Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №497/2700/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5072/26

Справа № 497/2700/25

Головуючий у першій інстанції Кодінцева С. В.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Лозко Ю.П., Коновалової В.А.,

за участю секретаря Соболєвої Р.М.,

учасники справи: позивач – ОСОБА_1 , відповідач – ОСОБА_2 , треті особи – Болградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 26 січня 2026 року, постановлену Болградським районним судом Одеської області, у складі: судді Кодінцевої С.В. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Болградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виключення відомостей з актових записів про народження дітей,

в с т а н о в и в:

Предметом апеляційного перегляду є ухвала Болградського районного суду Одеської області від 26 січня 2026 року, якою клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Манорик Галини Григорівни про призначення молекулярної генетичної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Болградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виключення відомостей з актових записів про народження дітей - задоволено.

Призначено у даній справі судово-медичну експертизу/молекулярно-генетичну експертизу ?з використанням ?аналізу ДНК.

Проведення експертизи доручено судовим експертам Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (м. Одеса, пров. Валіховський, 4, індекс 65082, код ЄДРПОУ- 05480950), що є державною спеціалізованою установою та попереджено експертів про кримінальну відповідальність за відмову від дачі висновку і за дачу свідомо помилкового висновку (по ст. 384, 385 КК України).

На вирішення експерта поставлено питання:

- чи являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

- чи являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?

Зобов`язано позивача ОСОБА_1 особисто з`явитися для проведення експертизи в Комунальну установу «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи»: м. Одеса, пров. Валіховський, 4, індекс 65082, у дату та час визначений експертом.

Для проведення судово-генетичної експертизи зобов`язано командира військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (08296, смт. Гостомель. Київська область, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) забезпечити явку солдата ОСОБА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 в експертну установу КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи»: м. Одеса, пров. Валіховський, 4, індекс 65082 для відібрання всіх необхідних зразків, об`єктів, матеріалів, які необхідні для проведення призначеної судом експертизи.

Зобов`язано третю особу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на вихованні якого перебувають малолітні діти та проживають за адресою: АДРЕСА_1 забезпечити участь малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та їх прибуття у супроводі до експертної установи КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи»: м. Одеса, пров. Валіховський, 4, індекс 65082, у дату та час визначений експертом.

Зобов`язано сторони надати на вимогу експертів необхідні для проведення експертизи зразки.

Копію ухвали направлено експертній установі та сторонам для виконання.

У розпорядження експерта направлено копію цієї ухвали по цивільній справі № 497/2700/25 (провадження № 2/497/412/26).

Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 .

На час проведення судової експертизи провадження по справі – зупинено (а.с. 110-112).

В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_3 просить зобов`язати ОСОБА_1 надати (перерахувати на банківську карту) особі, що супроводжуватиме дітей до м. Одеса, грошові кошти на оплату проїзду до АДРЕСА_2 , та назад дітей та особи, що їх супроводжує, та інших пов`язаних з цим витрат у сумі 2500 грн, а також просив стягнути з ОСОБА_1 судові витрати згідно платіжних документів в сумі 1079,86 грн.

Доводами апеляційної скарги є те, що треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є прийомною сім`єю, яка створена відповідно до рішення Болградської районної державної адміністрації від 18.04.2024 № 67/А-2024. Відповідно до Договорів про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім`ї, укладених з Болградською районною державною адміністрацією 24.05.2024 № 02/24, з Бессарабською селищною радою Болградського району Одеської області від 01.08.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які згідно з рішеннями Ізмаїльської міської ради від 15.03.2022 № 141 та № 142 є дітьми, позбавленими батьківського піклування, прийняті в сім`ю ОСОБА_7 на виховання та спільне проживання.

Скаржник зазначає, що постановою Чортківського відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28.07.2025 ВП № 74341552 стягувачем за виконавчим листом № 946/3059/20 від 11.01.2022, виданим Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь опікуна або дитячого закладу, в якому будуть перебувати діти, на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , призначено ОСОБА_3 .

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції поклав оплату за проведення експертизи на позивача ОСОБА_1 і зобов`язав третю особу ОСОБА_3 забезпечити участь малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та їх прибуття у супроводі до експертної установи КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» у дату та час, визначений експертом, але суд першої інстанції нічого не зазначив про оплату проїзду до м. Одеса та назад дітей та особи, що їх супроводжує, та інших, пов`язаних з цим витрат, незважаючи на відповідне прохання третьої особи під час судового засідання.

Тому, оскільки відповідно до Договору треті особи зобов`язані захищати права та інтереси дітей, а аліменти використовуються виключно за цільовим призначення в інтересах дитини, то скаржник вважає, що з огляду на постановлення оскаржуваної ували на користь ОСОБА_1 витрати на проїзд до експертної установи підлягають компенсації позивачем на користь третьої особи (скаржника) (а.с. 175-176зв.).

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Ухвалами Одеського апеляційного суду (у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Назарової М.В. (суддя – доповідач), Карташова О.Ю., Коновалової В.А.) від 23.03.2026 та 15.06.2026 відповідно за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 29 вересня 2026 року о 16:15 год (а.с.193-193зв., 203).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026 на підставі п. 3.8 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді здійснено заміну судді Карташова О.Ю. на суддю Лозко Ю.П.

У судовому засіданні 29.09.2026 та 01.10.2026 заявник підтримав доводи своєї апеляційної скарги, у судовому засіданні 29.09.2026 заінтересована особа ОСОБА_4 вважала апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, згодом не з`явилася до судового засідання.

Інші часники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, зокрема, позивач ОСОБА_1 – у відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, так як отримав судову повістку-повідомлення на 29.09.2026, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 209), відповідач ОСОБА_2 – у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, так як судова повістка-повідомлення на 29.09.2026, що направлялася відповідачу за адресою її місця реєстрації ( АДРЕСА_3 (а.с. 53)), повернулася до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 210-211зв.), третя особа Болградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - у відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, так як судова повістка-повідомлення на 29.09.2026 доставлена в електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" 13.07.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а.с. 207зв.), третя особа ОСОБА_4 – у відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, так як отримала судову повістку-повідомлення на 29.09.2026, що підтверджується деталями трекінгу за № RO67226366072, в судове засідання не з`явилися.

Вказане в силу ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, що з`явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці першому пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» та частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У третьому абзаці пункту 15 названої постанови Пленуму зазначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції лише в частині вирішення питання щодо забезпечення та попередньої оплати судових витрат, в іншій частині ухвала суду першої інстанції не переглядається.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що для об`єктивного вирішення даного спору необхідні спеціальні знання в області судової медицини, та вважав за необхідне призначити судово-біологічну (судово-генетичну) експертизу.

З посиланням на положення ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» суд доручив проведення експертизи Комунальній установі «Одеському обласному бюро судово-медичної експертизи» (м. Одеса, пров. Валіховський. 4. індекс 65082. код ЄДРПОУ- 05480950), що є державною спеціалізованою установою.

Суд також зазначив, що відповідно до п. 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»). У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи, суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи і настають наслідки, передбачені за ухилення від участі в експертизі.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах.

Тому, оскільки проведення експертизи спеціалізованими установами у цивільному судочинстві здійснюється на платній основі за рахунок замовника і така оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання, суд поклав оплату за проведення експертизи на позивача ОСОБА_1 .

Переглядаючи оскаржувану ухвалу за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У разі неможливості подання доказів учасниками справи самостійно, суд може за наявності відповідного клопотання учасника справи забезпечити докази.

Одним із способів доказування у цивільному процесі є висновок судової експертизи (п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України).

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків (п. 1); проведення експертизи в суді повинно здійснюватися з додержанням правил, передбачених процесуальним законом.

Згідно положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є джерелом права.

Так, рішеннями ЄСПЛ у справах “Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands” від 27.10.1993 (п. 33), та “Ankerl v. Switzerland” від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні “справедливого балансу” між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, “без якого змагальність як принцип не існує”. Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Також, у рішенні ЄСПЛ “Дульський проти України” від 01.06.2006 року (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, обставин, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання - висновки експертизи. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.

Верховним Судом у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 642/6007/16 зроблено правовий висновок про те, що доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можна будь-якими допустимими доказами, суттєвими з яких будуть висновки судово-медичної, біологічної, генетичної експертиз.

У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 зазначено, що «висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

За обставинами даної справи, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актових записів про народження дітей, в якому просив:

- виключити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , як батька дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з актового запису № 1 від 17 грудня 2014 року про народження дитини, складеного Виконавчим комітетом Голицької сільської ради Болградського району Одеської області;

- виключити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , як батька дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з актового запису № 754 від 28 серпня 2019 року про народження дитини, складеного Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с. 1-4).

Підставами для такого зазначено те, що актові записи батьківства позивача щодо народжених відповідачкою дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складені відповідно до вимог ст. 122 СК України, оскільки сторони з 13 березня 2013 року до 03 грудня 2018 року перебували у шлюбі. Оспорюючи своє батьківство щодо вказаних дітей відповідачки, позивач посилається на те, що йому про таке стало відомо після утримання з його доходу як військовослужбовця аліментів на підставі виконавчого листа № 946/3059/20 від 11.01.2022, виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області та про існуючу заборгованість по аліментам, яка станом на 01 січня 2025 року складає 313198,66 грн.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано письмове клопотання про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи щодо визначення батьківства позивача, оскільки не вважає себе батьком дітей (а.с. 7).

Задовольняючи вказане клопотання, суд першої інстанції доручив проведення експертизи судовим експертам Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (м. Одеса, пров. Валіховський, 4, індекс 65082, код ЄДРПОУ- 05480950), що є державною спеціалізованою установою, та зобов`язав, зокрема, третю особу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на вихованні якого перебувають малолітні діти та проживають за адресою: АДРЕСА_1 забезпечити участь малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та їх прибуття у супроводі до експертної установи КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи»: м. Одеса, пров. Валіховський, 4, індекс 65082, у дату та час визначений експертом.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Болградської районної державної адміністрації Одеської області № 67/А-2024 від 18.04.2024 створено прийомну сім`ю на базі сім`ї подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , та влаштовано до прийомної сім`ї ОСОБА_7 на виховання та спільне проживання дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 20).

24.05.2024 між Болградською районною державною адміністрацією Одеської області та ОСОБА_8 і ОСОБА_4 укладено договір № 02/2 про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім`ї, за умовами якого прийомні батьки, зокрема, зобов`язуються використовувати в повному обсязі та за призначенням державну соціальну допомогу, надану дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, виховуються у прийомній сім`ї, державну соціальну допомогу, що надається особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, аліменти та пенсію по втраті годувальника на забезпечення їх повноцінного харчування, утримання, виховання, розвитку та освіти (а.с. 22).

Також, з матеріалів справи вбачається, що на виконанні головного державного виконавця Чортківського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марущак Надії Іванівни перебуває виконавче провадження № 74265747 з виконання виконавчого листа № 946/3059/20, виданого 11.01.2022 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь опікуна або дитячого закладу, в якому перебувають діти, на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти щомісячно у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.09.2020 до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 15).

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Зобов`язуючи ж третю особу ОСОБА_3 , на вихованні якого перебувають малолітні діти та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , забезпечити участь малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та їх прибуття у супроводі до експертної установи КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи»: м. Одеса, пров. Валіховський, 4, індекс 65082, у дату та час визначений експертом, суд першої інстанції не врахував відстань між населеним пунктом, в якому наразі проживають діти, з місцем розташування експертної установи і, що прибуття до місця проведення експертизи дітей у супроводі третьої особи ОСОБА_3 потребує грошових затрат.

З відкритих джерел інформації в мережі Інтернет вбачається, що відстань між селищем Бессарабське (Болградський район, колишній Тарутинський) та містом Одеса становить приблизно 173–176 км автошляхами, залізничне сполучення між вказаними населеними пунктами відсутнє, а вартість квитків автомобільним транспортом (на одного дорослого та двох дітей) варіюється від 410 грн до 615 грн в одну сторону.

Доказів іншої вартості квитків заявник не надав.

Відповідно до положень ст. 135 ЦПК України суд може зобов`язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

Суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією.

У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням (частина 2, 3 вказаної норми).

У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченому статтями 141, 142 цього Кодексу. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п`яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.

Отже, системний аналіз наведеного законодавства, що регулює виникле процесуальне питання, свідчить про те, що забезпечення та попередня оплата судових витрат може мати місце як шляхом самостійного внесення цих коштів на депозит суду, щоб підтвердити серйозність намірів, має правову природу резервування грошей, так і на прохання іншої сторони про зобов`язання протилежної сторони внести цю суму на депозит суду як захід забезпечення, щоб гарантувати, що витрати іншої сторони, зокрема, на проїзд, будуть компенсовані, а вже за результатами вирішення справи суд вирішить питання про їх стягнення з опонента на користь такої особи.

Вказаного суд не врахував.

Тому колегія суддів частково погоджується із доводами скаржника про необхідність забезпечення та попередньої оплати судових витрат шляхом попередньо (авансом) оплатити йому суму 2500 грн як судових витрат, пов`язаних із забезпеченням виконання ним певної процесуальної дії та супроводу дітей для явки дітей до експертної установи у супроводі особи, що замінює батьків, та вважає за необхідне визначити їх у розмірі 2500 грн, оскільки відповідно до Договору № 02/2 про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім`ї треті особи (сім`я ОСОБА_7 ) зобов`язані захищати права та інтереси дітей, а аліменти використовуються виключно за цільовим призначення в інтересах дитини і такі витрати, як проїзд до експертної установи і в зворотньому напрямку, не охоплюються витратами, що спрямовані на утримання дітей і забезпечення їх найкращих інтересів.

Визначаючи саме вказану суму, суд виходить як із загальнодоступних відомостей з мережі Інтернет, сайтів перевізників, а намагання заявника збільшити вказану суму в суді апеляційної інстанції не ґрунтується на вищенаведених вимогах ч. 1 ст. 367 ЦПК України, які обмежують перегляд справи межами та вимогами апеляційної скарги, а такою вимогою є лише сума 2500 грн, яка відповідає вартості квитків міжміських перевізників.

Що стосується вимоги заявника про авансування йому проїзду по місту Одесі, до експертної установи, то відшкодування вартості понесених у справі витрат, а саме, переїзд у межах міста, процесуальним законом не передбачено (постанова Верховного Суду від 02 грудня 2021 року у справі № 761/35926).

У разі задоволення позовних вимог, зазначені витрати позивач матиме право компенсувати за рахунок відповідача у порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ч. 4 вказаної норми).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, оскаржувану ухвалу змінити та резолютивну частину ухвали доповнити абзацом восьмим наступного змісту:

«Зобов`язати позивача ОСОБА_1 попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з проведенням судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи з використанням аналізу ДНК - в частині проїзду ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у супроводі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як прийомного батька, з селища Бессарабське Болградського району Одеської області до м. Одеси КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (м. Одеса, пров. Валіховський, 4) та у зворотному напрямку у сумі 2500 грн шляхом перерахування їх за наступними реквізитами: одержувач - ОСОБА_3 , РНОКПП одержувача НОМЕР_3 , рахунок НОМЕР_4 , IBAN НОМЕР_5 , банк одержувача - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Київ, Україна, із зазначенням у призначенні платежу «попередня оплата витрат, пов`язаних з проведенням судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи у справі № 497/2700/25»,

та змінивши мотивувальну частину ухвали в оскаржуваній частині, виклавши її в наведеній частині в редакції цієї постанови.

У зв`язку із наведеним змінити нумерацію абзаців резолютивної частини.

Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 26 січня 2026 року в оскаржуваній частині змінити, доповнивши її резолютивну частину абзацом восьмим наступного змісту:

«Зобов`язати позивача ОСОБА_1 попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з проведенням судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи з використанням аналізу ДНК - в частині проїзду ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у супроводі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як прийомного батька, з селища Бессарабське Болградського району Одеської області до м. Одеси, Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (м. Одеса, пров. Валіховський, 4) та у зворотному напрямку у сумі 2500 грн шляхом перерахування їх за наступними реквізитами: одержувач - ОСОБА_3 , РНОКПП одержувача НОМЕР_3 , рахунок НОМЕР_4 , IBAN НОМЕР_5 , банк одержувача - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Київ, Україна, із зазначенням у призначенні платежу «попередня оплата витрат, пов`язаних з проведенням судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи у справі № 497/2700/25»,

та змінивши мотивувальну частину ухвали в оскаржуваній частині, виклавши її в наведеній частині в редакції цієї постанови.

У зв`язку із цим абзаци восьмий-чотирнадцятий вважати абзацами дев`ятим-п`ятнадцятим.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Дата складення повного тексту постанови – 02 жовтня 2026 року

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко