Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №175/9684/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/9684/26

Провадження № 1-кп/175/837/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026047160000086 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волоське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого загальну середню освіту, одруженого, працевлаштованого КП "Теплоенерго" на посаді водія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , вперше притягається до кримінальної відповідальності,

обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14 травня 2026 року о 05 годині 39 хвилин, перебував поблизу території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , доступу до якого він не має, де в останнього, виник кримінально-протиправний умисел спрямований на незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи з метою спричинення тілесних ушкоджень володільцю.

Реалізуючи свій раптово виниклий кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання можливих суспільно небезпечних наслідків, впевнившись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, порушуючи право власника на недоторканість житла та іншого володіння особи, гарантоване статтею

30 Конституції України, статтею 12 Загальної декларації прав людини, статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, подолав перешкоду, а саме зайшов через вхідні ворота та незаконно проник на огороджену територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність 14 травня 2026 року о 05 годині 40 хвилин, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де між ним та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбувся конфлікт, в результаті чого у ОСОБА_5 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останній.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, керуючись раптово виниклим умислом направленим на спричинення легких тілесних ушкоджень, передбачаючи настання можливих суспільно небезпечних наслідків тримаючи обома руками предмет, схожий на металевий лом, наблизився до потерпілої та перебуваючи біля неї наніс два удари в область спини, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: синця та садна клубової ділянки справа, що спричинені від дії не менш одного удару тупого предмету видовженої форми, можливо металевим ломом, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 вказаних вище кримінальних правопорушень встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, погодився з кваліфікацією вчинених ним кримінальних проступків, а прокурор, потерпіла, не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно ці кримінальні правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається, приносить свої вибачення за скоєні ним кримінальні правопорушення та просить суд суворо не карати.

В судовому засіданні потерпіла пояснила, що просить покарати обвинуваченого відповідно до закону максимально.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ`ЯКШУЮТЬ АБО ОБТЯЖУЮТЬ ПОКАРАННЯ.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочину і кримінального проступку, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчинених кримінальних правопорушень, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 він має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями психічного характеру, не значиться, вперше притягається до кримінальної відповідальності.

Суд, враховуючи, що вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення є кримінальними проступками, обставини, які пом`якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, призначивши обвинуваченому покарання у виді штрафу у розмірах, визначених відповідними санкціями статтею (частин статтей), із подальшим застосуванням ст. 70 КК України. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України судом не встановлено.

V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ, ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМ КЕРУВАВСЯ СУД.

Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок;

- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1