Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №522/14151/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1744/26

Номер справи місцевого суду: 522/14151/26

Головуючий у першій інстанції Циб І. В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Шахової О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2026 року

встановив:

Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2026 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. Вирішено питання щодо судового збору.

Судом встановлено, що 11 липня 2026 року о 17:00 годин в м. Одеса, Французький бульвар, 33, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «FIAT CINQUECENTO», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечний боковий інтервал та скоїла зіткнення з транспортним засобом марки «TESLA MODEL Y», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Крім того, 11 липня 2026 року о 17:00 годин в м. Одеса, Французький бульвар, 33, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «FIAT CINQUECENTO», д.н.з. НОМЕР_1 , стала учасником ДТП (протокол серії ЕПР1 № 718987) та залишила місце пригоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2026 року в частині призначеного стягнення та прийняти в цій частині нову постанову, якою накласти на ОСОБА_2 стягнення на підставі ст. 36 КУпАП стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

За доводами апеляційної скарги суд першої інстанції не надав належної правової оцінки характеру скоєних правопорушень, а саме те, що після зіткнення автомобілів

ОСОБА_2 , залишаючи місце події допустила наїзд на потерпілу та її автомобіль, при цьому вона не вчиняла дії спрямовані на надання їй допомоги. Крім цього, суд не урахував, що ОСОБА_2 раніше притягувалася до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги (ч.7 ст. 294 КУпАП).

Правильність висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованих правопорушення потерпіла не оспорює.

Як на підставу задоволення вимог апеляційної скарги та скасування постанови суду в частині накладеного стягнення посилається на сукупність обставин, які на її переконання, дають можливість застосувати до ОСОБА_2 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Приймаючи постанову в частині накладеного стягнення суд врахував характер скоєних правопорушень, особу правопорушниці та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Обставиною, що пом`якшує відповідальність суд визнав щире каяття та не встановив обставин, які обтяжують відповідальність. Врахувавши характер вчинених правопорушень, особу порушниці та ступінь її вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що для виправлення ОСОБА_2 , а також для припинення вчинення нею нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі, передбаченому статтею 122-4 КУпАП. При цьому, суд зазначив, що підстав для застосування стосовно ОСОБА_2 більш тяжкого виду адміністративного стягнення, зокрема, позбавлення права керування транспортними засобами, не встановлено.

З такими висновками суду першої інстанції, апеляційний суд не погоджується, з огляду на таке.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1)попередження; 2)штраф; 3)оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; 4)конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5)позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1)громадські роботи; 6)виправні роботи; 6-1)суспільно корисні роботи; 7)адміністративний арешт; 8)арешт з утриманням на гауптвахті. Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень. Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок (ст. 24 КУпАП).

Оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - тільки як додаткове; інші адміністративні стягнення, зазначені в частині першій статті 24цього Кодексу, можуть застосовуватися тільки як основні.

За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення (ст. 25 КУпАП).

Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті. Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч. ч. 2-4 ст. 30 КУпАП).

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (ст. 33 КУпАП).

Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1)щире розкаяння винного; 2)відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3)вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4)вчинення правопорушення неповнолітнім; 5)вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі (ст. 34 КУпАП).

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1)продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2)повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення; 3)втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4)вчинення правопорушення групою осіб; 5)вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп`яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою (ст. 35 КУпАП).

При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень (ст. 36 КУпАП).

Санкцією ст. 122-4 КУпАП передбачено відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Санкцією ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Приймаючи рішення про накладення остаточного стягнення на ОСОБА_2 у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд серед іншого зазначив, що обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення не встановлено, підстави для застосування до неї такого стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами відсутні.

Проте, такі висновки суду не ґрунтуються на вимогах законодавства та суперечать фактичним обставинам справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 35 КУпАП однією з обставин, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

В апеляційній скарзі потерпіла посилається на те, що протягом року ОСОБА_2 вже притягалася до адміністративної відповідальності за скоєння тотожних правопорушень.

Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (ч.3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

З Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що постановами Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня 2026 року у справі №522/26640/25 (провадження № 3/522/722/26 та провадження №3/522/723/26) ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 КУпАП.

У межах зазначеної вище справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 : « 28.11.2025 року о 23 годині 40 хвилин, керуючи транспортним засобом Fiat Cinquecento, державний номер НОМЕР_1 , в м. Одеса на регульованому перехрестя вул. Базарна та вул. В. Корженка, не врахувала дорожньої обстановки, допустила проїзд перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофору, не надавши переваги в русі транспортному засобу Hyundai I30, державний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по вул. В. Корженка на дозволяючий рух сигнал світлофору «зелений», в наслідок чого допустила з останнім зіткнення.

Крім цього: «28.11.2025 року о 23 годині 40 хвилин ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Fiat Cinquecento, державний номер НОМЕР_1 , в м. Одеса на регульованому перехрестя вул. Базарна та вул. В. Корженка, не врахувала дорожньої обстановки, допустила проїзд перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофору, не надавши переваги в русі транспортному засобу Hyundai I30, державний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по вул. В. Корженка на дозволяючий рух сигнал світлофору «зелений», в наслідок чого допустила з останнім зіткнення, після чого ОСОБА_2 покинула місце дорожньо-транспортної пригоди,чим порушила п.2.10 а ПДР України.»

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд наклав на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних, за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних.

З викладеного вище убачається, що будучи притягнутою до адміністративної відповідальності за скоєння тотожних правопорушень, ОСОБА_2 протягом року повторно скоїла аналогічні правопорушення, пов`язані з порушенням правил дорожнього руху, скоївши ДТП, після чого залишила місце події.

Вказані вище обставини дають підстави дійти висновку про підвищену суспільну небезпечність особи правопорушниці, а характер скоєних нею адміністративних правопорушень свідчить про те, що використання нею такого джерела підвищеної небезпеки, як транспортний засіб, спричиняє негативні суспільні наслідки.

Застосування відносно неї остаточного виду стягнення, як штраф, вочевидь не сприяє меті адміністративного стягнення, а саме запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Будучи притягнутої до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, ОСОБА_2 належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала, навпаки продовжила скоювати нові адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

Апеляційний суд вважає, що вказане унеможливлює застосування до ОСОБА_2 лише такого виду адміністративного стягнення, як штраф, оскільки застосування такої міри відповідальності вочевидь не призведе до позитивних змін у особі правопорушниці, а лише завдало негативних наслідків для суспільних інтересів.

Відтак, з метою досягнення мети адміністративного стягнення, а також запобігання скоєнню ОСОБА_2 нових адміністративних правопорушень з використанням автомобіля, апеляційний суд вважає, що відносно неї має бути застосовано таке стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, тобто у межах санкції ст. 122-4 КУпАП.

Необхідність застосування такого стягнення, викликана потребою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

На підставі п.3 ч.1 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2026 року в частині накладення стягнення на ОСОБА_2 та прийняття в цій частині нової постанови, якою слід накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення: за ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн; за ст. 122-4 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.На підставі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_2 остаточне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2026 року в частині накладення стягнення на ОСОБА_2 скасувати та прийняти в цій частині нову постанову.

Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ст. 122-4 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_2 остаточне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.П. Лозко