Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №173/2594/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2594/26

Номер провадження1-кп/173/214/2026

В И Р О К

іменем України

01 жовтня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041430000361 від 20.06.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, який не працює, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_4 , що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.

Зокрема, 01 грудня 2024 року о 09 годині 15 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_4 насилля в сім`ї, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю. Так, стосовно ОСОБА_5 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАД № 216602 від 01.12.2024 та його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Згідно з постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/3691/24 від 18.12.2024 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.

Крім того, 04 липня 2025 року о 12 годинні в м. Верхівцеве по вул. І.Франка, буд. 56, ОСОБА_5 вчинив повторно протягом року домашнє насильство психологічного характеру стосовно дружини, чим завдав останній шкоди психологічного характеру. Так, стосовно ОСОБА_5 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАД № 411323 від 04.07.2025 та його дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. Згідно з постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/1860/25 від 26.08.2025 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн. 00 коп.

Окрім цього, 19 жовтня 2025 року о 13 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в будинку за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_4 , а саме ображав її грубою нецензурною лайкою, образливо чіплявся, чинив конфлікт, висловлював погрози. Так, стосовно ОСОБА_5 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАД № 411246 від 19.10.2025 та його дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. Згідно з постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/3300/25 від 03.12.2025 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн. 00 коп.

Незважаючи на неодноразове притягнення до відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно своєї дружини ОСОБА_4 , 27 травня 2026 року близько 21 годин 22 хвилин, ОСОБА_5 , продовжуючи свої умисні злочинні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства стосовно своєї дружини ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив сварку з останньою, під час якої, на ґрунті неприязних стосунків, умисно, цілеспрямовано, висловлював на її адресу словесні образи, слова грубої нецензурної лайки, та погроз фізичною розправою, що завдало їй морального та психологічного болю, приниження її честі та гідності, тим самим вчинив психологічне насильство, що призвело до погіршення якості життя останньої.

Згідно з висновком експерта № 57/07/26 від 09.07.2026 встановлено, що:

У ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено зміни в емоційному стані та індивідуально-психологічних проявах, які проявляються у високому рівні тривожності, переживанні страху, почутті незахищеності, емоційному виснаженні, зниженні нервово-психічної стійкості та адаптаційних можливостей, що негативно впливає на її соціальне функціонування. За умови відповідності встановлених у матеріалах кримінального провадження обставин фактичним подіям, виявлені зміни перебувають у причинно-наслідковому психологічному зв`язку систематичним психотравмувальним впливом, пов`язаним із словесними образами, приниженням, погрозами, агресивною поведінкою та іншими проявами домашнього насильства, що чинив ОСОБА_5 .

Ситуація, що досліджується в межах кримінального провадження є психотравмувальною для ОСОБА_4 . У ОСОБА_4 виявлено психологічні ознаки моральних страждань, проявляються у переживанні тривоги, страху, почуття безпорадності та незахищеності, емоційному виснаженні, пригніченості, втраті почуття психологічної безпеки, порушенні емоційного благополуччя та необхідності змінити умови свого життя з метою припинення психотравмувального впливу.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що обвинуваченого вибачила, підтримала позицію прокурора щодо призначення покарання.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчинені інкримінованого йому правопорушення, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що 27 травня 2026 року вдома відбувся конфлікт, він у стані алкогольного сп`яніння сварився на дружину. Йому щось не сподобалось і він почав лаятись нецензурною лайкою, ревнував її. Дружина викликала поліцію. Під час конфлікту діти перебували в дворі. Просив не призначати йому покарання у виді громадських робіт оскільки працює неофіційно на заводі, має приблизний дохід 30 000 грн. на місяць. Штрафи по справам про адміністративні правопорушення не сплатив.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що під час судового розгляду встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просив суд визнати ОСОБА_5 винуватим та призначити покарання за ст. 126-1 КК України у виді громадських робіт на строк 200 годин. Застосувати до обвинуваченого програму для кривдників строком на 2 місяці.

Оскільки обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор, також не оспорював фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння кримінального правопорушення злочинів, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та частково дослідивши матеріали кримінального провадження, у тому числі ті, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ст. 126-1 КК України, домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує приписи статей 50, 65 КК України, зі змісту яких випливає, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом визнається щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.

Разом з цим, суд приймає до уваги досудову доповідь органу пробації від 29.09.2026, згідно з якої орган пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення оцінює як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінується як високий. Орган пробації вважає, що виправлення цієї особи можливо без обмеження або позбавлення волі на певний строк. Висновок досудової доповіді має рекомендаційний характер.

Згідно з роз`ясненнями п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні № 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім не дискримінаційний підхід, неупередженість. Цеозначає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працевлаштований, але займається підробітками, отримує мінливий дохід, попередні штрафи не сплачено, за місцем проживання характеризується з посереднього боку, має на утриманні трьох малолітніх дітей, обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді громадських робіт в межах санкції ст. 126-1 КК України, оскільки вважає, що саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 5 ч. 1 та ч. 3 ст. 91-1 КК України суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників, на строк 2 (два) місяці.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Під час досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню ПП ОСОБА_6 проведено судову психологічну експертизу.

Частиною 2 ст. 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Аналізуючи вказану норму права, доходжу висновку, що з обвинуваченого суд має право стягнути процесуальні витрати, в тому числі ті, що пов`язані із залученням експерта, лише у випадку ухвалення стосовно особи обвинувального вироку. При цьому слід зауважити, що такі витрати, відповідно ст. 124 КПК України, стягуються на корись потерпілої особи та/або на користь держави.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП ОСОБА_6 є атестованим судовим експертом, який включений до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Разом з цим з інформації яка міститься в реєстрі атестованих судових експертів вбачається, що ПП « ОСОБА_6 » не є фахівцем державної спеціалізованої установи.

За таких обставин стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь ПП « ОСОБА_6 » вартості експертизи яка проведена не працівником державної спеціалізованої установи, не передбачено чинним законодавством. Понесення витрат замовником не підтверджено.

Запобіжний захід під час досудового розслідування не обирався і на даний час відсутні підстави для його обрання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 363-368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 180 (сто вісімдесят) годин.

На підставі п. 5 ч. 1 та ч. 3 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 2 (два) місяці.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1