Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №199/8546/24 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/8546/24

(2/199/355/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

01.10.2026

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що 24 лютого 2023 р. між сторонами було укладено договір № 460495-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 (п. 2.1) договору кредиту позивач надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором та правилами про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами договору кредиту сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,19585 % (знижена) / 2,0 % (стандартна) за кожен день користування кредитом.

Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав та надав позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. (а також надалі 9 000,00 грн. за додатковою угодою № 1 від 27.03.2023 р.) шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 05.06.2026 р. № 20.1.0.0.0/7-260601/72982-БТ на ухвалу про витребування доказів від 29.05.2026 р. у справі № 199/8546/24.

До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість станом на 02 жовтня 2024 року за договором № 460495-КС-001 у розмірі 40 425,84 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 14 359,11 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 25 962,72 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 104,01 грн.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, позивачем 24 лютого 2023 року направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 460495-КС-001 про надання кредиту.

24 лютого 2023 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 460495-КС-001 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони позивачем направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8464, на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.

24 лютого 2023 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 460495-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 1 (п. 2.1) договору кредиту, позивач надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит.

Крім того, 27 березня 2023 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно з якою відповідачу надано додатковий кредит у сумі 9 000,00 грн.

Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 1,19585 % на день (знижена) / 2,0 % на день (стандартна). Загальний розмір наданого кредиту з урахуванням додаткової угоди склав 19 000,00 грн.

Відповідно до пункту 2 договору, протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (проценти за користування кредитом) нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Також з договору слідує, що між сторонами узгоджений графік повернення кредиту.

Згідно з матеріалами справи, після ознайомлення з індивідуальною офертою позивача відповідачу було направлено одноразовий ідентифікатор UA-8464 для підписання договору, яким 24 лютого 2023 року відповідач акцептував умови оферти та підписав договір.

Відповідно до розрахунку заборгованості, у відповідача станом на 02 жовтня 2024 року утворилась заборгованість за договором № 460495-КС-001 про надання кредиту в розмірі 40 425,84 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 14 359,11 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 25 962,72 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 104,01 грн.

З відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 05.06.2026 р. № 20.1.0.0.0/7-260601/72982-БТ на ухвалу про витребування доказів від 29.05.2026 р. у справі № 199/8546/24, судом встановлено, що банківська платіжна картка № НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_3 ) емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ). Також АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомило про факт зарахування відповідачу на вказаний рахунок коштів на загальну суму 19 000,00 грн. (згідно з випискою по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 24.02.2023 р. по 21.04.2023 р.), здійснених двома транзакціями: 10 000,00 грн. та 9 000,00 грн.

Правовідносини між учасниками справи виникли з захисту прав кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі договору, та регулюються ч.ч. 1, 2 ст. 207, ст.ст. 626, 628, ч. 1 ст. 638, ст. 526, ч. 1 ст. 1054, ч. 2 ст. 1054, ч. 1 ст. 633, ст. 634, ст. 1056-1, ч. 1 ст. 1048, ст. 1049 ЦК України.

Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються позикодавцем, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим позикодавець має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При зверненні до суду із даним позовом, позивач посилається на те, що грошові кошти були перераховані відповідачу; зазначене підтверджується відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 05.06.2026 р. № 20.1.0.0.0/7-260601/72982-БТ на ухвалу про витребування доказів від 29.05.2026 р. у справі № 199/8546/24, згідно з якою банківська платіжна картка № НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_3 ) емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ). Також АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомило про факт зарахування відповідачу на вказаний рахунок коштів на загальну суму 19 000,00 грн., яке відбулося двома транзакціями (згідно з випискою по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 24.02.2023 р. по 21.04.2023 р.), а саме: 10 000,00 грн. та 9 000,00 грн.

Отже, враховуючи вищенаведене, наявне порушення прав позивача з боку відповідача, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 40 321,83 грн., з яких 14 359,11 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 25 962,72 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стосовно вимоги позову про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 104,01 грн., то суд відмовляє в її задоволенні, враховуючи наступне.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" (Постанова ВС від 10.01.2024 р. у справі № 727/5461/23).

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

У кредитному договорі № 460495-КС-001 від 24.02.2023 року не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, а тому позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору. У зв`язку з цим положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (комісію) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Стосовно розподілу судових витрат.

Керуючись нормами ст. 133, ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, а також розмір сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору (2 422,40 грн.), суд дійшов висновку про наявність підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 416,17 грн. (враховуючи наступний розрахунок: 40 321,83 грн. ? 2 422,40 грн. : 40 425,84 грн.).

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264, 265, 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (ЄДРПОУ 41084239, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за договором № 460495-КС-001 про надання кредиту від 24.02.2023 року у розмірі 40 321 (сорок тисяч триста двадцять одна) грн. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (ЄДРПОУ 41084239, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) судовий збір у розмірі 2 416 (дві тисячі чотириста шістнадцять) грн. 17 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Дата виготовлення повного судового рішення 01.10.2026 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї