Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №740/3486/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3486/26

Провадження № 2/740/2566/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 жовтня 2026 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Роздайбіди О.В.,

при секретарі Дьоміній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжин у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (далі – ТОВ «ФК «Сіті Колект») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У червні 2026 року ТОВ «ФК «Сіті Колект» звернулося до суду із вказаним позовом.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 10.09.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №77568722, відповідно до якого останньому було надано позику в сумі 12652 грн зі сплатою відсотків в розмірі 1,99 % в день-базова процентна ставка, 0,70%-знижена процентна ставка, строк кредиту 30 днів. Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши кредитні кошти в розмірі 12652 грн шляхом перерахунку на картковий рахунок відповідача за № НОМЕР_1 в строк визначений умовами Договору, а позичальник зобов`язався повернути його разом з іншими платежами згідно з умовами цього Договору.

03.07.2023 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 034-030723, за яким до ТОВ «Сіроко-Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором до відповідача, яке у подальшому 17.12.2025 відповідно до договору факторингу № 17/12/25-01 відступило право вимоги за кредитним договором до ТОВ «ФК «Сіті Колект».

ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у результаті чого станом на день звернення з позовною заявою утворилася заборгованість у загальній сумі 38523,26 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту – 12652 грн; заборгованості за нарахованими відсотками – 25871,26 грн.

На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором №77568722 від 10.09.2021 у розмірі 38523,26 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2026 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Однак, в заяві до суду просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано доказів переходу права вимоги від первісного кредитора, а також відсотки нараховані поза межами строку кредитування, за його розрахунком заборгованість складається з тіла кредиту 12652 грн та процентів в межах строку кредиту 2643,64 грн. Крім того просить стягнути 8000 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Згідно із ст.638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, визначено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Положення ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 10.09.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №77568722, згідно якого позикодавець зобов`язуються передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики. Сума позики становить 12652 грн зі сплатою відсотків в розмірі 1,99 % в день- базова процентна ставка, 0,70%-знижена процентна ставка, тип процентної ставки-фіксована, строк кредиту 30 днів. Грошові кошти у сумі 12652 грн перераховано на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою надавача платіжних послуг. Свої зобов`язання за договором відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого, як свідчить розрахунок заборгованості за договором позики №77568722 від 10.09.2021, складений ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», у відповідача станом на 07.07.2023 сформувалась заборгованість перед позикодавцем в загальній сумі 38523,26 грн.

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

03.07.2023 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 034-030723, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов`язується відступити ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Сіроко Фінанс» зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах цього договору.

07.07.2023 між сторонами за Договором факторингу було підписано Реєстр прав вимоги за договором факторингу № 034-030723, відповідно до котрого право вимоги за Договором позики №77568722 від 10.09.2021, перейшло до ТОВ «ФК «Сіроко Фінанс».

Доказом на підтвердження оплати новим кредитором на користь первісного кредитора ціни продажу за договором відступлення права вимоги № 034-030723 від 03.07.2023 року є платіжна інструкція №1279 ( а.с.43 зворотній бік).

17.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір факторингу № 17/12/25-01, відповідно до якого ТОВ «Сіроко Фінанс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Сіті Колект» права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а ТОВ «ФК «Сіті Колект» зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах цього договору.

17.12.2025 між сторонами за Договором факторингу було підписано Реєстр прав вимоги за договором факторингу № 17/12/25-01, відповідно до якого право вимоги за Договором позики №77568722 від 10.09.2021, перейшло до ТОВ «ФК «Сіті Колект».

Доказом на підтвердження оплати новим кредитором на користь первісного кредитора ціни продажу за договором відступлення права вимоги № 034-030723 від 03.07.2023 року є платіжна інструкція №14 від 17.12.2025 ( а.с.53).

Таким чином, ТОВ «ФК «Сіті Колект» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, яка в порушення взятих на себе зобов`язань, суму боргу по кредиту не повернув.

Суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем умов кредитного договору за договором позики №77568722 від 10.09.2021, укладеного між відповідачем і ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», щодо повернення тіла кредиту, оскільки відповідачем не подано доказів на спростування даного факту, а отже наявні підстави для задоволення позову в цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами, суд виходить з такого.

Згідно ч.1 ст.1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст.1049 Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Аналіз наведених положень Кодексу в їх сукупності дає суду підстави для висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача отриманого і не сплаченого тіла позики (кредиту) і відсотків, проте нарахованих виключно за період користування грошовими коштами, встановлений у договорі, а саме 2643,24 грн, також такий розмір зазначений у паспорті споживчого кредиту первісним кредитором та додатку №1 до договору позики.

Частинами 1,6,7 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним договором у розмірі 15295,64 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 12652 грн, заборгованість за відсотками 2643,24 грн.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 39,70% (15295,24: 38523,26х100), з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 1056,97 грн (2662,40 :100x 39,70%).

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18.

ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір-обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правової допомоги № ДО-20260202/001 від 02 лютого 2026 року, заявка про надання правової допомоги № 722 від 01.05.2026, витяг з акту № 722 про надання правової допомоги від 01.05.2026 на загальну суму 15000,00 грн, платіжна інструкція № 1467 від 15 травня 2026 року.

З заявки про надання правової допомоги № 722 від 01.05.2026 та витягу з акту № 722 про надання правової допомоги від 01.05.2026 вбачається, що адвокатом Богомоловим В.В. здійснено таку роботу: надання усної консультації без вивчення документації 2,5 год; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 2 год.

Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи малозначність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 15000 грн, який є завищеним, в даному випадку розумним та співмірним розміром є 3000 грн витрат на правничу допомогу, а, із врахуванням часткового задоволення позову, правнича допомога до стягнення визначається судом у розмірі 1191 грн (3000*39,70/100=1191).

Щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн, судом враховується наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 10.11.2025 уклав договір про надання правничої допомоги.

Згідно з актом здачі-прийняття наданих послуг від 21 серпня 2026 року адвокатом Скользнєвою В.В. надані послуги щодо ознайомлення з матеріалами справи та написання відзиву на позовну заяву (вартість 8000 грн).

Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги судом задоволено частково – на 39,70%, та виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи малозначність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 8000 грн, який є завищеним, в даному випадку розумним та співмірним розміром є 1500 грн витрат на правничу допомогу, тому сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з позивача на користь відповідачки пропорційно розміру задоволених вимог становить 904 грн 50 коп (1500*60,30/100=904,50).

Згідно із ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Отже, з урахуванням положень ч. 10 ст. 141 ЦПК України в суму судових витрат зі сплати судового збору, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1056 грн 97 коп слід зарахувати судові витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідачки в розмірі 904 грн 50 коп, та остаточно стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача різницю в розмірі 153 грн 47 коп (1056,97 – 904,50= 153,47).

При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 247, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за кредитним договором №77568722 від 10.09.2021 у розмірі 15295 (п`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто п`ять) гривень 64 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» 153 (сто п`ятдесят три) гривні 47 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1191 (одну тисячу сто дев`яносто одну) гривню.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», місцезнаходження за адресою: 02154, м. Київ, пр.. Соборності, буд. 30-А, прим. 321, код ЄДРПОУ 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя О. В. Роздайбіда