Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №587/168/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/168/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Джепи В. Г., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Хоменко Оксана Володимирівна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачів – адвокат Мазурова К. Д. звернувся до суду з вказаним позовом та заявлені вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 та після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно. Заповіту за життя складено не було. Серед спадкового майна, яке залишилось на дату смерті ОСОБА_3 , значиться квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 , які прийняли спадщину шляхом сумісної реєстрації та проживання разом із померлим. 23 грудня 2025 року позивачі звернулись до приватного нотаріуса СРНО Хоменко О. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , але їм було відмовлено у зв`язку з тим, що у багатоквартирному будинку частина співвласників зареєстрували право власності на житло як на частку житлового будинку, а решта співвласників зареєстрували право власності як на квартиру, що позбавляє можливості у позасудовому порядку зареєструвати право власності на житло за померлим, так як були внесені зміни. Відповідно до інформації з погосподарської книги № 15, виданої Юнаківською сільською радою Сумського району Сумської області, житловий будинок за вказаною адресою рахується за ОСОБА_3 . Тому єдиним способом захисту своїх прав вважають звернення до суду з позовом про визнання права власності на частину квартири за кожним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Позивачі та їх представник в судове засідання не з`явились, від представника позивачів надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області в судове засідання не з`явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Від третьої особи приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Хоменко О. В. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, при вирішенні питання по суті покладається на думку суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 15 липня 1969 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 (а.с. 12).

Згідно з випискою з погосподарської книги №15 село Іволжанське Кияницької сільської ради за 1986-1990 роки, виданою Юнаківською сільською радою Сумськог оарйону Сумської області 06 жовтня 2025 року, квартира під номером АДРЕСА_2 рахується за ОСОБА_3 (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 11).

Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно.

Зі спадкової справи вбачається, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 за законом є його дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 , які прийняли спадщину шляхом сумісної реєстрації та проживання разом із померлим на підставі поданих заяв нотаріусу. Інших спадкоємців за законом, які б мали своєчасно прийняти спадщину, немає (а.с. 35, 46-47).

Згідно з довідкою, виданою ДП «БТІ Регіональна агенція технічної інвентаризації» КП «Ініціатива» Миколаївської сільської ради від 14 листопада 2025 року, в інвентаризаційній справі №А000012549 наявні правовстановлюючі документи, згідно з якими власником об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , є Сумське споживче товариство, частка власності складає 75/100 часток житлового будинку, дата реєстрації 05 травня 1995 року. Крім цього зазначено, що реальна частка нерухомого майна не співпадає, оскільки 75/100 часток зареєстровано як будинок, а решта - як дві квартири, і про наявність інших квартир не вказано. В інвентаризаційній справі станом на 31 грудня 2012 року наявні правовстановлюючі документи на квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 у вказаному житловому будинку під АДРЕСА_3 , згідно з якими право власності на вказані квартири як на окремі об`єкти нерухомого майна зареєстровано за іншими особами (матеріали інвентаризаційної справи №12549, а.с. 15).

У грудні 2025 року позивачі звернулись до приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу з питання видачі на їх імена свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але постановою від 23 грудня 2025 року їм було відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності на квартиру під номером АДРЕСА_2 , оскільки 75/100 часток будинку належать Сумському споживчому товариству, і реальна частка нерухомого майна не співпадає, оскільки 75/100 часток – зареєстровано як будинок, а решта – зареєстрована як дві квартири, і про наявність інших квартир не вказано (а.с. 19-20).

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме станом на 23 грудня 2025 року право власності на квартиру під АДРЕСА_6 в житловому будинку під АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 не зареєстровано (а.с. 21-23).

Ринкова вартість двокімнатної квартири АДРЕСА_2 становить 151800 грн (а.с. 24).

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що позивачі позбавлені можливості отримати свідоцтва про права на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності спадкодавця саме на квартиру АДРЕСА_6 як окремо виділений в натурі об`єкт нерухомого майна.

При огляді судом оригіналу інвентаризаційної справи 12549 на будинок АДРЕСА_3 встановлено, що згідно з реєстраційним посвідченням від 18 травня 1993 року право власності на вказаний будинок було зареєстровано за харчокомбінатом райспоживспілки на підставі рішення Сумського райвиконкому № 248 від 24 листопада 1988 року. У подальшому на підставі постанови правління райспоживспілки № 23 від 26 грудня 1994 року та акту прийому-передачі від 27 грудня 1994 року право власності на цей будинок перейшло до Сумського споживчого товариства. Будинок складався із чотирьох квартир, дві з яких, а саме квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , перейшли у власність громадян на підставі договору купівлі-продажу та на підставі рішення суду. Інші дві квартири, а саме АДРЕСА_6 та АДРЕСА_3 , залишились як частка майна від вказаного будинку у власності Сумського споживчого товариства (матеріали інвент. справи).

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що власником нерухомості є Сумське споживче товариство, тому спірне майно не є спадковим.

Позивачі не надали доказів викупу, приватизації будинку, припинення або переходу права власності від споживчого товариства до іншої особи, а також належних доказів того, що за життя ОСОБА_3 отримав у власність спірну квартиру.

Натомість сама по собі тривалість проживання або користування майном спадкодавцем не породжує права власності на це майно у його спадкоємців, якщо за життя спадкодавця таке право не виникло у встановленому законом порядку.

Долучений представником позивачів лист Сумської райспоживспілки лише підтверджує те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на балансі Сумської райспоживспілки не перебуває та не обліковується, але ніяк не спростовує факту належності Сумському споживчому товариству вказаного майна (а.с. 82).

Долучена до матеріалів справи виписка з погосподарської книги, в якій зазначено, що квартира АДРЕСА_2 рахується за ОСОБА_3 , жодним чином не спростовує факт належності вказаного майна Сумському споживчому товариству, у зв`язку з чим не підтверджує наявність спірної квартири у власності померлого ОСОБА_3 .

Водночас, згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Також суд звертає увагу, що частина житлового будинку, в якому знаходиться спірна квартира, на підставі чинних правовстановлюючих документів належить на праві власності Сумському споживчому товариству.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала, що визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63).

Згідно зі статтею 51 ЦПК України заміна неналежного відповідача або залучення співвідповідача здійснюється судом виключно за клопотанням позивача.

Враховуючи, що позивачі у процесі розгляду справи клопотань про заміну неналежного відповідача Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області на належного відповідача Сумське споживче товариство або про залучення його або його правонаступника як співвідповідача не заявляли, суд доходить висновку, що позов пред`явлено до неналежного відповідача. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки за життя ОСОБА_3 не набув права власності на ізольовану квартиру АДРЕСА_6 , це майно не увійшло до складу спадщини, а тому вимоги позивачів про визнання права власності в порядку спадкування на цей об`єкт є безпідставними та необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 4, 78, 80, 89 ЦПК, ст. ст. 15, 392, 1217, 1218, 1297,1298 ЦК України суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Хоменко Оксана Володимирівна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. Г. Вортоломей