Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №199/13623/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/13623/25

(2/199/1204/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

30.09.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі головуючого – судді Авраменка А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник ТОВ «Діджи Фінанс» із вищевказаним позовом до відповідача, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №5183067, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 5000 гривень, однак належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. 13 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги №07Т, відповідно до якого до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №5183067 від 07 травня 2021 року. Згідно з договором відступлення права вимоги сума заборгованості перед новим кредитором становить 24700 гривень, з яких 5000 гривень – заборгованість за тілом кредиту, 18750 гривень – заборгованість за відсотками, 950 гривень – заборгованість за комісійними винагородами. Посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору та наявність у позивача права вимоги, ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з даним позовом, у якому просило стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також судові витрати.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 19 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано, однак стороною відповідача направлено відзив на позов, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на повне виконання зобов`язань за кредитним договором та їх припинення, відсутність належних і допустимих доказів надання кредитних коштів та їх розміру, недоведеність переходу права вимоги до позивача, а також на сплив строку позовної давності, що, на думку відповідача, є самостійною підставою для відмови у позові.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 07 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, в електронній формі укладено Договір про споживчий кредит № 5183067, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у сумі 5000,00 гривень, а позичальник – повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у встановлені договором строки. Згідно з пунктами 1.2-1.4 Договору сума кредиту становить 5000,00 гривень, строк кредитування – 30 днів з 07 травня 2021 року, а датою повернення кредиту та сплати комісії і процентів визначено 06 червня 2021 року. Відповідно до пункту 1.5.1 Договору комісія за надання кредиту становить 950,00 гривень, а згідно з пунктом 1.5.2 Договору проценти за користування кредитом становлять 3750,00 гривень та нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Пунктом 1.6 Договору визначено стандартну (базову) процентну ставку у розмірі 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до пункту 2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Згідно з пунктом 2.2.1 Договору позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію та проценти у розмірах, визначених договором, у строк, встановлений пунктом 1.4 Договору. Пунктом 2.3 Договору передбачено можливість пролонгації строку кредитування на 60 днів, тобто до 05 серпня 2021 року, а пунктом 2.4.1 визначено обов`язок позичальника повернути кредит та сплатити належні платежі не пізніше встановленого договором строку або дати завершення пролонгації. Пунктом 3.3.2 Договору передбачено обов`язок позичальника повернути кредит, сплатити проценти та інші передбачені договором платежі у встановлені строки. Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору у разі прострочення виконання зобов`язань кредитодавець має право за наявності відповідної вимоги нараховувати пеню та проценти за стандартною (базовою) ставкою в порядку, визначеному договором.

Також встановлено, що 13 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги №07Т, відповідно до якого до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №5183067 від 07 травня 2021 року, укладеним із ОСОБА_1 . Зазначені обставини підтверджуються копією договору відступлення права вимоги №07Т від 13 вересня 2021 року та витягом з додатку до цього договору.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованостівбачається, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 24700 гривень, з яких: 5000 гривень – заборгованість за тілом кредиту, 18750 гривень – заборгованість за відсотками, 950 гривень – заборгованість за комісією. Таким чином, судом встановлено факт укладення між сторонами кредитного договору, належне виконання первісним кредитором свого обов`язку з надання кредитних коштів, неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо їх повернення та сплати процентів, а також перехід права вимоги до позивача внаслідок укладення договору факторингу.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище договорів, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування».

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживче кредитування»).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Аналогічні положення містить норма ст.1 Закону України «Про споживче кредитування».

Зі змісту норм ст.ст.8, 9 Закону України «Про споживче кредитування» слідує, що кредитодавець має право включати до умов кредитного договору обов`язок позичальника сплачувати на користь кредитодавця комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За змістом ст.ст.202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому за змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом положень ст.ст.512-514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст.ст.1077-1079, 1082 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Положеннями ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за договором про споживчий кредит №5183067 від 07 травня 2021 року з урахуванням договору відступлення права вимоги №07Т від 13 вересня 2021 року, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено факт укладення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит №5183067 від 07 травня 2021 року в електронній формі. Вказаний договір укладено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідно до наведених положень законодавства є формою укладення електронного правочину та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. З матеріалів справи також встановлено, що первісним кредитором відповідачу були перераховані кредитні кошти в сумі 5000 гривень, що підтверджується наданим позивачем платіжним документом. Натомість відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка згідно з наданими позивачем документами становить 24700 гривень, з яких 5000 гривень – заборгованість за тілом кредиту, 18750 гривень – заборгованість за відсотками, 950 гривень – заборгованість за комісійними винагородами. При цьому судом також встановлено факт переходу до ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги за кредитним договором №5183067 від 07 травня 2021 року на підставі договору відступлення права вимоги №07Т від 13 вересня 2021 року. Таким чином, враховуючи встановлений судом факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, неналежного виконання ним договірних зобов`язань та переходу права вимоги до позивача, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованості за кредитним договором №5183067 від 07 травня 2021 року в розмірі 24700 гривень.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.ст.133, 137, 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 202, 205, 207, 512-514, 516, 525, 526, 530, 601-612, 625, 626, 629, 639, 1054, 1055, 1077-1079, 1082 ЦК України, ст.ст.8, 9, 13, 18 Закону України «Про споживчий кредит», ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) заборгованість за кредитним договором №5183067 від 07 травня 2021 року в загальному розмірі 24700 гривень, з яких: 5000 гривень – заборгованість за тілом кредиту, 18750 гривень – заборгованість за відсотками, 950 гривень – заборгованість за комісією.

У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Авраменко