Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №554/12628/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/12628/25 Номер провадження 22-ц/814/1308/26Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е. М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

суддів: Лобова О.А., Пікуля В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал»

на заочне рішення Шевченківського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 2255345 від 21.07.2020 року у розмірі 34 300 грн, з яких: 10 000,00 грн – прострочена заборгованість за тілом кредиту; 23 200,00 грн – прострочена заборгованість за відсотками; 1100,00 грн - прострочена заборгованість за комісією, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі сплати судового збору – 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу – 8000 грн.

В обґрунтування позову вказано, що 21.07.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №2255435, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн на умовах визначених цим договором , а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що вищначені Договором.

Зазначає, що ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Вказує на те, що укладаючи Кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З огляду на викладене, вважає, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ Мілоан та Відповідачем не був би укладений.

Підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного Договору є Анкета-заява на кредит №2255345 Позичальника від 21.07.2020 року, що заповнена відповідачем.

23.04.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №67-МЛ, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 2255345 від 21.07.2020 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем.

Таким чином, оскільки термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим позивач був вимушений звернутися із даним позовом до відповідача.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтавви від 06 листопада 2025 року у задоволенні позову - відмовлено.

Рішення суду обґрунтоване тим, що позивачем не доведено факт укладення кредитного договору між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , оскільки з долучених до матеріалів справи доказів не вбачається, що договір укладено із ОСОБА_1 , а тому, відповідно, позивачем не доведено факту набуття ним права вимоги до відповідача за даним договором.

Не погодившись з вказаним рішенням суду його в апеляційному порядку оскаржило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, виходячи з наступного.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового рішення відмовивши у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у даній справі, оскільки дане рішення обмежує фактичну можливість стягнення заборгованості за кредитним договором правонаступником кредитора.

25.08.2025 року, представником Товариства через єдину судову інформаційно телекомунікаційну систему до Шевченківського районного суду міста Полтави було подано вказану позовну заяву.

При поданні позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором через ЄСІТС представником було долучено додатки за типом документу «PDF», а саме: 849 ОСОБА_1 . Додатки до позовної заяви.pdf; 849 ОСОБА_1 . Докази направлення позовної заяви стороні по справі.pdf; 849 ОСОБА_1 . Платіжна інструкція про оплату судового збору.pdf; Виписка з ЄДР на ОСОБА_2 ; Протокол перевірки КЕП заяви та додатків.

Зазначає, що при відкритті PDF документу під назвою «849 ОСОБА_1 додатки до позовної заяви.pdf», відображається сформований в системі Електронний суд текст позовної заяви, замість додатків до неї, що пов`язане з великим обігом справ через електронний суд та роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зі збоями, на момент подання позовної заяви.

Вважає, що існують обґрунтовані підстави для долучення вказаних доказів до матеріалів справи.

Товариство просило суд, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи категорію справи, ціну позову, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом, що для підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, позивачем – ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» не надано доказів, які б підтверджували виникнення цивільно-правових відносин між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, а саме: договору про споживчий кредит №2255345 від 21.07.2020 року, додатків до нього, а також документів, що підтверджують факт перерахування кредитних коштів. А також не надано доказів, що підтверджують відступлення права вимоги від первісного кредитора до позивача – ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».

Відповідно, факт виникнення цивільно-правових відносин, в рамках кредитного договору, який вказаний у позовній заяві, позивачем не підтверджений.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, районний суд посилався на те, що позовні вимоги, які стосуються заборгованості відповідача за Кредитним Договором № 2255345 від 21 липня 2020 року, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , є необґрунтованими та не доведеними.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно з частинами першою - четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі № 129/1033/13-ц від 18.03.2020, принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Відповідно, цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Відповідно до частини першої ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною третьою ст. 367 ЦПК України вказано, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ч. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з частиною 5 статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позову всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до положень статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною п`ятою вказаної статті вказано, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 83 ЦПК України).

На підтвердження позовних вимог позивачем до позовної заяви не надано доказів, які б підтверджували виникнення цивільно-правових відносин між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що при поданні позовної заяви в системі ЄСІТС стався збій, який пов`язаний через великий обіг справ і додатки до позовної заяви не буди долучені, не заслуговують на увагу суду, оскільки позивач протягом всього розгляду мав постійний доступ до справи та міг безперешкодно встановити невідповідність наданих додатків до позовної заяви.

Та обставина, що позивач не подав до суду першої інстанції додатки до позовної заяви, слід вважати як недбалість позивача та не може слугувати поважною причиною.

Окрім того, судова колегія вказує на те, що долучені позивачем в суді апеляційної інстанції додатки до позовної заяви не підлягають дослідженню і оцінці судом апеляційної інстанції, оскільки вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, що узгоджується із положеннями ч. 4 ст. 12 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, правильно застосував норми процесуального права та постановив рішення, яке відповідає закону, тому підстави для задоволення даної апеляційної скарги відсутні.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв`язку з їх недоведеністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1,375,382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду від 06 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2026 року.

Головуючий Т.В. Одринська

Судді: О.А. Лобов

В.П. Пікуль