Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №728/760/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

02 жовтня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 728/760/26

Головуючий у першій інстанції – Сороколіт Є. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/2041/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої – судді – Шарапової О.Л.,

суддів – Онищенко О.І., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Хілик М.О.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця».

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Акціонерне товариство «Українська залізниця».

Оскаржується рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 липня 2026 року, суддя Сороколіт Є.М., повний текст рішення складений 20 липня 2026 року у місті Бахмач,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Українська залізниця», в якому просив стягнути з товариства на свою користь кошти, які не були виплачені при звільненні, а саме: одноразову матеріальну допомогу в розмірі п`яти середньомісячних заробітків в сумі 73 893,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він працював у виробничому підрозділі «Пасажирське вагонне депо станції Бахмач» філії «Пасажирська компанія» який є одним із підрозділів АТ «Українська Залізниця», звідки звільнився 10.01.2025 за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком на підставі наказу від 10.01.2025 № 01/ос.

Під час його звільнення роботодавцем не були дотримані вимоги статті 116 КЗпП України та не було проведено остаточного розрахунку у день його звільнення – 10.01.2025, як того вимагає чинне законодавство, не були виплачені належні та гарантовані до виплати кошти відповідно до норм діючого у виробничому підрозділі «Пасажирське вагонне депо станції «Бахмач» філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» колективного договору, зокрема: одноразова матеріальна допомога у розмірі п`яти середньомісячних заробітків.

Між адміністрацією та профспілковим комітетом відокремленого підрозділу пасажирське вагонне депо станції Бахмач Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» укладено Колективний договір, який діє по теперішній час. Положеннями Колективного договору закріплені соціальні гарантії та пільги як для працюючих працівників, так і тих, хто звільняється з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, що передбачено статтею 18 КЗпП України.

У наказі про його звільнення було зазначено про виплату одноразової матеріальної допомоги відповідно до пункту 7.13 Колективного договору, проте при звільненні вони сплачені не були. Їх розмір виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати становить 73 893,45 грн одноразової матеріальної допомоги при звільненні, які він просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 липня 2026 року позов задоволено; стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 невиплачену при звільненні одноразову матеріальну допомогу в розмірі п`яти середньомісячних заробітків, що становить 73 893,45 грн. Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» в дохід держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

В апеляційній скарзі АТ «Українська залізниця» просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що в умовах отримання фінансування з резервного фонду Державного бюджету, товариство не може довільно тлумачити норми, застосовувати їх за аналогією, на власний розсуд розширювати перелік підстав для нарахування грошової компенсації у вигляді одноразової матеріальної допомоги, інше та спрямовувати кошти Державного бюджету на такі виплати.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що під час воєнного стану діє спеціальний Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», тому під час воєнного стану певні обмеження можуть бути застосовані у правовідносинах роботодавець працівник і це передбачено нормами спеціального закону, який регулює трудові відносини в Україні під час воєнного стану.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, звертає увагу, що 14 березня 2022 року правлінням АТ «Українська залізниця» на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, прийнято рішення про призупинення зокрема п.1.1.4 інших додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, в які входить матеріальна допомога. Приймаючи 14.03.2022 рішення щодо призупинення інших додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги, Відповідач керувався перш за все Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що був затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що АТ «Укрзалізниця» має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Інфраструктура АТ «Укрзалізниця» постійно зазнає значних руйнувань від російських обстрілів, а товариство несе значні збитки, продовжуючи виконувати соціально значущі перевезення: рейси до регіонів, де тривають або можливі бойові дії, перевезення поранених військовослужбовців тощо. Наразі гостро стоїть питання підвищення тарифів на перевезення або отримання додаткового фінансування з бюджету для продовження сталої роботи товариства.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу на те, що протокольне рішення № Ц-54/31 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 року не позбавляло працівників права на отримання матеріальної допомоги під час дії правового режиму воєнного стану, воно стосувалося відтермінування такої виплати з огляду на фінансовий стан товариства та виклики воєнного стану. Також звертає увагу, що призупинення виплат матеріальної допомоги мають тимчасовий характер, питання щодо виплат яких вирішуватиметься відповідачем після стабілізації фінансово-економічного становища товариства окремим рішенням правління. Зазначає, що виплати матеріальної допомоги при звільнені на пенсію, що були тимчасово призупинені, були частково поновлені окремими рішеннями правління та здійснювались поетапно згідно з графіками виплат в хронологічній послідовності відповідно до дати звільнення працівника з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, зокрема, виплати за 2022-2024 роки.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки ОСОБА_1 звільнений 10.01.2025 і саме тоді дізнався про розрахунок/звільнення, останнім днем для його звернення до суду мало бути 10 квітня 2025 року, тож починаючи з 11 квітня 2025 року ОСОБА_1 втратив право на судовий захист у зв`язку зі спливом процесуального строку.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до довідки виробничого підрозділу «Пасажирське вагонне депо станції «Бахмач» філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» від 29.04.2026 слідує, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 працював з 22.04.2004 по 10.01.2025 у виробничому підрозділі «Пасажирське вагонне депо ст. Бахмач» філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» та станом на день звільнення 10.01.2025 має стаж роботи на залізничному транспорті 20 років 08 місяців 19 днів (а.с. 45).

Згідно з наказом (розпорядженням) від 10.01.2025 № 01/ос начальника депо Виробничого підрозділу «Пасажирське вагонне депо станції «Бахмач» філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», 10.01.2025 було звільнено ОСОБА_1 з посади слюсаря з ремонту рухомого складу 5 розряду на підставі відповідної заяви ОСОБА_1 від 30.12.2024. В наказі також зазначено: виплатити Одноразову матеріальну допомогу відповідно до п. 7.13 Колективного договору в розмірі 5-ти середньомісячних заробітків з урахуванням рішення правління від 24.10.2022 (витяг з протоколу №Ц-54/90 Ком.т.). Виплату матеріальної допомоги провести відповідно до рішення правлення АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2022 (протокол № Ц-82/63 Ком.т.) за періоди 22.04.2021- 21.04.2022; 22.04.2022-21.04.2023 (а.с. 19).

Відповідно до повідомлення про нараховані та виплачені суми працівнику при звільненні ОСОБА_1 , табельний номер 40189, перебуваючого на посаді слюсаря з ремонту рухомого складу 5 розряду, у зв`язку зі звільненням 10.01.2025 нараховано та виплачено 18 186,69 грн. Зазначене повідомлення не містить підпису ОСОБА_1 про його отримання (а.с. 46 зворот).

Відповідно до розрахунку оплати середньої заробітної плати ОСОБА_1 , табельний номер 40189, за період з січня 2024 року по грудень 2024 року така заробітна плата становить 14 778,69 грн, вихідна допомога 73 893,45 грн (а.с. 18).

Відповідно до витягу з колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом виробничого підрозділу пасажирське вагонне депо станції Бахмач Державного територіального – галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» на 2006-2025 роки (із змінами та доповненнями, які затверджені робочими комісіями згідно з протоколами) пунктом 7.13 розділу 7 «Соціальні гарантії, пільги та компенсації» передбачено, що при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію виплачувати одноразову матеріальну допомогу в розмірі 5 середньомісячних заробітків, а працівникам, які були прийняті на роботу після прийняття даної норми колдоговору (з 15 травня 2007 року). Цю допомогу надавати в залежності від стажу роботи на залізничному транспорті: до 5 років – 1 середньомісячний заробіток, від 5 до 10 років – 2 середньомісячний заробітки, від 10 до 15 років – 3 середньомісячних заробітків, більше 15 років – 5 середньомісячний заробітків (а.с. 15-17).

Відповідно до витягу з протоколу №Ц-54/31 від 14.03.2022 засідання правління АТ «Укрзалізниця» порядку денного: «Про деякі питання оплати праці працівників акціонерного товариства «Українська залізниця», п. 1.1.4. ухвалено: призупинити інші додаткові виплати, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно з рішеннями правління, роз`яснення щодо нарахування та виплати яких буде надано додатково директором з управління персоналом та соціальної політики (а.с. 38).

Відповідно до витягу з протоколу №Ц-54/90 від 24.10.2022 засідання правління АТ «Укрзалізниця», згідно з пунктом 13.1-13.2 було вирішено здійснити нарахування та виплату працівникам АТ «Укрзалізниця» які звільнилися/будуть звільнені у період з лютого до грудня 2022 року, одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті відповідно до пункту 3.2.21 Галузевої угоди, виплата яких були призупинені відповідно до підпункту 1.1.4 пункту 1.1 рішення правління від 14.03.2022, протокол № Ц-54/31 Ком.т.

Нарахування та виплату матеріальної допомоги, зазначеної у пункті 13.1 цього рішення, проводити в хронологічній послідовності відповідно до її виникнення, починаючи з листопада 2022 року, згідно з графіком погашення, який буде затверджено та доведено додатково директором з управління персоналом та соціальної політики або особою, яка виконує обов`язки директора з управління персоналом та соціальної політики (а.с. 39).

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Приписами статті 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою.

Частиною першою статті 9 цього Закону встановлено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.

Згідно зі статтею 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до статті 13 КЗпП України та статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміст колективного договору визначається сторонами.

Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т. д.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

Згідно зі статтею 18 КЗпП України положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівника.

Відповідно до частини другої статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що трудові відносини між позивачем та відповідачем припинені, позивач звернувся до суду з приводу стягнення належної заробітної плати.

За таких обставин, оцінивши надані сторонами докази на предмет їх належності, допустимості, достатності і достовірності як кожного окремо, так і сукупному взаємозв`язку, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявні порушення прав позивача та необхідності стягнення з АТ «Укрзалізниця» невиплаченої при звільненні одноразової матеріальної допомоги в розмірі п`яти середньомісячних заробітків, що становить 73 893,45 грн.

Апеляційний суд в цілому погоджується з висновками суду першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги товариства про призупинення виплат працівникам матеріальної допомоги під час дії правового режиму воєнного.

Відповідно до статті 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Стаття 9 КЗпП не вимагає будь-якої процедури визнання недійсними умов договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством. Вона безпосередньо оголошує такі умови недійсними і не вимагають судової процедури визнання їх недійсними.

АТ «Укрзалізниця» безпідставно призупинило виплату матеріальної допомоги, передбаченої колективним договором, оскільки рішення правління від 14 березня 2022 року № Ц-54/31 Ком.т було ухвалене до набрання чинності Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності лише 24 березня 2022 року. Тому на момент прийняття цього рішення законодавство не передбачало права роботодавця в односторонньому порядку зупиняти дію положень колективного договору. Застосування до такого рішення положень статті 11 зазначеного Закону суперечить статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідач всупереч вимогам Закону України «Про колективні договори і угоди», не ініціював внесення змін до чинного колективного договору щодо призупинення чи зміни строків виплати матеріальної допомоги. Такі зміни можуть вноситися виключно за взаємною згодою сторін колективного договору, тоді як відповідач фактично змінив умови колективного договору в односторонньому порядку без погодження з профспілковим органом.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» набрав чинності лише 24.03.2022 року, а тому ухвалювати рішення про призупинення додаткових виплат працівникам посилаючись на правовий режим воєнного стану 14.03.2022 року у правління АТ «Укрзалізниця» не було, через відсутність зворотної дії у часі вказаного Закону.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про пропуск позивачкою передбаченого статтею 233 КЗпП строку звернення до суду.

Такі доводи апеляційної скарги ґрунтуються на помилковому тлумаченні правових норм, а тому не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуюсь ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» - залишити без задоволення.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуюча: Судді: