Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №947/11958/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1734/26

Номер справи місцевого суду: 947/11958/26

Головуючий у першій інстанції Войтов Г. В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Шахової О.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Бакуліна Д.О.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника Бакуліна Дмитра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1

на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2026 року

встановив:

Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2026 року

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Вирішено питання щодо судового збору.

Судом встановлено, що 07 березня 2026 року о 21:23 годин на вул. Ак. Корольова, 1-Б в м. Одесі, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mersedes-Benz МL 320 CDI державний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п.2.5 «Правил дорожнього руху України», з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу газоаналізатора Драгер, або у медичному закладі у встановленому законом порядку водій відмовився.

В апеляційній скарзі захисник Бакулін Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

За доводами апеляційної скарги у справі відсутні докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення. Твердження правоохоронців про нібито керування транспортним засобом ОСОБА_1 ґрунтується не на безпосередній фіксації руху та не на інших належних доказах, а лише на їх припущенні. Наявність же ОСОБА_1 біля нерухомого транспортного засобу не утворює факту «керування», адже для кваліфікації за ч.1 ст.130 КУпАП має бути доведено саме виконання функцій водія під час руху транспортного засобу, а не перебування поруч із відповідним транспортним засобом. Вказані у протоколі ознаки алкогольного сп`яніння не відповідають фактичним обставинами, оскільки жоден із працівників поліції не здійснював будь-якої реальної перевірки наявності у ОСОБА_1 такої ознаки, як запах алкоголю з порожнини рота, не пропонував йому наблизитися для її об`єктивного встановлення, не пропонував «дихнути» з метою перевірки, чи дійсно наявний запах алкоголю саме з порожнини рота, та не зафіксував таку ознаку у спосіб, який би виключав сумніви щодо її існування. На місці події жінка повідомляла поліцейським про те, що саме вона вживала алкоголь. Наголошує, що події відбувалися на вулиці, тобто на відкритій місцевості та на значній відстані між ОСОБА_1 та поліцейськими, що об`єктивно унеможливлювало достовірне встановлення саме запаху алкоголю з порожнини рота, тому твердження поліцейських про наявність такої ознаки не може вважатися результатом безпосереднього і надійного сприйняття, оскільки на відкритому просторі наявність сторонніх запахів, рух повітря, відстань між особами та загальна обстановка місця події не дають можливості поза розумним сумнівом стверджувати про те, що поліцейський міг відчути запах алкоголю з рота ОСОБА_1 . Крім цього, поведінка ОСОБА_1 була характерною для тверезої людини, а саме розбірлива мова, чітка хода та координація рухів, відсутність почервоніння обличчя, що, у такому випадку, характерно саме для особи, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Надані поліцейськими матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст.99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або ж мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора, тому відеозаписи, що містяться у справі не є допустимим доказом. Усупереч ст. 268 КУпАП поліцейський не роз`яснив ОСОБА_1 чому він, не здійснюючи керування транспортним засобом, мав пройти процедуру проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, не роз`яснив наслідки проходження огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів, не роз`яснив про можливість проходження альтернативного огляду у закладі охорони здоров`я також за допомогою спеціального технічного засобу, не роз`яснив правові наслідки відмови від проходження огляду. Крім цього, правоохоронцями не було першочергово роз`яснено ОСОБА_1 , який явно не розумів в який спосіб він має право діяти згідно з чинним законодавством та не розумів суті справи, право на юридичну допомогу адвоката, іншого фахівця у галузі у права, якою він мав бажання скористатися, чим порушено його право на захист. Усупереч ст. 266-1 КУпАП поліцейські не звернули увагу на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому відносно нього мав відбуватися інший порядок проведення огляду, у зв`язку з чим суд дійшов помилкових висновків та встановив вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності достатніх доказів. Суд першої інстанції безпідставно відмовив у допиті свідка ОСОБА_2 , яка знаходилася на місці події та була їх очевидицею.

В судовому засіданні захисник Бакулін Д.О. підтримав вимоги апеляційної скарги, надав пояснення за доводами апеляційної скарги.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши захисника Бакуліна Д.О., перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 266 КУпАП).

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266 КУпАП).

Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 року N 1103 (далі Порядок).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Згідно із пунктом 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Також порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів, регламентовано розділом II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року N 1452/735 (далі -Інструкція).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я) (п. 7 розділу I Інструкції).

Наведені вище вимоги законодавства при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були дотримані.

Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, відеозапис, інші документи.

Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходив із того, його вина у скоєнні інкримінованого правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписами, долученими до матеріалів справи.

З такими висновками суду першої інстанції, апеляційний суд погоджується, з огляду на таке.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №608906 від 07 березня 2026 року, правоохоронцями зафіксовано, що: «07 березня 2026 року о 21:23 год в м. Одеса, вул. Академіка Корольова 1Б водій ОСОБА_1 керував т.з. «Mercedes Benz ML 320» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою технічного приладу газоаналізатору Драгер або у медичному закладі встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР».

З відеозаписів, долучених до матеріалів справи убачається, що через порушення вимог ПДР, а саме при зміні напрямку руху не використання водієм покажчиків сигналу повороту, правоохоронці зупинили транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , останній на вимогу поліцейський пред`явив документи, як водій автомобіля. Поряд із тим, що поліцейськими зафіксовано момент руху автомобіля та його зупинку, ОСОБА_1 не повідомляв на місці події, що автомобілем керувала інша особа, зокрема жінка, яка знаходилася на пасажирському місці. Під час спілкування з водієм, правоохоронці виявили у нього таку ознаку алкогольного сп`яніння, як запах алкоголю з порожнини рота у зв`язку з чим водієві неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки за допомогою спеціалізованого технічного засобу (алкотестеру), так і у закладі охорони здоров`я, однак ОСОБА_1 відмовився від виконання обов`язку, передбаченого п.2.5 ПДР, наполягаючи на тому, що зважаючи на його статус військовослужбовця, поліцейські мають обмежену сферу повноважень щодо нього, тому просив викликати на місце події ВСП. При цьому, водій був попереджений про настання можливих негативних правових наслідків, а саме складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП через не виконання обов`язку, передбаченого п.2.5 ПДР (21:35:50 – 21:36:04 – час вказаний на відеозаписі). Також з відеозапису убачається, що ОСОБА_1 були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (21:38:02-21:38:20 – час вказаний на відеозаписі). Крім цього, стосовно ОСОБА_1 на місці події поліцейські винесли постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП.

Установивши та зафіксувавши, що водій транспортного засобу з ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у порядку, передбаченому законодавством, поліцейськими підставно складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд оцінює критично та відхиляє, як такі, що не відповідають фактичним обставинам доводи захисника про відсутність у справі доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, як і те, що йому не було роз`яснено його права, передбачені законом та порядок проходження огляду, а також правові наслідки у разі відмови від виконання обов`язку, передбаченого п.2.5 ПДР, оскільки такі спростовуються відеозаписами, що містяться у справі.

Стосовно посилань захисника про недопустимість та неналежність відеозапису, що міститься в матеріалах справи як доказу у справі, апеляційний суд зауважує про таке.

Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключного національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження.

Національний припис закону ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі "будь - які фактичні дані". Також, на відміну від правил кримінального провадження, КУпАП не містить критеріїв недопустимості доказів.

Аргументи захисника про те, що відеозаписи, які містяться на оптичному диску, всупереч ст. 99 КАС України, не засвідчені електронним підписом поліцейського, відхиляються апеляційним судом, оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення оцінка доказів здійснюється за правилами КУпАП, а не КАС України, тому відсутність електронного підпису на оптичному диску, що міститься у справі, не свідчить про недопустимість відеозапису, як джерела доказу. З цих підстав, апеляційний суд не приймає до уваги, аргументи захисника щодо не надання носія на який безпосередньо здійснено відеозапис.

Аргументи захисника про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, апеляційний суд відхиляє, оскільки поліцейський лише фіксує ознаки, які на його переконання можуть свідчить про можливе (ймовірне) перебування особи у стані певного сп`яніння, у той час, як єдиним джерелом доказів, яке може спростувати існування таких сумнівів поліцейського є результати огляду, отриманого на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу (алкотестеру) або ж висновок лікаря закладу охорони здоров`я, які у цій справі відсутні.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний, обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання свідка ОСОБА_2 , з огляду на те, що надані правоохоронцями відеозаписи, які є об`єктивним джерелом доказів, дають підстави встановити дійсні обставини у цій справі, тому відсутня необхідність у виклику вказаного свідка, зважаючи на те, що обставини, які входять до предмета доказування, зафіксовані на відеозаписі.

Посилання захисника на наявність у ОСОБА_1 статусу військовослужбовця, а відтак і не дотримання правоохоронцями вимог ст. 266-1 КУпАП, апеляційний суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 266-1 КУпАП).

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч. 2 ст. 266-1 КУпАП).

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч. 3 ст. 266-1 КУпАП).

Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 7ст. 266-1 КУпАП).

Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року N 32 (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов`язані), а також військовослужбовців Збройних Сил (далі - військовослужбовці) для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), та проведення огляду (п. 1 Порядку).

Огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння). Огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (п. 3 Порядку).

Огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, в усіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах (п. 4 Порядку).

Отже, обов`язковою умовою для проведення огляду військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння саме посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, а не поліцейським, є виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або перебування на території військових частин (установ, закладів).

Матеріали справи не містять та стороною захисту не надано суду доказів того, що під час зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 , як військовослужбовець, виконував обов`язки військової служби.

Сама ж по собі наявність у водія статусу військовослужбовця, за умови не виконання ним у цей час вказаних вище обов`язків, не є підставою для проведення його огляду спеціальними суб`єктами, як про те твердить сторона захисту.

Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до

ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з`ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин, підстав для закриття провадження справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП є вірним.

Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст. 247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Бакуліна Дмитра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.П. Лозко