Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №587/3014/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/3014/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Бузовій Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Суми справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сумська міська рада в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у місті Суми» Сумської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою у якій просить встановити факт належності правовстановлюючого документу, ОСОБА_1 , а саме Договору купівлі-продажу, посвідченого держаним нотаріусом Першої Сумської державної нотаріальної контори 28.01.1988 року за реєстровим номером № 3-323, зареєстрований Сумським міжміським відділом технічної інвентаризації 22.02.1988 року за реєстровим № 2487 в реєстрову книгу 92. Зазначає, що йому на підставі зазначеного Договору купівлі-продажу, належить 63/100 будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з необхідністю внести відомості про належний йому вказаний житловий будинок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заявник звернувся до Управління «ЦНАП у місті Суми» Сумської міської ради, де під час консультації отримав роз`яснення адміністратора про те, що його прізвище, зазначене в паспорті громадянина України, не збігається з прізвищем, зазначеним у договорі купівлі-продажу, оскільки у паспорті прізвище зазначено як « ОСОБА_3 », тоді як у договорі купівлі-продажу — « ОСОБА_3 ». З огляду на це документи для проведення державної реєстрації прийняті не були, заявнику було роз`яснено право звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В судове засідання заявник та його представник не з`явились, у письмовій заяві представник просив справу слухати без їх участі на підставі наявних матеріалів, заяву підтримав у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи – Сумської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду повідомлений належним чином, у письмовому відзиві просив розгляд справи здійснювати без його участі, вимоги заяви заперечив, посилаючись на те, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути змінені або скасовані органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду повідомлена належним чином, у письмовій заяві просила розгляд справи здійснювати без її участі, за наявними у справі матеріалами .

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що заявник придбав 63/100 частину жилого будинку і відповідну частину господарчих та побутових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці загальною площею 700кв.м, що підтверджується Договором купівлі-продажу від 28.01.1988 року, посвідченого держаним нотаріусом Першої Сумської державної нотаріальної контори 28.01.1988 року за реєстровим номером № 3-323, зареєстрований Сумським міжміським відділом технічної інвентаризації 22.02.1988 року за реєстровим № 2487 в реєстрову книгу 92.(а.с.8-9)

У зазначеному Договорі сторонами зазначено: продавець - ОСОБА_4 , покупець - ОСОБА_1 . Прізвище покупця/заявника вказане як « ОСОБА_3 ».

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.05.1961 року ПІБ заявника зазначено як « ОСОБА_5 » (рос). (а.с.10)

в той же час, відповідно до відомостей вказаних у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області 18.10.1999 року, ПІБ заявника « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.6-7)

Згідно Довідки про присвоєння ідентифікаційного номера №1790 прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_6 ». (а.с.7 на звороті)

Пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , видане на ім`я « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.14)

До матеріалів справи долучено також Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 26.12.1987 року, Трудова книжка серії НОМЕР_6 , заведена 20.02.1986 року, військовий квиток серії НОМЕР_7 від 11.11.1989 року, у яких прізвище заявника вказано як « ОСОБА_3 » російською мовою. (а.с.11-13)

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності визначається у порядку визначеному законом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З матеріалів справи вбачається, заявник з метою внесення відомостей про належний йому житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 , до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, звернувся за консультацією до Управління «Центр надання адміністративних послуг у місті Суми» Сумської міської ради. Під час консультації заявник отримав роз`яснення адміністратора про те, що його прізвище, зазначене в паспорті громадянина України, не збігається з прізвищем, зазначеним у договорі купівлі-продажу, а саме: у паспорті прізвище зазначено як « ОСОБА_3 », тоді як у договорі купівлі-продажу — « ОСОБА_3 ». З огляду на це документи для проведення державної реєстрації прийняті не були, і заявнику було надано усну рекомендацію звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В Постанові Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року зі змінами в п. 12 указано, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

В ході судового розгляду судом встановлено, що у вище зазначених особистих документах заявника зазначено прізвище заявника як « ОСОБА_6 ».

Зазначені розбіжності в написанні прізвища заявника у Договорі купівлі-продажу від 28.01.1988 року суперечать дійсним ідентифікуючим документам заявника та не збігаються з записами у паспорті громадянина України, ІПН та пенсійному посвідченні де прізвище вказано як « ОСОБА_6 ».

Вочевидь розбіжності у написані прізвища заявника сталися через помилковий переклад прізвища з російської мови на українську мову, що в подальшому спричинило неправильне зазначення прізвища заявника. Дана помилка перешкоджає заявнику реалізувати свої законні права як власника нерухомого майна, оскільки її неможливо виправити в позасудовому порядку.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Встановлення факту належності зазначеного в заяві правовстановлюючого документу, має юридичне значення для заявника, оскільки від його встановлення залежить реалізація його права на володіння, користування і розпорядження нерухомим майном, що є його власністю, а саме встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документа заявнику є необхідним для здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Оскільки встановити даний факт в інший спосіб неможливо, суд вважає за необхідне встановити факт належності заявнику зазначеного в заяві правовстановлюючого документу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 81, 89, 263 - 265, 315, 319 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , а саме: Договору купівлі-продажу, посвідченого держаним нотаріусом Першої Сумської державної нотаріальної контори 28.01.1988 року за реєстровим номером № 3-323, зареєстрований Сумським міжміським відділом технічної інвентаризації 22.02.1988 року за реєстровим № 2487 в реєстрову книгу № 92.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А. Степаненко