Суд: Роменський міськрайонний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №585/2631/26
Суддя: Шульга В. О.
Справа № 585/2631/26
Номер провадження 2/585/1681/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, за участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у судовому засіданні в місті Ромни цивільну справу за позовом Грибанова Дениса В`ячеславовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
Грибанов Д.В., який діє в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором № 103618242 в розмірі 17 072,30 грн. та понесені судові витрати. Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження. В обґрунтування позову вказано, що 28 листопада 2025р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (далі – Первісний кредитор, ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 (далі – Відповідач або Позичальник) було укладено кредитний договір № 103618242 (далі – Кредитний договір) (копія кредитного договору з додатками додається). Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника. Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, Кредитні кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» Позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Згідно з п. 1.1. Кредитного договору, к редит вважається наданим в день перерахування ТОВ «МІЛОАН» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. Кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. Кредитного договору. Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови Кредитного Договору, Відповідач також підтверджує, що умови Договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому Кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 24 квітня 2026р. між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 24042026 (далі – Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (копія Договору факторингу додається). Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників – підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до Реєстру боржників №2 від 24 квітня 2026р. до Договору факторингу № 24042026 від 24.04.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 17 072,30 грн., з яких: - 4 945,74 грн. – сума заборгованості за основним зобов`язанням; - 2 536,56 грн. – сума заборгованості по процентам за користування кредитом; - 0,00 грн. – сума заборгованості по комісії за надання кредиту; - 2 590,00 грн. – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; - 7 000,00 грн. – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора , вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості. Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора , вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості. Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ « ФК « ЄАПБ» за кредитним договором № 103618242 в розмірі 17 072,30 грн., з яких: - 4 945,74 грн. – сума заборгованості за основним зобов`язанням; - 2 536,56 грн. – сума заборгованості по процентам за користування кредитом; - 0,00 грн. – сума заборгованості по комісії за надання кредиту; - 2 590,00 грн. – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; - 7 000,00 грн. – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. На вимогу п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, повідомляємо, що Позивачем не здійснювалися заходи досудового врегулювання спору, оскільки законом не визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору для даної категорії справ. Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України, повідомляємо, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ТОВ «ФК «ЄАПБ» понесло і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить: - судовий збір за подання позовної заяви – в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб * 0,8 (коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання позовної заяви через Електронний суд) (3328,00*0,8 = 2662,40 грн. – станом на 01.01.2026) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. - витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів – в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1664 грн.).
Ухвалою суду від 29 червня 2026 року провадження у вказаній справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, що 28.11.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладено договір про надання коштів у кредит №103618242, згідно якого ТОВ «МІЛОАН» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 5000,00 грн., строком на 360 днів. Указаний кредитний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який зазначений п. 9 Кредитного договору, реквізити та підписи сторін (а.с.6-12зв.).
Як вбачається з матеріалів справи, додатком № 3 до Договору про споживчий кредит № 103618242 від 28.11.2025 визначено додаткові контактні номери позичальника ОСОБА_1 : НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , які кредитодавець має право використовувати для взаємодії з позичальником за кредитним договором. (а.с.13зв.)
Відповідно до паспорта споживчого кредиту № 103618242 передбачено надання ТОВ «Мілоан» кредиту в розмірі 5 000,00 грн. строком на 360 днів. Процентна ставка є фіксованою та становить 3,65 % річних протягом першого розрахункового періоду і 180,00 % річних у подальшому. Також передбачено комісію за обслуговування кредиту в розмірі 7,40 % від суми кредиту за розрахунковий період. (а.с.14-15зв.).
При цьому, як вбачається з долученої позивачем до матеріалів справи відомості про щоденні нарахування та погашення, яка складена ТОВ «Мілоан», проценти за користування кредитом нараховані за період з 28.11.2025 року по 24.04.2026 року включно. З наданої позивачем копії відомості вбачається, що 10.01.2026 року було здійснено відповідачем частково сплату тіла кредиту у розмірі 54,26 грн.,сплату процентів по кредиту у розмірі 320,58 грн., сплату комісії за обслуговування кредиту у розмірі 370,00 грн. (а. с. 20-21).
Відповідно до договору факторингу № 24042026 від 24.04.2026, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «МІЛОАН», клієнт зобов`язується відступити фактору за плату права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, а фактор - прийняти такі права вимоги та сплатити їхню ціну. Перехід прав вимоги здійснюється на підставі реєстрів боржників та актів приймання-передачі. Договором визначено порядок розрахунків, передачі документації, а також права й обов`язки сторін. (а.с.22-26зв.).
Згідно до акта приймання-передачі Реєстру боржників № 2 від 24.04.2026, складеного на виконання договору факторингу № 24042026, ТОВ «МІЛОАН», передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло реєстр, що містить 3290 боржники, із загальною сумою заборгованості 55 484 557,55 грн. Реєстр передано в повному обсязі, зауважень щодо його змісту не зазначено. (а.с.28).
До позову долучено Реєстр боржників № 2 від 24.04.2026, складеного до договору факторингу № 24042026, до реєстру включено заборгованість за договором № 103618242 від 28.11.2025 у розмірі 17 072,30, з яких 4945,74 грн. - основний борг, 2536,56 грн. - проценти за користування кредитом, 7 000,00 грн. - пеня та 2590,00 грн. - комісія за обслуговування кредиту.
Відповідно до свідоцтва виданого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України ТОВ «ФК`ЄАПБ» зареєстроване як фінансова установа (а.с.32).
Як вбачається з розпорядження № 691 від 23.03.2017 року Національною комісією,що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг постановлено видати ТОВ «ФК «ЄАПБ» ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на: надання послуг з факторингу (а.с.33).
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Зобов`язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлює принцип обов`язковості виконання договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За таких обставин, дослідивши зібрані в справі докази, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд вважає позов обґрунтованим і доходить висновку про можливість його задоволення.
Матеріалами справи доведено, що 28.11.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладено договір про надання коштів у кредит №103618242, згідно якого ТОВ «МІЛОАН» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 5000,00 грн., строком на 360 днів. Указаний кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 9 Кредитного договору, реквізити та підписи сторін.
Позивач на підставі Договору факторингу № 24042026 від 24.04.2026 року набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 103618242 від 28.11.2025 року.
Відповідач користувалася наданими коштами, заперечень щодо незгоди з отриманим кредитом та розміром нарахованої заборгованості суду не надала, доказів про відсутність заборгованості у розмірі, вказаному в розрахунках, суду нею також не надано, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 тому суд дійшов висновку про необхідність захисту прав ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», шляхом задоволення позову.
Водночас підстав для стягнення із відповідача штрафних санкцій в сумі 7 000,00 грн. суд не вбачає, з огляду на таке.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим же пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні запроваджений правовий режим воєнного стану, який триває до даного часу.
Оскільки неустойка (штраф), нарахована відповідачу за прострочення виконання грошового зобов`язання, заявлена до стягнення за період дії воєнного стану, у її стягненні з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України слід відмовити.
Щодо вирішення вимоги про стягнення комісії в розмірі 2590,00 грн. суд зазначає наступне.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: 1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит; 2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.
З положення ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо включаються до реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки.
Окреме стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення є порушенням закону, в зв`язку з чим умова Договору яка передбачає таке стягнення є нікчемною на підставі ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином заявлена позивачем до стягнення сума комісії у розмірі 2590 грн. 00 коп. грн. не підлягає стягненню
Оскільки добровільно відповідач заборгованість з тіла кредиту не повертає, під час розгляду даної справи заперечень щодо незгоди із наданим кредитом та розміром нарахованої заборгованості по ньому суду не висловив, то суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, та вважає необхідним стягнути з відповідача борг у розмірі 7 482,30 грн., що складається з тіла кредиту 4 945,74 грн. та відсотків у розмірі 2 536,56 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Оскільки судом позов задоволено частково в сумі 7482,30 грн., що становить 43,83%, тому з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених щодо нього вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1166,93 грн. (2662 грн. 40 коп. х 43,83% :100 = 1166,93 грн.).
На підставі положень ст.ст.12, 77-81, 141, 259, 263-265, 273, 280-284, 353, 354 ЦПК України,ст.ст.207, 525, 526, 530, 536, 546, 549, 599, 611, 612, 625, 626, 628, 629, 634, 639, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, -
У Х В А Л И В :
Позов Грибанова Дениса В`ячеславовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 103618242 від 28.11.2025 року в розмірі 7 482,30 (сім тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 30 копійок ) та судовий збір в розмірі 1166,93 (одна тисяча сто шістдесят шість гривень 93 копійки).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга
Оригінал: reyestr.court.gov.ua