Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №584/1654/25 — Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/1654/25

Провадження № 2/584/301/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02.10.2026 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Токарєва С.М.

за участю: секретаря – Зікрати Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення в натурі частки нерухомого майна,

встановив:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом з вимогами виділити в натурі їй частку в цілому як окреме індивідуально визначене нерухоме майно, визначивши розмір частки одна ціла, а також припинити право спільної часткової власності нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є власником 9/20 часток житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 4 липня 2007 року, посвідченого державним нотаріусом Путивльською районною державною нотаріальною конторою за реєстраційним №801, судові витрати просить покласти на неї.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 12 січня 2026 року було відкрито провадження у даній цивільній справі та визначено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, а також призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 12 лютого 2026 року підготовче провадження у даній цивільній справі було закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 14 травня 2026 року залучено як співвідповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 22 вересня 2026 року провадження у справі закрито в частині позовних вимог до ОСОБА_4 , у зв`язку зі смертю відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала (а.с.66).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала, в силу ч.7 ст.128, ч.4 ст.130 ЦПК України вважається такою, що повідомлена належним чином про час і місце судового засідання (а.с.43,67,73).

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала, в силу ч.7 ст.128, ч.4 ст.130 ЦПК України вважається такою, що повідомлена належним чином про час і місце судового засідання (а.с.65,72).

Враховуючи зазначене, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних в ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як убачається з копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 4 квітня 2007 року, реєстровий №801 ОСОБА_1 отримала у спадок 920 часток житлового будинку садибного типу, загальною площею – 52,9 кв.м., житловою – 49,7 кв.м. з надвірними спорудами та будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.9-10).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №433172550 від 27 червня 2025 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 9/20 житлового будинку та за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на 11/20 житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Рішенням Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області перейменовано вулицю Дзержинського на вулицю Шевченка (а.с.12).

Як вбачається з технічного паспорта виданого Путивльським БТІ та П від 30 липня 2025 року по АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок «А-І» загальною площею 89,0 кв.м, житловою площею 50,0 кв.м, що складається з: коридору «І» площею 3,5 кв.м, санвузла «1» площею 6,9 кв.м., кухні «2» площею 11,9 кв.м, житлової кімнати «3» площею 13,8 кв.м., житлової кімнати «4» площею 7,9 кв.м., який побудований у 1961 році та надвірними спорудами: прибудови «а», «а1», «а2», погріб «П», сарай «Б», сарай «Г», літня кухня «В», прибудова (сарай) «в», погріб «Пг», навіс «Н», вбиральня «У», огорожа «№1-2» (а.с.13-15).

Відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , зазначений наступний варіант поділу: об`єкт 1: частка житлового будинку: група №1 загальною площею 45,0 кв.м. (у т.ч. житлова -28,3 кв.м.), В – літня кухня площею 21,4 кв.м., сарай площею 8,3 кв.м., Пг - погріб площею 8,9 кв.м., огорожа №1, що становить 11/20 ідеальних частин; обьєкт 2: частка житлового будинку: група №2 загальною площею 44.0 кв.м. (у т.ч. житлова – 21,7 кв.м.), сарай Б площею17,5 кв.м., сарай Г площею 17,5 кв.м., навіс Н площею 14,8 кв.м.,вбиральня У площею 1,0 кв.м., огорожа №2, що становить 9/20 частин та належить ОСОБА_1 (а.с.16-17).

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Ця засада означає, що право власності є недоторканним, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Поняття, зміст права власності та його реалізація закріплено у статях 316, 317, 319 ЦК України, згідно з якими право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном. Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Відповідно до ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Понесені позивачем по справі судові витрати розподілу не підлягають, зважаючи на наявність відповідного клопотання позивача.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.356,364,367,402,403 ЦК України, ст.ст.12,89,141,263-265, 280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення в натурі частки нерухомого майна задовольнити повністю.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в натурі 9/20 частин належного їй житлового будинку в цілому як окреме індивідуально визначене нерухоме майно, визначивши розмір частки – 1 (одна ціла), та припинити право спільної часткової власності нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме виділити як окремий об`єкт нерухомого майна – житловий будинок, що складається із коридору площею 3,5 кв.м., санвузла площею 6,9 кв.м., кухні площею 11,9 кв.м., житлової кімнати площею 13,8 кв.м., житлової кімнати площею 7,9 кв.м., а всього загальною площею 44,0 кв.м, житловою площею 21,7 кв.м, та наступні надвірні споруди: сарай Б, сарай Г, навіс Н, вбиральню У, огорожу №2.

Заочне рішення може бути переглянуто Путивльським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі невручення заочного рішення суду у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд шляхом подачі відповідної заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв