Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №501/1887/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1747/26

Номер справи місцевого суду: 501/1887/26

Головуючий у першій інстанції Тюмін Ю.О.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Шахової О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника Лазарчука Михайла Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1

на постанову судді Чорноморського міського суду Одеської області від 27 липня 2026 року

встановив:

Постановою судді Чорноморського міського суду Одеської області від 27 липня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Вирішено питання щодо судового збору.

Судом встановлено, що 01 квітня 2026 року о 18:00 год. ОСОБА_1 в

м. Чорноморськ Одеського району Одеської області, по вул. Спортивна, 3, керував автомобілем Volkswagen Transporter державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова), відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та, в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, у медичному закладі, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Лазарчук М.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати постанову судді Чорноморського міського суду Одеської області від 27 липня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

За доводами апеляційної скарги у справі відсутні докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також зупинки його правоохоронцями. ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, у зв`язку з чим підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні. У направленні водія на огляд зазначено неіснуючий заклад охорони здоров`я. Надані поліцейськими відеозаписи є фрагментованими, перериваються та на них не встановлено обставин, які б поза розумним сумнівом, підтверджували вину ОСОБА_1 , та керування ним транспортним засобом. У справі відсутні будь-які документи (постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності), які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право правоохоронцям здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , тобто відсутні відомості про те, що допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. І ст. 130 КУпАП. Суд формально підійшов до вивчення та оцінки доказів, розгляду справи та прийняв поспішне необґрунтоване рішення. Ураховуючи, що наразі ОСОБА_1 проходить службу на посаді водія 1-го відділення протитанкових ракетних комплексів взводу роти вогневої підтримки, позбавлення його права керування транспортним засобом, створює перешкоди для виконання конституційного обов`язку — захисту України, відповідно до статті 65 Конституції України.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Лазарчук М.І. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Лазарчука М.І.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 266 КУпАП).

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266 КУпАП).

Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 року N 1103 (далі Порядок).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Згідно із пунктом 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Також порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів, регламентовано розділом II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року N 1452/735 (далі -Інструкція).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я) (п. 7 розділу I Інструкції).

Наведені вище вимоги законодавства при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були дотримані.

Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, відеозапис, інші документи.

Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходив із того, його вина у скоєнні інкримінованого правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписами, долученими до матеріалів справи.

З такими висновками суду першої інстанції, апеляційний суд погоджується, з огляду на таке.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629550 від 27 квітня 2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 , правоохоронцями зафіксовано, що: «01 квітня 2026 року о 18:00 год в м. Чорноморськ,

вул. Спортивна, 3 водій керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова. Від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» відмовився. Зафіксовано на службову бодікамеру, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.

З відеозаписів, долучених до матеріалів справи убачається, що правоохоронцями зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням водієм вимог ПДР, а саме керування автомобілем без номерного знаку. Під час розмови з водієм, поліцейськими виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова) у зв`язку з чим запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки за допомогою спеціалізованого технічного засобу (алкотестеру), так і у закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відмовився. На місці події відносно ОСОБА_1 правоохоронцями винесено постанову про накладення адміністративного стягнення (18:40:41 – час вказаний на відеозаписі), а також зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення).

Установивши та зафіксувавши, що водій транспортного засобу з ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у порядку, передбаченому законодавством, поліцейськими підставно складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стосовно посилань захисника про недопустимість та неналежність відеозаписів, що містяться в матеріалах справи як доказу у справі, з підстав зазначених в апеляційній скарзі, апеляційний суд зауважує про таке.

Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключного національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження.

Національний припис закону ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі «будь - які фактичні дані». Також, на відміну від правил кримінального провадження, КУпАП не містить критеріїв недопустимості доказів.

Посилання апелянта про те, що відеозаписи не є допустимими доказами, з підстав, зазначених в апеляційній скарзі, апеляційний суд оцінює критично, оскільки долучені до матеріалів справи відеозаписи за своїм обсягом та повнотою відповідають критерію достатності, та містять фіксацію подій, що підтверджує обставини, викладені та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. За допомогою засобів відеозапису правоохоронцями зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, висловлення на його адресу вимоги пройти огляд на стан сп`яніння, фіксування обставин відмови водія від виконання обов`язку, передбаченого п. 2.5 ПДР, що спростовує твердження захисника про недопустимість відеозаписів, як джерела доказу.

Фактичні дані, що містяться на DVD-диску, записником не спростовані, тому апеляційний суд погоджується з оцінкою доказів, котра надана судом першої інстанції.

Доводи захисника про те, що за допомогою відеозапису не доведено, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем за обставин, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд оцінює критично, як такі, що спростовуються відеозаписом.

Аргументи захисника щодо відсутності законних правових підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , апеляційний суд відхиляє, оскільки з відеозапису убачається, що водій керував автомобілем на якому були відсутні номерні знаки, тобто з порушенням вимог ПДР, що є підставою для зупинки транспортного засобу, з огляду на п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».

Аргументи захисника про те, що у встановленому законом порядку водія не було направлено на проходження огляду на стан сп`яніння до закладу охорони здоров`я у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не було вручено письмове направлення на проходження огляду, чим порушено вимоги Інструкції, апеляційний суд відхиляє, оскільки як передбачено п. 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. При цьому положення профільного законодавства не містять обов`язку поліцейського вручати цей документ (направлення) водієві у письмовій формі з метою проходження ним огляду, як про те твердить захисник.

Посилання захисника на те, що проходження огляду у закладі охорони здоров`я пропонується не лише усно, а і шляхом вручення водієві письмового направлення на такий огляд, зводяться до суб`єктивного тлумачення апелянтом норм законодавства.

Аналіз змісту санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП дає підстави дійти висновку, що за вчинення цього правопорушення, законодавець імперативно визначив покладення на винну особу, як основного (штраф), так і додаткового стягнення (позбавлення права керувати транспортними засобами). У такому випадку, суд у межах його повноважень, не наділений правом накладати стосовно водія лише стягнення у виді штрафу, оскільки санкція цієї статті за своєю правовою природою є безальтернативною.

Така логіка законодавця обумовлена характером інкримінованого правопорушення, яке полягає у використанні джерела підвищеної небезпеки, яким є автомобіль, особою, яка знаходиться у стані сп`яніння, що свідчить про підвищену протиправність діяння.

Безальтернативність стягнення також спрямована на досягнення у суспільстві превентивної мети, а саме запобігання вчиненню цих правопорушень, як безпосередньо особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Отже, є вірним висновок суду щодо наявності правових підстав для накладення на ОСОБА_1 , як основного, так і додаткового стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн та позбавлення його права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що ґрунтується на вимогах закону.

Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до

ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з`ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин, підстав для закриття провадження справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП є вірним.

Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст. 247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Лазарчука Михайла Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Чорноморського міського суду Одеської області від 27 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.П. Лозко