Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №766/9388/19 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/9388/19

н/п 2/766/5104/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Майдан С.І.,

за участю секретаря: Дубінської К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» 13.05.2019 рокузвернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просить: визнати недійсною довіреність від 25.08.2015 року, видану від імені ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» на ім`я ОСОБА_1 , з моменту її вчинення; визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки BMW 320D, 2007 року випуску, тип транспортного засобу - універсал-В, колір - сірий, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , оформлений довідкою-рахунком серії ААЕ № 281648 від 28.08.2015 року на ім`я ОСОБА_2 ; стягнути з відповідачів судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» здійснює діяльність у сфері фінансового лізингу та є власником транспортних засобів, які передаються клієнтам у користування на умовах відповідних договорів. 11.06.2014 року ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» придбало автомобіль BMW 320D, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 11.06.2014 року, актом приймання-передання та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 24.07.2014 року. У подальшому зазначений автомобіль був переданий у лізинг. Разом із тим, як зазначає позивач, 28.08.2015 року спірний транспортний засіб був перереєстрований на ОСОБА_2 на підставі довідки-рахунку серії ААЕ № 281648. Підставою для здійснення відповідних реєстраційних дій були документи, відповідно до яких інтереси ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» представляв ОСОБА_1 . Позивач заперечує факт видачі ОСОБА_1 будь-якої довіреності на відчуження спірного транспортного засобу та зазначає, що відповідна довіреність від 25.08.2015 року товариством не видавалася та не підписувалася директором ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС». 25.07.2018 року представником позивача було направлено адвокатський запит до Регіонального сервісного центру МВС у Київській області щодо отримання документів, на підставі яких було здійснено перереєстрацію спірного автомобіля. Листом Регіонального сервісного центру МВС у Київській області від 02.08.2018 року № 31/10-3610 повідомлено, що 28.08.2015 року автомобіль BMW 320D, VIN НОМЕР_1 , було перереєстровано з ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» на нового власника на підставі довідки-рахунку, виданої ТОВ «ВАВІЛОН». Після цього представником позивача було направлено адвокатський запит до ТОВ «ВАВІЛОН» щодо надання документів, на підставі яких здійснювалася перереєстрація автомобіля. У відповідь на запит ТОВ «ВАВІЛОН» надало копії документів, серед яких, зокрема, довідка-рахунок, договір комісії, довіреність від імені ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС», висновок НДЄКЦ ТУ МВС у Київській області, протокол зборів засновників товариства, наказ, довідка ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС», а також документи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що лише після отримання зазначених документів йому стало відомо про обставини незаконного відчуження належного йому транспортного засобу та використання документів, які товариством не видавалися. ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» також надало заяву директора товариства, відповідно до якої товариство не формувало та не видавало ОСОБА_1 документів для відчуження спірного автомобіля. Позивач вважає, що довіреність від 25.08.2015 року не відповідає його волевиявленню, оскільки товариство її не видавало, а особа, яка зазначена як підписант, не була уповноважена діяти від імені товариства. У зв`язку з відсутністю належних повноважень у Плохотнікова О.В. на представництво інтересів ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» при відчуженні транспортного засобу позивач вважає недійсним договір купівлі-продажу автомобіля, оформлений довідкою-рахунком серії ААЕ № 281648 від 28.08.2015 року.

Ухвалою судді Херсонськогоміського суду Херсонської області Прохоренко В.В. від 13.06.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовоного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херснської області від 13.06.2019 року витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавілон» докази по справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.11.2019 року закрито підготовче провадження за справою, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області відл 07.07.2020 року призначено за справою почеркознавчу експертизу. Провадження по справі зупинено до отримання висновку експертизи.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.12.2020 року провадження за справою поновлено.

Ухвалою. Херсонського міського суду Херсонської області від 04.11.2021 року призначено по справі судову почеркознавчу експертизу. Провадження по справі зупинено.

26.02.2024 року проведено повторний авторозподіл судової справи між судддями, у зв"язку зі звільненням судді ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Майдан С.І. від 01.03.2024 року справу прийнято до свого провадження, розгляд справи визначено здійснювати в загальному позовоному провадженні зі стадії підготовчого провадження.

Ухвлою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.04.2024 року за зправою призначено судову почеркознавчу експертизу. Провадження по справі зупинено.

Ухвлою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.11.2024 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.02.2025 року призначено за справою повторну судову почеркознавчу експертизу. Провадження за справою зупинено.

Ухвлою Херсонського міського суду від 04.08.2025 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.10.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.09.2026 року ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, 07.09.2026 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягає, надав згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, відзив на позовну заяву не подано. Заяв, клопотань до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280,281 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 ЦК України є визнання правочину недійсним.

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною третьою статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною вимог, встановлених частинами першою — третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона – представник - зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає, зокрема, на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Таким чином, для виникнення у представника повноважень діяти від імені юридичної особи необхідною передумовою є належне волевиявлення юридичної особи щодо надання таких повноважень.

Судом встановлено, що ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» було власником спірного транспортного засобу.

Матеріалами справи підтверджується, що право власності позивача на автомобіль BMW 320D, VIN НОМЕР_1 , виникло на підставі договору купівлі-продажу від 11.06.2014 року та було зареєстроване за позивачем.

Разом із тим, 28.08.2015 року автомобіль було перереєстровано на ОСОБА_2 .

При цьому документи, які стали підставою для такої перереєстрації, містили: - довіреність від 25.08.2025 року, виданої ТОВ «Автокредит Плюс» на ім`я ОСОБА_1 , яка підписана Кравчутою Віталієм Анатолійовичем; - наказ №164/055 від 21.08.2015 року, який підписаний ОСОБА_4 ; - протокол зборів засновників ТОВ «Автокредит Плюс» № 147/84 від 21.08.2015 року, який підписаний ОСОБА_4 ; - довідки №44/217, не датованої, яка підписана ОСОБА_4 .

Позивач категорично заперечує факт видачі цієї довіреності та факт уповноваження ОСОБА_1 на відчуження автомобіля.

Вказані обставини підтверджуються, зокрема, заявою директора товариства, документами щодо повноважень директора, а також іншими письмовими доказами, дослідженими судом.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 не був працівником ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» та, як встановлено судом, не мав належних повноважень на вчинення від імені товариства дій щодо відчуження належного йому автомобіля.

Отже, воля ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» на видачу ОСОБА_1 довіреності та на відчуження спірного автомобіля була відсутня.

За таких обставин довіреність від 25.08.2015 року не може вважатися належним документом, що підтверджує повноваження Плохотнікова О.В. діяти від імені ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС».

Відтак вимога позивача про визнання зазначеної довіреності недійсною є обґрунтованою.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/104-25/18474-ПЧ від 27.06.2025 року, підпис від імені ОСОБА_4 у графі «Директор ТОВ «Автокредит Плюс» довіреності від 25.08.2015 року, виданої ТОВ « Автокредит Плюс» на ім`я ОСОБА_1 , виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_4 у графі «Директор ТОВ» наказу №164/055 від 21.08.2015 року, виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_4 у графі «Голова» протоколу зборів засновників ТОВ «Автокредит Плюс» № 147/84 від 21.08.2015 року, виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_4 у графі «Директор» довідки №44/217, не датованої, виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо законом не встановлено вимог щодо форми такого договору.

Судом встановлено, що ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» не вчиняло дій, спрямованих на відчуження автомобіля на користь ОСОБА_2 , не надавало ОСОБА_1 повноважень на укладення такого правочину та не мало волі на припинення свого права власності на транспортний засіб.

Таким чином, правочин щодо відчуження спірного автомобіля був учинений особою, яка не мала належних повноважень діяти від імені власника транспортного засобу.

За змістом частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Оскільки довіреність, на підставі якої Плохотніков О.В. представляв інтереси ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС», була видана неуповноваженою особою та не відповідала волі власника транспортного засобу, договір купівлі-продажу, оформлений довідкою-рахунком серії ААЕ № 281648 від 28.08.2015 року, не може вважатися таким, що виражає волю ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» на відчуження належного йому майна.

Суд також враховує, що позивач не пропустив строк звернення до суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що про факт перереєстрації автомобіля та документів, на підставі яких вона була здійснена, позивачу стало відомо після отримання відповідей на адвокатські запити у 2018 році.

Саме після отримання документів від Регіонального сервісного центру МВС та ТОВ «ВАВІЛОН» позивач отримав можливість встановити конкретні обставини відчуження транспортного засобу, особу, яка діяла від його імені, та документи, використані для перереєстрації.

Позов подано у межах строку позовної давності, обчисленого з моменту, коли позивач дізнався або за обставинами справи міг дізнатися про порушення свого права.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів того, що ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» було достовірно відомо про спірне відчуження автомобіля раніше.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач довів факт належності йому спірного транспортного засобу, факт його перереєстрації на ОСОБА_2 , відсутність волевиявлення ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» на видачу ОСОБА_1 довіреності та на відчуження автомобіля, а також порушення у зв`язку з цим майнових прав позивача.

З огляду на встановлені обставини суд вважає позовні вимоги ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів у порядку, встановленому статтею 141 ЦПК України, а саме з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір при подачі позову у розмірі 3842,00 грн, по 1921,00 грн з кожного.

Керуючись статтями 15, 16, 203, 207, 215, 216, 237, 244, 626, 638, 639 Цивільного кодексу України, статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 141, 258, 259, 263–265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу - задовольнити.

Визнати недійсною довіреність від 25 серпня 2015 року, видану від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» на ім`я ОСОБА_1 , з моменту її вчинення.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки BMW, модель 320D, 2007 року випуску, тип транспортного засобу - універсал-В, колір - сірий, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , оформлений довідкою-рахунком серії ААЕ № 281648 від 28 серпня 2015 року на ім`я ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» судовий збір у розмірі 3842,00 грн, по 1921,00 грн з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 17.09.2026 року.

СуддяС. І. Майдан