав для тимчасового затримання транспортного засобу

Оскільки транспортний засіб позивача перебував в зоні дії дорожніх знаків, зокрема у пішохідній зоні, інспектором на виконання вимог закону, а саме ст.ст. 265 4 , 152 1 КУпАП та п. 1 Порядку було складено акт огляду та тимчасове затримання транспортного засобу.

Згідно з ч.3 ст. 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, та, відповідно, такими, що не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без задоволення .

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.О. Демидова