Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №210/1334/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/1334/26

Провадження № 1-кп/210/503/26

01 жовтня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:

Головуючої - судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

сторони та учасники кримінального провадження, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 (дистанційно),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження, внесене 11 січня 2026 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026041710000028 щодо:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Головниця Рівненської області, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактино мешкає: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України,

та Угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 вересня 2023 року по справі № 285/5164/23, яка вступила в законну силу 26 вересня 2024 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Також встановлено, що в період часу з 02.04.2025 року по 11.01.2026 року, згідно з даними інформаційної підсистеми «Адміністративна практика» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» автоматизованого обліку адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_4 неодноразово складались адміністративні матеріали за ч. 5 ст. 126 та ст. 130 КУпАП санкція, яких передбачає позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк.

В подальшому, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, діючи умисно, без посвідчення водія достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, за наступних обставин.

У невстановлений час, але не пізніше 02.04.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці сів за кермо транспортного засобу "Москвич", державний номерний знак « НОМЕР_1 ».

У подальшому, ОСОБА_4 реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування останнім.

Так, 02.04.2025 року приблизно о 12 год. 31 хв. ОСОБА_4 за адресою: Широківське Шосе, будинок №39 в м. Кривий Ріг, керував транспортним засобом засобу "Москвич", державний номерний знак « НОМЕР_1 », не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п.2.1.а Правил дорожнього руху, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки правопорушення вчинене повторно протягом року.

В подальшому, постановою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 травня 2025 року (справа №213/1813/25 провадження №3/213/634/25), яка набрала законної сили 03.06.2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на чотирнадцять років вісім місяців пятнадцять днів.

Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.07.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці сів за кермо транспортного засобу «Опель Кадетт», державний номерний знак НОМЕР_2 .

У подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування останнім.

Так, 01.07.2025 року близько 21:35 годині, ОСОБА_4 рухаючись по вул. Генерала Безручка, будинок №4, у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, керував транспортним засобом «Опель Кадетт», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп?яніння, а саме: звужені зіниці очей, не природна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан сп?яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, а також яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст. 130 КУПАП.

В подальшому, постановою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 липня 2025 року (справа №213/3774/25 провадження № 3/213/1059/25), яка набрала законної сили 05.08.2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років.

Крім того, у невстановлений час, але не пізніше 12.08.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці сів за кермо транспортного засобу – скутером "LE-STAR QM125T-G", без номерного знаку.

У подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування останнім.

Так, 12.08.2024 року о 20 год. 06 хв. ОСОБА_4 за адресою: вул. Родини Добровольських, буд. 109, у м. Кривий Ріг, керував транспортним засобом - скутером "LE-STAR QM125T-G", без номерного знаку, ОСОБА_4 , керував транспортним засобом - скутером "LE-STAR QM125T-G", без номерного знаку, з ознаками наркотичного сп?яніння та відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп?яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В подальшому, постановою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 вересня 2025 року (справа №213/4435/25 провадження №3/213/1221/25), яка набрала законної сили 03.10.2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Тим самим, суд, приймаючи вищевказані постанови у справах про адміністративні правопорушення, встановив суб`єкта адміністративного правопорушення, на якого наклав адміністративне стягнення, та зобов`язав його вчинити дії та утриматися від певних дій, як міру необхідної поведінки для виконання рішення суду. Тобто, в даному випадку, ОСОБА_4 є суб`єктом, який зобов`язаний виконати рішення суду з метою відбування адміністративного стягнення.

Окрім цього, відповідно до наданої інформації з ЄДР МВС, станом на 29 січня 2026 року, на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 посвідчення водія не видавалось, інформація відсутня.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, повторно протягом року. З цього слідує, що суб`єктом правопорушення є учасник дорожнього руху водій, який всупереч вимог ПДР, не маючи права керування транспортним засобом здійснює керування транспортним засобом та порушує законодавство про дорожній рух.

Одночасно, відповідно до ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно до ч. 1 ст. 382 КК України суб`єктом кримінального правопорушення є особа, щодо якої постановлено рішення суду, що набрало законної сили, яка згідно приписів такого зобов`язана його виконати, в частині відбування адміністративного стягнення, умисно перешкоджає виконанню рішення суду, що набрало законної сили та посягає на суспільні відносини у сфері правосуддя.

Водночас ОСОБА_4 умисно та систематично, достовірно знаючи про те, що він був позбавлений права керування транспортними засобами, будучи повідомленим працівниками патрульної поліції про це під відеозапис за допомогою технічних приладів відео фіксації співробітників патрульної поліції, зокрема 11.01.2026 року, з метою невиконання постанов суду, які набрали законної сили в частині позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконувати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, керував транспортним засобом тим самим умисно не виконував постанови суду, що набрали законної сили.

Так, 11.01.2026 приблизно о 01:50 за адресою: АДРЕСА_3 , громадянин ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки "ВАЗ 2109", державний номерний знак « НОМЕР_3 », був зупинений працівниками патрульної поліції, при цьому будучи позбавленим права керування транспортними засобами. На місці події відносно гр. ОСОБА_4 було складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАП, будучи позбавленим права керування транспортним засобом, що свідчить про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Систематичність порушень ОСОБА_4 постанов суду, які набрали законної сили та Правил дорожнього руху свідчить про ухилення від виконання судового рішення, що є однією з форм його невиконання, як підстави для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 382 КК України.

Отже, ОСОБА_4 в період часу з 02.04.2025 року по 11.01.2026 року систематично вчиняв умисні дії, спрямовані на умисне невиконання постанов суду, якими його позбавлено права керування транспортними засобами.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України за ознаками «умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили».

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання.

У кримінальному провадженні №12026041710000028, відомості про яке внесено до ЄРДР 24 лютого 2026року, укладено угоду про визнання винуватості між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за №12026041710000028, з одного боку, та між обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого боку, у присутності захисника ОСОБА_5 .

Відповідно до угоди, обвинувачений ОСОБА_4 , повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого йому обвинувачення.

Сторони угоди узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Також, сторони узгодили відповідно до ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого в частині основного покарання від відбування покарання з випробовуванням.

Відповідно до угоди, сторони розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

Підстави оскарження обвинувальними вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України, обвинуваченим роз`яснено і є зрозумілими.

Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів обвинуваченій роз`яснено і є зрозумілими.

В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України - прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального Кодексу України.

Суд доходить висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості, виходячи з наступного.

ОСОБА_4 підтримав укладення угоди, зазначив про її добровільність. Насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою йому ніхто не надавав. Зі скаргами на сторону обвинувачення під час здійснення провадження не звертався. Обвинувачений беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні. Розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, що зазначене в угоді.

ОСОБА_4 цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення. І він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на їх користь. Наполягає на укладенні угоди, повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просила затвердити угоду.

Прокурор угоду підтримав, оскільки вона відповідає вимогам закону.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Судом додатково досліджено: протоколи огляду документів, характеризуючий матеріал відносно обвинуваченого.

Відповідно до вимог статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з вимогами частини 4 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених (ч. 8 ст. 469 КПК України).

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, з урахуванням положень ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, тому за цією ознакою підпадає під дію ч. 4 ст. 469 КПК України.

Відповідно до частини 7 статті 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Дії ОСОБА_4 за частиною 1 статті 382 КК України кваліфіковано правильно, за ними можливе укладення угоди.

Умови угоди не суперечать вимогам закону, відповідають інтересам суспільства, який полягає у швидкому здійсненні правосуддя, призначенні особі узгодженого покарання, запобігання вчинення обвинуваченим та іншими особами кримінальних правопорушень. Умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Добровільність укладення угоди не викликає жодних сумнівів. Виконання обвинуваченими взятих на себе за угодою зобов`язань є цілком можливим.

Судом встановлено фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_4 , який будучи допитаним в суді підтвердив фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, беззаперечно визнав свою вину, просив суворо не карати. Обвинувачений надав показання, що дійсно умисно не виконував постанови суду, будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Про вчинок шкодує, щиро розкаюється.

На підставі викладеного, всебічно дослідивши обставини справи, суд визнає ОСОБА_4 винуватим за частиною 1 статті 382 КК України за ознаками «умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили».

Щодо покарання.

Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення.

За вчинення кримінального правопорушення за частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України сторони домовились про покарання в межах встановленої санкцією статті у виді позбавлення волі строком на 2 роки та застосувати положення статті 75 КК України - звільнення обвинуваченого в частині основного покарання від відбування покарання з випробовуванням.

Покарання сторонами угод визначено у відповідності до положень статей 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за статтею 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з частиною п`ятою статті 65 Кримінального кодексу України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Визначаючись щодо покарання, яке на думку суду слід призначити обвинуваченому, суд враховує наступне.

Обвинувачений у судовому засіданні щиро розкаявся у вчиненому, що є обставиною, яка пом`якшує покарання. Крім того, обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття. Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання – не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачений є раніше не судимий в силу ст. 89 КК України , характеризується позитивно, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував та не перебуває.

Суд погоджується з узгодженою мірою покарання, яке яка відповідає санкції частини 1 статті 382 КК України, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, та узгоджується з положеннями статті 69-1 КК України.

Остаточне покарання визначено в угоді з урахуванням статті 75, 76 КК України.

Частинами другою, третьою та четвертою статті 75 КК України встановлено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання, в тому числі, у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Суд враховує наявність обставин, які пом`якшують відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, наявність міцних соціальних зв`язків, що свідчить про те, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, а тому ОСОБА_4 можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням строком в один рік.

Щодо питання покладення обов`язків із числа регламентованих статтею 76 КК України, слід зазначити, що частиною другою статті 75 КК України передбачена можливість суду приймати рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди, а також узгодження звільнення від відбування покарання з випробуванням. У цьому випадку суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тобто, тривалість іспитового строку та перелік обов`язків суд визначає самостійно з урахуванням характеру та тяжкості обвинувачення.

Враховуючи вищевикладене, та встановлені обставини, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену обов`язки, передбачені п. п.1, 2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Мотиви ухвалення інших рішень

Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз відсутні.

Речові докази відсутні.

До обвинуваченого на стадії досудового розслідування не застосовувався запобіжний захід. Клопотань про застосування запобіжного заходу до набрання вироку законної сили від прокурора не надходило.

Підстав для застосування спеціальної конфіскації згідно з статтями 96-1 та 96-2 КК України не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст.373, 469, 472, 475 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 лютого 2026 року в кримінальному провадженні №12026041710000028, відомості про яке внесено до ЄРДР 11 січня 2026 року, укладену між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому узгоджене угодою про визнання винуватості покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбуття призначеного за цим вироком основного покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з іспитовим терміном в 1 (один) рік.

Відповідно до п. п.1, п. 2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,наступні обов`язки: періодично з`являтися до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили не застосовувати .

Початок іспитового строку відраховувати з моменту проголошення вироку, а саме з 01 жовтня 2026 року.

Долучені матеріали кримінального провадження №12026041710000028 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №210/210/1334/26, провадження №1-кп/210/503/26.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених частиною другою статті 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу до Дніпровського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Вирок складено і надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя: ОСОБА_1