Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №569/15645/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Рівне

Справа № 569/15645/25

Провадження № 33/4815/990/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І.,

з участю: секретаря судового засідання – Супрунюк К.Р.,

захисника – Шевчука В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Шевчука В.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 15 липня 2026 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару, що становить 18 226 (вісімнадцять тисяч двісті двадцять шість) гривень 08 (вісім) копійок.

З протоколу про порушення митних правил №0166/UA204000/2025 від 05 червня 2025 року вбачається, що 15 травня 2022 року громадянин України ОСОБА_1 через Волинську митницю на митну територію України ввіз товар: «легковий автомобіль марки «CITROEN», модель «BERLINGO», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 ».

Переміщення автомобіля через митний кордон України проведено на підставі митної декларації типу ІМ40ЕЕ №UA204000/2022/917827 від 12.05.2022.

У якості підстави для переміщення вказаного транспортного засобу через митний кордон України громадянин ОСОБА_1 подав митним органам документи: договір купівлі-продажу (Umowasprzedazysamochodu) №б/н від 11.04.2022; документ про реєстрації автомобіля в Республіці Польща №DR/BAQ 3496026 від 09.09.2020; довіреність №854 від 09.05.2022.

16.05.2022 декларант ТОВ «АВТОВЕСТ-БРОК» громадянин ОСОБА_2 у Рівненську митницю подав митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA204020/2022/010621 для проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг легкового автомобіля марки «CITROEN», модель «BERLINGO», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 .

Митне оформлення транспортного засобу проведено Рівненською митницю за резервним методом за рівнем митної вартості - 72904,32 гривні.

До митного оформлення транспортного засобу подано документ купівлі-продажу (Umowasprzedazysamochodu) №б/н від 11.04.2022, в якому зазначено, що фактурна вартість автомобіля становить 600 EUR.

Листом Держмитслужби України №26/26-04/7/518 від 27.02.2025 «Про відповіді митних органів Республіки Польща» надіслано інформацію та копії документів митних органів Республіки Польща стосовно експорту з території Європейського Союзу автомобіля марки «CITROEN», модель «BERLINGO», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 .

Митні органи Республіки Польща надіслали копію експортної декларації MRN №22PL301010E0463226 в якій зазначено, що відправником товару є громадянин ОСОБА_3 , а отримувачем ОСОБА_4 .

Вартість транспортного засобу під час купівлі-продажу становила 1200 EUR, що не відповідає відомостям, заявленим митним органам України.

В результаті опрацювання надісланої митними органами Республіки Польща інформації та копій документів встановлено невідповідність даних, що містяться в доданих до відповіді документах, даним заявленим при митному оформленні транспортного засобу на території України.

Зокрема, митним органам України під час ввезення транспортного засобу за митною декларацією типу ІМ40ЕЕ №UA204000/2022/917827 від 12.05.2022 заявлено, що отримувачем автомобіля є громадянин ОСОБА_5 , а фактурна вартість становить 600 EUR.

Зазначене не відповідає відомостям, що містяться в документах, надісланих митними органами Республіки Польща.

Отже, громадянин ОСОБА_1 під час переміщення транспортного засобу через митний кордон України приховав від митних органів України експортну декларацію MRN №22PL301010E0463226, яка містить відомості стосовно зовнішньоекономічної операції та подав митним органам України документи, що містять неправдиві відомості стосовно отримувача та вартості автомобіля.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару, а саме легкового автомобіля «CITROEN», модель «BERLINGO», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 вартістю 1200 EUR (або еквівалент 36452,16 грн. на дату подання митної декларації) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо отримувача автомобіля та відомості, необхідні для визначення його вартості (документ купівлі-продажу (Umowasprzedazysamochodu) №б/н від 11.04.2022).

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Не погоджуючись з постановою суду захисником Шевчуком В.М. подано апеляційну скаргу, в якій він просить постанову місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України скасувати, прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини переміщення автомобіля «CITROEN BERLINGO» через митний кордон України. ОСОБА_1 діяв на підставі довіреності ОСОБА_5 та здійснював перегін автомобіля як перевізник. На думку апелянта, суд не врахував передбачених ч. 2 ст. 460 МК України особливостей відповідальності перевізника та безпідставно поклав на нього відповідальність за відомості щодо вартості й отримувача транспортного засобу.

Вказує, що митне оформлення автомобіля здійснював декларант ТзОВ «АВТОВЕСТ-БРОК», який подав митну декларацію та договір купівлі-продажу. Матеріали справи, за твердженням апелянта, не підтверджують, що він особисто складав, підробляв або подавав ці документи, брав участь у формуванні пакета документів для митного оформлення чи знав про розбіжності у відомостях щодо вартості та покупця автомобіля.

Доводить, що висновок суду про його обізнаність із дійсною вартістю автомобіля та змістом експортної декларації ґрунтується на припущеннях. Саме по собі перевезення транспортного засобу, на його переконання, не доводить умисного подання недостовірних документів з метою приховування товару від митного контролю. Звертає увагу, що автомобіль був пред`явлений митному органу, а митні платежі сплачені.

Також, на думку апелянта, суд не розмежував приховування товару від митного контролю, відповідальність за яке передбачена ст. 483 МК України, та дії, спрямовані на зменшення митних платежів, передбачені ст. 485 МК України.

Також захисник Шевчук В.М. просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що повний текст постанови з`явився в «Електронному суді» 22 липня 2026 року, а з 20 липня до 12 серпня 2026 року він перебував у відпустці.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 15 липня 2026 року (а.с. 139).

Згідно довідки про доставку електронного документу вищевказану постанову було надіслано ОСОБА_6 в його електронний кабінет 22 липня 2026 року (а.с. 146).

Відповідно до наказу №1 від 17 липня 2026 року захисник Шевчук В.М. перебував у відпустці тривалістю 24 календарних дні з 20 липня 2026 року (а.с. 156).

Апеляційна скарга подана до місцевого суду 14 серпня 2026 року (а.с. 147).

Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.

Заслухавши доводи захисника Шевчука В.М. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил, суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України є встановлення в її діях усіх ознак складу цього правопорушення, зокрема умисного характеру подання митному органу як підстави для переміщення товару документів із неправдивими відомостями.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2022 року ОСОБА_1 здійснив ввезення на митну територію України автомобіля «CITROEN BERLINGO», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , на підставі попередньої митної декларації №UA204000/2022/917827 від 12 травня 2022 року. Серед документів, використаних як підстава для переміщення автомобіля через митний кордон України, був договір купівлі-продажу від 11 квітня 2022 року, в якому зазначено вартість транспортного засобу 600 євро, а отримувачем автомобіля за поданими до митного органу України відомостями визначено ОСОБА_5 (а.с. 22).

Водночас за інформацією та документами, отриманими від митних органів Республіки Польща, в експортній декларації MRN №22PL301010E0463226 щодо цього самого автомобіля одержувачем зазначено ОСОБА_1 , а вартість транспортного засобу становила 1200 євро (а.с. 21).

Наведені відомості підлягають оцінці у сукупності з письмовими поясненнями ОСОБА_5 , який повідомив, що надав ОСОБА_1 довіреність на придбання автомобіля за кордоном, деталі придбання узгоджувалися телефоном, а вартість автомобіля становила близько 5600 польських злотих. При цьому саме ОСОБА_1 займався оформленням усіх документів щодо придбання транспортного засобу та його ввезення на митну територію України (а.с. 36-37).

Отже, участь ОСОБА_1 у зазначеній операції не обмежувалася виключно фізичним переміщенням автомобіля через митний кордон України. Він діяв як уповноважена на придбання автомобіля особа, узгоджував обставини його придбання та забезпечував оформлення відповідних документів. Ці обставини спростовують доводи апеляційної скарги про те, що він лише переганяв транспортний засіб та не був обізнаний із його дійсною вартістю.

Посилання захисника ОСОБА_6 на положення ч. 2 ст. 460 МК України не заслуговують на увагу, оскільки зазначена норма встановлює особливості відповідальності перевізників за недостовірні відомості у документах, з якими здійснюється перевезення. Проте у цій справі відповідальність ОСОБА_1 пов`язана з його особистою участю у придбанні автомобіля, оформленні документів та використанні їх для переміщення транспортного засобу через митний кордон України. Тому саме лише посилання на виконання ним також функції перевезення не виключає відповідальності за встановлені судом дії.

Не заслуговують на увагу й доводи про відсутність доказів особистого підроблення ОСОБА_1 договору купівлі-продажу. Для кваліфікації дій за ч. 1 ст. 483 МК України за обставин цього провадження визначальним є свідоме подання як підстави для переміщення товару документа, що містить неправдиві відомості, а встановлення особи, яка безпосередньо виготовила такий документ, не є обов`язковою умовою відповідальності за його використання у зазначений спосіб.

При цьому висновок про наявність умислу в діях ОСОБА_1 ґрунтується не лише на виявленій розбіжності між документами, поданими митним органам різних держав. Його обізнаність із фактичними обставинами придбання автомобіля підтверджується поясненнями ОСОБА_5 про зміст наданого доручення, узгодження вартості автомобіля та оформлення ОСОБА_1 документів. Використання за таких обставин договору із зазначенням вартості 600 євро, яка відрізняється від вартості, наведеної в документах польської сторони, у сукупності з іншими встановленими обставинами свідчить про усвідомлений характер його дій.

Саме по собі зазначення різних одержувачів у документах не може автоматично доводити винуватість особи, яка діє за довіреністю. Однак у цій справі відповідні відомості оцінюються разом із даними щодо вартості автомобіля та доказами безпосередньої участі ОСОБА_1 у його придбанні та оформленні документів. Тому висновки місцевого суду не зводяться до формального зіставлення прізвищ одержувачів у двох деклараціях.

Доводи захисника про здійснення митного оформлення декларантом ТОВ «АВТОВЕСТ-БРОК» також не спростовують встановлених обставин. Подання представником цього товариства 16 травня 2022 року митної декларації для випуску автомобіля у вільний обіг стосується наступного етапу митного оформлення. Натомість ОСОБА_1 інкриміновано використання документів із неправдивими відомостями під час переміщення автомобіля через митний кордон України 15 травня 2022 року. Залучення митного брокера до подальшого оформлення транспортного засобу не усуває відповідальності за особисто вчинені до цього дії.

Безпідставним є і твердження про відсутність приховування від митного контролю з огляду на фактичне пред`явлення автомобіля митному органу. Передбачені ч. 1 ст. 483 МК України способи приховування є альтернативними та охоплюють, зокрема, подання документів із неправдивими відомостями щодо одержувача товару або відомостями, необхідними для визначення його митної вартості. Тому фізична доступність автомобіля для огляду сама по собі не виключає складу інкримінованого правопорушення.

Посилання на сплату митних платежів і визначення митної вартості автомобіля за резервним методом також не спростовують установленого способу його переміщення через митний кордон України. Визначення митним органом митної вартості у розмірі 72 904,32 грн. не змінює змісту документів, використаних під час ввезення автомобіля, та не усуває недостовірності зазначених у них відомостей.

Доводи про необхідність розмежування правопорушень, передбачених статтями 483 та 485 МК України, враховані апеляційним судом. Проте в цьому провадженні ОСОБА_1 поставлено у вину переміщення автомобіля через митний кордон України з використанням як підстави для такого переміщення документів із неправдивими відомостями. Саме ці дії визначають кваліфікацію за ч. 1 ст. 483 МК України. Наявність окремої норми щодо дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, не виключає відповідальності за встановлений у цій справі спосіб переміщення товару.

Апеляційний суд погоджується й з оцінкою документів, отриманих від митних органів Республіки Польща. Їх належність до предмета доказування підтверджується відомостями про конкретний автомобіль «CITROEN BERLINGO» з ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_1 . Відповідь іноземного митного органу оцінюється разом із доданою експортною декларацією та іншими матеріалами справи, а не лише з огляду на її офіційне походження. У сукупності ці документи дозволяють ідентифікувати транспортний засіб та зіставити відомості, заявлені під час його експорту і ввезення в Україну.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

За наведених обставини, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України.

Істотних порушень вимог процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які є підставою для зміни чи скасування постанови, апеляційним судом не встановлено.

На переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, відтак підстав для задоволення вимог апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику Шевчуку В.М. строк на апеляційне оскарження.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 15 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Шевчука В.М. – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович