Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №522/4875/25 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №522/4875/25

Суддя: Сегеда С. М.

Номер провадження: 22-ц/813/3573/26

Справа № 522/4875/25

Головуючий у першій інстанції Косіцина В. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Драгомерецького М.М.,

за участю:

секретаря Добряк Н.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника ТОВ «ООЕК» - Артьомова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , а також ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2025 року, повний текст якого складено 02 червня 2025 року та ухваленого під головуванням судді Косіциної В.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, та за зустрічним позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,

встановив:

12.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» (далі – ТОВ «ООЕК») про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, та з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 25.04.2025 року, просив суд:

-визнати протиправними дії відповідача з припинення постачання електроенергії позивачу та вимогу відповідача до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про відключення об`єкта від електропостачання;

-зобов`язати відповідача розпочати постачання позивачу електричну енергію на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , без відшкодування витрат постачальника на заходи з припинення та відновлення постачання електроенергії.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що право власності на кв. АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2

22.01.2025 року між ТОВ «ООЕК» та ОСОБА_1 було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №П02001/10196259.

Позивач зазначає, що 11.03.2025 року сплатив позивачу за спожиту електроенергію та станом на 12.03.2025 року має місце переплата у розмірі 1 793,00 грн.

Однак, 11.03.2025 року відповідачем, у порушення договору, було припинено постачання електроенергії до вказаної квартири.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити його вимоги.

02.04.2025 року ТОВ «ООЕК» звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, в якій позивач за зустрічним позовом просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 17 005,12 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 979,47 грн. та 3% річних у розмірі 577,94 грн., а також здійснити розподіл судових витрат.

Зустрічний позов було обґрунтовано тим, що у ОСОБА_1 перед ТОВ «ООЕК» має місце заборгованість у розмірі 17 005,12 грн., що виникла в період з січня 2020 року по січень 2025 року у зв`язку із неналежним виконанням договору щодо сплати за спожиту електроенергію.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправними дії ТОВ «ООЕК» з припинення постачання електричної енергії ОСОБА_1 та вимогу ТОВ «ООЕК» до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про відключення об`єкта ОСОБА_1 від електропостачання.

Зобов`язано ТОВ «ООЕК» розпочати постачання ОСОБА_1 електричної енергії на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , без відшкодування витрат постачальника на заходи з припинення та відновлення постачання електричної енергії.

Зустрічну позовну заяву ТОВ «ООЕК» було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ООЕК» заборгованість за електричну енергію у розмірі 17 005,12 грн., 3% річних у розмірі 577,94 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 979,47 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Зобов`язано ГУ ДКС України в Одеській області повернути ТОВ «ООЕК» надміру сплачений судовий збір, відповідно до платіжної інструкції від 11.02.2025 року №9958814781 у розмірі 34,40 грн. (т.1, а.с.167-175).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02.06.2025 року, ухвалення нового судового рішення, яким вимоги позивача ОСОБА_1 про:

- визнання противоправною дію ТОВ «ООЕК» з припинення постачання електричної енергії та вимогу відповідача до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про відключення об`єкта ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 від електропостачання;

- зобов`язання ТОВ «ООЕК» розпочати постачання ОСОБА_1 електричної енергії на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , без відшкодування витрат постачальника на заходи з припинення та відновлення постачання електроенергії, задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.1, а.с.180-182).

В апеляційній скарзі ТОВ «ООЕК» ставить питання про скасування оскаржуваного рішення, в частині задоволення первісного позову та ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.1, а.с.201-209).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ТОВ «ООЕК» просить залишити її без задоволення та оскаржуване рішення, в частині задоволення зустрічного позову, залишити без змін (т.1, а.с.230-235).

В запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «ООЕК» ОСОБА_1 посилався на противність дій відповідача щодо припинення постачання електричної енергії, просив задовольнити його апеляційну скаргу (т.2, а.с.1-5).

Вирішуючи питання про слухання справи у відкритому судовому засіданні, за участю позивача ОСОБА_1 та представника ТОВ «ООЕК» - Артьомова О.С., колегія суддів виходить із того, що всі учасники були повідомленні про час та місце слухання справи належним чином (т.2, а.с.23-24).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, заперечення на них, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційних скарг, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що право власності на кв. АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.13).

ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 .

За змістом ст.ст.1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

22.01.2025 року між ТОВ «ООЕК» та ОСОБА_1 було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №П02001/10196259, за адресою: АДРЕСА_1 .

Учасниками справи не заперечується той факт, що відключення електроенергії відбулося, зокрема, у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 заборгованості за електричну енергію.

Згідно з ч.1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема:

1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг;

2) правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньо добового ринку;

3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу;

4) кодексом комерційного обліку;

5) правилами роздрібного ринку;

6) іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 6 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію

Згідно з п. 1.1.1 гл. 1.1 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі – Правила РРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312, які набрали чинності 11 червня 2018 року, ці Правила РРЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачами (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами РРЕЕ.

Відповідно до п. 5.1.1 Правил РРЕЕ оператор системи має право, зокрема:

1) отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії та плату за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України;

6) тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами РРЕЕ та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Згідно з п. 5.5.5 Правил РРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У відповідності до п. 7.5 Правил РРЕЕ оператор системи припиняє повністю або частково постачання електричної енергії споживачу за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:

-відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

-недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;

-заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;

-несплати вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем не облікованої електричної енергії на користь оператора системи);

-невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

-закінчення терміну дії, розірвання або не укладення договору між споживачем та оператором системи;

-закінчення терміну дії договору між. споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови не укладення споживачем договору з іншим електропостачальником);

-порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209.

Припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється також електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:

-заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;

-недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;

-не сплати коригуючого платіжного документу у тридцятиденний строк, у разі споживання електричної енергії на непобутові потреби побутовим споживачем електричної енергії або споживачем, що купує електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною, на непобутові потреби (на потреби, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) за об`єктом, за яким виявлено порушення.

Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший узгоджений спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з ОСР/ОСП або додатками до нього.

Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій робочий день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом) або третій робочий день з дня відправки електронного повідомлення з поштового сервера оператора системи або електропостачальника на електронну адресу споживача, що зазначена у договорі споживача з ОСР/ОСП або електропостачальником (у разі направлення попередження електронною поштою).

Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи протягом одного робочого дня після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання

Зазначені норми свідчать про те, що основною умовою, за якої споживачеві може бути припинено електропостачання у разі наявності в останнього заборгованості за спожиту електричну енергію є попередження такого споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.12.2024 року у справі справі № 569/12397/23.

Однак, матеріали справи не містять доказів, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 був належним чином попереджений про припинення електричної енергії у зв`язку із наявністю у нього заборгованості не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення, та те, що форма попередження відповідала вимогам, встановленим чинним законодавством.

Тобто, ТОВ «ООЕК» як електропостачальник не дотримався порядку припинення електропостачання, що встановлений Правилами РРЕЕ, що свідчить про протиправність дій остатнього.

Отже, враховуючи той факт, що ТОВ «ООЕК» не вжило заходів, що визначені Правилами РРЕЕ, спрямовані на попередження ОСОБА_1 про припинення постачання електричної енергії у зв`язку із наявністю у нього заборгованості не пізніше 10-ти днів до моменту відключення, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що припинення постачання електричної енергії відбулося з порушенням вимог закону та задовольнив первісний позов у повному обсязі.

Як вже зазначалось, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02.06.2025 року, ухвалення нового судового рішення, яким задовольнити уточнені вимоги позивача ОСОБА_1 (т.1, а.с.105-110), а саме:

-визнання противоправною дію ТОВ «ООЕК» з припинення постачання електричної енергії та вимогу відповідача до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про відключення об`єкта ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 від електропостачання;

-зобов`язання ТОВ «ООЕК» розпочати постачання ОСОБА_1 електричної енергії на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , без відшкодування витрат постачальника на заходи з припинення та відновлення постачання електроенергії, задовольнити.

Разом з тим, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду, судом першої інстанції були розглянуті та задоволенні у повному обсязі саме ці позовні вимоги первісного позивача ОСОБА_1 ..

Крім того, судом першої інстанції було задоволено зустрічний позов ТОВ «ООЕК» щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за спожиту електричну енергію у розмірі 17 005,12 грн.

Однак, ОСОБА_1 в цій частині рішення суду від 02.06.2025 року не оскаржується.

Проте, ОСОБА_1 , обгрунтовуючи незгоду із рішенням суду, посилався на те, що судом першої інстанції не було враховувано сплату 11.03.2025 року первісним позивачем суми 2 247,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за надані послуги з постачання електричної енергії.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно розрахунку, наданого ТОВ «ООЕК» заборгованість ОСОБА_1 за спожиту електричну енергію у період 01.01.2020 року по 01.01.2025 року, становила 17005,12 грн (т.1, а.с.238).

І саме період з 01.01.2020 року по 01.01.2025 року є предметом позову у даній справі.

Оплата у розмірі 2 247,00 грн. правильно не була врахована судом першої інстанції на погашення заборгованості з найдавнішим терміном виникнення, оскільки була здійснена ОСОБА_1 із зазначенням в реквізитах призначення платежу про зарахування коштів в період споживання електричної енергії з 01.02.2025 року по 28.02.2025 року, та який не був предметом розгляду у справі.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Що стосується апеляційній скарзі ТОВ «ООЕК», колегія суддів зазначає наступне.

Як було зазначено вище, в апеляційній скарзі ТОВ «ООЕК» просить скасувати рішення, в частині задоволення первісного позову та відмовити в його задоволенні.

Разом з тим, як вже зазначалось ТОВ «ООЕК» не вжило заходів, що визначені вимогами Правил РРЕЕ, та які спрямовані на попередження споживача про припинення постачання електричної енергії у зв`язку із наявністю у нього заборгованості не пізніше 10-ти днів до моменту відключення.

Таким чином, враховуючи положення, визначенні у Правилах РРЕЕ, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що припинення постачання електричної енергії відбулося з порушенням вимог закону та задовольнив первісний позов.

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції. Ураховуючи, що судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовані фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявники апеляційних скарг не надали суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційних скарг.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Крім того, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційних скарг його не спростовують, оскільки рішення прийнято у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.10.2026 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua