Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №583/2196/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №583/2196/26

Номер провадження 22-ц/816/2874/26

Категорія - 23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Худика А.М. (суддя-доповідач), суддів: Криворотенка В.І., Замченко А.О.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

у присутності:

представника відповідача Абрамовича О.В. (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Кузьменка Павла Петровича, який діє в інтересах Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області,

на додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 липня 2026 року, ухвалене у складі судді Яценко Н.Г. в м. Охтирка Сумської області,

у цивільній справі за заявою представника ОСОБА_1 – адвоката Абрамовича Олексія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

30.04.2026 представник Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області звернувся (далі – Охтирська міська рада) до Охтирського міськрайонного суду Сумської області із позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Охтирської міської ради безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:11:013:0005, площею 0,6459 га (30/1000 від 0,6459 га) без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період 13 днів 5 місяців 2019 року – 6 місяців 2025 року в розмірі 218 213,37 грн, а також стягнути судові витрати.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2026 року позов Охтирської міської ради задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Охтирської міської ради безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання зазначеної земельної ділянки; в іншій частині позову відмовлено.

19.06.2026 представник відповідача ( ОСОБА_1 ) – адвокат Абрамович О.В. звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Додатковим рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 липня 2026 року зазначену заяву задоволено частково; стягнуто з виконавчого комітету Охтирської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.06.2026 позов Охтирської міської ради задоволено частково, однак питання про стягнення на користь відповідача судових витрат на правничу допомогу не вирішено. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, а згідно з ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд врахував обставини справи, її складність, надані стороною відповідача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також те, що представником позивача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не подано. На підтвердження понесених витрат відповідачем надано ордер, договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду, акт приймання-передачі виконаних робіт та квитанцію про оплату гонорару в розмірі 10 000,00 грн. З огляду на викладене суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 5 000,00 грн (10000,00 грн х 50%).

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційних скарг

21.08.2026 Охтирська міська рада, через свого представника, подала до Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу на додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 липня 2026 року, в якій просить скасувати це додаткове рішення в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду від 22 липня 2026 у справі № 583/2196/26, є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом першої інстанції при його прийнятті були не повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи; не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та судом було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що Охтирська міська рада та виконавчий комітет Охтирської міської ради не є тотожними і правонаступниками одна одної, а тому суд першої інстанції необґрунтовано прийняв рішення про стягнення судових витрат з особи, яка не була стороною у даній судовій справі, а саме з виконавчого комітету Охтирської міської ради, чим порушив інтереси особи, яка не приймала участь у даному судовому процесі. Також зазначено, що питання зміни боржника у виконавчому провадженні з Охтирської міської ради на виконавчий комітет Охтирської міської ради неодноразово розглядалось у судах різних юрисдикцій, у результаті чого в задоволенні аналогічних заяв про зміну сторони у виконавчому документі було відмовлено, а аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 200/12767/18-а. Враховуючи вищевикладене, Охтирська міська рада вважає, що суд першої інстанції при винесенні додаткового рішення від 22.07.2026 не дослідив вищевказані положення чинного законодавства та просить скасувати додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду від 22 липня 2026 року у справі № 583/2196/26 в повному обсязі.

Узагальнені доводи та заперечення відзиву на апеляційну скаргу

07.09.2026 відповідач ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Абрамовича О.В., подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 липня 2026 року у справі № 583/2196/26 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення; стягнути з виконавчого комітету Охтирської міської ради (код ЄДРПОУ 04058002), за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. при розгляді даної справи в Сумському апеляційному суді.

Відзив на апеляційну скаргу аргументований тим, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою. Зазначає, що сторона позивача намагається дотримуватися практики подвійних стандартів: при зверненні до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю позивач Охтирська міська рада (код ЄДРПОУ 36467402), додала до позову платіжну інструкцію № 149 від 10.04.2026, згідно якої виконавчий комітет Охтирської міської ради (код ЄДРПОУ 04058002), сплатив 3 328,00 грн судового збору. При цьому відповідач звертав увагу суду на те, що позивачем у даній справі є Охтирська міська рада (код ЄДРПОУ 36467402), проте доказів сплати саме позивачем судового збору не надано, а виконавчий комітет Охтирської міської ради є іншою юридичною особою (код ЄДРПОУ 04058002).

Також у відзиві зазначено, що в судовому засіданні 15 червня 2026 року представник позивача вказав, що Охтирська міська рада взагалі не має банківського рахунку в органах Державної казначейської служби, виконавчий комітет Охтирської міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів та саме виконком здійснює всі платежі, що стосуються Охтирської міської ради. Відповідач вважає, що тепер, коли постало питання про відшкодування судових витрат, позиція позивача кардинально змінилася, оскільки виконавчий комітет не має ніякого відношення до Охтирської міської ради та це дві абсолютно різні юридичні особи.

Вказує, що саме виконавчий комітет Охтирської міської ради сплатив судовий збір, а тому і повинен відшкодувати іншій стороні судові витрати. Крім того, відповідач послався на справу № 583/1189/26, у якій представник Охтирської міської ради підтвердив, що Охтирська міська рада взагалі не має ніяких рахунків в органах Державної казначейської служби, а всі витрати, пов`язані з судовим розглядом справ, несе виконавчий комітет Охтирської міської ради, як головний розпорядник.

З огляду на це відповідач зазначив, що дійсно поніс судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн і надав належні докази, а оскільки судом було задоволено позовні вимоги частково (50%), суд першої інстанції прийняв правильне рішення, стягнувши з бюджетних асигнувань виконавчого комітету Охтирської міської ради на користь ОСОБА_1 5000,00 грн.

Вважає, що ця сума є співмірною зі складністю справи, відповідає обсягу виконаної роботи адвокатом і повністю оплачена клієнтом, а Охтирська міська рада не заперечувала щодо винесення даного додаткового рішення, тому підстав для його скасування немає.

Позиція апеляційного суду щодо явки учасників справи та можливості апеляційного розгляду

У судове засідання з`явився представник відповідача Абрамович О.В.

21.09.2026 від Охтирської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та їх представника.

За змістом частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі статті 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за наявного складу учасників.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Стаття 6 Конституції України визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі – Закон № 280/97-ВР) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 10 зазначеного Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частинами першою, третьої статті 11 Закону № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Статтею 51 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що рішення про місцевий бюджет – це нормативно-правовий акт відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідного виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Статтею 22 Бюджетного кодексу України визначено розпорядників бюджетних коштів.

Частиною першою зазначеної статті визначено, що за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Відповідно до пункту 3 частини другої тієї ж статті головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

З наведених положень вбачається, що на виконавчі комітети відповідних рад чинним бюджетним законодавством покладено функції головного розпорядника коштів місцевого бюджету.

У Постанові від 14 травня 2020 року (справа № 916/1952/17) Верховний Суд дійшов висновку, що міська рада не є розпорядником коштів місцевого бюджету та не має рахунків в органах державного казначейства, а тому з метою захисту прав позивача та подальшого реального виконання рішення суду у цій справі стягнення присуджених грошових коштів слід здійснити з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету - виконавчого комітету.

У Постанові від 18 жовтня 2023 року (справа № 160/19656/21, провадження № К/990/18083/2354) Верховний Суд дійшов висновку, що виконавчий комітет (як окремо зареєстрована юридична особа, що у відповідності до Закону № 280/97-ВР та БК України є розпорядником бюджетних коштів) самостійно відповідає за свої зобов`язання, зокрема щодо виконання судових рішень в частині стягнення за рахунок відповідних бюджетних асигнувань документально підтверджених судових витрат; виконання таких зобов`язань згідно з положеннями Порядку № 845, може здійснювати, зокрема за відповідною бюджетною програмою виконання судових рішень.

У Постанові від 19 березня 2021 року (справа №240/4054/19, провадження №К/9901/317/20) Верховний Суд відзначив, що міська рада та її виконавчий комітет є взаємопов`язаними органами, незважаючи на те, що зареєстровані як різні юридичні особи та мають самостійні права та обов`язки, компетенцію та повноваження, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому відповідають за зобов`язаннями один одного.

Колегія суддів враховує, що при зверненні до суду з позовною заявою позивач просив стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 328,00 грн на користь саме виконавчого комітету Охтирської міської ради, зазначивши його реквізити як отримувача відповідних коштів (а.с. 1-3).

Крім того, судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі фактично сплачено виконавчим комітетом Охтирської міської ради, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 5).

Отже, матеріалами справи підтверджується безпосередній зв`язок виконавчого комітету Охтирської міської ради з понесенням судових витрат у цій справі: саме цей орган визначений позивачем отримувачем судового збору та саме ним сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вимога відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу саме з виконавчого комітету Охтирської міської ради відповідає фактичним обставинам справи та є обґрунтованою з огляду на специфіку спірних правовідносин і понесення відповідних судових витрат.

Таким чином, з урахуванням установлених у справі обставин, положень законодавства та наведених правових висновків Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку, що належним суб`єктом, з якого на користь відповідача підлягають стягненню документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу, є виконавчий комітет Охтирської міської ради.

Колегія суддів також враховує, що позивачем не оскаржуються висновки суду першої інстанції щодо відповідності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу критеріям розумності, справедливості та співмірності, у зв`язку з чим зазначені висновки не є предметом апеляційного перегляду та судом апеляційної інстанції не перевіряються.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області задоволенню не підлягає, а додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 липня 2026 року слід залишити без змін.

Висновки суду щодо судових витрат

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а витрати на професійну правничу допомогу розподіляються судом з урахуванням, зокрема, складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача – адвокат Абрамович О.В. просить стягнути з виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 5 000,00 грн.

На підтвердження понесення зазначених витрат до відзиву на апеляційну скаргу додано акт приймання-передачі виконаних робіт від 07 вересня 2026 року (а.с. 138 зв.) та квитанцію № 61/2 від 07 вересня 2026 року про сплату 5 000,00 грн за професійну правничу допомогу (а.с. 139).

Разом із тим, сам факт документального підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для їх відшкодування у заявленому розмірі. Визначаючи розмір витрат, що підлягає відшкодуванню, суд має врахувати складність справи, обсяг та характер наданих адвокатом послуг, витрачений час, а також принципи співмірності та розумності судових витрат.

Колегія суддів вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн не відповідає складності справи та обсягу наданої правничої допомоги, а тому є завищеним.

З огляду на характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг підготовленого представником відповідача відзиву на апеляційну скаргу та фактичний обсяг наданої правничої допомоги, колегія суддів вважає співмірним та обґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1 000,00 грн.

Таким чином, на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.

Інші процесуальні питання розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах та з питань, визначених цією нормою, якщо інше прямо не передбачено законом.

Оскільки цією постановою вирішено питання щодо розподілу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, та з урахуванням положень статті 389 ЦПК України, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 15, 133, 137, 141, 270, 381-384, 389 ЦПК України, Сумський апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кузьменка Павла Петровича, який діє в інтересах Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, залишити без задоволення.

Додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 липня 2026 року залишити без змін.

Стягнути з Виконавчого комітету Охтирської міської ради (код ЄДРПОУ 04058002) на користь ОСОБА_1 1000 грн професійної правничої допомоги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та відповідно до частини третьої статті 389 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 02 жовтня 2026 року.

Головуючий - А.М. Худик

Судді: В.І. Криворотенко

А.О. Замченко