Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №750/5497/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 750/5497/26 Головуючий у 1 інстанції Крапивний Б. В.

Провадження № 33/4823/725/26

Категорія - частина 1 статті 130 КУпАП

Постанова

іменем України

28 вересня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Парфененко О. Я., з участю захисника Станкевича Ю. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Станкевича Юрія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 20 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

1. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 20 липня 2026 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення: штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.

Суд першої інстанції встановив, що 10 травня 2026 року об 11 годині 47 хвилин ОСОБА_1 по вулиці Шевченка, 112-А, у місті Чернігові, керував транспортним засобом Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук; від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

2. Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не погодився із судовим рішенням та подав апеляційну скаргу. Просив скасувати постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 20 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 , провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу захисник обґрунтував тим, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення не в повному обсязі проаналізував законність дій працівників поліції, пов`язаних з зупинкою транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що призвело до висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи. У працівників патрульної поліції були відсутні правові підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у зв`язку з незаконною зупинкою транспортного засобу ОСОБА_1 .

Захисник вказує на порушення, пов`язані з оформленням матеріалів про адміністративне правопорушення: особою, яка складала протокол у справі про адміністративне правопорушення, не надано документи, які підтверджують повноваження співробітника поліції; не надано можливість скористатись правовою допомогою; не роз`яснено права; протокол не складався в присутності особи.

Захисник зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які могли свідчити про скоєння ОСОБА_1 будь-якого адміністративного правопорушення, а сама лише відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не може вважатися підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, з урахуванням відсутності об`єктивних підстав для зупинки, ознак сп`яніння, чи підстав так вважати, пропозиції та направлення працівником патрульної поліції ОСОБА_1 для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і огляд на стан наркотичного сп`яніння стосовно нього повинен був здійснюватися відповідно до статті 266-1 КУпАП посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утворення відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до спеціального порядку.

3. Позиції учасників провадження.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності у судове засідання не з`явилася.

Захисник апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на обставини та доводи, які викладені в апеляційній скарзі.

4. Мотиви та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, виконав вимоги статті 280 КУпАП, повно з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Як слідує з матеріалів справи, стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 662211 від 10 травня 2026 року за частиною першою статті 130 КУпАП, згідно з яким 10 травня 2026 року об 11 годині 47 хвилин ОСОБА_1 по вулиці Шевченка, 112-А, у місті Чернігові, керував транспортним засобом Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук; від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Апеляційний суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою з дотриманням вимог статей 254-256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, істотні недоліки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б тягли за собою визнання протоколу недопустимим доказом – відсутні, достовірність відомостей, які зазначені у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

У суді першої інстанції ОСОБА_1 надав пояснення про те, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України, не визнав себе винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення з тих мотивів, що автомобіль під його керуванням зупинили поліцейські, пояснивши причину зупинки іноземною реєстрацією транспортного засобу. Поліцейські перевірили його документи як водія, після чого з незрозумілих для нього підстав запропонували їхати з ними до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння. З розмови він так і не зрозумів, чи наркотичного чи алкогольного сп`яніння. Він був згоден пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак поліцейські наполягали на огляді саме в медичному закладі. Він відмовився від огляду на стан сп`яніння, оскільки не мав часу їхати до медичного закладу, поспішаючи до військової частини на службу, бо його корткостроково відпустили зі служби для вирішення особистих питань.

У направлені на медичний огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 травня 2026 року зазначені ознаки сп`яніння, виявлені у ОСОБА_1 : звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук.

Згідно із рапортом інспектора взводу № 1 роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП Педія В. М., автомобіль Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був зупинений 10 травня 2026 року на підставі пункту 10 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію»

На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано рух за зупинку поліцейським транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 10 травня 2026 року. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 причину його зупинки, посилаючись на пункт 10 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Під час перевірки документів поліцейський запитав у ОСОБА_1 , чи вживав він наркотичні засоби, запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що водій спочатку погодився. У подальшому на запитання поліцейського про вживання наркотичних засобів ОСОБА_1 повідомив, що приблизно півтора-два тижні до того він покурив, коли вийшов з позицій. Поліцейський перевірив реакцію зіниць очей водія на світло, оглянув його руки, після чого повідомив ОСОБА_1 про те, що вбачає у нього ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, повідомив, що не має часу у зв`язку зі службою. Поліцейський роз`яснив наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та повторно запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що ОСОБА_1 категорично відмовився. Поліцейський склав протокол про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , відсутність ознак сп`яніння та підстав для направлення ОСОБА_1 для огляду на визначення стану сп`яніння, оскільки такі доводи спростовані, як поясненнями ОСОБА_2 , наданими у суді першої інстанції, так і відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Також апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що стосовно ОСОБА_1 , як військовослужбовця, який керував транспортним засобом, передбачено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння – за статтею 266-1 КУпАП, виходячи з наступного.

У статті 15 КУпАП передбачено особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень, зокрема, відповідно до частини першої статті 15 КУпАП, військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Положеннями статті 266-1 КУпАП визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

При цьому суд зазначає, що в статті 266-1 КУпАП не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.

Таким чином, порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється в загальному порядку, встановленому статтею 266 КУпАП.

У цій справі встановлено що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та 10 травня 2026 року керував транспортним засобом.

У зв`язку з цим, твердження захисника про порушення поліцейським порядку огляду військовослужбовця на стан сп`яніння, є помилковим.

Отже, апеляційний суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення із доданими до нього доказами, поза розумним сумнівом підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та його відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до положень статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція частини першої статті 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Суд першої інстанції призначив стягнення ОСОБА_1 у відповідності із вимогами статті 33 КУпАП, у розмірі, визначеному в санкції частини першої статті 130 КУпАП.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов висновку залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Станкевича Юрія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 20 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 02 жовтня 2026 року.

СуддяО. Я. Парфененко