Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №571/1208/26 — Рівненський апеляційний суд

Суд: Рівненський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №571/1208/26

Суддя: Боймиструк С. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року

м. Рівне

Справа № 571/1208/26

Провадження № 22-ц/4815/1863/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Боймиструк С.В., судді: Хилевич С.В., Шимків С.С.

секретар судового засідання Хлуд І.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 10 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

До Рокитнівського районного суду Рівненської області звернулася ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, зареєстрований 12.10.2021 року Сарненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис №421.

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 10 липня 2026 року, позов задоволено.

Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 12.10.2021 року Сарненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис №421.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 вирішено змінити прізвище на « ОСОБА_3 ».

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму судового збору в розмірі 1331,20 грн.

22 липня 2026 року відповідач ОСОБА_1 не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на день розгляду справи сторони примирились та мають намір зберегти сім`ю. Сторони спільно проживають в одному будинку разом з дитиною, яку виховують та забезпечують спільно.

Окрім того, вказує, що у ОСОБА_2 встановлено вагітність терміном 3-4 тижні, що підтверджується довідкою гінеколога, яку долучає до апеляційної скарги.

До апеляційної скарги ОСОБА_1 долучив незавірені письмові пояснення від імені ОСОБА_2 про відмову від позову у зв`язку з примиренням та лікарську довідку про вагітність без зазначення особи.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив.

Сторони в судове засідання не з`явились. ОСОБА_2 не подавала до апеляційного суду на підтвердження примирення з ОСОБА_1 та відмови від позову будь-яких завірених заяв.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , уклали шлюб, який зареєстрований Сарненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 421 (а.с. 7).

Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 8).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що між сторонами тривалий час немає взаєморозуміння, сторони не підтримують подружніх відносин, спільного господарства не ведуть, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, а збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Врахувавши позицію позивача, яка категорично наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не надав заперечень щодо такого, суд з урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову дійшов висновку про те, що розлад у відносинах сторін носить стійкий характер і продовжується тривалий час, а тому суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги знайшли своє повне ствердження, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасники справи розпоряджаються своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Разом і тим, відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки.

Позивачка, будучи ініціатором звернення до суду, не скористалась правами передбаченими ЦПК України, про розгляд справи на 01.10.2026 року, хоч була повідомлена належним чином.

Заяв чи клопотань, зокрема про примирення сторін, відмову від позову, закриття провадження в справі, на адресу апеляційного суду від ОСОБА_2 не надходило.

Такі висновки суду відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року, шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Колегія суддів з огляду на вищевикладене, знаходить необґрунтованим та безпідставним посилання апелянта в апеляційній скарзі про можливість зберегти шлюб, та про те, що підчас розгляду справи у суді першої інстанції сторони примирилися, так як викладені доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються наявними матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову про розірвання шлюбу, оскільки такий шлюб існує формально, докази про можливість збереження сім`ї сторін відсутні.

Сторони не позбавленні можливості в разі виникнення необхідності повторно укласти шлюб і відновити свої сімейні відносини за спільною згодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 10 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Судді: Боймиструк С.В.

Хилевич С.В.

Шимків С.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua