Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №734/2321/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/2321/26

Провадження № 2/734/1171/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 вересня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Бузунко О. А.,

при секретарі Шапці О. О.,

у присутності ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач АТ «ПУМБ» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200717392301 від 02 жовтня 2016 року у розмірі 26 743,19 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що між АТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 02 жовтня 2016 року укладено кредитний договір № 200717392301, відповідно до якого останній видано кредит в сумі 18 000 грн. Відповідач не виконує свої зобов`язання належним чином довготривалий строк, за станом за 19 березня 2026 року у неї перед банком виникла заборгованість в розмірі 26 743,19 грн., яка складається з: 10 061,94 грн. заборгованості за процентами; 16 681,25 грн. заборгованості за кредитом.

Також ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №1001723718901 від 03 листопада 2020 року у розмірі 10940,59 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що між АТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 03 листопада 2020 року укладено кредитний договір № 1001723718901, відповідно до якого останній видано кредит в сумі 40 000 грн. Відповідач не виконує свої зобов`язання належним чином довготривалий строк, за станом за 19 березня 2026 року у неї перед банком виникла заборгованість в розмірі 10 940,59 грн., яка складається з: 0 грн. заборгованості за кредитом; 1,67 грн. заборгованості за процентами; 10 938,92 грн. заборгованості за комісією.

Також ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №1001796576402 від 20 січня 2021 року у розмірі 13 489,92 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що між АТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 20 січня 2021 року укладено кредитний договір № 1001796576402, відповідно до якого останній видано кредит в сумі 10 200 грн. Відповідач не виконує свої зобов`язання належним чином довготривалий строк, станом за 19 березня 2026 року у неї перед банком виникла заборгованість в розмірі 13 489,92 грн., яка складається з: 8 840,23 грн. заборгованості за кредитом; 3,87 грн. заборгованості за процентами; 4 645,82 грн. заборгованості за комісією.

Загальна заборгованість за кредитними договорами складає 51 173,7 грн.

Відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань за договором, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості та судовий збір.

У позові АТ «ПУМБ» заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідачка в судовому засіданні повідомила, що кредити брала, проте більше нічого не пам`ятає.

Суд, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що 03 листопада 2020 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ «ПУМБ» і підписала заяву №1001723718901 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого, підписанням цієї угоди Клієнт приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги. Позичальник просив надати йому споживчий кредит на наступних умовах: кредит на загальні цілі у сумі 40 000 грн., з метою погашення заборгованості на строк 24 місяці, зі сплатою відсотків 0,01 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,99 % рівними платежами згідно графіку платежів.

Також 20 січня 2021 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ «ПУМБ» і підписала заяву №100179576402 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого, підписанням цієї угоди Клієнт приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги. Позичальник просив надати йому споживчий кредит на наступних умовах: кредит на загальні цілі у сумі 10 200 грн., з метою погашення заборгованості на строк 24 місяці, зі сплатою відсотків 0,01 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99 % рівними платежами згідно графіку платежів.

В матеріалах справи міститься платіжна інструкція від 03 листопада 2020 року про зарахування на рахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 40 000,00 грн. та платіжна інструкція від 20 січня 2021 року про зарахування на рахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 10 200,00 грн. на виконання договорів №1001723718901 та №100179576402. З наявного розрахунку заборгованості вбачається порядок нарахування процентів за договорами та погашення заборгованості. Вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Отже, суд вважає за необхідне вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 1,67 грн. за договором 1001723718901 та 8 843,87 грн (8 840,23 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 3,87 – заборгованість за процентами) за договором № 100179576402 задовольнити.

Щодо стягнення комісії за кредитним договором № 1001723718901, № 1001796576402 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 (провадження №61-4202сво22) міститься висновок, згідно з яким якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В заявках на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування вказано, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за договором № 1001723718901 становить 3.99 %, за договором № 100179576402 становить 2,99 %.

Оскільки позивач не надав суду доказів наявності переліку банківських послуг, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, які надаються позичальнику та за які банк встановив щомісячну комісію за обслуговування, в задоволенні вимог про стягнення з відповідача заборгованості за комісіями за вдома вказаними кредитними договорами в сумі 15 584,74 грн слід відмовити.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотків за кредитним договором № 200717392301 від 02 жовтня 2016 року, суд зазначає наступне.

02 жовтня 2016 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ «ПУМБ» і підписала заяву № 200717392301 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого, підписанням цієї угоди Клієнт приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги. Позичальник просив встановити на поточний рахунок кредитний ліміт у сумі 1000 грн. Після цього розмір кредитного ліміту було збільшено 10 липня 2020 року до 4 800 грн., 11 вересня 2020 року до 12 000 грн., 17 листопада 2020 року до 15 000 грн., 22 січня 2021 року до 18 000 грн. Факт встановлення відповідачу кредитного ліміту, який був збільшений 10 липня 2020 року до 4 800 грн., 11 вересня 2020 року до 12 000 грн., 17 листопада 2020 року до 15 000 грн., 22 січня 2021 року до 18 000 грн, підтверджується наданою представниками АТ «ПУМБ» довідкою, а також розрахунками позивача.

В матеріалах справи знаходиться виписка по особовому рахунку Л ОСОБА_1 за період з 02.10.2016 по 19.03.2026, у якій відображено рух коштів по рахунку, починаючи з 19 серпня 2017 року. З моменту укладення договору таку виписку не надано.

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору № 200717392301 за станом на 06 серпня 2026 року за відповідачкою рахується заборгованість по тілу кредиту у розмірі 16 681,25 грн., заборгованість по відсотках у розмірі 10 061,94 грн.

В матеріалах справи наявні надані АТ «ПУМБ» умови публічної пропозиції на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до яких встановлюються види операцій/послуг, розмір тарифів за надані послуги за рахунком, які відповідачем не підписані.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

При цьому, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що банк має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

У даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Публічна пропозиція (оферта) Банку на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг не підписані відповідачкою.

Без наданих суду достовірних підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці умови надання банківських послуг в АТ «ПУМБ» для можливості перевірити розрахунок заборгованості за процентами; а також враховуючи, що роздруківка позивача не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, надані банком Тарифи та умови обслуговування фізичних осіб в банку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Оскільки належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме надана позивачем АТ «ПУМБ» публічна пропозиція є складовою частиною укладеного між сторонами договору і що саме ці умови мала на увазі відповідачка, підписуючи заяву позичальника, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах розмірах та порядку нарахування, суд дійшов висновку, що у стягненні заборгованості за процентами слід відмовити за недоведеністю.

При цьому, суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту, оскільки з виписки до особовому рахунку ОСОБА_1 вбачається активне користування коштами, проти чого відповідачка не заперечувала в судовому засіданні, а заявлена вимога за тілом кредиту не перевищує різницю між використаними та внесеними коштами.

Отже, з договором № 200717392301 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 16 681,25 грн.

Таким чином, підсумовуючи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «ПУМБ», заявлені до відповідача, підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення на користь банку з позичальника боргу за кредитними договорами в загальній сумі 25 527,02 грн. (16 681,25 грн – за договором № 200717392301, 1,67 грн – за договором 1001723718901 та 8 843,87 грн за договором № 100179576402.

На підставі ст. 141 ЦПК з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати АТ «ПУМБ» зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265, 280 ЦПК, -

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитними договорами 25 527,02 грн., судовий збір в сумі 2662,40 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул. Андріївська 4, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 /адреса: АДРЕСА_1 /.

Суддя Олена БУЗУНКО