Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №554/8537/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/8537/25 Номер провадження 22-ц/814/2022/26Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л. І. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

суддів: Дряниці Ю.В., Чумак О.В.,

за участю секретаря Сальної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Чернецька Ірина Павлівна, про визнання недійсним договору дарування та внесення змін до реєстр майнових прав

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – адвоката Сергієнко Тетяни Григорівни

на ухвалу Шевченківського районного суду міста Полтави від 15 січня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

З червня 2025 року в провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебуває цивільна справа за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Чернецька Ірина Павлівна, про визнання недійсним договору дарування та внесення змін до реєстр майнових прав.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 15 січня 2026 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено частково.

Призначити по справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (36004 м. Полтава, пров. Рибальський, 8), попередивши про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України про завідомо неправдивий висновок та про відмову експерта від виконання покладених на нього обов`язків.

На вирішення експерта поставлено наступне запитання:

1) Чи належить підпис, який виконаний на нотаріально посвідченій приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Чернецькою І.П. 29 січня 2025 року о 12.50, зареєстрованій у реєстрі за № 18, довіреності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Витребувано повторно у ОСОБА_3 оригінал довіреності наданої ОСОБА_1 ОСОБА_3 , посвідченої приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Чернецькою І.П., від 29.01.2025 року, за № 18.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

У розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи № 554/8537/25, провадження № 2/554/544/2026.

Зупинити провадження по справі до отримання експертного висновку.

Витрати по проведенню експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 .

Ухвала суду мотивована тим, що для надання оцінки обставинам даної справи необхідні спеціальні знання, без яких встановити їх неможливо, сторонами не надано висновків експерта, позивач повинен доводити свої заявлені вимоги.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_2 – адвокат Сергієнко Тетяни Григорівни, посилаючись на те, що відповідачка по справі – ОСОБА_2 не погоджується з зазначеною вище ухвалою про призначення судової почеркознавчої експертизи, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що предметом спору є договір дарування від 03.02.2025 року, а не довіреність, про дійсність чи легітимність якої не заявлено позивачкою жодних вимог, та вона не заявляє будь-яких матеріально – правових вимог, що пов`язані з її видачею. Чинним законодавством України не передбачено оскарження окремого підпису на документі.

Призначаючи судову експертизу щодо довіреності, яка не є предметом спору, суд першої інстанції фактично вийшов за межі заявлених позовних вимог, підмінив предмет доказування та допустив істотне порушення норм процесуального права, що є самостійною підставою для скасування ухвали.

Вказала, що стороною позивача неконкретно поставлено питання судовому експерту зокрема в ньому неможливо визначити кому саме належить підпис, а в стверджувальній формі зазначено, що довіреність підписана Антонюк І.С., та крім того, не ідентифіковано н6алежним чином реквізити довіреності.

Прохала суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтава від 15.01.2026 року у справі №554/8537/25 про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третьої особи – приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Чернецької І.П. про визнання недійсним договору дарування, внесення змін до реєстру майнових прав. У задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до ч.ч. 1,3,5 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Колегія судів зазначає, що порядок призначення судової експертизи, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Разом з тим, відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ст. 76 ЦПК України визначено, що одним з доказів, на підставі яких суд встановлює наявність, або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, є висновки експертів.

За змістом ч.2 ст. 78 Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Частиною 2 ст. 102 ЦПК України визначено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань

Відповідно до ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характері ступінь ушкодження здоров`я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Призначення експертизи є частиною дослідження обставин у справі та, у сукупності з іншими обставинами, дозволить суду максимально повно з`ясувати обставини по справі, сприятиме встановленню істини.

Згідно ст. 7-1 Закону України «Про експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

У постанові від 14.04.2021 у справі №759/3547/17 Верховний Суд вказав, що справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Згідно з п.3 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно дост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з урахуванням наступного.

Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20 (п.6.27), постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18 (п.23), від 07.06.2022 у справі №922/605/15 (п.40.4), від 05.07.2022 у справі №904/3866/21 тощо).

Необхідність призначення судової експертизи в цивільному процесі обумовлена, насамперед, необхідністю з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру, не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті.

Суд вказує на те, що одним із принципів призначення судової експертизи є принцип доцільності.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява №61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно матеріалів справи, предметом спору є визнання недійсним договору дарування квартири, укладеного 03.02.2025 між ОСОБА_3 , що діяла за довіреністю від ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Чернецькою І.П., зареєстрований в реєстрі за № 29.

Враховуючи, що оскаржуваний договір дарування квартири від імені ОСОБА_1 підписаний представником ОСОБА_3 по довіреності, посвідченій приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Чернецькою І.П. 29.01.2025, за реєстраційним номером 18.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що доводи представника відповідача, що предметом спору є договір дарування, а не довіреність, про дійсність якої позивачем не заявлялося, не є підставою для відмови у задоволенні заявленого клопотання, оскільки згідно ч.2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, а досліджувана довіреність від 29.01.2025 року стала підставою для укладення оспорюваного договору дарування від 03.02.2025 року, а тому входить до предмета доказування.

Суд дійшов обґрунтованого висновку, що для правильного і об`єктивного вирішення спору між сторонами, потребуються спеціальні знання, що реалізується шляхом призначення судової експертизи, та висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Призначення експертизи не порушує прав учасників справи, а є лише способом доведення учасником справи своїх вимог. Висновок експертизи оцінюється з урахуванням положень процесуального права, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

За таких обставин, враховуючи правове регулювання підстав для призначення експертизи та наведені заявником підстави для призначення експертизи, враховуючи, що для встановлення обставин, що мають значення для справи, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання та призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Відповідно до принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства обов`язок доказування та подання доказів покладено на кожну сторону. При цьому відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №910/14452/20 сформовано висновок щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування; відзначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Згідно ч. 1 ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що стороною позивача неконкретно поставлено питання судовому експерту зокрема в ньому неможливо визначити кому саме належить підпис, а в стверджувальній формі зазначено, що довіреність підписана Антонюк І.С., та крім того, не ідентифіковано н6алежним чином реквізити довіреності, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції задовольняючи клопотання частково, вважав за необхідне змінити питання, з якого має бути проведена експертиза, що не суперечить вимогам ч.ч.4, 5 ст. 103 ЦПК України, привівши його у відповідність до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень № 53/5 від 08.10.1998 року.

А тому, неконкретно поставлено питання в клопотанні представника позивача про призначенні експертизи, не може бути підставою для скасування ухвали, враховуючи те, що судом задовольняючи клопотання частково воно було приведене у відповідність до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень № 53/5 від 08.10.1998 року.

З врахуванням викладеного, оскільки судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи для встановлення обставин, якими обґрунтовані пред`явлені позовні вимоги.

Отже, ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права та підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо призначення експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382-384 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Сергієнко Тетяни Григорівни - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Полтави від 15 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2026 року.

Головуючий Т.В. Одринська

Судді: Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак