Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №552/1450/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/1450/25 Номер провадження 22-ц/814/2436/26Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Чумак О.В.,

суддів Дряниці Ю.В., Панченка О.О.,

при секретарі Ванді А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 09 березня 2026 року (повний текст рішення складено 12 березня 2026 року)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Позов обґрунтовував тим, що з 01.02.2022 року він працює на посаді лікаря - невропатолога терапевтичного відділення на 62 ліжка (у. т. ч. 20 неврологічних ліжок та 2 ліжка палати динамічного спостереження) стаціонару лікарні (з поліклінікою) Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області» ( далі ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області»). Наказом відповідача від 12 лютого 2025 року № 19 о/д «Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності» йому оголошено догану за фактами порушень трудової дисципліні (невиконання вимог чинних нормативних документів, а саме статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» та пункту 2.13 посадової інструкції), необґрунтованої відмови пацієнту ОСОБА_2 у раніше узгодженій госпіталізації. Даний наказ видано відповідачем на підставі висновку службової перевірки від 06.02.2025 № 2, наказу від 14.01.2025 № 5 о/д ДУ ТМО МВС України по Полтавській області щодо дій лікаря-невропатолога терапевтичного відділення на 62 ліжка (у т.ч. 20 неврологічних ліжок та 2 ліжка палати динамічного спостереження) стаціонару лікарні (з поліклінікою) ДУ ТМО МВС України по Полтавській області Бондаренка Р.В.

Вважає, що дисциплінарне стягнення застосоване до нього неправомірно, наказ від 12 лютого 2025 року № 19 о/д не відповідає вимогам чинного законодавства України, у наказі не конкретизовано, коли саме мало місце порушення трудової дисципліни, що має суттєве значення, роботодавцем не досліджено та не враховані всіх обставин за яких вчинено проступок, не додержано порядку та процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановленої законом, що виключає законні підстави притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та є підставою для скасування незаконного наказу. Спірний наказ не містить чіткого формулювання суті і обставин проступку, допущеного позивачем, у тому числі конкретного часу, коли він мав місце, достатніх даних про конкретні винні дії щодо порушення посадових обов`язків, які б могли бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і оголошення догани.

Просив визнати протиправним та скасувати наказ від 12 лютого 2025 року № 19 о/д «Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності». Задовольнити заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду протягом 10 днів з дати прийняття рішення.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 09 березня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 . Просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вважає, що наказ про застосування дисциплінарного стягнення виданий з пропуском місячного строку визначеного ч. 1 ст. 148 КЗпП України. Зазначає, що під час проведення огляду пацієнта ОСОБА_2 лікар ОСОБА_1 встановив, що пацієнт не потребує надання медичних послуг за направленням та на виконання вимоги наказу МОЗ від 28.02.2020 № 586 повідомив про неможливість надання послуг за направленням пацієнта із зазначенням причини. Звертає увагу, що суд при ухваленні рішення не дослідив питання яка посадова особа, за посадовими обов`язками приймає рішення про госпіталізацію в терапевтичне відділення стаціонару, якою посадовою особою і який запис внесений до електронної системи охорони здоров`я за результатом розгляду направлення пацієнта ОСОБА_2 на госпіталізацію 02.12.2024 № 8491121, яка уповноважена особа відповідальна за заповнення форми первинної облікової документації. У свою чергу в матеріалах справи відсутній розпорядчий документ про направлення пацієнта на стаціонарне лікування на час застосування заходів дисциплінарного стягнення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працює на посаді лікаря - невропатолога терапевтичного відділення стаціонару лікарні (з поліклінікою) Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області».

Відповідно до результату огляду № 8491121 від 02.12.2024 лікарем-невропатологом поліклініки Кучер О. проведено огляд ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений діагноз та згідно висновку, хворий потребує відновного курсу стаціонарного лікування в н/в – планово (госпіталізація узгоджена на 09.01.2024).

09 січня 2025 року на ім`я начальника лікарні (з поліклінікою) ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області» Нос Л. надійшла заява ОСОБА_2 відповідно до якої, останній повідомив, що 09.01.2025 року він прибув за направленням лікаря-невропатолога ОСОБА_3 на планову госпіталізацію, проте отримав відмову від лікаря ОСОБА_4 .

Згідно результату огляду № 8806741 лікарем – невропатологом поліклініки Кучер О. від 09 січня 2025 року 10:22 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений діагноз. Хворий оглянутий комісійно в складі голови ВЛК ОСОБА_5 , невролога стаціонарного відділення ОСОБА_1 , начальника лікарні ОСОБА_6 , хворому показана госпіталізація до н/в ( неврологічного відділення). Створене електронне направлення до н/в.

10 січня 2025 року позивач ОСОБА_7 на ім`я начальника ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області надав пояснювальну записку, якою підтвердив, що ним 09.01.2025 року відмовлено в госпіталізації пацієнту в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 в зв`язку з відсутністю показань, що підпадають під критерії пацієнтів у яких є показання для стаціонарного лікування ( а саме вираженого больового синдрому та радикулярного компоненту).

Відповідно до наказу ДУ ТМО МВС України по Полтавській області від 03 січня 2025 року № 1ос/В позивач перебував у щорічній основній відпустці з 13 по 31 січня 2025 року.

03 лютого 2025 року начальник лікарні (з поліклінікою) ОСОБА_6 звернулась до комісії з проведення службової перевірки та довела до відому факт звернення ОСОБА_2 щодо відмови лікарем невропатологом ОСОБА_1 у госпіталізації незважаючи на призначення госпіталізації лікарем невропатологом поліклініки ОСОБА_8 , проведення у подальшому комісійного огляду даного пацієнта.

Наказом ДУ ТМО МВС України по Полтавській області № 102 о/д від 08.11.2022 року «Про затвердження Положення про порядок проведення службових перевірок в ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області» затверджений зазначений Порядок, яким визначено, що мeтою службових перевірок є встановлення причин та умов, що сприяли порушенням; осіб, які їх допустили; мінімізація впливу потенційних внутрішніх та зовнішніх загроз, пов`язаних з діями (бездіяльністю) працівників ТМО.

Підставами для проведення службової перевірки, є, у тому числі, невиконання (неналежне виконання) працівником ТМО вимог КЗпП України, Колективного договору, Правил внутрішнього трудового розпорядку, посадової інструкції, нормативних актів, наказів, доручень начальника ТМО, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на ТМО завдань, також інформація, викладених у доповідних записках керівників структурних підрозділів ТМО чи працівників адміністративно-управлінського апарату ТМО, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об`єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації (інтернет ресурсами) інформативні дані, що потребують з`ясування обставин, за яких вони сталися.

Пунктом ІІІ визначено Порядок призначення службового розслідування, який передбачає, що рішення про призначення службової перевірки, за наявності підстав, приймається начальником ТМО або особою, яка виконує його обов`язки.

За результатами службової перевірки членами комісії, яким доручено її проведення, складається Висновок службової перевірки, який відповідає розділу ІV Положення.

Прийняття рішення за результатом службової перевірки регламентовано пунктом VII Положення.

Наказом ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області № 5 о/д від 14.01.2025 року «Про призначення службової перевірки» призначено службову перевірку щодо діянь ( дій чи бездіяльності) лікаря-невропатолога ТМО ОСОБА_1 з підстав, викладених у заяві ОСОБА_2 від 09.01.2025 вх. №33/37-П-2 від 10.01.2025. З урахуванням перебування ОСОБА_1 у відпустці до 31.01.2025 включно, визначено терміном завершення службової перевірки 24.02.2025. Створено комісію з проведення службової перевірки у складі: голова комісії: заступник начальника ТМО з медичних питань ОСОБА_9 , члени комісії: голова медичної (військово-лікарської) комісії ТМО Продан О.П., старший інспектор групи кадрів Черевко І.В., юрисконсульт Третяк М.В.

Відповідно до Висновку службової перевірки за заявою ОСОБА_2 від 09.01.2025 № 33/37-П-2 за № 2 від 06.02.2025 року комісія у складі ОСОБА_9 , заступника начальника установи з медичних питань – лікаря ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області, голови медичної (військово-лікарської) комісії ТМО Продан О.П., старшого інспектора групи кадрів ТМО Черевко І.В., юрисконсульта ТМО Третяк М.В. розглянувши заяву гр. ОСОБА_2 від 09.01.2025 № 33/37-П-2, вивчивши положення Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», результат огляду гр. ОСОБА_2 лікарем-невропатологом ОСОБА_8 від 02.12.2024 №8491121, результат комісійного огляду (Голова М(ВЛ)К ТМО Продан О.П., невропатолог стаціонару ОСОБА_1 , начальник лікарні (з поліклінікою) ОСОБА_10 ) гр. ОСОБА_2 від 09.01.2025 №8806741, посадову інструкцію лікаря невропатолога терапевтичного відділення на 62 ліжка (у т.ч. 20 неврологічних ліжок та 2 ліжка палати динамічного спостереження) стаціонару лікарні на 62 ліжка (з поліклінікою) ДУ ТМО, затверджену наказом ТМО від 29.12.2022 №115 о/д ( ОСОБА_1 ознайомлений 29.12.2022), пояснювальну записку лікаря-невропатолога стаціонару лікарні ТМО ОСОБА_1 від 10.01.2025, інформацію, надану начальником лікарні (з поліклінікою) ТМО ОСОБА_10 в службовій записці від 03.02.2025 та доповідну записку начальника лікарні (з поліклінікою) ОСОБА_10 від 09.01.2025, що є додатком до вищезазначеної інформації комісія встановила наступне:

громадянин ОСОБА_2 , мобілізований військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 звернувся до лікаря невропатолога поліклініки ТМО ОСОБА_8 (результат огляду від 02.12.2024 №8491121) зі скаргами на стійкі виражені болі ниючого характеру в грудному, поперековому відділі хребта з ірадіацією в ліве надпліччя, ліву половину грудної клітини, ліву руку , ліву сідницю, що посилюються при рухах у хребті. За результатами огляду визначено діагноз: люмбаго з ішіасом та встановлено, що хворий потребує відновного курсу стаціонарного лікування. Зі слів гр. ОСОБА_2 , 02.12.2024 він звернувся до лікаря невропатолога стаціонару ТМО ОСОБА_1 , проте отримав усну відмову у госпіталізації. У результаті огляду від 02.12.2024 № 8491121 визначено, що госпіталізація гр. ОСОБА_2 узгоджена на 09.01 2025.

09.01.2025 гр. ОСОБА_2 з`явився для планової госпіталізації, узгодженої та зафіксованої у результаті огляду від 02.12.2024 №8491121, проте отримав відмову у госпіталізації від лікаря-невропатолога стаціонару ТМО ОСОБА_1 . Після отримання відмови ОСОБА_2 звернувся до начальника лікарні (з поліклінікою) ОСОБА_10 та на особистому прийомі подав скаргу на дії лікаря-невропатолога ОСОБА_1 (вх. реєстраційний №33/37-П-2). Лікар-невропатолог стаціонару ОСОБА_1 у пояснювальній записці від 10.01.2025 зазначив, що він відмовив у госпіталізації гр. ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю у пацієнта показань до стаціонарного лікування, а саме вираженість больового синдрому та радикулярного компоненту. За інформацією, поданою для розгляду Комісії з проведення службової перевірки 03.02.2025 начальником лікарні (з поліклінікою) ОСОБА_10 після звернення до неї гр. ОСОБА_2 , для встановлення потреби у госпіталізації вона ініціювала комісійний огляд хворого групою лікарів у складі голови М(ВЛ)К ТМО ОСОБА_11 , невропатолога стаціонару ОСОБА_1 , начальника лікарні (з поліклінікою) ОСОБА_10 .

За результатами комісійного огляду прийнято рішення, що хворий потребує стаціонарного лікування (результат огляду від 09.01.2025 №8806741). Начальник лікарні (з поліклінікою) ОСОБА_10 також наголосила на порушенні лікарем-невропатологом ОСОБА_1 порядку роботи стаціонару терапевтичного відділення - проведення прийому пацієнтів, що не перебувають на стаціонарному лікування (доповідна записка на ім`я начальника ГМО від 09.01.2025).

В ході проведення службової перевірки 06.02.2025 на ім`я начальника установи також було подано заяву мобілізованим військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 (копія із матеріалами доданими до неї додається) із зазначенням двох фактів відмов лікарем-невропатологом стаціонару ОСОБА_1 у госпіталізації. У зазначеній заяві вказано, що мобілізованому військовослужбовцю двічі відмовлено у госпіталізації з причин завантаженості стаціонару лікарні ТМО.

Таким чином лікар-невропатолог стаціонару ТМО ОСОБА_1 всупереч наявності підстав для госпіталізації, підтверджених оглядом групою лікарів 09.01.2025 (результати огляду №8806741) та не беручи до уваги раніше узгоджену дату госпіталізації (результати огляду №8491121 ) відмовив пацієнту у госпіталізації, чим порушив вимоги статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я». Окрім того, зазначеними діями лікар-невропатолог стаціонару ТМО ОСОБА_1 порушив вимоги посадової інструкції, оскільки повинен був доповісти завідувачу стаціонарним відділенням про виявлення необґрунтовано (на його думку) направленого пацієнта на стаціонарне лікування.

На підставі зібраних матеріалів, комісія прийшла до висновку, що лікар-невропатолог стаціонару ДУ «ТМО МВС України по Полтавські області» ОСОБА_1 , відмовивши гр. ОСОБА_2 у раніше узгодженій госпіталізації, допустив порушення вимог чинних нормативних документів, а саме статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» та пункту 2.13 посадової інструкції.

Рекомендовано начальнику ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області» розглянути питання притягнення лікаря-невропатолога стаціонару ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області» ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, враховуючи попередню роботу працівника та факти, встановлені у цій службовій перевірці відповідно до статті 149 Кодексу Законів про працю України.

ОСОБА_1 ознайомлений з Висновком службової перевірки за заявою ОСОБА_2 від 09.01.2025 р. № 33/37-П-2, про що свідчить його підпис та останній не спростував та не заперечував даний факт.

Позивачем надано письмові пояснення щодо висновків, викладених в Висновку службової перевірки за заявою ОСОБА_2 від 09.01.2025 року № 33/37-П-2 складеного 06.02.2025 за № 2 відповідно яких, ОСОБА_1 заперечує підстави притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Згідно наказу ДУ ТМО МВС України по Полтавській області № 19 о/д від 12 лютого 2025 року «Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності» за фактами порушень лікарем-невропатологом відділення стаціонару лікарні (з поліклінікою) ДУ ТМО ОСОБА_1 трудової дисципліни (невиконання вимог чинних нормативних документів, а саме статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» та пункту 2.13 посадової інструкції), необґрунтованої відмови пацієнту ОСОБА_2 у раніше узгодженій госпіталізації, лікарю-невропатологу терапевтичного відділення стаціонару лікарні (з поліклінікою) ТМО – оголошено догану.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Відповідно до частини третьої статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

На роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У статті 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Відповідно до Посадової інструкції лікаря-невропатолога терапевтичного відділення на 62 ліжка (у т.ч. 20 неврологічних ліжок та 2 ліжка палати динамічного спостереження) стаціонару лікарні на 62 ліжка (з поліклінікою) Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області» мета роботи лікаря-невропатолога – проводити профілактику неврологічних захворювань і їх рецидивів, виявляти неврологічні захворювання на ранніх етапах та надавати спеціалізовану лікувально-діагностичну й консультативну допомогу пацієнтам з дотриманням вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Неврологія», належного санепідрежиму, забезпечення порядку з питань охорони праці, правил техніки безпеки та пожежної безпеки, гігієни праці.

У своїй діяльності лікар-невропатолог керується чинним законодавством України про охорону здоров`я, Положенням про стаціонар лікарні (з поліклінікою), функціональними обов`язками, директивними та нормативними документами МОЗ України, МВС України та ДОЗР МВС України, що визначають завдання та функції відомчих лікувальних закладів, правилами, положеннями та законодавством з охорони праці, порядком ведення первинної медичної, облікової та звітної документації, принципами та правилами медичної етики й деонтології, Правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими локальними нормативними актами лікарні, цією посадовою інструкцією.

Відповідно до завдань та обов`язків, серед інших, лікар невропатолог:

п.2.1.1 інтерпретує результати досліджень, діагностує неврологічний стан, ознайомлює пацієнтів із результатами аналізів та консультує їх, призначає лікування;

п.2.3 приймає участь в роботі комісій, створених в ТМО (в т.ч. травматологічної комісії) ;

п.2.5 дотримується принципів етики та медичної деонтології;

п.2.13 при виявленні необґрунтованого направлення пацієнта на стаціонарне лікування негайно доповідає завідувачу терапевтичним відділенням.

Згідно п.2.1. розділу 4 лікар-невропатолог несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції, невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України.

З посадовою інструкцією позивач ознайомився 29.12.2022 року, про що свідчить його підпис.

Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частини 6 та 7 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку обставинам справи колегія суддів звертає увагу, що позивачем не оспорювалися результат огляду № 8806741 від 09 січня 2025 року відповідно до якого хворий ОСОБА_2 оглянутий комісійно в складі голови ВЛК ОСОБА_5 , невролога стаціонарного відділення ОСОБА_1 , начальника лікарні ОСОБА_6 , хворому показана госпіталізація до н/в (неврологічного відділення). Створене електронне направлення до н/в.

ОСОБА_1 не надано доказів того, що 09 січня 2025 року у ОСОБА_2 були відсутні показання для госпіталізації.

Разом з цим, відповідно до пінкту 2.13 посадової інструкції, за порушення якого, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, лікар невропатолог зобов`язаний при виявленні необґрунтованого направлення пацієнта на стаціонарне лікування негайно доповідати завідувачу терапевтичним відділенням.

З висновку службової перевірки вбачається, що ОСОБА_2 09 січня 2025 року звернувся в лікарню на підставі результатів огляду від 02.12.2024 №8491121, відповідно до якого він потребував планового стаціонарного лікування. Факт існування направлення не заперечувався сторонами під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Тобто при госпіталізації лікар ОСОБА_1 , діючи в межах своїх посадових інструкцій, мав право оглянути ОСОБА_2 та в разі виявлення необґрунтованого направлення пацієнта на стаціонарне лікування негайно доповісти завідувачу терапевтичним відділенням.

У свою чергу, матеріали справи не містять жодних доказі на підтвердження того, що ОСОБА_1 не виявивши наявності підстав для госпіталізації пацієнта, який звернувся на підставі направлення, доповів завідувачу терапевтичним відділенням.

Зазначене вище спростовує доводи наведені в апеляційній скарзі стосовно того, що суд при ухваленні рішення не встановив, яка посадова особа, за посадовими обов`язками приймає рішення про госпіталізацію в терапевтичне відділення стаціонару, якою посадовою особою і який запис внесений до електронної системи охорони здоров`я за результатом розгляду направлення пацієнта ОСОБА_2 на госпіталізацію 02.12.2024 № 8491121, яка уповноважена особа відповідальна за заповнення форми первинної облікової документації. При цьому, як вже зазначалося, до посадових обов`язків ОСОБА_1 входить огляд пацієнта, а відповідно до оспорюваного наказу підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності стало саме невиконання пункту 2.13 посадової інструкції. Тобто встановлення, яка посадова особа, за посадовими обов`язками приймає рішення про госпіталізацію жодним чином не стосується підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Посилання позивача в суді апеляційної інстанції на те, що встановивши відсутність підстав для госпіталізації ОСОБА_2 , він направив його до завідуючого для прийняття рішення щодо госпіталізації, не можуть бути прийняті до уваги. оскільки оглянувши пацієнта та встановивши відсутність підстав для його госпіталізації, саме лікар, відповідно до посадової інструкції, повинен доповісти завідуючому про необґрунтоване направлення не перекладаючи свій обов`язок на пацієнта.

Також є суперечливими посилання апелянта на те, що при госпіталізації, пацієнт звертається першочергово до завідуючого, який приймає рішення про госпіталізацію, а згодом до лікаря, оскільки з пояснень ОСОБА_12 вбачається, що він спочатку прийняв ОСОБА_2 , оглянув його і тільки встановивши відсутність підстав для його госпіталізації направив його до завідуючого відділенням

Також безпідставним є посилання ОСОБА_1 на порушення місячного строку застосування дисциплінарного стягнення виходячи з наступного.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Тоді як ОСОБА_1 перебував у щорічній основній відпустці з 13 по 31 січня 2025 року, а притягнутий до дисциплінарної відповідальності був 12 лютого 2025 року, тобто, не рахуючи дні відпусти, в місячний строк з дня виявлення правопорушення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Зважаючи на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 09 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2026 року

Головуючий О.В. Чумак

Судді Ю.В. Дряниця

О.О. Панченко