Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №734/4041/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/4041/26

Провадження № 3/734/2064/26

ПОСТАНОВА

іменем України

02 жовтня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області під головуванням судді Бараненка С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в с-щі Козелець справу про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , місце служби та посада: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), начальник навчального тактичного поля військової частини НОМЕР_1 , сержант, військовий квиток серії НОМЕР_2 , за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Наказом начальника центру (по особовому складу) від 20.03.2024 № 28-РС, сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду начальника навчального тактичного поля військової частини НОМЕР_1 та з 03.05.2024 останній справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 28, 29, 31, 58-59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальник навчального тактичного поля військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_1 , за своєю посадою є прямим начальником для військовослужбовиці ОСОБА_2 та в силу зазначених вище положень Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язаний завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності, встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України, проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни у взводі (групі, башті), їх зовнішнім виглядом, виконанням правил носіння військової форми одягу, правильним припасуванням спорядження, обмундирування, взуття та за додержанням правил особистої гігієни.

Таким чином, сержант ОСОБА_1 є військовим начальником, який обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, а тому відповідно до примітки ст. 172-13 КУпАП, є військовою службовою особою.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно з вимогами ст. ст. 19, 68 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У свою чергу, відповідно до положень ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються Статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно зі ст. ст. 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України внутрішній порядок - це суворе додержання визначених військовими статутами правил повсякденної діяльності військовослужбовцями, яке досягається глибоким розумінням, свідомим і неухильним виконанням військовослужбовцями обов`язків, визначених законами України та статутами Збройних Сил України та неухильним виконанням розпорядку дня.

Статтями 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі; військова дисципліна зобов`язує кожною військовослужбовця дотримуватися Конституції та Законів України, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, зразково виконувати військовий обов`язок, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.

Відповідно до пункту 2.10. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300 (далі - Положення про військове господарство), найважливішими завданнями командирів, начальників га усього особового складу військових частин та з`єднань є: постійний розвиток військового (корабельного) господарства, впровадження наукової організації праці при його веденні, постійне поліпшення матеріально-побутових умов та задоволення культурних потреб військовослужбовців, ощадливі та економні витрати матеріальних засобів і коштів, уміле й ефективне використання техніки при виконанні господарських заходів.

Будучи прямим начальником військовослужбовці ОСОБА_2 , сержант ОСОБА_3 наділений всією повнотою розпорядчої влади стосовно останньої та на нього покладено персональну відповідальність щодо забезпечення військової дисципліни та неухильного виконання обов`язків підлеглих йому військовослужбовців.

Відповідно до п. 12 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, сержант ОСОБА_1 зобов`язаний забезпечити належну організацію обліку особового складу у підрозділі.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Також, наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншими особам (далі за текстом - Порядок).

Пунктом 2 Розділу І Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 2 Розділу 1 Порядку підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації), накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження, накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення, накази про присвоєння військових звань, грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 2 Розділу 1 Порядку грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини па грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

Відповідно до пункту 7 Розділу І Порядку, розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.

Пунктом 15 Розділу І Порядку передбачено, що грошове забезпечення не виплачується серед іншого, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.

Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Відповідно до ч. 6 ст. 2, п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за контрактом осіб рядового складу та військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу. Початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.

Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 21.10.2024 № 102-РС солдата ОСОБА_2 , стрільця відділення охорони взводу охорони НОМЕР_3 загальновійськового полігону звільнено з займаної посади і призначено до цього самого центру на посаду оператора-електрика навчального тактичного поля НОМЕР_3 загальновійськового полігону.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.10.2024 за № 180 солдата ОСОБА_2 визначено вважати такою, що справи та посаду стрільця відділення охорони здала, справи та посаду оператора-електрика навчального тактичного поля військової частини НОМЕР_1 прийняла і приступила до виконання службових обов`язків за посадою.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.10.2025 № 285 солдата ОСОБА_2 , звільнену наказом начальника НОМЕР_4 навчального центру (по особовому складу) від 02.10.2025 за № 79-РС у запас за пп. «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», визначено вважати такою, що з 08.10.2025 виключена зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Зважаючи на викладене, солдат ОСОБА_2 перебувала в підпорядкуванні сержанта ОСОБА_1 в період з 23.10.2024 по 08.10.2025.

Відповідно до директиви Міністра оборони України від 07.12.2004 № Д-312/1 /028дск, з 01.01.2005 фінансове забезпечення 33 полігону здійснюється через фінансово-економічну службу військової частини НОМЕР_5 .

Водночас, начальник навчального тактичного поля військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, достовірно знаючи вимоги вказаних вище наказів та інструкцій та обов`язкових до виконання ним вимог законодавства, в умовах особливого періоду, перебуваючи за місцем розташування військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , не забезпечив належне підтримання внутрішнього порядку, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України, не організував достовірний облік підлеглого йому особового складу, не контролював отримання точних відомостей про підлеглий особовий склад за штатом, списком і в наявності, а також не вжив заходів щодо виявлення факту тривалої та незаконної відсутності на службі ОСОБА_2 : 24.10.2024, 28.10.2024, 29.10.2024, 31.10.2024, 01.11.2024, 04.11.2024, 05.11.2024, 07.1 1.2024, 08.11.2024, 11.11.2024-12.11.2024, 14.11.2024, 18.11.2024-19.11.2024, 21.11.2024-22.11.2024, 25.11.2024-26.11.2024, 28.11.2024-29.11.2024, 09.12.2024-12.12.2024, 16.12.2024, 03.01.2025, 06.01.2025-07.01.2025, 09.01.2025-10.01.2025, 13.01.2025, 17.01.2025, 20.01.2025-21.01.2025, 27.01.2025, 29.01.2025-31.01.2025, 04.02.2025, 06.02.2025, 10.02.2025-11.02.2025, 18.02.2025-21.02.2025, 24.02.2025, 26.02.2025, 28.02.2025, 04.03.2025, 06.03.2025, 12.03.2025, 14.03.2025, 18.03.2025, 24.03.2025-25.03.2025, 28.03.2025, 01.04.2025, 03.04.2025-04.04.2025, 07.04.2025 - всього 61 день, тим самим вживши заходів щодо інформування вищого керівництва задля призупинення останній нарахування та виплати грошового забезпечення за вказані вище періоди, внаслідок чого військовою частиною НОМЕР_5 безпідставно нараховано грошове забезпечення для військовослужбовиці ОСОБА_2 па суму 60 861,82 грн., з якої 43 472,73 грн. - сума грошового забезпечення, яка нарахована та виплачена з урахуванням ставки військового збору, 9 564.00 грн. сума єдиного соціального внеску, 7 825,09 грн. - сума податку на доходи фізичних осіб.

Унаслідок неналежного виконання сержантом ОСОБА_1 своїх службових обов`язків щодо здійснення неналежного контролю за дисципліною та перебування підпорядкованої йому військовослужбовиці ОСОБА_2 допустив відсутність останньої на місці несення служби, не повідомив вище командування про відсутність зазначеної військовослужбовиці, унаслідок чого останній було виплачено грошове забезпечення за періоди відсутності на службі, чим державі в особі військової частини НОМЕР_5 спричинено матеріальну шкоду на суму 60 861,82 грн.

Водночас, відповідно до вироку Козелецького районного суду Чернігівської області від 13.08.2026 у справі № 734/3523/26 за обвинуваченням ОСОБА_2 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 30 липня 2026 року між обвинуваченою ОСОБА_2 та прокурором та встановлено наступні обставини.

Військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 ,, діючи умисно, у порушення вимог ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 1, 4, 11, 16, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не маючи поважних причин та законних підстав для своєї відсутності, достовірно знаючи, що повинна знаходитись за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 , що розташована у АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану, зокрема періоди перебування ОСОБА_2 у підпорядкуванні ОСОБА_1 в періоди часу: 08.11.2024, 11.11.2024-12.11.2024, 14.11,2024, 18.11.2024-19.11.2024, 21.11.2024-22.11.2024, 25.11.2024-26.11.2024, 28.11.2024-29.11.2024, 09.12.2024-12.12.2024, 16.12.2024, 03.01.2025, 06.01.2025-07.01.2025, 09.01.2025-10.01.2025, 13.01.2025, 17.01.2025, 20.01.2025-21.01.2025, 27.01.2025, 29.01.2025-31.01.2025, 04.02.2025, 06.02.2025, 10.02.2025-11.02.2025, 18.02.2025-21.02.2025, 24.02.2025, 26.02.2025, 28.02.2025, 04.03.2025, 06.03.2025, 12.03.2025, 14.03.2025, 18.03.2025, 24.03.2025-25.03.2025, 28.03.2025, 01.04.2025, 03.04.2025-04.04.2025.

07.04.2025, шляхом іншого обману, який полягав у повідомленні безпосереднім командирам про нібито надання командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 дозволу їй на перебування поза межами військової частини, обов`язки військової служби не виконувала, за місцем несення служби не перебувала та займалася особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби, у зв`язку з чим ОСОБА_2 обвинувачується в ухиленні військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.

30 липня 2026 року між обвинуваченою ОСОБА_2 та прокурором укладено угоду про визнання винуватості, в якій сторони зазначили формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченою своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, узгоджене покарання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 4 ст. 190 КК України, визнала та зазначила, що розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, який буде застосований до неї у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості, зазначивши, що добровільно уклала її та надала згоду на призначення узгодженого покарання.

Таким чином, факт відсутності військовослужбовиці ОСОБА_2 у вказані дати визнаний останньою та встановлений вироком суду.

Таким чином, начальник навчального тактичного поля військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_1 у порушення вимог ст. ст. 28, 29, 31, 58-59, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-5, 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 2.10. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, положень Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, положень Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, маючи професійний (службовий) досвід, достовірно знаючи вимоги вказаних вище та обов`язкових до виконання ним вимог законодавства, в умовах особливого періоду, недбало ставлячись до військової служби, не забезпечив належне підтримання внутрішнього порядку, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України, не організував достовірний облік підпорядкованого особового складу у підрозділі, не контролював отримання точних відомостей про підпорядкований особовий склад за штатом, списком і в наявності, а також не вжив заходів щодо виявлення факту тривалої та незаконної відсутності на службі ОСОБА_2 : 24.10.2024, 28.10.2024, 29.10.2024, 31.10.2024, 01.11.2024, 04.11.2024, 05.11.2024, 07.11.2024, 08.11.2024, 11.11.2024-12.11.2024, 14.11.2024, 18.11.2024-19.11.2024, 21.11.2024-22.11.2024, 25.11.2024-26.11.2024, 28.11.2024-29.11.2024, 09.12.2024 - 12.12.2024, 16.12.2024, 03.01.2025, 06.01.2025-07.01.2025, 09.01.2025-10.01.2025, 13.01.2025, 17.01.2025, 20.01.2025-21.01.2025, 27.01.2025, 29.01.2025-31.01.2025, 04.02.2025. 06.02.2025, 10.02.2025-11.02.2025, 18.02.2025-21.02.2025 24.02.2025, 26.02.2025. 28.02.2025, 04.03.2025, 06.03.2025, 12.03.2025, 14.03.2025, 18.03.2025, 24.03.2025-25.03.2025, 28.03.2025, 01.04.2025, 03.04.2025-04.04.2025, 07.04.2025 - всього 61 день, тим самим не вживши заходів щодо інформування вищого керівництва задля призупинення останній нарахування та виплати грошового забезпечення за вказані вище періоди, внаслідок чого військовою частиною НОМЕР_5 безпідставно нараховано грошове забезпечення для військовослужбовиці ОСОБА_2 , на суму 60 861,82 грн., з якої 43 472,73 грн. - сума грошового забезпечення, яка нарахована та виплачена з урахуванням ставки військового збору 9 564,00 грн. – сума єдиного соціального внеску, 7 825,09 грн. - сума податку на доходи фізичних осіб, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Постановою заступника керівника Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Куцолабського Б.О. від 03.08.2026 виділено з матеріалів кримінального провадження № 42024272300000887 від 11.12.2024 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за фактом недбалого ставлення майора ОСОБА_5 та сержанта ОСОБА_1 до служби, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України під № 62026100150003265 від 03.08.2026.

Постановою слідчого П`ятого слідчого відділу з дислокацією у м. Чернігові Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Шкути A.A. від 03.09.2026 кримінальне провадження №62026100150003265 від 03.08.2026 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Зважаючи на викладене, даний адміністративний протокол складено у строк передбачеий КУпАП, тому строки його складання не порушені.

Прокурор в судове засідання не з`явився, просив розглядати протокол про адміністративне правопорушення без його участі.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява останнього про розгляд справи без його участі, з протоколом згоден, а також просив призначити покарання у мінімальному розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-15 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюється за обов`язкової присутності особи, тому з метою запобігання затягування розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, його вина підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом №27 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП від 07.09.2026 року; рапортом військової частини НОМЕР_1 від 02.09.2026 №699; висновком експерта від 30.01.2026 року №СЕ-19/125-25/15583-ЕК; вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 13.08.2026 року у справі №734/3523/26; постановою про закриття кримінального провадження від 03.09.2026 року; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

В ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, суд вважає, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності доведена в повному обсязі та його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Обставин, що згідно ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, дані про особу ОСОБА_1 , суд вважає, що для виправлення останнього, а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.

Відповідно до ст. 5 п. 12 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ст. 33, ч. 2 ст. 172-15, ст. 283, 284, 289 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. в дохід держави на рахунок:

- р/р UA578999980313030106000025657, отримувач ГУК у Чернігівської обл./тг с-щ Козелець/2108110, код за ЄДРПОУ 37972475, МФО 899998, призначення платежу: протокол №27 від 07.09.2026 року.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Козелецького районного суду

Чернігівської області Сергій БАРАНЕНКО