Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №495/7460/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3906/26

Справа № 495/7460/25

Головуючий у першій інстанції Мишко В. В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Сєвєрової Є.С., Вадовської Л.М.

за участю секретаря: Турик А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Мишко В.В. 03 грудня 2025 року у м. Білгород-Дністровський Одеської області, -

встановила:

У вересні 2025 року до суду першої інстанції надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просив стягнути з ОСОБА_1 суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 534907,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 24.03.2014 року та отримував пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058. Пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання ОСОБА_1 було призначено за його заявою від 04.04.2014 року на підставі виписки з акту огляду Одеської обласної МСЕК серії 10ААВ № 727140 від 24.03.2014 року строком до 01.04.2015 року. Виплату пенсії по інвалідності ІІ групи було продовжено на підставі довідки МСЕК серії 10ААВ № 753721 від 16.03.2015 року на строк до 01.04.2017 року, довідки МСЕК серії 12ААА № 297338 від 07.03.2017 року на строк до 01.04.2019 року. Згідно довідки МСЕК серії 12ААБ № 234577 від 04.03.2019 року, з 04.03.2019 року ОСОБА_1 було встановлено ІІ групу інвалідності безстроково. Однак, в результаті проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з не встановленням групи інвалідності з 04.03.2019 року, виникла переплата пенсії за період з 04.03.2019 року по 31.07.2025 року в сумі 534907,21 грн., яку прийнято на облік в серпні 2025 року згідно рішення № 2926 від 11.08.2025 року, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом № 1500-0404-8/137562 від 13.08.2025 року. Станом на час звернення до суду переплата не була погашена. Узагальнюючи вищевказане, позивач вважає, що відповідач отримав пенсійну виплату в сумі 534 907,21 грн. без достатньої на те правової підстави.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.12.2025 року у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не доведено факту недобросовісності відповідача, та безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення ст. 1215 ЦК України, оскільки до даних правовідносин застосуванню підлягають положення ст. 1212 ЦК України.

Сторони про розгляд справи на 08.09.2026 року були сповіщені належним чином, у судове засідання не з`явились.

07.09.2026 року від представника ОСОБА_1 на адресу Одеського апеляційного суду надійшла заява про слухання справи за відсутності ОСОБА_1 та його представника.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 24.03.2014 року та отримував пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058. Пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання ОСОБА_1 було призначено за його заявою від 04.04.2014 року на підставі виписки з акту огляду Одеської обласної МСЕК серії 10ААВ № 727140 від 24.03.2014 року строком до 01.04.2015 року. Виплату пенсії по інвалідності ІІ групи було продовжено на підставі довідки МСЕК серії 10ААВ № 753721 від 16.03.2015 року на строк до 01.04.2017 року, довідки МСЕК серії 12ААА № 297338 від 07.03.2017 року на строк до 01.04.2019 року. Згідно довідки МСЕК серії12ААБ № 234577 від 04.03.2019 року, з 04.03.2019 року ОСОБА_1 було встановлено ІІ групу інвалідності безстроково.

Згідно п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

Статтею 30 Закону №1058 передбачено, що пенсія по інвалідності призначається вразі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого ст. 32 цього Закону.

Відповідно до ст. 34 Закону №1058 пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (надалі - Рішення РНБО від 22.10.2024 року), що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 року № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом «б» п. 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 року вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів. На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

В свою чергу, Наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 було покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).

Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи зобов`язані, до запровадження електронної інформаційної взаємодії між відповідними інформаційно-комунікаційними системами, повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності у порядку, визначеному законодавством (абз. 3 ч. 3 ст. 35 Закону №1058).

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № ЦО 3934 від 14.07.2025 року, ОСОБА_1 не встановлено групу інвалідності з 04.03.2019 року.

В результаті проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку із не встановленням групи інвалідності, з 04.03.2019 року виникла переплата пенсії за період з 04.03.2019 року по 31.07.2025 року в сумі 534907,21 грн., яку прийнято на облік в серпні 2025 року згідно рішення № 2926 від 11.08.2025 року, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом № 1500-0404-8/137562 від 13.08.2025 року.

Також колегія суддів приймає до уваги, що згідно відкритих даних, що містяться у ЄДРСР, ОСОБА_1 звертався до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», в особі експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 14.07.2025 року №3934, яким ОСОБА_1 скасовано ІІ групу інвалідності.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 року у справі № 420/34190/25, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено

Визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №3934 від 14.07.2025 року.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 КПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного страхування, а також ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій.

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннях районах, містах і районах у містах.

Отже, Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області виступає органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції у даних правовідносинах.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Згідно ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до п. 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України № 64 від 21.03.2003 року із змінами, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено дві підстави для повернення пенсіонером сплачених йому пенсійних виплат: коли має місце зловживання з боку самого пенсіонера, який надав недостовірні дані, що впливають на призначення пенсії; або коли такі дані були наданні страхувальником.

Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі.

Згідно зі ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ч. 1 ст. 103 Закону №1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25.10.2016 року у справі №686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25.09.2018 року у справі №340/644/15-а та від 21.02.2020 року у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017).

Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суду слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-91цс14 у постанові від 02.07.2014 року визначено, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Тобто, до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі №607/4570/17-ц зазначено, що: «правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум».

Обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п.1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено факт зловживань з боку відповідача ОСОБА_1 , його винуватості чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання пенсії, оскільки правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.

В п. 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 року зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії» (постанова Верховного Суду від 05.02.2018 року у справі № 556/1231/17).

Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 року у справі №489/205/16-а та від 03.10.2019 року у справі №487/3380/16-а.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач не може нести відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, і на відповідача ОСОБА_1 може бути покладений обов`язок про повернення надміру виплаченої пенсії лише у випадку встановлення і доведення об`єктивними даними зловживань з його боку, тобто наявність об`єктивно встановленої вини в наданні недостовірних даних.

Матеріали справи та доводи апеляційної скарги не містять відомостей, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняте рішення про призначення пенсії та сам факт сплати надміру виплаченої пенсії, були здійснені внаслідок поведінки відповідача, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовісною, а відтак, колегія суддів погоджується із доводами суду, що виплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню.

Крім того, як вже вказувалось вище, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 року у справі № 420/34190/25 було визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №3934 від 14.07.2025 року, яке стало підставою для звернення ПФУ із даним позовом до суду.

Із урахуванням того, що інші доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам позовної заяви, яким судом першої інстанції надана належна оцінка, колегія суддів доходить висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи апелянта. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.12.2025 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення.

Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 01 жовтня 2026 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді Є.С. Сєвєрова

Л.М. Вадовська