Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №503/1929/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5841/26

Справа № 503/1929/25

Головуючий у першій інстанції Сердюка Б.С.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІменемУкраїни

02.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О. Ю., Лозко Ю.П.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,

на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 26 лютого 2026 року,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

В листопаді 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якої зазначило, що 29.04.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1388-3859.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 15700,00 грн; строк кредитування – 365 днів; базовий період – 30 днів; комісія за видачу кредиту – 15,00 % від суми кредиту; промо-ставка – 0,29 % в день; знижена % ставка – 1,45 % в день; стандартна % ставка – 1,45 % в день.

Відповідач всупереч умов кредитного договору, ст. 12 3У «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав з повному обсязі всі інші свої грошові зобов?язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

Станом на 19.09.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 95833,30 гривень, а саме: ?прострочена заборгованість за кредитом – 14927,65 гривень, ??прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 80905,65 гривень.

Разом з тим позивач повідомив, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 6054,20 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 89779,10 гривень.

З урахуванням зазначеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1388-3859 від 29.04.2024 року, в розмірі 89779,10 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 14927,65,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 74851,45 гривень, вирішити питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Кодимський районний суд Одеської області рішенням від 26 лютого 2026 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1388-3859 від 29.04.2024 року у розмірі 89779 грн 10 коп. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що 29.04.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1388-3859 продукту «CreditKasa», який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С1785. Одночасно з Договором відповідачка підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту та правила відкриття кредитної лінії, додатковою угодою від 11.06.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1388-3859 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4000,00 грн. Угода підписана відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_1 .

Беручи до уваги, що фактично отримані та використані відповідачкою ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку кредитору не повернуті, що свідчить про порушення його прав, то позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язок з погашення заборгованості за кредитним договором. Враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, те, що відповідачкою не надано відзиву на позов та не спростовано розмір використаних кредитних коштів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Кодимського районного суду Одеської області від 26 лютого 2026 року у справі № 503/1929/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у частині стягнення відсотків та інших нарахувань. ???У разі якщо суд дійде висновку про наявність заборгованості — зменшити розмір стягнення до фактично отриманої суми кредиту без нарахованих відсотків та штрафних санкцій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу без її участі, ОСОБА_1 не отримувала судових документів, а тому не мала можливості надати відзив, заперечення та надати свої докази, що порушує її право на справедливий судовий розгляд. Вважає, що ?суд не перевірив належним чином обґрунтованість розміру заборгованості. Позивачем не надано детального та належного розрахунку заборгованості з підтверджуючими документами, що унеможливлює перевірку правильності нарахування відсотків. ???Нараховані відсотки та інші платежі є явно завищеними та неспівмірними із сумою отриманого кредиту, що суперечить принципам розумності, добросовісності та справедливості, передбаченим статтею 3 Цивільного кодексу України. ???Суд не врахував складне матеріальне становище відповідача, оскільки вона є матір?ю малолітньої дитини, перебуває у складному фінансовому становищі, отримує соціальні виплати та фактично не має можливості сплатити нараховані відсотки у такому розмірі. Посилається, що ?у період дії воєнного стану держава запровадила додаткові гарантії захисту громадян від надмірного кредитного навантаження, що також повинно було бути враховано судом при розгляді справи.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.05.2026 року відкрито провадження у справі, та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

Копію ухвали про відкриття провадження ОСОБА_1 отримано 27.05.2026 року о 22:02:17 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» отримало 27.05.2026 року о 22:02:17 та 22.03.2026 о 9:00:05 відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 26 лютого 2026 року у справі № 503/1929/25 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін, в обґрунтування зазначивши, що відповідно, умови кредитного договору, що передбачають комісію, повністю узгоджуються із законодавством і не можуть вважатися не справедливими та не добросовісними. Крім того, відповідач підписуючи кредитний договір погодився його умовами, тож вимоги позивача є правомірними

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості у розмірі 89779,10 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.

Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що 29.04.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1388-3859 продукту «CreditKasa», який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С1785. Одночасно з Договором відповідачка підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту та правила відкриття кредитної лінії, додатковою угодою від 11.06.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1388-3859 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4000,00 грн. Угода підписана відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_1 .

Беручи до уваги, що фактично отримані та використані відповідачкою ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку кредитору не повернуті, що свідчить про порушення його прав, то позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язок з погашення заборгованості за кредитним договором. Враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, те, що відповідачкою не надано відзиву на позов та не спростовано розмір використаних кредитних коштів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

Судом встановлено, що 29.04.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1388-3859 продукту «CreditKasa», який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С1785.

Одночасно з Договором відповідачка підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту та правила відкриття кредитної лінії, де зазначена інформація про контактні дані кредитодавця, про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, про орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, про порядок повернення кредиту, про додаткову інформацію та про інші важливі правові аспекти.

Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту за цим договором становить 15 700,00 грн, дата надання/видачі кредиту: 29.04.2024 (п. 4.1, п.4.2 договору).

У відповідності до п. 3.1 договору, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Укладаючи договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі цей договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи цей договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил (п. 3.10 договору).

Згідно з п. 2.2 кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користуванням кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом – фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надана клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо п. 4.11 цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) (п. 4.7).

Згідно п. 4.8 договору, базовий період складає 30 календарних днів, а згідно п. 4.10 стандартна процентна ставка становить 1,45 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентною ставкою).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. (п. 4.10 договору).

Відповідно до пункту 4.9. договору сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів (який є Додатком № 3 до договору) дат, які є останніми днями відповідних базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює обов`язковому платежу, на банківських рахунок кредитодавця.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає 101147,25 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та проценти за користування кредитом (п. 4.15 договору).

Пунктом 4.13 договору передбачено строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 28.04.2025 року.

Строк дії договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку договір діє до 24 години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Продовження строку кредитування або строку дії договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором.

Додатковою угодою від 11.06.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1388-3859 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4000,00 грн. Угода підписана відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором А9364.

Відповідач ознайомлений з графіком платежів за укладеною додатковою угодою, про що свідчить додаток до додаткової угоди, а саме таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, яка підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

З урахуванням змінених додатковою угодою умов кредитування, орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом складає 13982,15%; орієнтовна загальна вартість кредиту до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням несплачених процентів та несплаченої комісії складає 95833,67 грн.

Позивач через АТ КБ «Приват Банк» на підставі договору про відкриття кредитної лінії №1388-3859, видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем у договорі № НОМЕР_2 , 29.04.2024 року в сумі 15700,00 грн, 11.06.2024 року в сумі 4000,00 грн, що підтверджується квитанціями LIQPAY ID платежу 2455832107 від 29.04.2024 року та ID платежу 2474426886 від 11.06.2024 року.

Згідно довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс», 29.04.2024 відбулась видача кредитних коштів за договором №1388-3859 від 29.04.2024 року ОСОБА_1 на суму 15 700,00 грн та 11.06.2024 року на суму 4000 грн.

За встановлених обставин колегія суддів вважає, що сторонами погоджено всі істотні умови договору про відкриття кредитної лініїта додаткової угоди, оскільки даний електронний договір та додаткова угода містять істотні умови щодо суми кредиту, дати його видачі, строк надання коштів, розмір процентів та умови кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, при цьому правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач не заперечує ні факт укладення договору про відкриття кредитної лінії №1388-3859 та Додаткової угоди від 11.06.2024 року,ні факт перерахування кредитодавцем та отримання позичальником грошових коштів; жодних доказів на спростування належності відповідачу як банківської картки, зважаючи на те, що тягар доказування відсутності заборгованості та факту укладення договору у даній категорії спорів покладено саме на відповідача, останній не надав.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду.

Зважаючи на обов`язок суду належним чином дослідити поданий позивачем розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (постанова Верховного Суду в справі №775/7704/15 від 23 січня 2018 року), колегія суддів здійснює перевірку нарахованої до стягнення заборгованості.

Так, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Звертаючись до суду позивач провив стягнути з відповідача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1388-3859 та Додатковою угодою від 11.06.2024 року у розмірі 89779,10 грн, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом – 14927,65 та простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 74851,45 грн. Зазначивши, що кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 6054,20 грн за умовами погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 89779,10 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість станом на 19.09.2025 року у розмірі 95833,30 грн, яка складається з наступного: 14927,65 грн – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 80905,65 грн – заборгованість за нарахованими процентами.

Отже, виходячи із наданого позивачем розрахунку заборгованості, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 14927,65 грн. Відповідачем не надано до суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за тілом кредиту, свого контррозрахунку відповідач не надав.

Колегією суддів встановлено, що вирішуючи питання про стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 74851,45 грн, які просив стягнути позивач, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вказані проценти були нараховані позивачем станом на 10.06.2025, в той час, коли строк кредитування та строк дії договору становив 365 днів та тривав з 29.04.2024 року до 28.04.2025 року.

Отже, нарахування позивачем відсотків після закінчення строку кредитування, тобто після 29.04.2025 року суперечить умовам кредитування і нормам ст.1048 ЦК України.

Оскільки наведеного судом першої інстанції безпідставно враховано не було, оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині нарахування процентів поза строком кредитування підлягає скасуванню.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, проценти нараховувались наступним чином: 1) за період з 29.04.2024 по 28.05.2024 за процентною ставкою 0,29 %: на загальну суму 1365,90 грн; 2) за період з 29.05.2024 по 28.04.2025 за процентною ставкою 1,45 %.

Колегія суддів вважає за необхідним перевірити нарахування заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1388-3859приписам, визначених Законом України «Про споживче кредитування».

22 листопада 2023 прийнятий Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Закон набрав чинності 24 грудня 2023.

Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення, зокрема, до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Так, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 року у справі № 552/672/23 зроблено висновок про ре, що «норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні «не може перевищувати». Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умови, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure;

за загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року. Для того щоб правила про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на договори, які вчинені до 24 грудня 2023 року, необхідно, щоб строк дії таких договорів було продовжено після 24 грудня 2023 року.».

Враховуючи наведене, на спірні правовідносини поширюються обмеження щодо розміру процентної ставки 1%, оскільки договір про відкриття кредитної лінії № №1382-0660, укладено 29.04.2024 року.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 29.05.2024 року у відповідача відсутня заборгованість по нарахованим процентам.

Отже, загальний розмір процентів за користування коштами за кредитним договором упродовж строку дії договору (365 днів) з урахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування» складає 54737,83 грн та відповідає такому розрахунку:

1) з 30.05.2024 до 10.06.2024 року включно 10927,65 х 1% х 12 днів = 1311,32

2) з 11.06.2024 до 28.04.2025 включно – 14927,65 грн х 1 % х 322 день = 48067,03 грн,

Ураховуючи викладені обставини та часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 6054,20 грн, колегія суддів вважає, що заборгованість відповідача за нарахованими процентами складає 43324,15 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс».

Доводи апеляційної скарги про те, що нараховані проценти є явно завищеними та неспівмірними із сумою отриманого кредиту не заслуговують на увагу, оскільки судом апеляційної інстанції до правовідносин сторін застосований Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким законодавчо визначена денна процента ставка, що забезпечує справедливий баланс інтересів та захист прав відповідача.

Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції розглянув справу без його фактичної участі, не отримання судових документів, що позбавило надати відзив на позову заяву та свої докази колегія суддів не приймає з огляду на таке.

Відповідно до п. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 4 статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема: справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1,2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).

Частиною першою статті 274 ЦПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 12.11.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз`яснено відповідачу, що у зазначений строк він має право надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам встановлений ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів та заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. У разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Із матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження направлялася 24.11.2025 року та 28.12.2025 року за адресою реєстрації згідно даних Єдиного державного демографічного реєстру.

Проте, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення разом із поштовим конвертом повернулися на адресу суду із позначкою адресат відсутній за вказаною адресою.

За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України ОСОБА_1 вважається такою, що отримала копію ухвали Кодимського районного суду Одеської області від 12.11.2025 року.

Судом першої інстанції справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Скаржник, вказуючи про не отримання судових документів, що позбавило його надати свої докази, проте до апеляційної скарги будь-яких доказів не надає, та із клопотанням про витребування доказів не звертався.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Кодимського районного суду Одеської області від 26.02.2026 року слід змінити, зменшивши розмір стягнутої заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1388-3859 від 29.04.2024 року з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» з 89779,10 грн до 58251,80 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 14927,65 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 43324,15 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Щодо судових витрат

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4464 від 20.10.2025 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.05.2026 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягають задоволенню частково на 64,88 % (58251,80 грн х 100 / 89779,10 грн), тому з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1571,65 грн (2422,40 грн х 64,88/100).

Оскільки ухвалою апеляційного суду відповідача звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, то з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1276,12 грн (3633,60 грн х 35,12/100).

Керуючись ст.ст. 141, 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кодимського районного суду Одеської області від 26.02.2026 року змінити, зменшивши розмір стягнутої заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1388-3859 від 29.04.2024 року з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» з 89779,10 грн до 58251,80 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 14927,65 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 43324,15 грн.

Рішення Кодимського районного суду Одеської області від 26.02.2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судового збору скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, судовий збір у розмірі 1571,65 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, на користь держави судовий збір у розмірі 1276,12 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 02 жовтня 2026 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді Ю.П. Лозко

О.Ю. Карташов