Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №592/911/22 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/911/22

Провадження № 3-в/592/48/26

ПОСТАНОВА

22 вересня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Костенко В.Г., розглянувши заяву Міністерства культури України про роз`яснення постанови суду від 16 листопада 2023 року у справі №592/911/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 471 МК України, з участю представника Сумської митниці Великодної Н.О.

У С Т А Н О В И В:

Від Міністерства культури України надійшла заява у якому просить роз`яснити спосіб виконання постанови суду від 16.11.2023.

Заява мотивована тим, що постановою суду від 16.11.2023 ікону із зображенням Пресвятої Богородиці, яка написана на дошці та має зверху напис «Покровь Пресвятия Богородици», розміром 35x44 см, передано безоплатно Міністерству культури та інформаційної політики України з метою уточнення права власності на неї.

При проведенні перевірки установлено, що належність цієї ікони до Музейного фонду України не встановлена. Суд не приймав рішень, щодо конфіскації цієї ікони. Також не вирішено питання про її повернення особі у якої вилучено. Постановою від 03.06.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання Сумської митниці про конфіскацію ікони. Тож на думку заявника рішення суду від 16.11.2023 потребує роз`яснення.

У суді представник митниці підтримав заяву Міністерства культури України та вважав за необхідне вирішити порушене питання.

Для вирішення питання ключового питання про роз`яснення рішення суду слід зазначити наступне.

08.06.2022 постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми по справі № 592/911/22, провадження № 3/592/413/22 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 471 МК України (у редакції на час вчинення правопорушення тобто станом на 12.01.2022) та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу на користь держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 700 грн.. Постанова набрала законної сили 21.06.2022.

Предметом правопорушення була ікона із зображенням Пресвятої Богородиці, яка написана на дошці та має зверху напис «Покровь Пресвятия Богородици», розміром 35x44 см, яка підлягала обов`язковому декларуванню згідно зі ст. 197 МК України та Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей». У справі були відсутні відомості про належність вилученої ікони.

Постановою суду не було вирішено долю вилученого по справі товару, а саме зазначеної ікони.

16.11.2023 постановою суду за клопотанням Сумської митниці ДМС України ікону передано безоплатно Міністерству культури та інформаційної політики України з метою уточнення права власності на неї.

При винесенні постанови 16.11.2023 суд виходив з того, що згідно зі статтею 28 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» культурні цінності, вилучені митними органами або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.

До суду надходило клопотання Сумської митниці ДМС України у порядку виконання рішення. Так митний орган порушував питання про зміну способу і порядку виконання постанови суду від 08.06.2022, а саме пропонував конфіскувати товар. Вимоги мотивував тим, що листом Міністерства культури України від 01.04.2026 № 05/13/1789-26 Державну митну службу України, проінформовано, що зазначена ікона не належить до Музейного фонду України. Щодо ікони відсутні відомості щодо її належності до державної форми власності, правові підстави для прийняття її у державну власність відсутні, а, сама ікона не обернена в дохід держави у встановленому законом порядку. Її власником залишається особа, у якої вона вилучена, що унеможливлює розпорядженням нею Міністерством культури України. Тому просили замість передачі культурної цінності до Міністерства культури України застосувати конфіскацію в дохід держави.

Постановою суду від 03.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання.

Рішення суду від 03.06.2026 мотивовано тим, що постановою суду від 08.06.2022 на ОСОБА_1 стягнення було накладено у межах санкції правопорушення передбаченого ст. 471 МК України (у редакції на час вчинення правопорушення тобто станом на 12.01.2022) та з урахуванням Рішення Конституційного суду України від 21.07.2021, N 3-р(П)/2021 - Справа N 3-261/2019(5915/19).

Виходячи з того, що положення ст. 471 МК України щодо стягнення у виді конфіскації товарів, які були безпосереднім предметом правопорушення, були визнані неконституційними згаданим рішенням Конституційного суду України, то постановою від 08.06.2022 у справі № 592/911/22 було застосовано стягнення лише у вигляді штрафу без конфіскації майна.

Від Міністерства культури України надійшло клопотання у якому просить роз`яснити спосіб виконання постанови суду від 16.11.2023.

Клопотання мотивоване тим, що належність цієї ікони до Музейного фонду України не встановлене. Суд не приймав рішень, щодо конфіскації цієї ікони та не вирішив її питання про повернення особі у якої вилучено.

Для вирішення вказаного ключового питання щодо роз`яснення рішення суду слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 1 Конституції Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною другою статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Аналізуючи наведені положення закону суд зобов`язаний діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Це означає, що суд повинен чітко керуватися нормами законодавства, захищаючи права і свободи громадян. Суд не може привласнювати функції інших органів чи виходити за рамки процедур, передбачених процесуальним кодексом (цивільним, кримінальним, адміністративним тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 1 МК України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Конституційний суд України у рішенні № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1).

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 459 МК України адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.

Згідно приписів ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ст. 1 ч. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Положеннями ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Відповідно до ст. 465 МК України конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

При вирішенні питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

На підставі комплексного аналізу суд констатує, що особа може бути притягнута до відповідальності лише на підставі закону. Особа не може бути позбавлена права власності інакше ніж на підставі судового рішення у випадках визначених законом. Конфіскація майна є видом стягнення яке застосовується судом у разі вчинення правопорушення.

08.06.2022 постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми по справі № 592/911/22, провадження № 3/592/413/22 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 471 МК України (у редакції на час вчинення правопорушення тобто станом на 12.01.2022) та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу на користь держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 700 грн. Постанова набрала законної сили 21.06.2022.

На час накладення стягнення положення ст. 471 МК України з урахуванням Рішення Конституційного суду України від 21.07.2021, N 3-р(П)/2021 - Справа N 3-261/2019(5915/19) не передбачали стягнення у виді конфіскації товарів. На підставі зазначеного суд при винесенні постанови від 08.06.2022 обмежився штрафом.

У справі були відсутні документи про належність ікони, а тому її постановою суду від 16.11.2023 передано безоплатно Міністерству культури та інформаційної політики України з метою уточнення права власності. Міністерством культури виконано постанову. Так з`ясовано, що ікона не належить до Музейного фонду України.

Положеннями ч. 3 ст. 528 МК України (у редакції на час вчинення правопорушення тобто станом на 12.01.2022) передбачено, що товари, повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, якщо не було прийнято рішення про їх конфіскацію.

Згідно зі статтею 28 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» культурні цінності, вилучені митними органами або правоохоронними органами, а також конфісковані за рішенням суду, передаються безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.

На підставі комплексного аналізу наведених положень суд констатує, що якщо за порушення митних правил не було прийнято рішення про конфіскацію, товари мають бути повернуті особі у якої вилучено. Однак для культурних цінностей діє особливий порядок: вони тимчасово передаються профільним органам влади для експертизи та встановлення законного власника, після чого повертаються йому (або уповноваженій особі) за умови відшкодування витрат на зберігання та експертизу.

У даній ситуації постановою суду не приймалося рішення про конфіскацію культурної цінності, а саме ікони. Судовим рішенням до ікони застосований спеціальний порядок для визначення її власника. Проте належність ікони до музейного фонду не встановлено.

У зв`язку з наведеним володіння іконою ОСОБА_1 не викликає сумніву.

Ураховуючи наведене у сукупності суд вважає, що зазначена ікона підлягає поверненню особі у якої вилучена або її представнику за умови відшкодування витрат на зберігання та експертизу.

Постановою суду від 16.11.2023 за клопотанням Сумської митниці ДМС України ікону передано безоплатно Міністерству культури та інформаційної політики України з метою уточнення права власності на неї.

Проте при виконанні зазначеної постанови постало питання щодо її виконання після того як з`ясувалося, що ікона не належить до музейного фонду, а рішення про конфіскацію не приймалося.

Згідно з ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Тож для усунення сумнівів та непорозумінь у рішенні, суд вважає за необхідне, роз`яснити постанову наступним чином.

Постановою суду від 16.11.2023 за клопотанням Сумської митниці ДМС України ікону передано безоплатно Міністерству культури та інформаційної політики України з метою уточнення права власності на неї. У тому разі якщо належність ікони до музейного фонду не встановлено то її слід повернути особі у якої вилучено після сплати витрат на зберігання та експертизу.

Керуючись ст. 304 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Роз`яснити постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.11.2023 у справі №592/991/22 наступним чином:

Постановою суду від 16.11.2023 за клопотанням Сумської митниці ДМС України ікону із зображенням Пресвятої Богородиці, яка написана на дошці та має зверху напис «Покровь Пресвятия Богородици», розміром 35x44 см, передано безоплатно Міністерству культури та інформаційної політики України з метою уточнення права власності на неї. У тому разі якщо належність ікони до Музейного фонду України не встановлено то її слід повернути особі у якої вилучено, тобто ОСОБА_1 , або її представнику після сплати витрат на зберігання та експертизу.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Владислав КОСТЕНКО