Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №585/2327/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2327/26

Номер провадження 2/585/1526/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді – Цвєлодуб Г.О.,

за участю позивача – ОСОБА_1

представника позивача – адвоката Єрньєй А.А.

представника відповідача – Алфімова В.В.

секретаря судового засідання Салій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років.

Позов мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , який погребує матеріальної допомоги, оскільки навчається закордоном на 3-му курсі в Технічному університеті Кошице на факультеті електротехніки та інформатики (Республіка Польща), на денній формі навчання, за програмою бакалаврату. Будь яких доходів повнолітня дитина ОСОБА_3 не отримує, здійснює тимчасові підробітки, кошти за отримання яких повністю витрачає на навчання, репетиції, харчування, проїзд з Республіки Польщі до України та з України в Польщу, купівлю канцелярських товарів, поповнення телефону, оплати мережі інтернет, але ці кошти повністю не покривають потреби дитини на період навчання, а сама дитина потребує матеріальної та фінансової допомоги, як зі сторони батька, так і зі сторони матері. Відповідач проживає за межами території України, точне місцезнаходження та перебування його не відоме, працездатний, працює, отримує доходи, на утриманні інших осіб не має, а тому має можливість утримувати свого повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Ухвалою судді від 04 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

17 червня 2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що син відповідача – ОСОБА_3 після досягнення повноліття виїхав до Словакії, де останні три рокі постійно проживає, навчається і працює, відповідач постійно надає сину фінансову допомогу, за період з 01.01.2023 по 01.01.2025 відповідач перерахував на розрахунковий рахунок ОСОБА_3 4350 євро, за період з 01.01.2025 по 15.06.2026 – 3030 євро. Крім того, згідно поданого позивачем підтвердження про навчання ОСОБА_3 , який є студентом 3-го курсу, вказано термін навчання з 01.09.2025 по 31.08.2026, стандартна тривалість навчання становить три роки, в зв`язку з чим покладені в обґрунтування доводи, що ОСОБА_3 буде навчатися за програмою бакалаврату до досягнення 23 років є безпідставними.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач і так надає сину фінансову допомогу, припинив надавати її з того часу, як було подано позов до суду.

Відповідач до суду не з`явився, проте належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Третя особа в заяві до суду позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, справу розглядати без його участі у зв`язку з перебуванням за кордоном.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно підтвердження від 04.09.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студентом 1-го курсу інженерного факультету денної форми навчання згідно з навчальною програмою на факультеті електротехніки та інформатики Технічного університету Кошицях у 2026/2027 навчальному році, навчальний рік триває з 01.09.2026 по 31.08.2027, стандартна тривалість навчання становить 2 роки.

ОСОБА_3 орендує житло в студентському гуртожитку Кошицького технічного університету, що підтверджується копією договору проживання № 2024001138 від 11.09.2026, квитанціями про оплату гуртожитку від 11.08.2026, 25.08.2026.

Наведене свідчить, що між сторонами склалися спірні сімейні правовідносини з приводу утримання повнолітньої дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Положеннями ч. ч. 1, 3 ст.199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених уст. 182 цього Кодексу, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Аналіз ст. ст. 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Тож стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 дійсно не має змоги повноцінно працювати, оскільки навчається у навчальному закладі на денній формі навчання.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач працює за кордоном, що підтвердив в судовому засіданні і представник відповідача.

Доказів того, що відповідач не може надати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина в зв`язку з його навчанням, останнім суду не надано. Також відповідачем не надано доказів погіршення стану здоров`я, майнового стану. В зв`язку з чим, суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує те, що відповідач працює за кордоном, однак, розмір заробітної плати сторонами не надано.

В його житті немає обставин, передбачених законом, які б могли звільнити його від сплати аліментів на утримання повнолітнього сина.

При визначенні розміру аліментів судом також враховується та обставина, що відповідач також з червня 2026 року сплачує позивачу аліменти на утримання їх спільної неповнолітньої дитини, у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу, про що не заперечували сторони у справі, а тому дана обставина, на переконання суду, окремо доказування не потребує.

З метою запобігання погіршення майнового стану повнолітнього сина позивача і платника аліментів, враховуючи положення ч.1 ст.13 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача на користь позивача, на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, мають стягуватись аліменти в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

За таких обставин, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання ОСОБА_4 на період навчання в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не пізніше ніж до досягнення повнолітнім ОСОБА_3 двадцяти трьох років.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд уважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. за розгляд позовної вимоги про стягнення аліментів.

На підставі положень ст. ст. 191, 199, 200 СК України, ст. ст. 258-259,263,264,265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на період навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісяця з дня подання позову, тобто з 03.06.2026 і до закінчення навчання, але не довше ніж досягнення ОСОБА_3 23х (двадцяти трьох) років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

В іншій частині позову - відмовити

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись у приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області з 02 жовтня 2026 року або за відповідним номером справи у ЄДРСР чи електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ